"Кримська Свiтлиця" > #35 за 31.08.2007 > Тема "З потоку життя"
#35 за 31.08.2007
Новини Укра╖ни та Криму
ЮЩЕНКО, ЯНУКОВИЧ, ЛИТВИН...
Укра╖нц╕ вважають, що за 16 рок╕в незалежност╕ держави найкращим Президентом став В╕ктор Ющенко, найкращим Головою Верховно╖ Ради - Володимир Литвин, найкращим Прем’╓р-м╕н╕стром - В╕ктор Янукович. Про це св╕дчать результати опитування, проведеного Центром соц╕олог╕чних ╕ пол╕толог╕чних досл╕джень «Соц╕овим╕р» з 23 липня по 1 серпня 2007 року на замовлення М╕жнародного ╕нституту демократ╕╖. В╕дпов╕даючи на запитання про те, кому з трьох сучасних укра╖нських президент╕в вдалося стати кращим, 35% опитаних назвали В. Ющенка, 16% в╕ддали симпат╕╖ Леон╕ду Кучм╕ ╕ 17% назвали Леон╕да Кравчука. Найкращим сп╕кером названо Володимира Литвин, якого таким вважають 43% опитаних, 13% назвали Олександра Мороза, 9% - ╤вана Плюща, 8% - Леон╕да Кравчука ╕ 1% - Олександра Ткаченка. Кр╕м того, зг╕дно з результатами опитування, 32% опитаних вважають, що найкращим Прем’╓р-м╕н╕стром сучасно╖ Укра╖ни ╓ В╕ктор Янукович, 27% опитаних сказали, що це - Юл╕я Тимошенко, 14% назвали В╕ктора Ющенка, 3% - Анатол╕я К╕наха, 2% - Юр╕я ╢ханурова, 2% - Павла Лазаренка, по 1% сказали, що це були Валер╕й Пустовойтенко ╕ Леон╕д Кучма. Серед найважлив╕ших проблем, як╕ на сьогодн╕ стоять перед сучасною Укра╖ною, 37% респондент╕в назвали розвиток економ╕ки, 17% - проблеми роботи ╕ зайнятост╕ населення, 16% - висок╕ ц╕ни, 6% - корупц╕ю. ╤ Я - НЕ Я, Й ЗАЯВА НЕ МОЯ?
У зв’язку з поширеною в ЗМ╤ ╕нформац╕╓ю про висловлювання старшого радника Посольства РФ в Укра╖н╕ Володимира Лисенка щодо статусу Криму та умов тимчасового перебування Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни МЗС Укра╖ни направило надтерм╕нову ноту до МЗС РФ з вимогою надати оф╕ц╕йне п╕дтвердження дано╖ заяви, а також пояснення щодо в╕дпов╕дност╕ висловлювань рос╕йського дипломата оф╕ц╕йн╕й позиц╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Як пов╕домили УКР╤НФОРМу в прес-служб╕ М╕н╕стерства, МЗС Укра╖ни вважа╓, що так╕ висловлювання ╓ спробою посягання на незалежн╕сть ╕ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни. У випадку оф╕ц╕йного п╕дтвердження висловлювань рос╕йського дипломата, МЗС Укра╖ни розгляне питання щодо його видворення з територ╕╖ Укра╖ни. Як ран╕ше пов╕домляв УКР╤НФОРМ, радник посольства Рос╕╖ в Укра╖н╕ В. Лисенко зробив в Ки╓в╕ гучну заяву, сказавши, що Рос╕я може почати перегляд Великого договору в╕д 1997 року, який закр╕плю╓ укра╖нський статус п╕вострова Крим, якщо власт╕ Укра╖ни продовжать чинити тиск на Чорноморський флот (ЧФ) РФ. Посольство Рос╕╖ в Укра╖н╕ передало УКР╤НФОРМу опубл╕коване на сайт╕ МЗС Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ пов╕домлення, в якому стверджу╓ться, що висловлювання старшого радника Посольства Рос╕╖ в Укра╖н╕ В. С. Лисенка з проблематики рос╕йсько-укра╖нських в╕дносин ╕ перебування Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни, зроблен╕ на круглому стол╕, що в╕дбувся у Ки╓в╕, були... спотворен╕ низкою засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖. ТИМ ЧАСОМ... ДЕХТО В РОС╤╥ ПОЧАВ ПРОЗР╤ВАТИ...
ВОЛОДИМИРА ЖИРИНОВСЬКОГО, ЯКИЙ З ПРИВАТНИМ В╤ЗИТОМ ПОБУВАВ НА Р╤ВНЕНЩИН╤, ВРАЗИЛИ ГОСТИНН╤СТЬ ЛЮДЕЙ ТА Р╤ВЕНЬ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕМОКРАТ╤╥ З приватним в╕зитом на Р╕вненщин╕ побував рос╕йський пол╕тик - л╕дер Л╕берально-демократично╖ парт╕╖ Рос╕╖ та в╕це-сп╕кер Державно╖ Думи РФ Володимир Жириновський, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу. - Я при╖хав у Костоп╕ль, щоб побачити землю, на як╕й жила моя родина, де народився м╕й батько. 66 рок╕в тому н╕мцями була зд╕йснена операц╕я п╕д кодовим номером «470», п╕д час яко╖ д╕дусь, бабуся, т╕тка та двоюр╕дна сестра були розстр╕лян╕. Сорок рок╕в я шукав ╖х сл╕ди ╕ д╕знався про трагед╕ю лише р╕к тому, - пояснив г╕сть мету свого при╖зду. Поклавши кв╕ти до пам’ятного знаку на м╕сц╕ масового розстр╕лу ╓вре╖в, Жириновський побував на м╕сц╕, де ран╕ше стояв будинок Едельштейн╕в. Перед цим в╕н нав╕дався до обласного арх╕ву, де ознайомився з документами, що стосуються його родини. За словами директора арх╕ву Миколи Григорука, це списки виборц╕в Костополя, в якому ╓ ╕мена д╕да Володимира Жириновського - ╤цхака Айзека Едельштейна та його дружини, доньки та сина, матер╕али про деревообробну фабрику, якою волод╕в Едельштейн. Зг╕дно дов╕дкам, що ╓ у справ╕, фабрика була нац╕онал╕зована в 1939 роц╕, пот╕м спалена н╕мцями п╕д час в╕йни. Володимир Жириновський хот╕в в╕дв╕дати ТОВ «Св╕спан Л╕м╕тед», яке ╓ л╕дером укра╖нського ринку з виробництва деревостружкових плит. На його думку, саме на цьому м╕сц╕ колись розташовувалася фабрика його родини. Але на територ╕ю п╕дпри╓мства Жириновського не пустили. Тор╕к л╕дер ЛДПР заявляв, що збира╓ться судитися з урядом Укра╖ни, аби повернути соб╕ деревообробну фабрику д╕да ╤цхака Едельштейна. П╕сля по╖здки у Костоп╕ль нам╕ри Жириновського дещо зм╕нилися. - У першу чергу маю претенз╕╖ до Н╕меччини, яка дв╕ч╕ вивозила обладнання з п╕дпри╓мства п╕д час ╤ та ╤╤ св╕тових во╓н. Пот╕м його нац╕онал╕зували та передали в Наркомат л╕сового господарства СРСР. Нин╕ цим в╕домством керу╓ м╕н╕стр природних ресурс╕в РФ Юр╕й Трутн╓в. П╕дпри╓мство ж належить швейцарськ╕й компан╕╖. Буду розбиратись з Н╕меччиною, М╕н╕стерством природних ресурс╕в ╕ швейцарською компан╕╓ю, - заявив Володимир Жириновський п╕д час прямого еф╕ру в програм╕ м╕сцевого телеканалу. Взагал╕ в╕це-сп╕кер Державно╖ Думи Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ залишився задоволений тим, як його приймали на Р╕вненщин╕. «Люди дуже гостинн╕, щир╕. Було дуже при╓мно, що ми могли сп╕лкуватися просто на вулиц╕. Мен╕ жаль, що як╕сь мо╖ слова, як╕ дол╕тали сюди з Москви, образили цих людей», - з╕знався в╕н. За словами голови Р╕вненсько╖ ОДА В╕ктора Матчука, який супроводжував Володимира Жириновського п╕д час по╖здки, г╕сть також в╕дзначив високий р╕вень укра╖нсько╖ демократ╕╖. Наприклад, його вразило, що телебачення да╓ в еф╕р ╕нтерв’ю перес╕чних громадян, як╕ висловлюють критичн╕ думки щодо д╕й високопосадовц╕в та пол╕тик╕в.
Пожежу загасили, про збитки сперечаються
Кримський уряд ╕ М╕н╕стерство з питань надзвичайних ситуац╕й Укра╖ни дають суперечлив╕ дан╕ про стан гас╕ння г╕рсько-л╕сово╖ пожеж╕, що трива╓ на П╕вденнобережж╕ з 24 серпня. За даними кримських урядовц╕в, пожежу п╕д Алупкою повн╕стю загасили. Рятувальники ж пов╕домляють лише про ╖╖ локал╕зац╕ю. Але як би там було, а збитки в╕д ц╕╓╖ найб╕льшо╖ в Криму за останн╕ 10 рок╕в пожеж╕ величезн╕. ╤ про ╖хн╕ обсяги сперечаються урядовц╕ та екологи. У результат╕ пожеж╕ в Алупкинському л╕сництв╕ Ялтинського г╕рничо-л╕сового природного запов╕дника 50 гектар╕в л╕су вигор╕ли по низу, а 20 гектар╕в уражен╕ верховою пожежею, тобто насадження згор╕ли повн╕стю. Про це заявив голова Республ╕канського ком╕тету АРК з л╕сового ╕ мисливського господарства ╤гор Кацай. Прем’╓р-м╕н╕стр автоном╕╖ В╕ктор Плакида п╕дсумував: збитки в╕д ц╕╓╖ пожеж╕ сягнули суми у п╕вм╕льйона гривень. Вт╕м, за словами урядовц╕в, це лише попередн╕ дан╕, бо л╕кв╕дац╕я насл╕дк╕в цього стих╕йного лиха лише розпочалася. Водночас один з л╕дер╕в еколог╕чного руху Криму, президент Кримсько╖ академ╕╖ наук В╕ктор Тарасенко назвав так╕ заяви чиновник╕в некомпетентними. Сьогодн╕ фах╕вц╕ скажуть, що кожен ландшафт цих л╕с╕в ун╕кальний, там ростуть рел╕ктов╕ дерева, каже в╕н. «Н╕, екологи мають оц╕нювати збитки ╕ що ще можна в╕дновити! Адже ╓ ресурс, який не можна оц╕нити, в╕н безц╕нний, в╕н ун╕кальний, в╕н ╓диний!», — вважа╓ академ╕к В╕ктор Тарасенко. За словами еколог╕в, лише попередн╕ оц╕нки фах╕вц╕в: втрати Криму в╕д останньо╖ г╕рсько-л╕сово╖ пожеж╕ – десятки м╕льйон╕в гривень. Але ця пожежа – лише насл╕док некомпетентно╖ пол╕тики влади в курортних рег╕онах. В╕ктор Тарасенко стверджу╓, що через урядову некомпетентн╕сть ╕ непрофес╕онал╕зм можемо втратити кл╕матичний курорт, що для Криму було б найстрашн╕ше. На запитання, чи не палять кримськ╕ рел╕ктов╕ л╕си, щоб пот╕м зм╕нити ╖хн╕й запов╕дний статус ╕ пустити п╕д забудову, в╕дпов╕д╕ урядовц╕в поки що нема╓. Лише голова Рескомл╕су Криму ╤гор Кацай заявив, що квартали л╕су, «уражен╕ низовою пожежею», можуть незабаром повн╕стю в╕дновитися, оск╕льки дерева на них «практично не постраждали». А на тих 20 гектарах, що вигор╕ли повн╕стю, л╕сники висадять нов╕ дерева. * * * За попередн╕ми даними, пожежу п╕д Алупкою спричинило багаття, яке розв╕в, щоб п╕дказати рятувальникам сво╓ м╕сцеперебування, турист ╕з Харкова, який заблукав у кримському л╕с╕. П╕д час пожеж╕ загинули дв╕ людини – л╕сник та його дружина, ще два пожежники отримали поранення. В╕н вогню постраждали понад 70 гектар╕в г╕рського л╕су. (RadioSvoboda.Ua)
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 31.08.2007 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5068
|