"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2007 > Тема "Урок української"
#33 за 17.08.2007
КРИМЧАНИ, РОЗМОВЛЯЙТЕ УКРА╥НСЬКОЮ!
МОВА ПРО МОВУ
Щоб займатися вир╕шенням кримських проблем, треба добре - до найменших подробиць - знати життя в АРК. ╤накше нав╕ть з добрими нам╕рами виконана робота може дати негативний результат. Проте часом не зашкодить глянути на проблему саме очима "материкового" укра╖нця. Для повноти картини, так би мовити. Причому не лише льв╕вське чи ки╖вське бачення треба брати до уваги, але й донецьке, запор╕зьке, харк╕вське... Я маю на уваз╕ точку зору св╕домих укра╖нц╕в з тих кра╖в. В кожному рег╕он╕ - сво╖ особливост╕ вир╕шення мовного питання. А ще можна пор╕вняти тепер╕шню ситуац╕ю з минулими часами. Колись, у 1980 роц╕, об’╖хавши весь Луганськ, я пом╕тив лише один укра╖номовний напис: "Кафе Зустр╕ч". Був на додачу ще один двомовний: "КПРС - КПСС". Чудернацьке по╓днання! Друга частина напису, що св╕тився уноч╕ неоновими л╕терами, була, очевидно, перекладом малозрозум╕лого для луганчан терм╕ну "КПРС". Ось до таких позиц╕й ми докотилися тод╕... Сумною була картина ╕ на Херсонщин╕. Подорожуючи п╕вднем област╕ на початку 80-х рок╕в, я був при╓мно вражений, коли не то в Чаплинц╕, те то в Мирному заф╕ксував слово "Автостанц╕я". Бо скр╕зь уже с╕льський тавр╕йський люд обслуговували "Автостанции", а укра╖нське "╕" сприймалося як анахрон╕зм. Зрозум╕ло, в Криму було не краще. Уважний досл╕дник м╕г заф╕ксувати в С╕мферопол╕ максимум два укра╖номовних написи: "Укра╖нський хл╕б" ╕ "Готель "Укра╖на". Пот╕м, думаю, не без чиновницького тиску, де-не-де почали з’являтися двомовн╕ назви автобусних зупинок. Запам’яталася така: "Зуп. Кримск╕х парт╕зан". А ми диву╓мося - зв╕дки береться суржик? В╕н на П╕вдн╕ ╕ не переводився н╕коли. Ось нещодавно побачив у Херсон╕: "╤зумруд" (правильно - "Смарагд". - С. Л.), "Т╕тан" ╕ т. ╕н. А в центр╕ С╕мферополя погляд зупинився на малорос╕йському: "Вильный выбор". Хтось тут явно зац╕кавлений, щоб утверджувалася рос╕йсько-хохляцька двомовн╕сть. Бо "Вильный выбор" - це далеко не поодинокий приклад мовних перекручень. Використання укра╖нського алфав╕ту теж сутт╓во не ряту╓ ситуац╕ю: "╤зоб╕льне", "Лазурне", "Скалисте", "Кримська роза", "Запрудне", "Жемчужина Криму"; "Л╕сова поляна" ╕ т. д., ╕ т. п. Юн╕ кримчани позак╕нчують середн╕ школи ╕ навряд чи здогадуватимуться, що "╕зоб╕л╕╓" - це "достаток", "роза" - це "троянда", "жемчужина" - це "перлина", а "поляна" - це "галявина"... Я не посп╕шаю звинувачувати чиновник╕в М╕н╕стерства шлях╕в сполучень (тепер це М╕н╕стерство транспорту ╕ зв’язку), адже нав╕ть добр╕ столичн╕ нам╕ри можуть розбитися об сувор╕ кримськ╕ реал╕╖, але щось ╕з цим, панове, робити треба... Написи на дорогах, вив╕ски - це лише лакмусовий пап╕рець, що дозволя╓ виявити реальний стан речей. Колись в одн╕й з передач побачив дорожн╕й напис: "Масандра", у якому нев╕дом╕ "народн╕ месники" дописали другу л╕теру "с", без яко╖, видно, н╕як не можна було зрозум╕ти слово. Ведуч╕ телепередач╕ коментували це з ки╖вських, столичних позиц╕й, мовляв, що це за шов╕н╕зм ╕ мовна нетерпим╕сть? Але т╕, до кого зверталися по-державницьки мисляч╕ телеведуч╕, мали, видно, свою точку зору; та й тепер мають. Бо нин╕ це слово пишеться таки з двома маленькими "с". Бачте, як дуже треба, то ╕ впхнули. ╤ мозолить оч╕ тисячам пасажир╕в щодня напис "Массандра" як символ перемоги пророс╕йських "кримск╕х парт╕зан". Писати про це сумно, але треба. Бо саме наша пасивн╕сть провоку╓ шов╕н╕ст╕в на так╕ "подвиги". А як виживають у задушлив╕й шов╕н╕стичн╕й атмосфер╕ Криму його автохтони? Ситуац╕я з кримськотатарською мовою ╓ докор╕нно в╕дм╕нною! Вона в АРК не ма╓ державницького статусу. Видно, пророс╕йськ╕ чиновники зрозум╕ли, що татари - не укра╖нц╕, а тому вимагали б реального виконання цього пункту. Тод╕ як укра╖нцям достатньо кинути "цукерку" у вигляд╕ к╕лькох нац╕ональних шк╕л та укра╖н╕зованих вив╕сок. З татарами все було б складн╕ше... Однак, нав╕ть позбавлен╕ державно╖ п╕дтримки, кримськ╕ татари усп╕шно створюють фундамент для в╕дродження р╕дно╖ мови. Це правда, що ╖хн╕й фундамент муру╓ться довго, але ж без нього жодна споруда, як правило, не висто╖ть. Тож часу на створення п╕дмур╕вку н╕коли не сл╕д шкодувати. Нам би це зрозум╕ти! В чому ж поляга╓ в╕дм╕нн╕сть укра╖нського п╕дходу ╕ кримськотатарського шляху? Ми надто спод╕ва╓мося на державу. А вона, як влучно п╕дм╕тив один ╕з журнал╕ст╕в, ╓ "сп╕льним проектом кат╕в ╕ ╖хн╕х жертв". Компром╕с м╕ж цими силами дос╕ не знайдений. Зрештою, чому "кати" або ╖хн╕ нащадки повинн╕ п╕дсилювати позиц╕╖ "жертв"? На╖вно на це спод╕ватися... У кримських же татар все по-╕ншому. "Жертви" творять к╕стяк сво╓╖ держави "знизу", мало спод╕ваючись на сторонню допомогу. Це довго, зате безпрограшно. Як в╕дбува╓ться мовне в╕дродження? В чому р╕зниця з нами? Ми спод╕ва╓мося, що мова, нав’язана одн╕╓ю частиною народу ╕нш╕й його частин╕, зробить з нас нац╕ю. Кримськ╕ ж татари ╓ монол╕тною нац╕╓ю нав╕ть за умови, коли сп╕лкуються двома мовами (причому р╕дна мова, тобто мова д╕д╕в-прад╕д╕в, явно "в загоне"). На що вони спод╕ваються? Очевидно, на комплекс посл╕довних д╕й. Кримськотатарська мова нин╕ погано викону╓ комун╕кативн╕ функц╕╖ (вона, д╕йсно, дуже ослаблена за пер╕од п╕встол╕тнього вигнання), зате сприя╓ ч╕тк╕й само╕дентиф╕кац╕╖. Неодноразово спостер╕гав це в реальних ситуац╕ях. Якщо кримський татарин ╓ продавцем, вод╕╓м маршрутки, а тим паче - чиновником, то в╕н обов’язково "засв╕титься" для сво╖х, використовуючи р╕дну мову. Нав╕ть якщо волод╕╓ нею недосконало. Прив╕тання, прощання, подяка р╕дною мовою - це вже немало. Ось ╖хав нещодавно маршруткою в╕д С╕мферополя до Старого Криму. Траса проходила краями, де в╕дсоток кримських татар дуже великий. Не було такого, щоб хтось ╕з пасажир╕в не в╕дпов╕в р╕дною мовою на звертання вод╕я - кримського татарина. ╤ те, що в╕н, молодий, намагався розмовляти материнською мовою, було дуже похвально. Траплялося, що його ровесники могли сказати кримськотатарською два-три слова, не б╕льше, але робили це ╕з задоволенням, без роздратування, а пот╕м плавно переходили на рос╕йську. Ц╕каво, що вона, ця мова, не розд╕ля╓ народ на дв╕ частини; часом татаромовн╕ ╕ рос╕йськомовн╕ кримськ╕ татари добре уживаються в межах одн╕╓╖ с╕м’╖. В укра╖нц╕в це в╕дбува╓ться не так просто ╕ гармон╕йно. Одна мова (найчаст╕ше, звичайно, укра╖нська) мусить поступитися ╕нш╕й. А кримськ╕ татари, нав╕ть якщо погано волод╕ють р╕дною мовою, н╕коли не зупинять ╕ншого члена родини, який послугову╓ться лише нею. Розум╕ють, ╕ цього вже достатньо. С╕м’я залиша╓ться монол╕тною. А якщо ╕ ╓ як╕сь "тр╕щинки", то вони не пов’язан╕ з мовним питанням. Ось ця в╕дносна монол╕тн╕сть нац╕╖ ╕ дозволя╓ утверджувати мову явочним порядком, незважаючи на величезн╕ втрати та на в╕дсутн╕сть оф╕ц╕йного мовного статусу. Тим б╕льша ц╕на кримськотатарського слова, якщо за ним сто╖ть не чиновницьке р╕шення, а лише власний патр╕отизм. Вже за Б╕лог╕рськом можна зустр╕ти: "Культурный центр Эфсане", "Автомир къысмет", кафе "У Наримана" або "Алим". Як бачимо, не густо, та все ж якийсь нац╕ональний колорит створю╓. ╢ й двомовн╕ написи: "Хош кельдинъиз! (Добро пожаловать!" або "Ласкаво просимо. Бахчи эли". Останн╓ означа╓, якщо не помиляюся: "п╕дн╕жжя саду" або "початок саду". Шкода, що не було часу уточнити - все в дороз╕... Звичайно, в ц╕й же зон╕ хоч греблю гати рос╕йських напис╕в: ╓ не лише "Алим", але й "Алёна", не лише "Нариман", але й "Наташа". А коли у Криму з’являться кав’ярн╕: "У Миколи" або "У Ореста", "Наталчина кава" або "Сто грам╕в у Остапа"? Видно, лише тод╕, коли в укра╖нц╕в зникне комплекс меншовартост╕. Часто усп╕хи кримських татар ми поясню╓мо ╕сламським фактором. Мовляв, ╕слам зцементову╓ ╕ згуртову╓ людей, тод╕ як слов’яни розпорошен╕, роз’╓днан╕, бо... християни. Але х╕ба укра╖нц╕ Галичини у 30 - 40-╕ роки не були монол╕том? ╤ християнська церква зовс╕м непогано виконувала об’╓днавч╕ функц╕╖. Яскравим уламком того укра╖нського християнського монол╕ту ╓ Богдана Процак з Севастополя. Недаремно ж дочекалася високо╖ урядово╖ нагороди! Вона сп╕лку╓ться укра╖нською завжди ╕ всюди, шов╕н╕сти називають ╖╖ "бандер╕вкою", "нац╕онал╕сткою", зате пан╕ Богдана, як магн╕т, притягу╓ до себе св╕домих укра╖нц╕в. ╤слам тут н╕ до чого: коса, вишита сорочка, а ще - палке укра╖нське серце! Хоча б десять в╕дсотк╕в таких людей, ╕ ми були б такими, як татари: активними, р╕шучими, монол╕тними. П╕д час останньо╖ по╖здки до Криму я був св╕дком того, як вплива╓ на проукра╖нську публ╕ку оцей ╕м╕дж чар╕вно╖ укра╖нки з Севастополя. ╥хали ми з пан╕ Богданою до площ╕ Нах╕мова. Розмовляли у тролейбус╕ укра╖нською. Коли вийшли на зупинц╕, то пом╕тили, що сл╕дом за нами вистрибнула ще одна ж╕ночка. Несм╕ливо п╕д╕йшла ╕... заговорила укра╖нською! Чи варто кримчанам довго пояснювати, якою могла бути наша з пан╕ Богданою реакц╕я? Це ж як сонечко р╕дне засяяло у чужому Берл╕н╕ чи у Нью-Йорку! Виявилося, що звати нашу випадкову супутницю Н╕на Сидоренко, родом вона з В╕нниччини, у Севастопол╕ вже два роки. ╤ весь цей час мр╕яла при╓днатися до укра╖нського гурту! Як бачимо, допом╕г випадок. Але ж вир╕шальною обставиною було не наше сп╕льне пересування по м╕сту в одному транспортному засоб╕. А саме те, що ми сп╕лкувалися укра╖нською! Якби мовчали або розмовляли рос╕йською, то так ╕ залишилися б чужими для подоляночки з укра╖нським серцем. Тож ╕ хочу звернутися до вс╕х с╕мферопольц╕в, севастопольц╕в, ялтинц╕в, джанкойц╕в: "Сп╕лкуйтеся укра╖нською, дорог╕ краяни! Кор╕ння не одного з вас залишилося на материков╕й Укра╖н╕. Якщо не сам╕ ви, то д╕ди-прад╕ди зв╕дти. Не зр╕кайтеся свого укра╖нства, сп╕лкуйтеся р╕дною мовою! Тод╕ ми швидко об’╓дна╓мося у велику силу". Серг╕й ЛАЩЕНКО. м. Льв╕в.
На фото - Богдана Процак: - Щоб непохитно в╕дстоювати р╕дне, не обов’язково бути мусульманами!
ТИМ ЧАСОМ... МАЙЖЕ 46% УКРА╥НЦ╤В ВВАЖАЮТЬ НЕПОТР╤БНИМ НАДАВАТИ РОС╤ЙСЬК╤Й МОВ╤ ОСОБЛИВИЙ СТАТУС На сьогодн╕ 23% укра╖нц╕в висловлюються за надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу друго╖ державно╖. Кр╕м того, 22% опитаних виступають за надання рос╕йськ╕й статусу оф╕ц╕йно╖ мови в окремих рег╕онах кра╖ни. Водночас, 46,03% респондент╕в вважають, що не треба зм╕нювати нин╕шн╕й статус рос╕йсько╖ мови, оск╕льки ╖й в Укра╖н╕, як ╕ рос╕йськомовним, н╕чого не загрожу╓. Про це св╕дчать результати соц╕олог╕чного досл╕дження "Соц╕ально-пол╕тичн╕ ор╕╓нтац╕╖ ╕ електоральн╕ настро╖ населення Укра╖ни", проведеного Всеукра╖нською соц╕олог╕чною службою.
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2007 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5035
|