|
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2007 > Тема "З потоку життя"
#25 за 22.06.2007
БИТВИ ЗА СВОЮ КУЛЬТУРУ: УКРА╥НА ПРОГРА╢...
У сучасн╕й дискус╕╖ про проблеми нац╕онально╖ безпеки неодноразово висловлю╓ться думка про те, що загрози у ц╕й сфер╕ виявляються у часто неспод╕ваних для нашого сусп╕льства формах. Сучасний св╕т наст╕льки динам╕чний, що методи недружнього впливу на той чи ╕нший соц╕ум щороку стають принципово новими, а через в╕дсутн╕сть у в╕дпов╕дних структур навичок його нейтрал╕зац╕╖ - все б╕льш ефективними. Гнучк╕сть та ╕нтелектуальн╕сть служб безпеки ста╓ зараз, ╕мов╕рно, найголовн╕шою як╕стю ╖хньо╖ роботи.
ХХ╤ стол╕ття в╕др╕зня╓ться в╕д ХХ тим, що технолог╕╖ передач╕ ╕нформац╕╖, автономн╕сть незалежних джерел ╕нформац╕╖ та легк╕сть перет╕кання кап╕тал╕в ╕ прац╕, по сут╕, розмивають кордони нац╕ональних держав ╕ скорочують сферу держави як тако╖ - на користь транснац╕ональних ╕ позанац╕ональних мережевих структур. Тим часом св╕т не став менш безжал╕сним, ╕ на слабких чека╓ все та ж безрад╕сна доля; кр╕м того, у наш╕ дн╕ нац╕ональна "слабк╕сть" усе б╕льше тотожна "дурост╕".
Традиц╕йно основними явищами, з якими ма╓ боротися нац╕ональна служба безпеки, вважалися в╕йськове ╕ державне шпигунство (одержання агентами ╕ноземних уряд╕в секретних документ╕в), а з друго╖ половини минулого стол╕ття - наукове шпигунство ╕ вплив на ф╕нансову та економ╕чну систему кра╖ни зовн╕шн╕ми силами з метою ╖хнього п╕дриву. П╕сля теракт╕в у Нью-Йорку в кра╖нах Заходу основною загрозою став вважатися ╕сламський радикал╕зм, ╕ цю точку зору, з╕ стриманим згадуванням свого досв╕ду в╕йни у Чечн╕, п╕дтримали оф╕ц╕йн╕ кола Рос╕╖. Не варто забувати, що у кра╖нах колишнього соцтабору ╕ Радянському Союз╕ величезна к╕льк╕сть енерг╕╖ спецслужб витрачалася на придушення внутр╕шньо╖ опозиц╕╖, а в сучасн╕й Рос╕╖ ця практика збер╕га╓ться, ╕мов╕рно, ╕ зараз.
Мабуть, укра╖нськ╕ служби безпеки усп╕шно справляються з перерахованими загрозами (за винятком, на щастя, останньо╖), але з упевнен╕стю судити про це може дуже обмежене коло ос╕б. Тим часом випуска╓ться з уваги те, що впливати на ситуац╕ю в наш╕й кра╖н╕ можна ╕ б╕льш тонкими методами - ╕ ми у Криму це бачимо пост╕йно. Суть цього впливу, як ╕ говорилося, зводиться до завдання р╕зноман╕тно╖ шкоди наш╕й кра╖н╕ ╕, зрештою, кожному громадянину.
Можна сказати, що зараз в Укра╖н╕, а особливо в Криму, розгорта╓ться справжня в╕йна за симпат╕╖ ╖╖ громадян, за поширення, власне, протиприродно╖ любов╕ громадян Укра╖ни до Рос╕╖. Простором ц╕╓╖ в╕йни ╓ культура та ╕сторична пам’ять, методами - дискредитац╕я укра╖нсько╖ культури ╕ ╓вропейських ц╕нностей, а також претенз╕╖ на панування рос╕йського державного погляду на ╕стор╕ю та ╕нтерпретац╕я факт╕в у в╕дпов╕дному ключ╕. У прямому зв’язку з цими завданнями перебува╓ боротьба за символ╕чн╕ об’╓кти (пам’ятники, назви вулиць ╕ м╕ст), а також зловживання рел╕г╕йно-конфес╕йною приналежн╕стю громадян - у Криму в цьому пом╕чена ╓парх╕я Московського патр╕архату православно╖ церкви. Контроль у цих сферах означа╓, власне, контроль над глибинною мотивац╕╓ю кримчан ╕ в╕дкрива╓ можливост╕ ефективного (хоч ╕ руйн╕вного) керування ними. Спостер╕гаючи сучасний Крим, багато ╕сторик╕в пор╕внюють його ╕з Судетами напередодн╕ при╓днання ╖х до нацистсько╖ Н╕меччини - тод╕ основою претенз╕й Г╕тлера до ц╕╓╖ чесько╖ област╕ була перевага етн╕чних н╕мц╕в серед населення, так само, як ╕ в сучасн╕й Рос╕╖ приналежн╕сть Криму Укра╖н╕ ставиться п╕д сумн╕в саме через перевагу тут рос╕ян. Тим часом головною метою Н╕меччини було не благо сво╖х "сп╕вв╕тчизник╕в", а захоплення чеського промислового комплексу та окупац╕я ц╕╓╖ кра╖ни.
Як би там не було, сучасна укра╖нська держава не ма╓ важел╕в ефективно╖ нейтрал╕зац╕╖ такого впливу. М╕сцева влада, будучи п╕дсв╕домо нелояльною "проекту Укра╖на", сприя╓ насадженню нових ╕ п╕дтримц╕ старих ╕мперських знак╕в та саботу╓ нав╕ть викладання ╕стор╕╖ Укра╖ни в школах; б╕льше того, багато хто з кримських депутат╕в ╕ чиновник╕в п╕дозрюються у прям╕й п╕дпорядкованост╕ рос╕йським пол╕тикам. Спроби СБУ обмежити д╕╖ радикальних пророс╕йських мережевих структур типу ╢СМ не мають результату. Ми бачимо, що традиц╕йн╕ засоби ╕ структури боротьби за свою культуру ╕, як насл╕док, за сво╖ нац╕ональн╕ ╕нтереси вкрай неефективн╕.
Останн╕ми днями кримчани були св╕дками низки ексцес╕в, що ╕люструють методи ╕ характер боротьби в ╕нформац╕йному простор╕ Укра╖ни та Криму. Перел╕чимо деяк╕, найпоказов╕ш╕ з них:
Поширення чуток про авар╕ю на як╕йсь атомн╕й станц╕╖ на п╕вдн╕ Укра╖ни.
Незважаючи на те, що жодно╖ ╕нформац╕╖ з оф╕ц╕йних джерел про щось под╕бне не було, чутки про "якусь авар╕ю на як╕йсь АЕС" дуже швидко поширювалися як в ╤нтернет╕, так ╕ в низц╕ друкованих ЗМ╤. Про це почали говорити на вулицях м╕ст. Журнал╕сти, як╕ зац╕кавилися ц╕╓ю темою, швидко з’ясували, що в цей час МНС проводило планов╕ навчання з якимось близьким навчальним завданням, що мимовол╕ стало причиною пересуд╕в.
Показовим прикладом того, до яких насл╕дк╕в може призвести непрофес╕онал╕зм МНС ╕ несумл╕нн╕сть журнал╕ст╕в, стало р╕шення кер╕вництва деяких кримських ВНЗ припинити на певний час заняття. Власне, ми бачимо, як спонтанна чи скоординована кампан╕я в ЗМ╤ за безд╕яльност╕ влади може призвести хоч ╕ до короткочасного парал╕чу державно╖ установи - ВНЗ. Нагада╓мо, що погана координац╕я державних установ ╕ хаос у керуванн╕ ╓ одним ╕з перших завдань при розвитку небезпечних сценар╕╖в вторгнення - дивно те, з якою легк╕стю таке могло бути зроблене в наш╕й кра╖н╕.
Тиражування ╕нформац╕╖ про створення р╕зних радикальних кримськотатарських груп ╕ рух╕в.
Часто ця технолог╕я наст╕льки ж проста: в ╤нтернет╕ створю╓ться дек╕лька сайт╕в ╕з в╕дпов╕дним зм╕стом, що дозволя╓ пот╕м кримським журнал╕стам ╕ незабаром, ╕мов╕рно, пол╕тикам певного типу говорити про зростаючий радикал╕зм кримських татар.
В╕дкриття пам’ятник╕в ╕ об’╓кт╕в, що претендують на такий статус, покликаних закр╕пити у св╕домост╕ кримчан ╖хн╓ вороже ставлення до Укра╖ни.
Нещодавно у Феодос╕╖ була встановлена мемор╕альна дошка, текст яко╖ ма╓ нагадувати городянам про усп╕шн╕сть проведення в ╖хньому м╕ст╕ р╕к тому акц╕╖ "АнтиНАТО". Кр╕м того, як уже стало в╕домо, с╕мферопольський мер Бабенко не проти в╕дновити пам’ятник рос╕йськ╕й ╕мператриц╕ Катерин╕ ╤╤ в одному з м╕ських сквер╕в, випустивши з уваги той факт, що саме з нею пов’язане остаточне знищення Запорозько╖ С╕ч╕ й окупац╕я Рос╕╓ю Кримського ханства. Чи ╓ так╕ кроки пол╕тичних актив╕ст╕в ╕ мер╕в м╕ст зваженими, чи не сприяють вони прямо або поб╕чно втрат╕ незалежност╕ у св╕домост╕ кримчан, чи не готують вони ╜рунт до кап╕туляц╕╖ перед Рос╕╓ю?
В ╕снуючому становищ╕ потр╕бн╕ нов╕ критер╕╖ при набор╕ сп╕вроб╕тник╕в держустанов: не виклика╓ сумн╕в╕в, що саме ╕нертн╕сть, а найчаст╕ше пряма п╕ддатлив╕сть зовн╕шньому впливу ста╓ причиною наст╕льки масових ╕ р╕зноман╕тних антиукра╖нських акц╕й у Криму. Нам необх╕дно вводити певний "тест на лояльн╕сть" для кандидат╕в на ту чи ╕ншу посаду ╕ згадати ╕стор╕ю роботи цього претендента. Участь у д╕ях, що так чи ╕накше послабляють нашу кра╖ну, ма╓ стати неприпустимою для наших чиновник╕в.
Кр╕м того, в╕дчува╓ться необх╕дн╕сть реорган╕зац╕╖ роботи служб безпеки ╕ знаходження ними нових, сучасних ╕ адекватних часу метод╕в боротьби з ╕нформац╕йними провокац╕ями та д╕яльн╕стю кваз╕пол╕тичних мережевих структур. ╥м потр╕бно адекватно оц╕нити загрози, що виходять в╕д парам╕л╕тарних рух╕в типу "казак╕" ╕ виводити ╖х з гри, поки вони не перейдуть до активних силових д╕й. Громадяни мають почути хоча б про один судовий процес за фактом розпалення м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕: як часто не ображали б кримських татар ╕ ╖хн╕ святин╕ ╕ як багато свастик не було б намальовано на кримських будинках, це не ма╓ жодних правових насл╕дк╕в. Банальну думку про те, що безкарн╕сть породжу╓ вседозволен╕сть, кримчани можуть простежити в динам╕ц╕.
На завершення потр╕бно сказати ╕ про той величезний ресурс, що становить собою громадськ╕сть. На жаль, якихось ефективних ╕ масових кампан╕й, спрямованих на захист нац╕онально╖ чест╕ та г╕дност╕, до останнього моменту не було. Дискредитац╕я тих нечистоплотних пол╕тичних д╕яч╕в, що намагаються п╕д╕рвати мир у Криму, ╕ ман╕пуляц╕╖ кримчанами ззовн╕ кра╖ни мають з╕ткнутися з ч╕ткою позиц╕╓ю громадян.
Андр╕й КИРИЛОВ.
(Кримський незалежний центр пол╕тичних досл╕дник╕в ╕ журнал╕ст╕в).
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2007 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4885
|
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
