"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2007 > Тема "Урок української"
#17 за 27.04.2007
Ц╤ ЮН╤ ТАЛАНТИ - ТВО╥, УКРА╥НО!
В РЕДАКЦ╤╥ «КС» В╤ДБУЛОСЯ НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦ╤В 10-го, ЮВ╤ЛЕЙНОГО Л╤ТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ ШКОЛЯР╤В КРИМУ «МИ Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!». Н╕би недавно, несм╕ливо ╕ невпевнено, ми розпочинали л╕тературний конкурс школяр╕в Криму «Ми д╕ти тво╖, Укра╖но!», а вже зб╕гло десять рок╕в. Несм╕ливо ╕ невпевнено тому, що не було яко╖сь твердо╖ над╕╖ на те, що в Криму знайдеться ст╕льки творчо-обдаровано╖ укра╖номовно╖ молод╕, аби було з-пом╕ж кого вибирати найкращих. Де там найкращих, аби хоч з десяток д╕тей над╕слали нас суд жур╕ сво╖ проби пера у поез╕╖ та проз╕. ╤ як же ми були щиро подивован╕ тим, коли почали надходити рукописи твор╕в з р╕зних куточк╕в Криму. Перечитали, вибрали з-пом╕ж чимало╖ к╕лькост╕ над╕сланого найкраще, найперспективн╕ше. П╕дбили п╕дсумки, зробили першу телев╕з╕йну передачу про нагородження... А затим твори переможц╕в видрукували маленькою книжечкою-метеликом, подякували вчителям-словесникам, котр╕ провели чималу орган╕зац╕йну роботу. А вже другий ╕ наступн╕ конкурси проходили, як кажуть театрали, за повних аншлаг╕в. Школяр╕ активно включилися в конкурс, надсилали сво╖ твори - ╕ поез╕ю, ╕ прозу. ╤ якщо десь перш╕ три конкурси включали лише дв╕ ном╕нац╕╖ - «Поез╕ю» ╕ «Прозу», то вже наступн╕ конкурси породили й ном╕нац╕ю «Публ╕цистика». Д╕ти писали нариси про конкретних людей - про сво╖х улюблених вчител╕в, в╕домих односельц╕в, про ветеран╕в в╕йни ╕ прац╕, про визначн╕ под╕╖ в житт╕ нашо╖ кра╖ни, як-от Помаранчеву революц╕ю на ки╖вському Майдан╕ незалежност╕ та ╕н. За ц╕ роки переможцями конкурсу стало понад сто школяр╕в, а тих, що надсилали сво╖ твори на конкурс, але не стали призерами, утрич╕ б╕льше. Характерно, що писали твори не лише старшокласники, а й учн╕ молодших клас╕в, писали не лише кор╕нн╕ укра╖нц╕, а й рос╕яни, кримськ╕ татари, д╕ти ╕нших нац╕ональностей. Писали переважно грамотно, доброю л╕тературною мовою, що св╕дчить про глибоке вивчення д╕тьми державно╖ мови, про бажання ╖х висловити сво╖ почуття у в╕ршах та проз╕. От ╕ в╕р тим кримським пол╕тикам, котр╕ теревенять про якусь меншоварт╕сн╕сть укра╖нсько╖ мови, про те, що на теренах Криму д╕ти не хочуть ╖╖ знати ╕ вивчати. Гай-гай, шановн╕, як же далеченько ви залишились у тому посткомун╕стичному минулому сво╖ми переконаннями, д╕ями, словами. ╤ за ш╕стнадцять рок╕в незалежност╕ так н╕чому й не навчились, тож хоч не збивайте д╕тей з пантелику сво╖ми теревенями. Адже за ними майбутн╓, ╖м жити ╕ працювати в нов╕й незалежн╕й держав╕. Недарма ж вони так щиро ╕ гаряче потягнулись до конкурсу з символ╕чною назвою «Ми д╕ти тво╖, Укра╖но!». Недарма ж вони так неп╕дробно висловлюють свою любов до сво╓╖ В╕тчизни:
Як добре, що ти ╕сну╓ш, Як добре, що я з тобою! Дом╕вку мен╕ дару╓ш ╤з батьк╕вською любов’ю, Тебе я люблю, як маму, До тебе я серцем лину. Спасиб╕ тоб╕, кохана, За те, що ти ╓, Укра╖но! (Ганна Волянюк).
Таке з примусу не скажеш, не напишеш... Отож, на десятий, юв╕лейний конкурс, в╕рн╕ше, на п╕дбиття його п╕дсумк╕в переможц╕ при╖хали до редакц╕й сво╖х любимих газет - «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕ дитячо╖ «Джерельце». Цього разу прив╕тати призер╕в конкурсу «Ми д╕ти тво╖, Укра╖но!» прийшли: прац╕вник М╕н╕стерства осв╕ти та науки Автономно╖ Республ╕ки Крим Ольга Руслан╕вна Доненко, голова Всекримсько╖ «Просв╕ти» ╕м. Т. Шевченка Серг╕й Савченко, представниця громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Укра╖нський д╕м» Олена Халимон, головний редактор «Кримсько╖ св╕тлиц╕» В╕ктор Качула, редактор укра╖нських телепрограм на ДТРК «Крим» Олександр Польченко та автор цих рядк╕в. Грамоти, дипломи, сувен╕ри, маленьк╕ грошов╕ винагороди в╕д спонсора пан╕ Мар╕╖ Ф╕шер-Слиж з Канадського товариства приятел╕в Укра╖ни, тепл╕ слова - усе це було на церемон╕╖ нагородження переможц╕в. А переможцями цього, 10-го юв╕лейного конкурсу стали:
В НОМ╤НАЦ╤╥ «ПОЕЗ╤Я» Перше м╕сце розд╕лили десятикласниц╕ школи-г╕мназ╕╖ № 1 м╕ста Саки, дв╕ подружки Ганна Волянюк та Марина Шевкопляс за доб╕рки в╕рш╕в «В╕дшука╓мо мову» ╕ «Ти в╕чна ╕ ╓дина вже для нас». Три роки п╕дряд д╕вчата беруть участь в конкурс╕ ╕ трич╕ посп╕ль стають його призерами. Дивишся, як творчо (╕ не т╕льки творчо, а й ф╕зично!) вони виростають ╕ мужн╕ють в╕д перемоги до перемоги ╕ рад╕╓ш: добре поповнення йде в нашу нац╕ональну л╕тературу! Тема Шевченка, Укра╖нки, р╕дно╖ мови, Криму, тема кохання ╕ творчих почутт╕в - ось складов╕ ╖хн╕х творчих доробк╕в. Зазначимо, що наставниця цих зд╕бних учениць - вчителька укра╖нсько╖ мови та л╕тератури Ганна Гаврил╕вна Демидова. Друге м╕сце в ц╕й же ном╕нац╕╖ розд╕лили Натал╕я Шевчук - десятикласниця ЗОШ № 15 м. Ялти та Олена Рязанцева - одинадцятикласниця Керченсько╖ ЗОШ № 24. Натал╕я Шевчук уже втрет╓ бере участь в конкурс╕, ╖╖ твори друкувались не раз ╕ в «Кримськ╕й св╕тлиц╕», ╕ в «Джерельц╕», в колективних зб╕рках переможц╕в конкурсу. ╥╖ в╕рш╕ - то щира спов╕дь В╕тчизн╕, р╕дн╕й земл╕, Криму. Гарн╕ над╕╖ пода╓ й Олена Рязанцева. Трет╓ м╕сце в ном╕нац╕╖ «Поез╕я» присуджено двом учням ╕з Семисотсько╖ школи Лен╕нського району, наймолодшим учасникам конкурсу - восьмикласнику Роману Борзих та учениц╕ шостого класу грузиночц╕ Теон╕ Зуреб╕ан╕. ╤ Роман, ╕ Теона почали писати укра╖нською мовою недавно, але дуже завдячують сво╖й вчительц╕ - поетес╕ Катерин╕ Олександр╕вн╕ Степчин, котра зум╕ла прищепити ╖м любов до укра╖нського слова. Ось як розпов╕да╓ д╕вчинка-грузинка Теона Зуреб╕ан╕ про свою творчу долю, яка в╕днин╕ т╕сно переплелася з Укра╖ною, з укра╖нською мовою: «Я дуже люблю укра╖нську мову та л╕тературу, укра╖нськ╕ народн╕ та авторськ╕ п╕сн╕. Моя вчителька Катерина Олександр╕вна Степчин якось, розпов╕даючи про видатну укра╖нську поетесу Лесю Укра╖нку, навела як приклад ╖╖ слова: «Якби я не була укра╖нкою, то стала б грузинкою». Я запам’ятала ╖х на все життя. Я - грузинка. Живу в Укра╖н╕ з 2002 року. Моя с╕м’я змушена була покинути Груз╕ю через траг╕чн╕ под╕╖. Мен╕ довелося у зв’язку з пере╖здами ╕ мовними проблемами втратити два роки навчання, ╕ тому зам╕сть 8-го класу я навчаюся в шостому. В╕рш╕ пишу з 1-го класу: спочатку грузинською, пот╕м рос╕йською, а тепер, завдяки Катерин╕ Олександр╕вн╕, й укра╖нською мовою. Я пишу про все, бо все люблю: Груз╕ю, Укра╖ну, Крим, свою школу, друз╕в, вчител╕в, природу... А любов - це основа всього прекрасного на земл╕, особливо поез╕╖». Ось така вона, юна поетеса-грузиночка, яка пише укра╖нською про пережите нею, про свою далеку, але таку р╕дну кра╖ну Груз╕ю:
У снах вона кличе мене. Я в╕тром злет╕ти бажаю. В╕н б╕лим крилом пов╕йне - ╤ шлях нелегкий подола╓. ╤ я все лечу разом з ним В думках, як самотн╕й лелека. Той шлях полонив мо╖ сни... О Груз╕╓! Як ти далеко!
Ц╕ ностальг╕чн╕ рядочки мало╖ грузиночки н╕кого не залишать байдужими. Тож хочеться, аби Укра╖на, ╖╖ мова стали житт╓дайним бальзамом для душевних негаразд╕в юно╖ поетки. Поети - надзвичайно чутлив╕ душею ╕ серцем до всього, що в╕дбува╓ться пом╕ж людьми. Дай, Боже, щоб пом╕ж народами завжди панували мир, злагода, вза╓морозум╕ння. А от публ╕цисти, проза╖ки - це сво╓р╕дн╕ л╕тописц╕ сво╓╖ доби. В наш╕й конкурсн╕й ном╕нац╕╖ «Публ╕цистика» перше м╕сце в Юл╕ана Овсейчука - учня 11-го класу школи-л╕цею № 9 м. Ялти. Його ц╕каве досл╕дження про свого земляка, великого патр╕ота Укра╖ни, фундатора кобзарського мистецтва в Криму, заслуженого прац╕вника культури Укра╖ни Олекс╕я Федоровича Нирка, котрий понад р╕к тому в╕д╕йшов за межу в╕чност╕. Ось цитата з твору Юл╕ана Овсейчука: «Олекс╕й Федорович Нирко належав до покол╕ння ш╕стдесятник╕в. Ставши жертвою пол╕тичних репрес╕й ╕ пройшовши школу стал╕нських концтабор╕в, в╕н зум╕в зберегти в соб╕ довженк╕вську любов до свого роду, до Укра╖ни. Часто задумувався над тим, чому так зм╕цнилось почуття любов╕ до Батьк╕вщини, любов╕ не казенно╖, а свято╖ - бо це любов до земл╕ батьк╕в, предк╕в. ╤ причину знаходив у тому, що виховують, прищеплюють нам ╖╖ невм╕ло, сором’язливо. А вчити любити Укра╖ну можуть лише люди з╕ св╕тлим розумом ╕ палким серцем, з могутньою в╕рою у прийдешн╓, без пост╕йного оплакування нашо╖ меншовартост╕ ╕ злоби до чужинц╕в». Друге м╕сце в ном╕нац╕╖ «Публ╕цистика» пос╕ла одинадцятикласниця Керченсько╖ ЗОШ № 12 Натал╕я Козор╓з за нарис «Я - вчитель» про свою вчительку математики Галину Павл╕вну Кусс╕, в╕дм╕нника осв╕ти Укра╖ни, учителя-методиста. Тепл╕, щир╕, н╕жн╕ слова знаходить авторка нарису про свою геро╖ню, про ╖╖ одержим╕сть на педагог╕чн╕й нив╕, про вза╓мну любов ╕ повагу д╕тей до вчителя ╕ вчителя до учн╕в. Творчий наставник Натал╕╖ - вчителька укра╖нсько╖ мови Любов Григор╕вна Кис╕ль. Трет╓ м╕сце в Ганни Крамаренко, учениц╕ 11-го класу школи ╕м. Горького смт. Лен╕не. ╥╖ творче досл╕дження присвячене укра╖нськ╕й п╕сн╕ Марус╕ Чурай. А ось четверте м╕сце за нарис про життя ╕ творч╕сть видатного б╕лоруського поета Максима Богдановича в його далеко╖ родички, учениц╕ 11-го класу школи-л╕цею м. Саки Ян╕ни Щербань. Твори ус╕х переможц╕в будуть опубл╕кован╕ в газетах «Кримська св╕тлиця» ╕ «Джерельце», а затим видан╕ окремою зб╕рочкою. Церемон╕ю нагородження буде показано ╕ в одн╕й з телепередач Кримського телебачення у програм╕ «Р╕дна хата». Десятий конкурс «Ми д╕ти тво╖, Укра╖но!» завершено. Попереду - одинадцятий! Отож, перефразовуючи класика, скажемо: «Хлюпни ж нам, море нов╕, св╕тл╕ л╕тературн╕ таланти, бо це ж таланти тво╖, р╕дна наша Укра╖но, наша незалежна Батьк╕вщино, наша дорога ╕ кохана Мат╕р!». До нових конкурс╕в, до нових перемог! Данило КОНОНЕНКО, голова жур╕ л╕тературного конкурсу школяр╕в Криму «Ми д╕ти тво╖, Укра╖но!». В╤РШ╤ ПЕРЕМОЖЦ╤В
Р╤ДНА МОВА В оборон╕ р╕дного слова Я стоятиму до загину. В Укра╖н╕ морально здорову Будуватиму Укра╖ну. Помаранчевий стяг ╕ п╕дкова - Символ щастя для нашого люду. Демократ╕я, нац╕я й мова - В Соломонов╕м р╕шенн╕ суду. Наша мова нам дана в╕д Бога. В н╕й ╕ велич, ╕ горд╕сть, ╕ слава. ╤ без мови не варта н╕чого Укра╖нська моя держава. Т╕льки р╕дн╕ слова мають силу. Ми за мову свою - одностайно. А системи облудно╖ брилу Повалити нам треба негайно. Ми за Стусом ╕ Симоненком Вив╕ря╓мо наш╕ кроки. Вс╕ зачиту╓мось Шевченком, Що да╓ нам життя уроки. Дай же, Боже, щоб наша мова Пережила лиху годину Й зазвучала, сп╕вуча й чудова, З вуст м╕льйон╕в на всю Укра╖ну.
Натал╕я ШЕВЧУК, учениця 10-го класу Ялтинського НВК № 15.
Я В╤РЮ В МАЙБУТН╢ ТВО╢,УКРА╥НО!
Я в╕рю в майбутн╓ тво╓, Укра╖но, У долю б, здавалось, довол╕ тяжку. Хай щастям наповниться кожна родина, Я серце в╕ддам за кра╖ну таку! Розкв╕тни, як деревце те молоде╓, Вкрий т╕нню в╕д сонця палкого людей. Сховаймось п╕д листя тво╓ золоте╓, Ти - ╓ джерело наших вчинк╕в, ╕дей! Лети, Укра╖но, як птах незалежний, В╕д гн╕ту зв╕льнися ти знов назавжди! Лети, Батьк╕вщино, тв╕й шлях необмежений, ╤ ми летимо за тобою туди!
Живи, Укра╖но! За руки тримаймось. Вс╕ ми, укра╖нц╕, - тво╖ д╕точки. Ти - те найдорожче, що в серц╕ ми ма╓м, Бо ми твого роду тонк╕ г╕лочки.
З УКРА╥НОЮ В СЕРЦ╤ РОСТИ!
Хлоп’я народилось ╕ оч╕ до неба П╕дняло з подякою вгору, А згодом спитало у р╕дно╖ неньки: «Що бачу я, мамо, навколо? Що це за держава, могутня ╕ горда, З ланами бадьоро╖ сили? ╤ дух незборимий цього народу, ╤ разом ц╕ люди всесильн╕!» Та мати всм╕хнулась, сказала тихенько: «Усе, що, синочку, ти чу╓ш, Кра╖на, що бачиш, - ╕ ╓ твоя ненька, Яку ти вс╕м серцем в╕дчу╓ш». ╤ мати рад╕ла, що син п╕дроста╓, Плекаючи мову кра╖ни, Про долю народу що не забува╓, ╤ серце дару╓ Вкра╖н╕. ╤ вир╕с син чуйним, як мати бажала, Прославив свою Батьк╕вщину. ╤ люди поважно його називали: Син матер╕ - син Укра╖ни! Ганна ВОЛЯНЮК, учениця 10-го класу Саксько╖ г╕мназ╕╖ № 1.
МИ ВС╤ - ╤ ДОНБАС, ╤ ВОЛИНЬ - УКРА╥НЦ╤
Безглузде питання нам ставлять щодня: «Чи д╕йсно кра╖на ╓дина сьогодн╕?» ╤ що нам сказати, коли по дорогах Блукають злиденн╕, замерзл╕, голодн╕. ╢днаймося, люди! Ми вс╕ - укра╖нц╕, ╢ сила незламна у наших серцях. Не знищите те, що зростало в╕ками, ╤ бачилось пращурам нашим у снах.
Ми разом здола╓мо труднощ╕ й лихо ╤ створимо нашу ╓дину кра╖ну, Де вс╕м буде затишно, добре ╕ тихо. Збуду╓мо щиру, м╕цну Укра╖ну. Хай нас об’╓дна╓ ╕дея ╓дина, Де зах╕д, де сх╕д - тут р╕зниц╕ нема. Для нас - це одна та ╓дина Вкра╖на, Хоч ще неоднаково хтось це сприйма. Ми разом збуду╓м могутню державу, Ми - разом, тому нав╕ть небо пала. Ми вс╕ - укра╖нц╕ по роду ╕ праву. Народну згуртован╕сть св╕т не злама. Марина ШЕВКОПЛЯС, учениця 10-го класу Саксько╖ г╕мназ╕╖ № 1.
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2007 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4702
|