Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
Володимир Зеленський зустр╕вся з курсантами й л╕це╖стами в╕йськових навчальних заклад╕в та...


«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
Ахтем Се╕табла╓в показався ╕з Залужним та розпов╕в про ╖хню зустр╕ч…


УКРА╥НА В Н╤Ч НА 27 ЖОВТНЯ ВОСТАНН╢ МА╢ ПЕРЕЙТИ НА ЗИМОВИЙ ЧАС
Це передбачено ухваленим Верховною Радою законом, яким скасовано перех╕д з л╕тнього на зимовий...


ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
В╕д початку повномасштабного рос╕йського вторгнення загинуло майже 500 укра╖нських спортсмен╕в ╕...


ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
Управл╕ння Верховного ком╕сара ООН у справах б╕женц╕в (УВКБ ООН) розпочало свою д╕яльн╕сть в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 20.04.2007
18 КВ╤ТНЯ - ДЕНЬ ПАМ’ЯТОК ╤СТОР╤╥ ТА КУЛЬТУРИ

 ПРИВ╤ТАННЯ М╤Н╤СТРА КУЛЬТУРИ ╤ ТУРИЗМУ УКРА╥НИ З ДНЕМ ПАМ’ЯТОК ╤СТОР╤╥ ТА КУЛЬТУРИ УКРА╥НИ ТА М╤ЖНАРОДНИМ ДНЕМ ПАМ’ЯТОК ╤ ВИЗНАЧНИХ М╤СЦЬ
 Шановн╕ колеги!
 Щиро в╕таю вас з профес╕йним святом – Днем пам’яток ╕стор╕╖ та культури Укра╖ни та М╕жнародним днем пам’яток та визначних м╕сць.
 Укра╖на знана як кра╖на з багатющою ╕сторико-культурною спадщиною, яка ╓ час-тиною св╕тового надбання.
Усв╕домивши себе незалежною державою, ми ще б╕льше осягнули ун╕кальн╕сть сво╖х культурних здобутк╕в та високу в╕дпов╕дальн╕сть за ╖х збереження. Питанням охорони культурного надбання держава прид╕ля╓ з року в р╕к всезростаючу увагу. Адже збереження культурного надбання нашого народу належить до пр╕оритетних напрямк╕в державно╖ пол╕тики.
 Зберегти надбання минулого, в╕дновити втрачене та передати неоц╕ненн╕ здобутки нац╕онального творчого ген╕я майбутн╕м покол╕нням – висока ╕ благородна м╕с╕я тих, хто щоденною працею зводить м╕цний п╕дмурок нац╕онально╖ самосв╕домост╕. Байдуж╕сть до духовного розвитку нац╕╖, зневага до культурно╖ спадщини призводить до непоправних втрат в ус╕х сферах сусп╕льного життя.
 Бажаю вс╕м вам зд╕йснення мр╕й, профес╕йного зростання, натхненно╖, наполегливо╖ та, головне, результативно╖ прац╕ задля збереження нац╕онального надбання Укра╖ни для кожного громадянина нашо╖ держави, для наших нащадк╕в, для всього Св╕ту!
 М╕н╕стр культури ╕ туризму Укра╖ни
 Юр╕й БОГУЦЬКИЙ.
 
ВНЕСЕНО ДО СПИСКУ ЮНЕСКО
 До Списку всесв╕тньо╖ спадщини ЮНЕСКО включено ще 8 об’╓кт╕в укра╖нсько╖ культурно╖ спадщини, зокрема Центр-порт Одеси, Бахчисарайський палац кримських хан╕в, Будинок Держпрому у Харков╕, Воронцовський палац у Ялт╕, Кам’янець-Под╕льський запов╕дник тощо. Це прозвучало на зв╕тно-виборних зборах Укра╖нського ком╕тету М╕жнародно╖ ради з питань пам’яток ╕ визначних м╕сць (ICOMOS.).
 Саме ця впливова орган╕зац╕я, як дорадчий орган ЮНЕСКО, разом з М╕н╕стерством культури та Нац╕ональною ком╕с╕╓ю ЮНЕСКО вир╕шу╓, зокрема, як╕ об’╓кти ном╕нувати до Списку всесв╕тньо╖ спадщини. За словами президента Укра╖нського ком╕тету ╤КОМОС Вадима Абизова, ведеться робота щодо включення до попереднього Списку всесв╕тньо╖ спадщини ще близько 10 об’╓кт╕в, у тому числ╕ ╕сторично╖ частини
╕ фортец╕ в Кам’янц╕-Под╕льському; ╕сторично╖ частини запов╕дника у Черн╕вцях; пам’яток дерев’яно╖ арх╕тектури, зокрема Карпатського рег╕ону, що репрезентують к╕лька шк╕л традиц╕йного буд╕вництва: лемк╕вську, гуцульську, бойк╕вську, буковинську, галицьку та ╕нш╕.
 «На сьогодн╕ у престижному Списку ЮНЕСКО, на жаль, т╕льки 3 об’╓кти в╕д Укра╖ни у двох ном╕нац╕ях: Соф╕я Ки╖вська разом з Ки╓во-Печерською лаврою та ╕сторичний центр Львова - ╕ тому внесення до Списку всесв╕тньо╖ спадщи-ни ╓ важливою акц╕╓ю, яка пропагу╓ нац╕ональн╕ ╕сторико-культурн╕ надбання в св╕товому простор╕», - п╕дкреслив почесний президент ╤КОМОС, професор, кандидат арх╕тектури Леон╕д Приб╓га.
 На його переконання, така д╕яльн╕сть ком╕тету особливо актуальна нин╕, в час розвитку туризму в Укра╖н╕, яка може похвалитися багатьма пам’ятками культури - т╕льки найц╕нн╕ших, нац╕онального значення, 3,5 тисяч╕. Натом╕сть, зазначив Леон╕д Приб╓га, якщо ком╕тети ╤КОМОСу ╕нших кра╖н св╕ту отримують державну п╕дтримку, зокрема ф╕нансову, то Укра╖нський ╕сну╓ т╕льки завдяки власним внескам, частина яких до того ж сплачу╓ться до штаб-квартири в Париж╕.
 Охорона культурно╖ спадщини в Укра╖н╕ - на меж╕ катастрофи, йшлося на зборах. ╤ щоб зберегти пам’ятки, держава ма╓ вкладати в не╖ значн╕ кошти.
 
ТИМ ЧАСОМ...

ЗАХИСТИМО АНДР╤╥ВСЬКИЙ УЗВ╤З!
РЕЙДЕРИ ВЖЕ СТУПИЛИ НА ЗЕМЛЮ, ЯКОЮ ХОДИЛИ ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ ТА ЯРОСЛАВ МУДРИЙ...
Звернення до Президента Укра╖ни

 Пане Президенте!
 Ки╖в ма╓ багатов╕кову ╕стор╕ю, ун╕кальн╕ ╕сторичн╕ пам’ятники та одночасно ╓ культуролог╕чним арх╕тектурним простором, що розвива╓ться, щоденно зм╕нюючи св╕й зовн╕шн╕й вигляд.
 ╤сторико-арх╕тектурний ансамбль Андр╕╖вського узвозу виокремився з середовища сус╕дн╕х територ╕й з того часу, коли його ╕сторична топограф╕я стала об’╓днуючим фактором як м╕ж верхн╕м та нижн╕м м╕стом, так ╕ м╕ж трьома ╕сторично та м╕фолог╕чно значимими п╕двищеннями града Ки╓ва.
 На сьогодн╕ ╓ серйозна загроза знищення останньо╖ ╕сторично╖ вулиц╕ Ки╓ва, що збереглась в достатньо перв╕сному вигляд╕.
 Ми зверта╓мось до Вас, пане Президенте, тому що справа збереження Андр╕╖вського узвозу ╓ загальнонац╕ональною проблемою, а не проблемою р╕вня Под╕льсько╖ районно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Ки╓ва, до яко╖ ми вже неодноразово зверталися.
 Ми вже втратили Соф╕йську площу як пам’ятник, що був внесений до ре╓стру ЮНЕСКО.
 Рейдери вже ступили на землю, якою ходили Володимир Великий та Ярослав Мудрий. Рейдери не мають нац╕ональност╕, але ж ми - укра╖нц╕! Невже в нас зовс╕м не залишилось мудрост╕, мужност╕ та сил, щоб захистити святу землю, яку нам залишили предки, в╕д сучасних монголо-татар?
 Треба раз ╕ назавжди припинити спроби приватизувати Андр╕╖вський узв╕з будь-ким. Андр╕╖вський узв╕з - це м╕сце, яке належить вс╕м укра╖нцям. Це не та земля, якою можна просто торгувати.
 Виходячи з Указу Президента Укра╖ни № 208/2007 та ╕ншого законодавства Укра╖ни, що стосу╓ться даного питання, вважа╓мо необх╕дним надати Андр╕╖вському узвозу статус Нац╕онального ╕сторико-арх╕тектурного запов╕дника, що дасть можлив╕сть забезпечити:
 1. Збереження природного ландшафту, який явля╓ собою ╓дине ц╕ле з ╕сторичною арх╕тектурою м╕ста.
 2. Збереження ц╕нного арх╕тектурно-планувального середовища м╕ста.
 3. Збереження масштабного ландшафтного оточення пам’ятник╕в та ц╕нних ╕сторичних територ╕й.
 4. Збереження об’╓мно-просторових зв’язк╕в м╕ж ╕сторичним арх╕тектурним середовищем та ландшафтом м╕ста.
 5. Найоптимальн╕ш╕ умови для активного використання пам’ятник╕в та ╕сторично╖ забудови Андр╕╖вського узвозу.
 6. Збереження м╕сця розвитку та пропаганди укра╖нського нац╕онального мистецтва.
* * *
 Пане Президенте!
 Зверта╓мося до Вас з проханням сво╖м указом врегулювати загрозливу ситуац╕ю, що склалася ╕з узаконенням самочинного буд╕вельного втручання в ╕сторичн╕й частин╕ Львова.
 Льв╕в ╓ культурною перлиною Укра╖ни та осередком арх╕тектурно╖ спадщини св╕тового значення. Проте сьогодн╕ об’╓кти нац╕онального надбання, що знаходяться на територ╕╖ Львова, а саме його ╕сторичний центр з ун╕кальними пам’ятками, опинився п╕д загрозою руйнування через вражаюч╕ масштаби незаконних чи «узаконених задн╕м числом» буд╕вельних роб╕т. Укра╖нська та м╕жнародна громадськ╕сть, науков╕ та культурн╕ кола вкрай занепоко╓н╕ ситуац╕╓ю, що склалася, Св╕товий ком╕тет ЮНЕСКО не лише неодноразово висловлював сво╖ застереження щодо буд╕вельних роб╕т в Старому Львов╕, як╕ проводяться ╕з порушення укра╖нського законодавства та м╕жнародних угод, а й ставив на сво╓му зас╕данн╕ питання щодо доц╕льност╕ подальшого перебування м╕ста у Списку св╕тово╖ спадщини.
 На переконання громадськост╕ Львова, дана проблема потребу╓ негайного вир╕шення, ╕, оск╕льки у Львов╕ знаходиться с╕мдесят в╕дсотк╕в арх╕тектурних пам’яток Укра╖ни, зверта╓мося до Вас.
 Чи не найб╕льших втрат Льв╕в зазнав минулого року в процес╕ посп╕шно╖ п╕дготовки до 750-л╕тнього юв╕лею, коли на т. зв. реконструкц╕ю ╕сторичного центру було витрачено 120 млн. грн. державно╖ субвенц╕╖. В процес╕ цих роб╕т було безповоротно втрачено ряд об’╓кт╕в нац╕онального значення, зокрема на територ╕╖ арх╕тектурного комплексу площ╕ Ринок. Лише завдяки втручанню громадськост╕ м╕ськ╕й влад╕ дос╕ не вдалося, як це зазвичай робиться, «узаконити» роботи, як╕ проводилися з кричущими порушеннями законодавства. Дос╕ ця ситуац╕я залиша╓ться невир╕шеною, проте, вже за першими висновками Головного контрольно-рев╕з╕йного управл╕ння Укра╖ни, у 2006 роц╕ ф╕нансування восьми об’╓кт╕в ╕сторико-культурно╖ спадщини на загальну суму 4,5 млн. грн. проводилося без затвердження в установленому порядку проектно-кошторисно╖ документац╕╖ та з порушенням ст. 26 Закону Укра╖ни “Про охорону культурно╖ спадщини”.
 Просимо Вас втрутитися у цей процес якнайшвидше та видати указ, який би:
 — заборонив будь-яке буд╕-вельне втручання, окр╕м реставрац╕╖ та реконструкц╕╖, в ╕сторико-арх╕тектурний комплекс Львова;
 — змусив Льв╕вську м╕ську раду вжити заход╕в щодо впорядкування вир╕шення питань забудови м╕ста та забезпечити ╕нформування населення через засоби масово╖ ╕нформац╕╖ щодо планування забудови Львова;
 — доручив би Генеральн╕й прокуратур╕ у трим╕сячний терм╕н зд╕йснити перев╕рку законност╕ забудови територ╕╖ м╕ста, що входить до Списку ЮНЕСКО та зд╕йснювати контроль за додержанням законодавства п╕д час забудови Львова.
Громадянська мережа ОПОРА, www.opora.org.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4687

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков