"Кримська Свiтлиця" > #31 за 28.07.2006 > Тема "З потоку життя"
#31 за 28.07.2006
Рос╕йська - як друга державна, або ╤ ТИ, БЮТ?!
Рустем ХАН.
- Чому не п╕кету╓те? - жарт╕вливо запитував у сво╖х знайомих Представник Президента Укра╖ни в Криму Геннад╕й Москаль, п╕дходячи до дверей Верховно╖ Ради автоном╕╖. У парламент╕ Криму пройшли депутатськ╕ слухання з питання забезпечення прав громадян на "використання державно╖, рос╕йсько╖ та ╕нших нац╕ональних мов у вс╕х сферах громадського життя" на п╕востров╕. Незважаючи на резонансн╕сть обговорювано╖ теми, п╕д ст╕нами парламенту було на диво тихо. Вт╕м, ╕ в зал╕ пленарних зас╕дань ситуац╕я не роз╕гр╕валася вище звичайного. Цього разу депутати не скористалися вже заведеним у звичку вивертом зненацька перетворювати збори у позачергове зас╕дання парламентар╕в, тож результатом слухань стали рекомендац╕╖ з п╕дготовки кримського парламенту до проведення м╕сцевого консультативного референдуму про надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу державно╖. Депутати також звернулися до Верховно╖ Ради Укра╖ни з пропозиц╕╓ю призначити загальноукра╖нський референдум про статус рос╕йсько╖ мови. Р╕шення про проведення под╕бних слухань було прийнято понад м╕сяць тому. Тод╕ сп╕кер Анатол╕й Гриценко пояснив, що мета таких слухань - звести во╓дино позиц╕╖ депутат╕в з мовного питання. Актуальн╕сть цього, за словами Гриценка, пояснювалася тим, що у Верховну Раду було подано вже к╕лька проект╕в постанов з дано╖ проблеми. З першим таким проектом виступили "союз╕вц╕". Депутат Св╕тлана Савченко розпов╕ла про висновки робочо╖ групи, що займалася питаннями функц╕онування рос╕йсько╖ мови на п╕востров╕. Ц╕ висновки, за словами депутатки, виллються в постанову, що згодом буде винесена на сес╕ю кримського парламенту. Савченко висловила впевнен╕сть, що до того, як Укра╖на ухвалить статус рос╕йсько╖ мови як друго╖ державно╖, така постанова уже вир╕шила б проблеми кримчан. Володимир Кличн╕ков, однопарт╕╓ць Савченко, заявив про необх╕дн╕сть зм╕нити чинне законодавство Укра╖ни, зокрема, т╕ пункти Цив╕льно-процесуального та Адм╕н╕стративного кодекс╕в, що тим або ╕ншим чином стосуються питань застосування мови. В╕н також запропонував створити робочу групу, яка б проводила мон╕торинг дотримання посадовими особами орган╕в влади законодавства у мовн╕й сфер╕. ╤накше кажучи, стежила б за тим, як кримськ╕ чиновники застосовують у робот╕ рос╕йську мову. Тих, хто використову╓ ╖╖ недостатньо ретельно, Кличн╕ков запропонував карати - аж до зняття з посади. Про недотримання законодавства говорила ╕ "народна опозиц╕онерка" Людмила Луб╕на. Вона, зокрема, попросила Геннад╕я Москаля допов╕сти Президентов╕ про те, що в Криму не дотримуються окрем╕ статт╕ Конституц╕╖ Укра╖ни. Представник баритися не став ╕ незабаром покинув зал зас╕дань, залишивши сп╕керов╕ Анатол╕ю Гриценку записку, що вил╕та╓ в Ки╖в на заплановану ран╕ше зустр╕ч ╕з главою держави. Його зникнення не пом╕тив "руськоблочник" Олег Род╕в╕лов, який, вийшовши трохи п╕зн╕ше на трибуну, в╕дразу ж уточнив: "Пан Москаль записався на виступ?" На що Анатол╕й Гриценко резонно зазначив, що Москаль уже п╕шов. Род╕в╕лов зор╕╓нтувався ╕ таки знайшов прив╕д для обурення: чому ж тод╕ Москаль вийшов давати ╕нтерв'ю в кулуарах, зам╕сть того, щоб виступити з трибуни?! Справедливост╕ заради треба зазначити, що серед виступаючих було багато як прихильник╕в проведення референдуму, так ╕ його супротивник╕в. Здивувала т╕льки позиц╕я кримського в╕дд╕лення БЮТ. Член "Батьк╕вщини" Юр╕й Могаричев заявив присутн╕м, що його соратники по блоку не проти внесення зм╕н у Конституц╕ю Укра╖ни з метою надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу друго╖ державно╖. "Сьогодн╕ виходить багато наказ╕в, дурних в╕домчих розпоряджень, як╕, ╕гноруючи законодавство, зменшують функц╕онування рос╕йсько╖ мови", - зазначив з цього приводу депутат. Трохи п╕зн╕ше, п╕дбиваючи п╕дсумки слухань, Гриценко скаже, що, "незважаючи на деяку зайву емоц╕йн╕сть окремих виступ╕в, ус╕ вони були щирими". У щирост╕ депутатам не в╕дмовиш. Так, в╕це-сп╕кер Михайло Бахар╓в в╕дверто заявив, що "на територ╕╖ Укра╖ни ╕снують два народи ╕ дв╕ кра╖ни", в╕д чистого серця говорив про необх╕дн╕сть змушувати чиновник╕в виконувати законодавство автоном╕╖. "Шановн╕ товариш╕-господа, - звернувся Бахар╓в до кримських чиновник╕в, - вас Ки╖в не зн╕ме за те, що ви будете укра╖н╕зувати Крим. Ми вас зн╕мемо за те, що ви будете виконувати ╖хн╕ рекомендац╕╖, необ╜рунтован╕ ╕ спрямован╕ на шкоду кримчанам". Не менш щирим був ╕ виступ Леон╕да Пилунського, голови Кримського в╕дд╕лення Народного Руху Укра╖ни. Пилунський зазначив, що питання про статус рос╕йсько╖ мови ╓ не б╕льш н╕ж зас╕б пол╕тичного п╕ару. "Для жител╕в Криму рос╕йська мова ╓ ╓диним притулком, над╕╓ю на краще життя, б╕льш чесну пол╕тику, на щось казкове, п╕сля чого в╕дкриються райськ╕ ворота благодат╕, - говорив Пилунський. - Але н╕чого цього не буде. Тому що пол╕тики брешуть. Тому що народ для них сьогодн╕ с╕рий, одноман╕тний ╕ безликий електорат". Зат╕яна боротьба за рос╕йську мову, за його словами, це насправд╕ в╕йна проти укра╖нсько╖ мови, проти Укра╖ни. З Пилунським погодився ╕ Серг╕й Казаченко, голова КРО Демократично╖ парт╕╖ Укра╖ни, який заявив, що рос╕йська мова стала для окремих депутат╕в останн╕м ╕нструментом загравання з Рос╕╓ю ╕ з виборцями. А Серг╕й Савченко, голова Всекримського товариства "Просв╕та", запропонував депутатам провести експеримент: пройтися вулицями С╕мферополя ╕ поставити городянам яке-небудь питання. "Гарантую на 99,9%, що ви не одержите в╕дпов╕д╕ укра╖нською мовою", - сказав Савченко. А головна проблема чиновництва, в╕дзначив в╕н, поляга╓ не в тому, що люди не волод╕ють укра╖нською мовою, а в тому, що вони думають, що й не повинн╕ нею волод╕ти...
("Мед╕а Крим").
МОВА ПРО МОВУ ОБЕРЕЖНО: СУД 20 липня Бабушк╕нський районний суд м. Дн╕пропетровська визнав протиправним р╕шення Дн╕пропетровсько╖ м╕сько╖ ради про надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу рег╕онально╖ та скасував його, пов╕домили кореспонденту Укр╕нформу в прес-служб╕ прокуратури област╕. Нагада╓мо, що 24 травня 2006 року Дн╕пропетровська м╕ська рада прийняла р╕шення, яким рос╕йську мову було визнано рег╕ональною на територ╕╖ м╕ста та встановлено ╖╖ функц╕онування в державних установах та органах м╕сцевого самоврядування на р╕вн╕ ╕ обсягах, як╕ забезпечують потреби населення м╕ста. 26 травня 2006 року прокурор м╕ста Дн╕пропетровська звернувся до суду ╕з в╕дпов╕дною позовною заявою.
ЧИТАЙТЕ ХАРТ╤Ю! Т╤ЛЬКИ ЦЕНТРАЛЬН╤ ОРГАНИ ВЛАДИ МОЖУТЬ НАДАТИ МОВ╤ СТАТУСУ РЕГ╤ОНАЛЬНО╥ У болючому для укра╖нц╕в мовному питанн╕ про статус рос╕йсько╖ мови лог╕чну крапку поставили в Рад╕ ╢вропи. Адже саме на ╢вропейську харт╕ю рег╕ональних мов посилалися депутати обласних рад, надаючи рос╕йськ╕й мов╕ статусу рег╕онально╖. Але, ймов╕рно, неуважно ╖╖ читали або ж не читали зовс╕м. Як пов╕домив в ╕нтерв'ю "Дзеркалу тижня" високопоставлений сп╕вроб╕тник секретар╕ату Ради ╢вропи з питань ╕мплементац╕╖ ╢вропейсько╖ харт╕╖ рег╕ональних або м╕норитарних мов Хасан Бермек, в╕дпо-в╕дно до харт╕╖, надавати мов╕ певного статусу можуть т╕льки органи центрально╖ влади. ╤ аж н╕як не рег╕ональн╕. За словами пана Бермека, д╕╖ рег╕онально╖ влади харт╕╓ю взагал╕ не регулюються. "При цьому кожна держава тракту╓ цей терм╕н як м╕нори-тарну мову, або як мову меншин, або як рег╕ональну мову. Для нас нема╓ значення трактування терм╕на", - додав в╕н. За словами Хасана Бермека, визначення терм╕на "рег╕ональн╕ або м╕норитарн╕ мови" да╓ться в пункт╕ "а" статт╕ 1 харт╕╖: "I) традиц╕йно використовуються в межах певно╖ територ╕╖ держави ╖╖ громадянами, як╕ утворюють групу, за сво╓ю чисельн╕стю меншу, н╕ж ╕нше населення ц╕╓╖ держави; II) в╕др╕зняються в╕д оф╕ц╕йно╖ мови (мов) ц╕╓╖ держави; до них не належать д╕алекти оф╕ц╕йно╖ мови (мов) держави або мови м╕грант╕в". В╕н зазначив також, що п╕д час розробки харт╕╖ ситуац╕я в Зах╕дн╕й ╢вроп╕ не передбачала такого розвитку под╕й, який спостер╕га╓ться нин╕ в Сх╕дн╕й ╢вроп╕ ╕, зокрема, в Укра╖н╕ - коли недержавна мова використову╓ться б╕льше, н╕ж державна. "Саме тому в б╕льшост╕ статей харт╕╖ йдеться про мови, традиц╕йн╕ для ц╕╓╖ територ╕╖, але як╕ використовуються меншою м╕рою, н╕ж державна мова чи мови", - сказав пан Бермек. ("Укра╖на молода").
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 28.07.2006 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4007
|