Версiя для друку Обговорити в форумi

20 липня у Севастополі, на території Національного заповідника "Херсонес Таврійський" відбулася офіційна церемонія відкриття "Лабораторії Паккарда". Лабораторія названа ім'ям професора Гарвардського університету Девіда Паккарда - засновника благодійного фонду. Грантами Фонду Паккарда (400 тис. $) фінансувалося будівництво й оснащення лабораторії.
На урочисту церемонію прибули: колишній Посол США в Україні Вільям Грін Міллер з дружиною, Джозеф Колеман Картер - директор інституту класичної археології Техаського університету, співробітники інституту. Серед
них - американка українського походження Таїсса Бушнель, котра вже чимало років поспіль займається дослідженням культурної спадщини Херсонесу. Її вагомий внесок у співпрацю Техаського університету та Національного заповідника "Херсонес Таврійський" відзначив у своїй промові Джозеф К. Картер.
"Лабораторія Паккарда", призначена для вивчення та збереження культурної спадщини, безоплатно передана народу України. Згодом вона стане дослідницьким центром. На думку фахівців, приміщення відповідає найсучаснішим вимогам: необхідний волого-температурний режим, ліфт для піднімання археологічних знахідок, виставкова зала тощо.
Зі слів Джозефа К. Картера, "...за свою екстраординарну щедрість Гуманітарний інститут Паккарда матеріального зиску не очікує. Це дарунок. У моральному ж плані - очікування колосальні: повністю реалізувати потенціал Херсонесу, археологічної пам'ятки всесвітньої культури".
З огляду на нинішні події в державі очевидним і вимушеним може здатися включення американськими вченими стели з Присягою Херсонесу до організованої в стінах лабораторії виставки як нагадування про демократію, що ще до нашої ери існувала на землі, котра тепер належить Україні. "Ми гадали, що цей факт не буде таким відвертим", - запевнив присутніх Джозеф К. Картер.
Директор Національного заповідника "Херсонес Таврійський" Леонід Марченко дарунок американських учених вважає просто безцінним. Ще кілька таких приміщень і проблема збереження, вивчення та показу археологічних знахідок буде вирішена. Сьогодні в заповіднику їх нараховується понад 200 тисяч. Це перше приміщення, у якому за технологією передбачене усе, що дозволить тривалий час зберігати унікальні пам'ятки древньої культури.
Під час урочистого відкриття "Лабораторії Паккарда" відбулася презентація нової книги "Кримський Херсонес", виданої українською мовою. Це спільна праця Інституту класичної археології Техаського університету і Національного заповідника "Херсонес Таврійський". Якщо ця книга, вважає авторський колектив, вселить у читачів хоча б частину їхнього ентузіазму, вони будуть упевнені, що майбутнє Херсонесу буде таким же довгим і вражаючим, як і його минуле.
Серед унікальних розписів стел Херсонесу часів розквіту його демократії (4 - 3 століття до н. е.) привертає увагу Присяга Херсонесу. Цей видатний документ, пройшовши крізь тисячоліття і суспільні формації, залишається актуальним для нас, сучасників, як зразок демократії та самовідданого служіння державі і своєму народові.
"Кожен раз торкаючись шорсткого каменя, долоня неодмінно зупиняється на слові "демократія", - схвильовано сказав колишній Посол США в Україні Вільям Грін Міллер.
Аби належним чином зберігати, вивчати та демонструвати двісті тисяч знахідок древнього Херсонесу, котрі нині зберігаються у заповіднику, потрібно побудувати ще не менше восьми таких приміщень. Американські вчені сподіваються, що й серед українців віднайдуться меценати, котрим не байдужий Херсонес - пам'ятник всесвітньої культури.
А втім, якби наші високопосадовці уважно вчиталися в Присягу херсонесців, напевне, віднайшлися б і державні кошти. А ще доречніше було б цей видатний документ вибити на стінах Верховної Ради. Може, тоді б до народних обранців прийшло розуміння, що тільки досягши подібного самозречення, можна братися за державотворення.

м. Севастополь.

ПРИСЯГА ГРОМАДЯН ХЕРСОНЕСУ
Клянусь Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою, богами і богинями олімпійськими, героями, що володіють містом, територією та укріпленнями херсонесців. Я буду однодумним стосовно порятунку і свободи держави і громадян і не зраджу Херсонеса, Керкінітіди, Прекрасної гавані, ні інших укріплень, і решти території, якою херсонесці керують чи керували, не видам нічого й нікого, ні елліну, ні варвару, а оберігатиму все це для херсонеського народу. Я не порушу демократичного ладу і не дозволю цього зробити нікому, хто зраджує чи порушує, і не приховаю цього, але доведу до відома міських деміургів. Я буду ворогом зловмиснику і зраднику або тому, хто схиляє до відпадіння Херсонес чи Керкінітіду, чи Прекрасну гавань, чи укріплення і територію херсонесців. Я служитиму народові і радитиму йому все найкраще і найсправедливіше для держави і громадян. Я оберігатиму для народу "састер" і не розголошуватиму нічого з потаємного ні елліну, ні варвару, що може завдати шкоди державі. Я не даватиму і не братиму дарів на шкоду державі і громадянам. Я не замишлятиму ніякої несправедливої справи проти будь-кого з громадян-невідступників, і не дозволю цього нікому, і не приховаю, а доведу до відома і на суді подам голос згідно із законами. Я не чинитиму змови ні проти херсонеської громади, ані проти будь-кого з громадян, хто не оголошений ворогом народу; коли я ввійшов з кимось у змову чи пов'язаний якоюсь клятвою чи обітницею, то не мені, що це порушив, нехай буде краще, а навпаки тому, хто дотримався клятви. Якщо я дізнаюсь про якусь змову, реальну чи заплановану, я доведу про це до відома деміургів. Хліб, що звозять з рівнини, я не продаватиму й не вивозитиму з рівнини в будь-яке інше місце, а тільки в Херсонес. Зевсе, Геє, Геліосе, Діво, божества олімпійські! Мені самому, якщо того дотримаюся, моїм нащадкам й усьому, що мені належить, нехай буде благо. В іншому разі нехай буде лихо - й мені самому, й нащадкам, й тому, що мені належить. Нехай ні земля, ані море не приносять мені плоду, й жінки не народжують легко...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #31 за 28.07.2006 > Тема "З потоку життя"