|
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 14.07.2006 > Тема "З потоку життя"
#29 за 14.07.2006
ВЖЕ Й КОХ НА ПРОДАЖ?!
Тамара СОЛОВЕЙ.
Це було майже двадцять рок╕в тому. Тод╕ мене мордував бронх╕т, ╕ я п╕втора м╕сяця лежала в пульмонолог╕╖. Пот╕м - в московському ╕нститут╕ ╕м. С╓ченова, теж без будь-якого ефекту. ╤ одна добра людина сказала мен╕: «Ход╕мо!» Ми йшли, аж доки не опинилися б╕ля дверей С╕мферопольського м╕ського протитуберкульозного диспансеру, що розташувався тод╕ по вулиц╕ Дибенка. Там мене познайомили з л╕карем-фтиз╕атром Дорою Як╕вною Рехтман, у яко╖ я ╕ почала л╕куватися. Спершу н╕яков╕ла, бо я ж не туберкульозна хвора, ╕ намагалася чимось в╕ддячити сво╖й благод╕йниц╕. Але, коли приходила наступного разу, мене оч╕кував б╕льш дорогий подарунок, н╕ж м╕й, ╕ я ще б╕льше н╕яков╕ла, аж доки не усв╕домила: бува╓ ╕ таке. Л╕кувалася довго, потоваришувала з багатьма медсестрами, при зустр╕ч╕ й дос╕ ми подовгу розмовля╓мо. Дора Як╕вна теж стала мо╓ю приятелькою, ╕ коли вона ви╖хала за меж╕ Укра╖ни, я зрозум╕ла, що ╖╖ мен╕ вже н╕хто н╕коли не зам╕нить.
В гостинному будинку на Дибенка було багато кв╕т╕в, ╕ в╕д жодно╖ людини я не чула там слова, сказаного роздратованим голосом. Йшла туди, як додому.
За новою адресою, де тепер розм╕ща╓ться протитуберкульозний диспансер, вже не бувала - стан здоров’я м╕й покращився. Але назавжди залишився теплий спогад - про людей незвичайно╖ ╕ незвично╖ доброти, що не т╕льки дарували здоров’я, але й могли п╕дтримати морально.
╤ ось дов╕далася, що цього колективу (за тривалий час в╕н значно омолодився) скоро вже не ╕снуватиме, що колег╕╓ю М╕ноздорову АРК прийнято р╕шення про його розформування у зв’язку з л╕кв╕дац╕╓ю медичного закладу ╕ продажем будинку, де розташову╓ться л╕карня.
Кажуть, ц╕ грош╕ потр╕бн╕, аби побудувати ще один корпус для стац╕онару Республ╕канського протитуберкульозного диспансеру, що б╕ля с. П╕онерського. Дякуючи дол╕, а в╕рн╕ше, недол╕, добре знаю про потреби цього закладу - там д╕йсно не вистача╓ л╕жок, л╕карня взагал╕ потребу╓ величезних ф╕нансових вливань, бо деяк╕ десятил╕ттями не ремонтован╕ палати нагадують собою ру╖ни. Те, що медицина сьогодн╕ фактично в╕дпущена
«у в╕льне плавання», як ╕ економ╕ка, не вир╕шило проблеми н╕ т╕╓╖, н╕ ╕ншо╖. Але чи можна допомогти л╕карн╕ за рахунок пол╕кл╕н╕ки?
╤ чи доц╕льно це робити?
Сьогодн╕, коли боротьба з туберкульозом проводиться за скороченим сценар╕╓м - в стац╕онар велик╕ черги, а в санатор╕й потрапля╓ незначний в╕дсоток хворих, - основне навантаження, здавалося б, мало лягти на пол╕кл╕н╕ки.
А с╕мферопольська ще й добре оснащена: процедурний та ф╕з╕отерапевтичний каб╕нети, ╕нгалятор╕й, поруч - лаборатор╕я, досконалий рентген-каб╕нет з╕ сво╖м томографом. Ус╕м цим може пишатися не кожна неспец╕ал╕зована пол╕кл╕н╕ка. До того ж розташована л╕карня в дуже зручному м╕сц╕ -
в центр╕ С╕мферополя, б╕ля чи не найбагатшого Куйбишевського ринку, на затишн╕й вулиц╕ ╕м. Богдана Хмельницького, де навкруги все давно вже викуплено комерц╕йними структурами. В цьому ╖╖ ╕ б╕да - вважають прац╕вники пол╕кл╕н╕ки.
Зав╕дувачка пол╕кл╕н╕ки Л╕л╕я Дмитр╕вна Мамотенко розпов╕да╓:
- в С╕мферопол╕ мешка╓ 23% вс╕х туберкульозних хворих Криму. Якщо в середньому у першому п╕вр╕чч╕ на 10 000 населення припадало 86,5 хворих, то в столиц╕ автоном╕╖ ця цифра сягала 111,5. Тут проживають 385 бактер╕овид╕лювач╕в, тобто хворих, небезпечних для оточення. Нам запропонували «наблизити л╕кар╕в до хворих», а саме: в╕дкрити фтиз╕атричн╕ каб╕нети у вс╕х л╕карнях м╕ста. Але це важко соб╕ уявити з р╕зних причин: по-перше, нав╕що п╕ддавати ризику здорових людей, як╕ змушен╕ будуть контактувати ╕з заразними хворими, сп╕льно в╕дв╕дуючи р╕зноман╕тн╕ процедури? А з ╕ншого боку, люди, хвор╕ на туберкульоз, зовс╕м не прагнуть зустр╕чатися в л╕карн╕ з╕ сво╖ми сус╕дами, бо ця хвороба сьогодн╕ наклада╓ тавро на людину ╕ може завдати тяжких моральних насл╕дк╕в. По-друге, хоча нам ╕ об╕цяють, що до каб╕нет╕в буде окремий вх╕д, але це не завжди можливо зробити.
В усякому раз╕ побудова при л╕карнях м╕н╕-диспансер╕в потребуватиме величезних витрат.
Виправдовуючи так╕ перетворення, посилаються на те, що цього н╕бито потребу╓ прийнята в Укра╖н╕ DOS-стратег╕я, розроблена для кра╖н третього св╕ту. Але там не було розвинено╖ мереж╕ протитуберкульозних заклад╕в. Чи доц╕льно ╖╖ руйнувати ╕ створювати щось нове? П╕лотним рег╕оном з впровадження ц╕╓╖ стратег╕╖ ╓ у нас Донеччина. Проте там не л╕кв╕дували жодного протитуберкульозного закладу. Не розформовують м╕ських диспансер╕в ╕ в ╕нших м╕стах Криму. Ми стали винятком. До реч╕, DOS-стратег╕я ма╓ ╕ншу сутн╕сть - вона спрямована на ранню д╕агностику туберкульозу та скорочений курс його л╕кування. Мушу зауважити, що укра╖нська нац╕ональна програма краща за нин╕ д╕ючу. Але якщо обов’язково хочемо у когось запозичити, краще вже взяти приклад з Рос╕╖. Там прид╕ля╓ться увага ц╕й проблем╕ не лише на словах, ╓ комб╕нован╕ протитуберкульозн╕ препарати, значно досконал╕ш╕ за наш╕.
Не надиха╓ ╕ те, що б╕льш╕сть мо╖х п╕длеглих (а в штат╕ б╕ля 60 ос╕б) п╕сля розформування закладу втратить роботу. Та керувалися ми не цим, коли п╕кетували Представництво Президента Укра╖ни в Криму, проводили прес-конференц╕ю, ми п╕шли на заходи протесту задля людей, ╖хнього здоров’я, справедливост╕.
А ось думка медсестри вищо╖ категор╕╖ Л╕д╕╖ Володимир╕вни Г╕нгольд:
- В ц╕й л╕карн╕ я пропрацювала 20 рок╕в. Розум╕ю, що залишуся тепер без роботи, бо у нас 24 медсестри, кому вони потр╕бн╕ в пол╕кл╕н╕ках, де давно укомплектован╕ штати? Доведеться йти працювати в якусь ╕ншу сферу. Але справа не т╕льки в цьому, не уявляю соб╕, як проводитиметься необх╕дна стерил╕зац╕я в умовах неспец╕ал╕зованих пол╕кл╕н╕к, як буде зд╕йснюватися кварцування, забезпечення спецодягом. Але добре розум╕ю, що ми втратимо б╕льш╕сть сво╖х пац╕╓нт╕в, вони вже зараз заявляють, що в загальну пол╕кл╕н╕ку не ходитимуть.
Ветерану ц╕╓╖ пол╕кл╕н╕ки, л╕карю Алл╕ Григор╕вн╕ Радченко, яка пропрацювала тут 45 рок╕в, зв╕сно, теж ╓ що сказати:
- Колись наша протитуберкульозна служба була найдосконал╕шою в Радянському Союз╕. Створено м╕ський протитуберкульозний диспансер в 1950 роц╕. Спочатку пол╕кл╕н╕ка ╕ стац╕онар, з п╕чним опаленням, були в╕докремлен╕. Але життя показало, що це не доц╕льно. ╤ ми п╕шли шляхом централ╕зац╕╖, в 1962 роц╕ об’╓днавшись п╕д сп╕льним дахом. Це був найпродуктивн╕ший час д╕яльност╕ диспансеру. В 1970 роц╕ стац╕онар у нас в╕д╕брали, пот╕м вид╕лили нам л╕жка в диспансер╕, що в сел╕ П╕онерському. Сьогодн╕ норма прийому хворих - 20 ос╕б, це в╕дпов╕да╓ реальн╕й к╕лькост╕. Серед л╕кар╕в - а ╖х у нас 15 - 10 молодих спец╕ал╕ст╕в, як╕ потребують допомоги б╕льш досв╕дчених фах╕вц╕в. У складних випадках ми прийма╓мо р╕шення колег╕ально. Що будуть робити молод╕ л╕кар╕, ╕зольован╕ в ст╕нах р╕зних пол╕кл╕н╕к, коли н╕ з ким буде порадитись? Чи завжди вони п╕дуть належним шляхом ╕ хто в╕дпов╕сть за ╖хн╕ помилки?
Як бачимо, запитань виника╓ б╕льше, н╕ж в╕дпов╕дей на них. ╢ вони ╕ у Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в Криму
Г. Москаля, який особисто в╕дв╕дав пол╕кл╕н╕ку, оглянув прим╕щення, посп╕лкувався з колективом. Наводимо його висновки: «...Закриття спец╕ал╕зовано╖ протитуберкульозно╖ пол╕кл╕н╕ки, де на обл╕ку перебува╓ близько 5 тисяч ос╕б, та переведення л╕кар╕в-фтиз╕атр╕в на пост╕йне м╕сце роботи до м╕сцевих пол╕кл╕н╕к суперечать статт╕ 6 Закону Укра╖ни «Про боротьбу ╕з захворюванням на туберкульоз», де сказано, що м╕сцев╕ органи влади вдосконалюють мереж╕ протитуберкульозних заклад╕в, д╕яльн╕сть яких пов’язана ╕з захистом населення в╕д захворювання на туберкульоз, а не закривають ╖х, як це намага╓ться зробити м╕н╕стерство охорони здоров’я АР Крим. Також це р╕шення суперечить статт╕ 5 Закону Укра╖ни «Про захист населення в╕д ╕нфекц╕йних хвороб», де визначено, що органи м╕сцевого самоврядування вдосконалюють мереж╕ спец╕ал╕зованих заклад╕в та установ охорони здоров’я, д╕яльн╕сть яких пов’язана ╕з захистом населення в╕д ╕нфекц╕йних хвороб, та Указу Президента в╕д 18 с╕чня 2006 року «Про заходи щодо п╕двищення ефективност╕ боротьби з небезпечними ╕нфекц╕йними хворобами».
У зв’язку з викладеним Пост╕йний Представник просить Раду м╕н╕стр╕в Криму переглянути р╕шення про закриття м╕сько╖ пол╕кл╕н╕ки Республ╕канського протитуберкульозного диспансеру, провести кап╕тальний ремонт ╕ забезпечити необх╕дною медично-д╕агностичною техн╕кою.
Окр╕м того, Геннад╕й Москаль вбача╓ в р╕шенн╕ продати будинок ╕ д╕лянку земл╕ пол╕кл╕н╕ки «меркантильн╕ ╕нтереси окремих ос╕б».
Стверджувати, як╕ саме ╕нтереси рухали ц╕╓ю ╕н╕ц╕ативою, не хот╕лося б. Бо якби Пост╕йний Представник Президента побував в диспансер╕, що в сел╕ П╕онерському, в╕н певне що теж потурбував би Раду м╕н╕стр╕в в╕дпов╕дним зверненням. Але... Нещодавно я йшла центром С╕мферополя, вулицею Карла Маркса, там, де вона упира╓ться в проспект К╕рова. Колись тут був пост╕йний натовп. Через це вулицю закрили для транспорту, перенесли тролейбусну л╕н╕ю. На роз╕ ц╕╓╖ вулиц╕ був ун╕вермаг (п╕зн╕ше «Дитячий св╕т»), дал╕ - великий овочевий магазин, пот╕м - гастроном, з пост╕йною чергою за м’ясом. Все це приваблювало людей, ╕ вони струмочками ст╕калися до центру. А ось тепер раптом я пом╕тила, що увесь цей квартал зовс╕м безлюдний з того, привабливого ран╕ше для покупц╕в боку. ╤ це о 16-й годин╕ дня, вл╕тку, при чудов╕й погод╕! Так, нас вит╕снили з центру С╕мферополя в╕дв╕дувач╕ казино, любител╕ гральних автомат╕в та ╕нших коштовних розваг, як╕ вдень сплять п╕сля бурхливо проведено╖ ноч╕. А могли б на сво╖х авто про╖хати ╕ трохи дал╕. Тому висновки Геннад╕я Геннад╕йовича ц╕лком зрозум╕л╕.
Бо, на жаль, те, що не шанують державн╕ закони, стало вже загальнодержавною хворобою, а л╕ки в╕д не╖ - сувор╕ вимоги ╕ особиста в╕дпов╕дальн╕сть - просто у хрон╕чному деф╕цит╕. Знову от╕ три «П» - порядн╕сть, профес╕йн╕сть, патр╕отизм, за умови присутност╕ яких у владних каб╕нетах таких проблем, яку ма╓мо з протитуберкульозною пол╕кл╕н╕кою, у нас в держав╕ просто не виникало б.
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 14.07.2006 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3975
|
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
