Версiя для друку Обговорити в форумi

 До підсумків 9-го літературного конкурсу школярів Криму «Ми діти твої, Україно!»
 
 Започаткований навесні, напередодні Великодніх свят 1998 року, літературний конкурс школярів Криму «Ми діти твої, Україно!» ось уже вдев’яте підбиває свої підсумки. І скажу відразу: ужинок добрий! Цього разу більше, ніж за два попередні роки разом узяті. А це добра ознака: школярі Криму, які добре володіють державною мовою, пробують свої сили в поезії, прозі, публіцистиці - найпоширеніших жанрах нашої національної літератури. Їхні наставники - вчителі української мови та літератури, - прищеплюють своїм вихованцям любов до художнього слова, на кращих зразках невмирущих творів класиків рідної літератури навчають дітей мислити художніми образами, шукати такі теми для учнівських робіт, котрі були б співзвучні нашому сьогоденню, передавали почуття і настрої людей. А ще така велика увага до конкурсу свідчить про те, що державною мовою на теренах зросійщеного Криму володіють все більше й більше школярів, а отже, ті українські школи та україномовні класи в школах з російською мовою викладання, роблять свою добру справу: виховують справжніх громадян своєї Вітчизни України. І це радує.
 Радує й те, що на цьогорічне підбиття підсумків, що відбувалося в стінах єдиної україномовної газети «Кримська світлиця» та її дитячого додатку «Джерельце», окрім переможців конкурсу та їхніх наставників, завітав і представник влади - заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Олександр Михайлович ЛЕВЧЕНКО, котрий сказав теплі вітальні слова рідною мовою, по-батьківськи радів з успіхів школярів-конкурсантів, вручав їм нагороди і сфотографувався на згадку. Частіше б отак приходили спілкуватися з дітьми ті, хто повинен це робити не лише з обов’язку служби, а й з обов’язку серця та душі. Гадаємо, що так воно й буде, адже попереду ще не один такий чудовий дитячий конкурс, які проводять «Кримська світлиця» і «Джерельце». І ще одна цьогорічна прикмета конкурсу: чергову, восьму за ліком, книжечку кращих творів переможців минулорічного конкурсу випустила в світ редакція газети «Кримська світлиця». Отож, окрім того, що майже всі твори друкувались на сторінках «Кримської світлиці» і «Джерельця», редакція взяла на себе усі приємні клопоти із виданням збірочки творів конкурсантів, чим заявила про свої й... книговидавничі перспективи.
 А зараз, перш ніж назвати імена переможців цьогорічного 9-го конкурсу, нагадуємо, що ініціатором проведення конкурсу на теренах Криму «Ми діти твої Україно!» виступило Канадійське товариство приятелів України, а спонсором стала канадійка українського походження пані Марія ФІШЕР-СЛИЖ, за що ми їм дуже й дуже вдячні. Адже своїх, вітчизняних спонсорів, нам не щастить відшукати. Однак невеличкі зрушення є: книги для подарунків переможцям нам надав Юрій Іванович КОРОЛЬ - представник Бахчисарайської «Просвіти». І йому велике спасибі!
 Отож, десь до двадцятого конкурсу, гадаємо, спонсори знайдуться... Жартуємо, звичайно, але в кожному жарті є доля істини... Ідею проведення конкурсу підтримали і підтримують Суспільна служба України міста Сімферополя, Кримське товариство української мови та газети «Кримська світлиця» і «Джерельце». Отже, переможців нинішнього 9-го конкурсу журі визначило в трьох номінаціях: поезія, проза і публіцистика.
 В номінації «Поезія» перше місце посіла учениця 9-го класу Ялтинського НВК № 15 Наталя ШЕВЧУК за добірку віршів «Мій дивосвіт». Наталин наставник - вчителька української мови і літератури Іванна Миколаївна ГРАДИЦЬКА.
 Вірші Наталі Шевчук перейняті щирою любов’ю до землі, на якій вона живе, до природи Південнобережжя, до людей, котрі оточують її. Однак перші проби пера юної авторки торкаються й тих проблем, котрі нині хвилюють багатьох її співвітчизників. І одна з них - найпекучіша, найболючіша - проблема рідної мови. Дивлячись на те, як нині знову насувається загроза духовного Чорнобилю, юна поетка віршем «Рідна мова» заявляє:

 В обороні рідного слова
 Я стоятиму до загину.
 В Україні морально здорову
 Будуватиму Україну.
 Дай же, Боже, щоб наша мова
 Пережила лиху годину
 Й зазвучала, співуча й чудова,
  З вуст мільйонів на всю Україну!

 Хіба ж ці рядки не вияв мужнього бійцівського поступу юної тендітної русявочки з Ялти на захист своєї рідної мови, над якою знов, як чорні круки, закружляли злі духи пріснопам’ятної валуєвщини? І  як тут не згадати класика: «Поэтом можешь ты не быть, но Гражданином быть обязан!» Бути громадянином своєї держави - це одна з основ творчої особистості.
 Наталя Шевчук не тільки споглядає краєвиди свого рідного міста Ялта, не тільки милується його райськими куточками, а їй, п’ятнадцятирічній дівчині, хочеться, щоб ця краса повністю належала всім чесним людям, а не була розкраяна на «моє» і «наше».
Ось цією громадянською позицією і приваблюють вірші юної поетеси. А ще ж, звичайно, і гарною лексикою, цікавими художніми знахідками, як- от: «Де гір високих в сивій млі здіймаються міцні рамена» (нагадаємо, що «рамена» - це один із синонімів слова «плечі»); або ж ось по-сучасному про солов’їні співи: «І соловейко, серцю милий, заводить свій весняний хіт»; чи: «Весна, вродлива, наче панна»...
 Читати вірші Наталі Шевчук - одна насолода. Дай, Боже, щоб її поетичний талант розвивався і набирався сили!
 Друге місце в номінації «Поезія» виборола учениця 11-го класу ЗОШ № 9 м. Ялти Катерина БУРДЕЙНА. Її наставник - вчителька української мови і літератури Валентина Адамівна ОВСІЙЧУК.
 Як зізнається сама авторка, вірші вона почала писати з 10 років і нині не уявляє себе без Поезії. Так склалося, що у 2004 році Катя переїхала до Ізраїлю, де жила до 2005 року. Життя у цій країні дуже змінило її світобачення. Свої думки щодо цього юна авторка передала у хвилюючому вірші «Сповідь»:

 Забери мене додому, Україно,
 І навчи своєї мови, Батьківщино.
 Моя рідна, ти - моя єдина,
 Я без тебе не живу, а гину.
 Не лишай мене ти, Україно-нене,
 У чужій країні, на чужій землі.
 Моя рідна, ти моя одна-єдина,
 Дай терпіння серцю,
  щастя дай мені!

 Скільки болю, смутку за батьківщиною, яка щира любов до своєї Вітчизноньки, яка ностальгія... І справді, велике і рідне стає ще ріднішим тільки на чужині...
 Є в Катерини Бурдейної свіжі, гарні вірші й про рідний край, про маму, і, звичайно, про любов.

 Не дивись в мої очі -
 В них живе вічний сум,
 У них, кольору ночі,
 Подих лагідних дум.
 Ти до вуст не торкайся,
 Бо в устах інший смак,
 І до слів не чіпляйся,
 Що сказала не так.
 Ні в устах і ні в очах
 Ти не знайдеш мене.
 Мої думи дівочі
  Знає серце одне!

 Побажаємо ж юній поетесі бути завжди у дружбі з високим і прекрасним поетичним словом!
 Третє місце в номінації «Поезія» поділили дві дев’ятикласниці Сакської гімназії № 1, дві подружки, вихованки вчительки української мови та літератури Ганни Гаврилівни ДЕМИДОВОЇ - Марина ШЕВКОПЛЯС та Ганна ВОЛЯНЮК. Порівняно з попереднім роком (дівчата брали участь і в минулорічному конкурсі) юні авторки творчо зросли. В їхніх віршах про рідне місто, про чудову кримську природу з’явилися вірші й на громадянські теми, і, що найприємніше, ліричні. Лірика завжди була окрасою будь-якого творчого доробку, тим більше, лірика дівоча. Вона чиста, сонячна, щира і непідробна. Її хочеться читати й читати. Тож добре було б, аби вона, лірика, посідала чільне місце в творчості молодих.
 В номінації «Проза» цього разу було присуджене лише одне перше місце, його по праву посіла учениця 11-го «в» класу ЗОШ № 29 м. Сімферополя, вихованка вчительки української мови і літератури Тетяни Миколаївни ЗАХАРОВОЇ Марія БОДУНОВА за ліричну новелу «З містом наодинці». Лірична героїня цієї новели, блукаючи мегаполісом, натикається на ту невпізнану «європейськість», яка спотворює обличчя рідного міста. Душу і серце ліричної героїні огортає оця його не рідна холоднеча, від якої хочеться утекти якомога далі, щоб зігріти своє серце щирим словом, гарною піснею, музикою.
І героїня твору Марії Бодунової йде на поклик музики, котра долинає з одного із куточків міста, де невідомий юнак грав на саксофоні. Казкова «мелодія-чарівниця знаходить мою загублену душу і ніжним оксамитом чарівних звуків зігріває її. І ось я вже суцільне тепло та ніжність. Хто ти, мій рятівнику? Біля тебе так спокійно та затишно».
 Новела Марії Бодунової - чиста, лірична, романтична. Віриться, що юна авторка буде і надалі працювати у жанрі художньої прози і тішитиме серця читачів чудовим літературним мистецтвом.
 В номінації «Публіцистика» перше місце посіла учениця 10-го «а» класу школи імені Горького смт. Леніне Ленінського району Ганна КРАМАРЕНКО. Її наставник - вчителька української мови та літератури Тетяна Олексіївна СЕМЧЕНКО.
 Ганна написала хвилюючий нарис «Обпалене війною дитинство» - про те, як під час Другої світової війни її майбутнього дідуся, а тоді, в 1942 році, чотирнадцятирічного хлопчину Івана Крамаренка разом з іншими юнаками і дівчатами було вивезено до Німеччини на примусові каторжні роботи. Нелегка доля випала тим, чиє дитинство і юність обпалив пекельний вогонь минулої війни. Тож авторка не лише розповідає про те давнє лихоліття, а й закликає нинішнє владне керівництво гідно поцінувати громадян, котрі зазнали нацистського і сталінського терору.
 Друге місце в номінації «Публіцистика» присуджено учениці україномовного 9-го «в» класу Красноперекопського НВК «Школа-ліцей» № 2 Тетяні ХОМЕНКО за її документальний нарис «Українські вишивальниці» - про творців прекрасного національного народного мистецтва Катерину Степанівну Киричик та Лукерію Семенівну Романюк із села Іллінка Красноперекопського району. Підказала Тетянці тему її наставник, вчителька української мови та літератури Тетяна Леонідівна СТАДНИК.
 Третє місце в номінації «Публіцистика» завоювала учениця
10-го «в» класу НВК «Школи-ліцею» з м. Саки Яніна ЩЕРБАНЬ за нарис про Помаранчеву мирну революцію на Майдані Незалежності в столиці нашої України Києві «За щастя, за волю, за світлую долю...».
 Юна авторка ділиться своїми враженнями про Помаранчеву революцію, розповідає й про події того часу, що відбувалися в її рідному місті  Саки. Наставник Яніни - вчителька Т. В. БАКЛАНОВА.
 Спеціальним призом від організаторів та журі конкурсу нагороджено 14-річну Тетяну ПОЛУБКО, ученицю 8-го «а» класу ЗОШ № 14 м. Чернівців за чудову поетичну добірку та за популяризацію газет «Кримська світлиця» і «Джерельце» та їхніх конкурсів на Буковині.
 Юна Тетяна Полубко постійно дописує до дитячої газети «Джерельце». Її маленьке серце переповнилося болем за страдницьку долю єдиної на півострові україномовної газети «Кримська світлиця». Дівчинка не раз через газету зверталася до владних структур з проханням підтримати єдине україномовне державницьке видання на теренах Криму, багато й постійно розповідає про нашу газету та її дитячі конкурси на своїй батьківщині - в Чернівецькій області. А ще Таня Полубко - учасниця і переможниця багатьох всеукраїнських конкурсів. Минулого року за перемогу в одному з таких конкурсів Таню було нагороджено поїздкою в дитячу оздоровницю «Артек», і вона була гостею й «Кримської світлиці».
 Таня пише гарні вірші про свою Вітчизну - Україну, про свою малу батьківщину - місто Чернівці, про свою бабусю, котра виховує її. Але великим болем в її серці озиваються події, пов’язані із політичними спекуляціями щодо другої державної мови - російської. «Коли ми з бабусею чуємо просторікування політиків щодо впровадження другої державної мови - бабуся плаче, а я міцніше стискую кулачки», - зізнається в одному зі своїх листів до редакції Тетяна Полубко. І в цьому - вона вся: патріотка, україночка, юна і пристрасна творча особистість, справжня громадянка своєї Вітчизни.
 Приємно, що конкурс не тільки виявляє молоденькі українські таланти, а й висвітлює їхні характери, переконання, громадянську позицію. Є надія, що й наступні конкурси відкриватимуть нові імена, нові хвилюючі твори юних авторів. Глибоко помиляється той, хто гадає, що кримська земля не може народжувати українські таланти. Запевняю, таланти українські в Криму були, є і завжди будуть! Підтвердження тому - оцей наш конкурс. Хай засівається рідне українське слово на щедрі творчі ужинки!
Данило КОНОНЕНКО,
голова журі літературного конкурсу школярів Криму
«Ми діти твої, Україно!».

На фото А. Саніка - переможці літературного конкурсу «Ми діти твої, Україно!».

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 02.06.2006 > Тема "Урок української"