Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МОВОВБИВСТВО – СКЛАДОВА РАШИЗМУ. АЛЕ МИ ПЕРЕМАГА╢МО
Науковц╕ з╕брали фактаж за понад 300 рок╕в про намагання знищити укра╖нську мову…


К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 28.04.2006 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 28.04.2006
ЩО ПРИН╤С МАЙДАН У МО╢ ЖИТТЯ?
Мар╕я БОДУНОВА, учениця 11-го "в" класу ЗОСШ № 29

А НАМ - СВО╢ РОБИТЬ!
Нагаду╓мо читачам, що з метою залучення до сп╕впрац╕ з газетою талановито╖ молод╕ (думаючо╖ та пишучо╖!) "Кримська св╕тлиця" проводить серед старшокласник╕в та студент╕в журнал╕стський конкурс "П`ять крок╕в в╕д "Св╕тлиц╕" - до комп`ютера!", переможець якого отрима╓ в нагороду сучасний комп`ютер ╕ перспективу роботи в нашому часопис╕ (не в╕чно ж укра╖нськ╕й газет╕ в Криму б╕дувати!). Умови конкурсу ╕ вс╕ його п`ять крок╕в-завдань були надрукован╕ в "КС" №3 за 13 с╕чня 2006 р. (дов╕датись про них можна по редакц╕йному тел. 51-13-24).
Ми пропону╓мо потенц╕йним учасникам ознайомитися з в╕дпов╕ддю на одне з конкурсних завдань с╕мферопольсько╖ школярки Мар╕╖ Бодуново╖ ╕ долучитися до нашого змагання - х╕ба ж новенький "Пент╕ум" в╕д "МакДональдза" того не вартий?

ЩО ПРИН╤С МАЙДАН У МО╢ ЖИТТЯ?

В╕д Тараса Шевченка та Пантелеймона Кул╕ша до Олександра Довженка та Олеся Гончара в надбаннях укра╖нсько╖ л╕тератури завжди на перший план виступала сила людського духу. Жертовн╕сть та готовн╕сть в╕дстоювати справедлив╕сть, незважаючи н╕ на що, - це було найважлив╕шим. ╤ здавалося, що нема╓ тако╖ сили, яка змусила б людину зректися сво╓╖ думки. Не жахало н╕що, нав╕ть смерть. Але поруч ╕з цим нестримним бажанням стояти на захист╕ правди та справедливост╕ завжди ╕снував принцип: "Моя хата скраю, н╕чого не знаю". Незабаром ця фраза глибоко вкарбувалася в людськ╕й св╕домост╕. Тому що завжди ж легше погодитись ╕з кимось, ан╕ж висловитись самому. Людин╕ притаманно обирати прост╕ шляхи. Але збудувати таку омр╕яну, виборену кров'ю попередн╕х покол╕нь незалежн╕сть на под╕бних принципах неможливо. А ми намагалися. Документально Укра╖на була суверенною державою, та н╕ про яку незалежн╕сть людських думок, сл╕в, вчинк╕в дарма було й говорити. Ми звикли, що за нас уже все давно вир╕шено. Проходили вибори, а точн╕ше, чийсь виб╕р затверджувався як "всенародне волевиявлення". Влада ╕рон╕чною посм╕шкою зустр╕чала поодинок╕ опозиц╕йн╕ виступи, а з облич людей не сходила така сама посм╕шка, але вже при погляд╕ на владу. Зовн╕ все було яскраво й безтурботно. Проте, якщо на таку "гарну" пов╕тряну кульку довго тиснути, то вона врешт╕-решт вибухне. Вибухнула...
На два м╕сяц╕ Укра╖на затамувала подих. Згадую, як щовечора поверталася з╕ школи з одн╕╓ю думкою: "Ну, як там, на Майдан╕?" Ледь переступивши пор╕г, одразу вмикала телев╕зор ╕ не могла пов╕рити сво╖м очам. В╕дчувала, що мо╓ серце почало битися в ╓диному ритм╕ з сотнями тисяч сердець тих людей, що вийшли на Майдан. Ц╕лком усв╕домлювала, що це д╕╓ться в Ки╓в╕, але все ж таки щось заважало пов╕рити, що все в╕дбува╓ться саме в наш╕й кра╖н╕. Що це мо╖ сп╕вв╕тчизники, незважаючи на сн╕г та мороз, з'╖халися до столиц╕, щоб в╕дстояти сво╓ право на незалежний виб╕р. Не в╕рилося, що сучасне покол╕ння здатне на так╕ вчинки. Нестримна рад╕сть сповнювала серце. Ось в╕н - укра╖нський народ, ось в╕н доказ того, що "ще не вмерла Укра╖ни н╕ слава, н╕ воля". Не стали терп╕ти брехню та несправедлив╕сть, в╕дмовилися бути населенням, довели, що ми ╓ нац╕я. Показали всьому св╕тов╕, що ╓ така кра╖на Укра╖на, яка прагне до свободи та демократ╕╖. Цим можна було пишатися! Але в душ╕ поруч ╕з невимовною горд╕стю та захопленням зача╖вся страх. Було жаско в╕д того, на яку небезпеку наражають себе вс╕ ц╕ люди. Адже в пам'ят╕ ще не стерлися спогади про жорстоке придушення акц╕й громадянсько╖ непокори. Залишалося лише молити Бога, щоб в╕н дав тод╕шн╕м можновладцям мудрост╕ не застосовувати зброю проти людей. Молилися, переживали, розшукували по м╕сту помаранчевий намет, аби т╕льки отримати ковток правдиво╖ ╕нформац╕╖. Багато р╕зного довелось пережити й в╕дчути за т╕ два м╕сяц╕. Але я н╕коли не забуду того надзвичайного п╕днесеного настрою, тих почутт╕в, як╕ неможливо передати словами. Т╕ потоки сл╕з, як╕ я не могла стримати, коли чула рядки одн╕╓╖ з п╕сень Майдану:
Не спи, моя р╕дна земля!
Прокинься, моя Укра╖но!
В╕дкрий сво╖ оч╕
у св╕тл╕ далеких з╕рок.
Це дивляться
з темних небес
загибл╕ поети й геро╖ -
Вс╕ т╕, що поклали життя
за майбутн╓ тво╓!
Це були сльози радост╕ й щастя. Сльози очищення, як дощов╕ краплини в╕д т╕╓╖ грози почутт╕в, що буяла в душ╕.
Пам'ятаю, що кожен св╕й публ╕чний виступ тод╕ ще кандидат на головну посаду в кра╖н╕, а тепер народний Президент Укра╖ни В╕ктор Андр╕йович Ющенко, завершував словами: "Слава Укра╖н╕! Слава кожному з вас!" КОЖНОМУ. Так, ми нарешт╕ зрозум╕ли, що доля кра╖ни залежить в╕д кожного ╖╖ громадянина. Ми в╕дчули свою безпосередню приналежн╕сть до державотворчого процесу. Самотужки кардинально щось зм╕нити, а тим б╕льше зд╕йснити переворот владно╖ системи, людин╕ не п╕д силу. Але якщо на шлях зм╕н ста╓ ц╕ла нац╕я, то цей дух всенародного ╓днання неможливо спинити!
Демократична влада, в╕льне сусп╕льство, свобода слова та вибору, незламне почуття нац╕онально╖ г╕дност╕ - це досягнення Майдану. Того Майдану, який створили ми - громадяни Укра╖ни. Тепер я ч╕тко усв╕домлюю, що твердження: "Молодь - майбутн╓ Укра╖ни" - це не просто пафосн╕ слова. Я побачила, що кожен з нас насправд╕ здатен зм╕нити сво╓ життя. ╤ в╕д того, яке майбутн╓ обере для себе молода людина, д╕йсно залежить подальший розвиток ус╕╓╖ держави. ╤ ми в цьому переконалися. Тому я прагну стати г╕дною громадянкою сво╓╖ кра╖ни. Найпершим мо╖м кроком буде здобуття вищо╖ осв╕ти. Вважаю за необх╕дне обрати для себе саме ту профес╕ю, в як╕й я в╕дчуваю, що зможу самореал╕зуватися, в╕дкрити сво╖ зд╕бност╕ та працювати ╕з задоволенням. Тому що, на м╕й погляд, кра╖на процв╕татиме лише тод╕, коли в ус╕х сферах д╕яльност╕ люди працюватимуть самов╕ддано та натхненно. ╤ кожен з них стане нев╕д'╓мною цеглинкою в побудов╕ ╓диного м╕цного укра╖нського дому. Н╕хто, окр╕м самого укра╖нського народу, не зробить державу заможною. Нема╓ степу без духмяних трав. Але ж кожна стеблина сама пробива╓ соб╕ дорогу з родючого ╜рунту до сонячного св╕тла. Так само нема╓ й держави без громадян, але розбудову кра╖ни ми ма╓мо починати з самих себе. До того ж, перший крок уже зроблено. Але то лише перший крок. Для розвитку молодо╖ кра╖ни п╕втора року - це дуже маленький строк. Тому попереду ще довг╕ роки коп╕тко╖ та наполегливо╖ прац╕.
╤ кожен новий день, прожитий з користю, стане запорукою щасливого життя. Тож не в╕дкладаймо н╕чого назавтра, будуймо майбутн╓ Укра╖ни сьогодн╕!

м. С╕мферополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 28.04.2006 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3817

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков