Версiя для друку Обговорити в форумi

Памфлет
ЗВЕРНЕННЯ КДБ
(кремлівських думних бояр) до матері міст руських - стольного града Києва

Ми, Кремлівські Думні Бояри, що триста років чухали свої сиві бороди, все обдумуючи, як би об'єгорити довірливого й наївного, єдинокровного і єдиновірного свого молодшого брата, - хочемо нині привселюдно покаятися:
1
За те, що ми віроломно "похерили", по-московському кажучи, Переяславську угоду з вашим гетьманом Богданом;
за вирізану Меншиковим та спалену дотла за указом великого ката-царя Петра гетьманську столицю Батурин;
за знищену сучкою-царицею Катериною Запорозьку Січ та замордованого на Соловках останнього кошового отамана Петра Калнишевського;
за підступно убієнного у темниці в царській столиці гетьмана Павла Полуботка;
за покріпачених, у рабство відданих українських селян;
за побудований на козачих кістках славний город Петроград, чи Санкт-Петербург;
за многая-многая прегрішенія і преступлєнія наші, не по-братськи та християнськи, но токмо по-зрадницьки та диявольськи вчворені.
2
А ще хочемо вибачитися і за недавніх цабе-КДБ - Комуністичних Думних Бояр:
Леніна та Троцького, Сталіна та Дзержинського, Ягоду та Єжова, Постишева та Кагановича, Берію та Молотова, Брежнєва та Суслова і прочая, і прочая, які добре думали, як за 70 років зробити Україні більше зла, ніж ми його накоїли за всі триста.
3
Хочемо також покаятися і за сучасних КДБ (Кремлівських Демократичних Бояр), що вже в часи перестройки, та й пізніш, у всього світу на виду:
загребли до московських скарбниць все українське золото й срібло і не хочуть його повертати;
під серцем "матері міст руських", біля "колиски трьох братніх народів" підклали чорнобильську атомну бомбу;
вигребли екскаваторною лопатою з підземних комор скарби Землі української, її газ, нафту, а нині правлять за все це втридорога;
хапали до московської армії тисячі українських хлопців, нищили їх в Афганістані та по всіх усюдах;
і прочая, і прочая, і прочая.
4
Позаяк Київ - мати міст руських, а Київська Русь - колиска, як ми здавна твердимо, трьох братніх народів, то, покаявшись, б'єм чолом і уклінно просимо:
1. Створити таки разом оновлений Союз під назвою - Київська Русь.
2. Блудну доньку твою, Москву, взяти просимо під твою прародительську длань, покласти її в ту стародавню тисячолітню колиску та всипати їй по перше число по вертлявій сідниці за многії вищеозначені прегрішенія її.
3. Столицю оновленого Союзу перенести із Москви до стольного града Києва.
4. Визнати державним гербом оновленого Союзу  під  назвою Київська Русь герб великого князя Київського Володимира - тризуб.
5. Визнати національним гімном оновленого Союзу пісню "Ще не вмерла Україна".
6. Оскільки центром Русі було споконвіку велике князівство Київське, а тодішній Союз очолював великий князь київський, просимо називати віднині киян - великоросами, а нас, московських бояр і всю чернь московську, - малоросами.
7. Всі золоті запаси, алмазний, валютний та інші фонди перевезти на вічне зберігання до стольного града Києва.
8. Позаяк хліб у нас втридорога, а м'ясо-ковбаси і паче того - зело хочемо прискорити підписання цього акту про возз'єднання твоїми боярами.
Слізно молимо не відмовити в нашому проханні:
Навік знов з'єднатись в єдиний Союз
із давньою назвою - Київська Русь!
В противному разі будемо звертатися до ЮНЕСКО, ООН та до твоїх КДБ (Київських Думних Бояр),
Волимо під руку великого князя київського!
Євген КОЛОДІЙЧУК,
письменник-гуморист.
("Літературна Україна", вересень 2005 р.).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #2 за 06.01.2006 > Тема "Смішного!"