"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2018 > Тема "З потоку життя"
#34 за 24.08.2018
НЕ ЗМУШУВАЛИ: БАТЬКИ ПЕРШАЧК╤В В ОДЕС╤ СВ╤ДОМО ОБИРАЛИ ДЕРЖАВНУ МОВУ НАВЧАННЯ
“Так, 83% д╕тей п╕дуть в укра╖номовн╕ класи. Це перев╕рена цифра”, - розпов╕ли «Укр╕нформу» причетн╕ до цього люди з Одесько╖ м╕ськради
Батьки понад 9,4 тисяч╕ д╕тей виявили бажання, щоб ╖хн╕ д╕ти здобували в Одес╕ осв╕ту в класах з укра╖нською мовою навчання (83% в╕д загально╖ к╕лькост╕ першокласник╕в)”. Цю новину одразу п╕дхопили користувач╕ укра╖нського сегмента соцмереж╕ Фейсбук, котр╕ традиц╕йно розд╕лилися на два фронти: на тих, хто обома руками “за” - “Ну, нарешт╕! Шкода, що не 100%”, “Молодц╕! Вже давно пора”, “Тим, хто шука╓ "рос╕йськ╕ класи" пропону╓мо робити це за кордоном. Приблизно 770-800 км на п╕вн╕чний сх╕д”, ну ╕, власне, тих, хто в╕д цього не в захват╕ - “83% обрали укра╖нську мову навчання? Не в╕римо! ╥х просто змусили, позбавили рос╕йських клас╕в... У батьк╕в не було можливост╕ вибирати”. “Укр╕нформ” вир╕шив з’ясувати, чи в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕ критика, тобто, чи справд╕ батьк╕в одеських першокласник╕в змусили вибирати укра╖нську мову навчання д╕тей, чи це ╖х добров╕льний виб╕р. Кр╕м того, поц╕кавилися: перше – чим поясню╓ться таке зб╕льшення – одразу плюс 24% на користь укра╖нсько╖ мови навчання в╕дпов╕дно до минулого року (в попередн╕ роки теж спостер╕галося зростання – але 3,5%, 6%), друге – чи не виникло проблем з укра╖номовними вчителями? Ми звернулися до вже згадано╖ директорки м╕сцевого департаменту осв╕ти ╕ науки Олени Буйнев╕ч, а також депутата Одесько╖ м╕ськради в╕д “Самопомоч╕” Ольги Квасн╕цько╖.
Олена Буйнев╕ч, директор департаменту осв╕ти ╕ науки Одесько╖ м╕ськради: “Одеськ╕ школяр╕ добре знають техн╕чн╕, природнич╕ науки, прекрасно розмовляють ╕ноземними мовами, але державною - погано. ╤ з цим треба щось робити” “Про шквал запитань щодо мови навчання. Почну ╕з сухо╖ статистики. К╕льк╕сть батьк╕в, котр╕ обирають для сво╖х д╕тей в якост╕ мови навчання укра╖нську мову, а не рос╕йську, зб╕льшу╓ться з кожним роком. Прим╕ром, у 2017 роц╕ укра╖нську мову обрало 59% батьк╕в, а рос╕йську - 41%. У 2015 роц╕ - укра╖нську мову 56%, рос╕йську - 44%. Натом╕сть ще 4 роки тому переважала рос╕йська мова: у 2014 роц╕ рос╕йську мову вибрали 51% батьк╕в, укра╖нську - 49%, в 2013 роц╕ – 53% першокласник╕в п╕шли в класи з рос╕йською мовою навчання, ╕ т╕льки 47% – з укра╖нською. Тепер щодо згадано╖ цифри. Так, 83% першокласник╕в Одеси навчатимуться державною мовою. Так, це перев╕рена цифра. Так, я впевнена. Н╕, не “п╕дмалювали” - нав╕що? В╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни “Про осв╕ту”, мовою навчання в закладах ╓ укра╖нська мова. Без ус╕ляких окремих заяв. Батьки, як╕ виявили бажання навчати дитину ╕ншою мовою – не державною – мали змогу вказати про це окремо. Власне, ╕ вказували. Якщо у школ╕, за якою закр╕плено ╖х будинок, не могли в╕дкрити клас з навчанням, прим╕ром, рос╕йською, то це означа╓, що к╕льк╕сть охочих була такою, що в╕дкрити такий клас – неможливо. Наск╕льки мен╕ пригаду╓ться, таких заяв я бачила на власн╕ оч╕ лише дв╕ або три. Ба б╕льше, представники м╕сцевих орган╕в, територ╕альних в╕дд╕л╕в осв╕ти пропонували таким батькам зм╕нити заклад, групувавши ╖х ╕ в╕дкривши для них рос╕йськомовн╕ класи на в╕дстан╕ не б╕льше 2-3 к╕лометр╕в в╕д дому. Нараз╕ таких клас╕в у нас 17%. Тобто н╕хто не змушував батьк╕в обирати укра╖нську. Крапка. ╤нша справа, що десь зо два-три роки тому назад Одеса “пасла задн╕х” серед ╕нших укра╖нських м╕ст з╕ складання ЗНО з укра╖нсько╖ мови. В╕дтак наша мета – зробити все можливе, щоб п╕сля зак╕нчення школи наш╕ д╕ти були п╕дготовленими до вступу у вищ╕ навчальн╕ заклади, а в майбутньому – конкурентоспроможними на ринку прац╕. Нин╕ ж, вони добре знають техн╕чн╕, природнич╕ науки, волод╕ють ╕ноземними мовами, але державною - погано. ╤ з цим треба щось робити. Це перше. Друге – що стосу╓ться вчител╕в. Ус╕ вони пройшли переп╕дготовку для викладання державною мовою. Тому проблеми вчителя в Одес╕ нема. Адже волод╕ння державною мовою – це один з компонент╕в профес╕йно╖ компетентност╕. Ут╕м, якщо раптом така проблема десь вил╕зе, тобто, коли якийсь вчитель стане в позу з╕ словами “я не хочу ╕ не буду викладати укра╖нською”, то оперативно ╖╖ вир╕шимо, адже це антидержавна позиц╕я, а в╕дтак ╓ сумн╕ви в профес╕йн╕й компетентност╕ такого вчителя”.
Ольга Квасн╕цька, депутат ОМР: “Будучи мамою чотирьох д╕тей, я рад╕ю, ╕, над╕юся, що з першого вересня укра╖нська мова в Одес╕ вивчатиметься краще” “Не вл╕заючи в ус╕ ц╕ Фейсбук-обговорення, скажу так: це повинно стати нормою, коли навчання у школах проходить державною мовою. А тим, хто не бажа╓ вчити укра╖нську – пропоную ви╖хати в сус╕дн╕ держави: Рос╕ю, Польщу, Угорщину... ╤накше ми н╕коли не ╕дентиф╕ку╓мо себе як укра╖нц╕в. На превеликий жаль, свого часу мо╖ д╕ти, а в мене ╖х четверо, навчалися у рос╕йськ╕й школ╕, бо вона територ╕ально знаходилася близько в╕д дому. Нин╕ я бачу, наск╕льки це погано. Вони втратили можлив╕сть вивчити укра╖нську досконало. Тому, як мама, я рад╕ю, ╕, над╕юся, що з першого вересня укра╖нська мова в Одес╕ вивчатиметься краще. Щодо згаданих 83%, а точн╕ше – зв╕дки взялася така цифра? Тут все просто. По-перше, це правильно проведена пол╕тика держави, котра направлена на пр╕оритетн╕сть укра╖номовно╖ школи. По-друге, це проблема складання ╕спит╕в. Прим╕ром, цьогор╕чне ЗНО в Укра╖н╕ вперше не проводилося рос╕йською мовою. Для рос╕йськомовних випускник╕в одеських шк╕л – це проблема. Але, на щастя, батьки потроху починають це розум╕ти. ╤ це добре, тому що без знання укра╖нсько╖ мови про усп╕шну здачу тестування год╕ говорити. По-трет╓, думаю, свою справу зробив ╕ фактор в╕йни. За мо╖ми спостереженнями, одесити з кожним роком все б╕льше ╕ б╕льше ╕дентиф╕кують себе не просто, як “жител╕в Укра╖ни”, а саме як укра╖нц╕в, при цьому, популяризують все укра╖нське: мову, культуру, ╕стор╕ю... ╤ це позитивний знак. Так роблять держави, котр╕ ц╕нують власну державн╕сть, вибачте за тавтолог╕ю”. Зам╕сть висновку. Про перемогу кричати рано. Але те, що в╕дбува╓ться нин╕ в Одес╕ як м╕н╕мум вселя╓ оптим╕зм. Так, мабуть, там не все гладко. Як ситуац╕я розвиватиметься дал╕ – поживемо побачимо. Для повноти картини ми над╕слали в М╕носв╕ти ╕нформац╕йний запит з проханням надати под╕бну статистику й по ╕нших рег╕онах – тим же Харкову, Ки╓ву, Львову, Закарпаттю. В╕дпов╕дь обов’язково буде опубл╕кована на сайт╕ «Укр╕нформу». Мирослав Л╕скович
«ПРО╢КТ» ЗАМ╤СТЬ «ПРОЕКТ»: У МОН РОЗПОВ╤ЛИ, ЯК╤ ЗМ╤НИ ПЛАНУЮТЬ ВНЕСТИ ДО ПРАВОПИСУ УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ
У М╕н╕стерств╕ осв╕ти та науки презентували проект ново╖ редакц╕╖ Укра╖нського правопису. Як переда╓ кореспондент УН╤АН, в рамках презентац╕╖ директор ╤нституту мовознавства ╕мен╕ О.О. Потебн╕ НАН Укра╖ни Богдан Ажнюк зауважив: «П╕д час обговорення зм╕н до укра╖нського правопису, ком╕с╕я не ор╕╓нтувалась на якийсь певний правопис. Проект розроблявся на основ╕ нов╕тн╕х мовних явищ, на основ╕ укра╖нсько╖ мовно╖ системи та обставин, за яких в цю мовну систему потрапляють елементи з ╕нших мовних систем». За його словами, новий правопис лег╕тим╕зу╓ практику написання сл╕в ╕ншомовного походження з л╕терою «╜» в ╕менах ╕ пр╕звищах, в загальних назвах - залиша╓ться «г», дозволятиметься вар╕антн╕сть ╕ндик/индик, аудитор╕я/авдитор╕я, кафедра/катедра, Аф╕ни/Атени та ╕н. Зм╕ни торкнулись й подво╓нь в словах ╕ншомовного походження, наприклад, в пр╕звищ╕ англ╕йського роман╕ста Чарльза Д╕ккенса за новим правописом буде вживатись лише одна л╕тера «к». Слово проект» безвар╕антно буде вживатись як «про╓кт». Слова з першим ╕ншомовним компонентом екс- писатимуться разом. «Щодо шк╕льних п╕дручник╕в та ЗНО, то на все це буде перех╕дний пер╕од. Дуже важливо ухвалити ц╕ зм╕ни якнайскор╕ше, щоб вони ув╕йшли до нових п╕дручник╕в. Якщо правопис ухвалять до ЗНО-2019, в цих тестах не планують використовувати новоприйнят╕ норми, вони будуть ор╕╓нтован╕ на т╕ слова, що зм╕н не зазнали», - пояснив заступник м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки Укра╖ни Максим Стр╕ха. Укра╖нська нац╕ональна ком╕с╕я з питань правопису винесла на громадське обговорення, яке триватиме до 15 вересня, проект ново╖ редакц╕╖ Укра╖нського правопису. П╕сля цього Укра╖нська нац╕ональна ком╕с╕я з питань правопису проведе анал╕з пропозиц╕й та зауважень, як╕ над╕йшли на ╖╖ адресу, доопрацю╓ текст ново╖ редакц╕╖ правопису й подасть його на затвердження до Каб╕нету м╕н╕стр╕в. Переглянути проект ново╖ редакц╕╖ Укра╖нського правопису можна на сайт╕ МОН. www.unian.ua
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2018 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20303
|