Версiя для друку Обговорити в форумi

НЕ ДОТРИМАВ ЕТИКЕТУ
Увечері з гостювання
Подружжя верталось,
Й коло дверей їх будинку
Тяжке лихо сталось.
Чоловік йшов попереду,
А за ним дружина.
Раптом йому на голову
Упала цеглина.
Чоловіка та цеглина
Зразу доконала...
Баба Мотря цю подію
Так коментувала:
"Згинув через некультурну
Свою поведінку -
Слід було поперед себе
Пропустити жінку".
Петро СИВОЛАП.

ДАЧНИК
У надвечір'ї польова дорога,
Сплюндрована колесами машин.
З багна ледь-ледь висмикуючи ноги,
Бреду-повзу до станції один.
Стіну дощу не пронизать очима,
В права вступила осені пора.
Важкий рюкзак звисає за плечима,
І руки обривають два цебра.
Не раз втрачав зненацька рівновагу,
Немов робив землі низький уклін,
Але Всевишній посилав наснагу,
Щоб міг я знов піднятися з колін.
Та настрій мій тримається чудесно,
Бо тішить гідність відчуття одне,
Що вже ніхто ніяким "Мерседесом"
На цім шляху мене не обжене!
Григорій ВЕДМЕДЕНКО.
 
ВЧЕНІ СИНИ
Радіє батько і щаслива мати:
Приїхали сини відпочивати.
Їх батько просить: "Хлопці, не сидіть,
Мені порізать дрова поможіть!"
Історик мовив: - Я вам не кріпак.
- А я, - біолог каже, - не ішак.
- І я не робот, - фізик одказав.
...Ученим світ сьогодні став.
Василь ДОМЧИН.

НЕ ВИТРАЧАЙСЯ...
Каже жінка чоловіку,
Своєму Тарасу:
- Через те вікно у ванній
Я не маю спасу.
Бо студенти з гуртожитку,
Що живуть навпроти,
Тільки й ждуть, коли вернуся
Ввечері з роботи.
Лиш зайду у ванну й світло
Ввімкну, щоб помитись, -
У кімнату, що навпроти,
Всі біжать дивитись.
Ще й хитрують: свої шторки
Наче б затягають,
А в щілинку поміж ними
Усе підглядають.
Мушу світло вимикати...
Все це мене бісить.
Завтра ж піду куплю шторку,
Щоб вікно завісить.
А Тарас: - Не витрачайся,
Хай собі хитрують:
Як розгледять тебе голу, -
Своє замурують.
Леонід ГАЖАЛА.

ТЕРПЕЛИВА
- Маріє! І як оце ти живеш зі своїм Миколою?
- А що?
- Та він же тебе, чую, часто лає.
- Буває.
- І пізно додому приходить. Все десь блукає.
- Буває й таке.
- І до чарки, помічаю, прикладається.
- Не без того.
- І заробляє, напевно, мало?
- А хто тепер заробляє багато, з таких, як ми!
- Видно, й не допомагає тобі ні в чому?
- Яка вже там з нього поміч.
- То як же ти можеш жити з таким, скажу у вічі, таким нікудишнім чоловіком?
- А ось так і живу. Бо знаю, що є ще й гірші.
Іван СОЧИВЕЦЬ.

СУЧАСНА ПЕДАГОГІКА
ПЕЙДЖЕР-ВИХОВАТЕЛЬ
"Коханий! Танцюй, у нас синулька. Вага три з половиною кг. Купи квітів і пляшку шампанського для лікарки. Не забудь конверт з "баксами". Пологи були складними. Цілую тисячу разів. Наталя".
"Люба! Радий безкінечно. Стрибаю, танцюю, гуляю... Третій день не виповзаю з бару. Нехай росте наше орля! Мій водій Вася привезе ящик "шампана", ящик коньяку і закусь. Цілую мільйон разів".
"Андрійку, зайди до дитсадка. Тебе запрошує вихователька. Ніби нашого синочка кривдять діти. Я в модельєра".
"Красно дякую! На носу поїздка до Бельгії, симпозіум з підприємництва. Скільки років виховательці? Щоб не злостивилася, купи їй французькі парфуми. Синульці скажи, щоб давав здачі. На похиле дерево і кози скачуть..."
"Андрію! Наш Ігорьок купив комп'ютера і не відходить від нього ні на крок. Вчора скаржилася вчителька: на уроці привселюдно запалив "Мальборо". Я в ательє міряю сукню...".
"Наталіє! Скажи Олежці, щоб не доводив вчителів до сліз. Вони й так працюють задарма. Щодо "Мальборо", то нехай би обходився чимось дешевшим. Молоко на губах не обсохло. Я з друзями в турецькій сауні. Подзвони на пейджер. До речі, де поділися мої іспанські плавки?"
"Андрію Петровичу! Наш Ігор потрапив до міліції. Нібито серед білого дня когось роздягнув на вулиці. Йому світить кримінал...".
"Люба жінка! Не слухай пліток. Зараз усі ходять голі і босі, за винятком олігархів. Було б кого роздягати. Про якого, зрештою, Ігоря ти кажеш? У нас же Олег. У справах фірми я лечу в Амстердам...".
"Чоловіче! Сина запроторили до в'язниці на три роки. Ти батько чи Фігаро-квартирант? Про якого Олега товчеш воду? У нас Ігор. Я в приватного перукаря. Твій пейджер мовчить, як німий"...
"Жінко, повернувся, а тебе нема. Знову підвела. Сьогодні зустрічаюся з американськими інвесторами. Накльовується проект на мільйон "баксів". Про чийого сина ти торочиш? Зрештою, раніше посадять - скоріше випустять..."
Олександр ХОМЕНЧУК.
(З книги гуморесок "Всяк на свій смак").
м. Любомль Волинської обл.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2002 > Тема "Смішного!"