"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2015 > Тема "З потоку життя"
#30 за 24.07.2015
ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ДО Р╤ДНО╥ ГАВАН╤ — ЯК РЕЗУЛЬТАТ В╤ДНАЙДЕННЯ ГРУНТУ П╤Д НОГАМИ
В╕дторгнення Криму, попри д╕аметральну протилежн╕сть погляд╕в на те в Рос╕╖, в Укра╖н╕ ╕, власне, в самому Криму, стало бол╕сним досв╕дом, найперше, для Укра╖ни та Криму, адже хто б там що не говорив, а Крим був протягом б╕льш н╕ж п╕встол╕ття орган╕чною частиною суверенно╖ територ╕╖ Укра╖ни, пов’язаний з нею не лише суто географ╕чно, не лише на базовому, економ╕чному р╕вн╕, а й тисячами ╕нших, не менш в╕дчутних ╕ важливих зв’язк╕в. Власне, саме в╕дторгнення в╕дбулося лише на суто пол╕тичному, частково на ментальному р╕вн╕. В╕дс╕кти економ╕чну пуповину не зважилася ан╕ «матушка Россия», чудово усв╕домлюючи, що повноц╕нно живити ск╕льки-небудь довший час новоявлений об’╓кт федерац╕╖ вона не ма╓ жодно╖ реально╖ можливост╕, не кажучи вже про бажання, ан╕, зрозум╕ло ж, сам об’╓кт. Б╕льше того, останн╕й, попри вс╕ найепатажн╕ш╕ заяви його нин╕шн╕х оч╕льник╕в, попри вс╕ звинувачення ╕ прокльони на адресу вчорашньо╖ мами-батьк╕вщини, дуже ревно сл╕дку╓ за ц╕л╕сн╕стю та функц╕ональн╕стю т╕╓╖ само╖ пуповини, зриваючись на ╕стеричний крик нав╕ть у раз╕ якихось техн╕чних проблем, як те було, скаж╕мо, з минулор╕чним в╕яловим в╕дключенням електричного живлення. А що ж зневажена, обпльовувана зус╕б╕ч мама-Укра╖на? Може, порвала з невдячним дитятком, в╕дштовхнула його, заморила голодом? Насправд╕, попри вс╕ заклики до тотально╖ блокади, н╕чого под╕бного не в╕дбулося. Як ╕ ран╕ше, в Крим безпереб╕йно надходить енерг╕я укра╖нських електростанц╕й, як ╕ ран╕ше, харчова промислов╕сть Укра╖ни забезпечу╓ левову частку потреб мешканц╕в Криму, включно з потребами нарощувано╖ на п╕востров╕ рос╕йсько╖ в╕йськово╖ потуги. При тому, за численними св╕дченнями, яких у Мереж╕ — просто греблю гати, продукти харчування поставляються з таким надлишком, що чимала частина ╖х, з в╕д-пов╕дною корекц╕╓ю ц╕н, п╕сля яко╖ в кишенях привладно╖ «ел╕ти» Криму, як кажуть, утворю╓ться при╓мний осад, йде транзитом до Рос╕╖, очевидно, в рамках допомоги ╖й в╕д Укра╖ни, як кра╖н╕, яка невинно стражда╓ в╕д запроваджених з ╕н╕ц╕ативи клятого Держдепу санкц╕й. О, т╕ санкц╕! Багато хто тут, в Укра╖н╕, вважа╓ ╖х не надто ефективними ╕ нав╕ть поблажливими. Проте н╕хто не може заперечити, що вони д╕ють ╕ ╖хня д╕я вже ма╓ очевидн╕ ╕ ц╕лком конкретн╕ результати. Виходить так, що насл╕дки в╕дторгнення торкнулися не лише Укра╖ни, Криму, а й самого агресора. Виходить так, що попередн╕й прорахунок ход╕в кремл╕вського шахматиста, який уявив себе гросмейстером, зав╕в його у глухий кут з практично безальтернативною г╕льйотиною мату, обриси яко╖ все ясн╕ше проступають попереду. Усв╕домлення неоднозначност╕ задоволення в╕д «кримнашу» поступово почина╓ просочуватись ╕ до отру╓ного кремл╕вською пропагандою рос╕йського загалу. На жаль, в╕дбува╓ться те не так швидко, не так явно, але не пом╕тити ознак протверез╕ння, нав╕ть в тому в╕дформатованому середовищ╕, просто неможливо. Все тих╕ше лунають заклики не см╕шити «╕скандер╕в», усе з меншою впевнен╕стю виставля╓ться зек╕вський постулат про «хазя╖на тайги», якому н╕що не указ. Але ж ╕ вже зад╕ян╕ санкц╕╖ – то далеко не все ╕ нав╕ть не головне з того арсеналу, який чека╓ знахабн╕лого «хазя╖на тайги» у раз╕ подальшого ╕гнорування правил сп╕в╕снування в нашому непростому св╕т╕. Прикладом такого «позасанкц╕йного» тиску стало обвалення ц╕н на нафту. Це при тому, що торг╕вля нафтою та газом ╓ основою благополуччя сьогодн╕шньо╖ Рос╕╖, яку певний американський пол╕тик пор╕вняв з бензоколонкою. Зрозум╕ло, що той демарш не м╕г не призвести до катастроф╕чно╖ ланцюгово╖ реакц╕╖ в рос╕йськ╕й економ╕ц╕, в результат╕ яко╖ грошова одиниця впала майже вдв╕ч╕. Попри те, що такий тиск не аф╕шу╓ться, його насл╕дки очевидн╕ нав╕ть для далекого в╕д пол╕тики, заклопотаного сво╖ми справами обивателя. Щоправда, його часом не пом╕чають, а чи не хочуть пом╕чати деяк╕ наш╕ суперпатр╕оти, декламуючи з парламентсько╖ трибуни рядки мого земляка Олександра Олеся про те, що «…╢вропа мовчала». Але, хто ма╓ оч╕, той бачить, а хто ма╓ голову на плечах, розум╕╓, що для результату будь-яко╖, за винятком, можливо, суто л╕тературно╖ справи, значно важлив╕шими ╓ далеко не гучн╕ ╕ гарн╕ слова, а вчасн╕, ефективн╕ та системн╕ д╕╖. А в╕дтак, хто б там що соб╕ не думав, а тиск на Рос╕ю не те, що не припиня╓ться, – в╕н продовжу╓ посилюватись невпинно, нагадуючи тим самим нев╕дворотн╕сть сн╕гово╖ лавини, що, рушивши раз з верх╕вки гори, не спиня╓ться доти, доки не змете з дороги те, що порушило ╖╖ спок╕й. Под╕╖ минулого тижня, коли зняття санкц╕й з ╤рану в╕дкрило шлюзи «пот╕чку» ╕рансько╖ нафти об’╓мом, щонайменше, 1,7 млн. барел╕в на добу, що вже само собою означа╓ подальше зниження св╕тових ц╕н на нафту, з ус╕ма насл╕дками для економ╕ки Рос╕╖, та чергов╕ кроки США щодо в╕дновлення добросус╕дства з Кубою, що в╕дкрива╓ шлях виходу для ц╕╓╖ карибсько╖ кра╖ни в╕д тотал╕тарного соц╕ал╕зму радянського зразка, сприя╓ подальшому зменшенню впливу Рос╕╖ в рег╕он╕, ╓ н╕чим ╕ншим, як черговим св╕дченням нев╕дпорного руху т╕╓╖ лавини. Хтось щиро диву╓ться, чого це, мовляв, м’якот╕ла зах╕дна демократ╕я так сполошилася в╕д того лишень, що Рос╕я хоче повернути соб╕ виключний вплив на кра╖ни, як╕ ще не так давно входили до складу СРСР? Х╕ба не ╕сну╓ Сп╕вдружност╕ Нац╕й, в як╕й голову╓ королева ВБ? Х╕ба не поширюють св╕й вплив на ╕нш╕ кра╖ни США? Х╕ба не об’╓дну╓ться сама ╢вропа? Безсумн╕вно, св╕т глобал╕зу╓ться, ╕ почалося те зовс╕м не сьогодн╕. Проте, на мою думку, надзвичайно важливо, на яких засадах утворю╓ться той чи ╕нший союз й яку мету ставить в╕н перед собою, адже добров╕льне, без жодного примусу, об’╓днання демократичних кра╖н задля сп╕льного процв╕тання, об’╓днання, де р╕шення ухвалюються з урахуванням ╕нтерес╕в ╕ побажань кожно╖ кра╖ни, — це одне, а об’╓днання нап╕втотал╕тарних держав, з так званою «керованою демократ╕╓ю», серед яких трапляються ╕ в╕дверт╕ диктатури, об’╓днання, яке гурту╓ вчорашня метропол╕я, що не прихову╓ сво╖х амб╕ц╕й щодо «собирания земель» в нову ╕мпер╕ю, об’╓днання, головною метою якого ╓ зовс╕м не законн╕ права, ╕нтереси чи свободи сво╖х громадян, ╖хн╓ здоров’я ╕ добробут, а су╓тне намагання дружити проти когось, об’╓днання, до якого залучають часто за допомогою економ╕чного, пол╕тичного, а то й в╕йськового тиску, — то ╓ зовс╕м ╕нше. У 90-х роках св╕т щиро спод╕вався, що комун╕стична ╤мпер╕я Зла п╕шла безповоротно, що м╕льярди, як╕ доводилось викидати на ядерне протистояння, можна буде використати задля людського прогресу й процв╕тання. Пол╕тика Михайла Горбачова, а пот╕м Бориса ╢льцина давала велик╕ над╕╖ на те. Зах╕д робив, зда╓ться, все можливе, аби п╕дбадьорити Рос╕ю, полегшити ╖╖ в╕дх╕д в╕д тотал╕таризму. Висок╕ ц╕ни на нафту, як╕, як ми розум╕╓мо, не впали з неба, давали Рос╕╖, як одному з основних експортер╕в енергонос╕╖в вуглеводнево╖ групи, велик╕ шанси реформувати свою економ╕ку за рахунок широкого експорту нафти й газу. Не сталося. З приходом до влади нового президента в Рос╕╖ знову заговорили про змову клятого Заходу, про св╕й особливий шлях розвитку, про трет╕й Рим ╕ «русский мир»… На жаль, штампи мають чималий вплив на людську психолог╕ю. Неоднозначне р╕шення Петра Олекс╕йовича Романова перейменувати свого часу Москов╕ю на Русь дало можлив╕сть, тепер уже нин╕шньому ╖╖ керманичу, розкрутити диявольський механ╕зм «повернення» до уявних «виток╕в». Паралельно з легальними спробами втягнути Укра╖ну до союзу з Москвою чи╖сь запален╕ м╕зки продукували проекти «Кримнаш» та «Новорос╕я» як альтернативний крок до повернення контролю над Укра╖ною. ╥х готували довго ╕ ретельно, починаючи з безсоромного порушення М╕нських угод, за якими вс╕ бази, п╕дрозд╕ли, вс╕ корабл╕ й судна, вся ав╕ац╕я Чорноморського флоту на укра╖нськ╕й територ╕╖ безрозд╕льно належали Укра╖н╕, ╕ зак╕нчуючи «благод╕йною» лужков╕зац╕╓ю Севастополя з осадженням в ньому п’ято╖ колони флотських в╕дставник╕в. ╥х зад╕яли, щойно стало зрозум╕ло, що Укра╖на, попри вс╕ зусилля досв╕дчених загонич╕в ╕ сво╖х власних цап╕в-провокатор╕в, не ма╓ нам╕ру повертатися до старого ст╕йла. Ось тод╕ й настав час «неоп╕знаних» зелених чолов╕чк╕в, час «русской весны», час повзучо╖ «новороссии»… Тож як м╕г поставитися св╕т до того, що в ХХ╤ стол╕тт╕ потужна ядерна держава розпочина╓ в самому центр╕ ╢вропи неспровоковану агрес╕ю супроти сус╕дньо╖ держави, з якою п╕дписано догов╕р про дружбу ╕ добросус╕дство, б╕льш того, гарантом безпеки ╕ непорушност╕ кордон╕в яко╖ вона сама зобов’язалась бути, зг╕дно з Будапештським меморандумом, наряду з ╕ншими пров╕дними ядерними державами? Як св╕тове сп╕втовариство могло поставитися до держави, яка, зневаживши не одне десятил╕ття зусиль в╕дпов╕дальних пол╕тик╕в багатьох кра╖н, зухвало, в порушення Гельс╕нських угод розпочала перед╕л пово╓нних кордон╕в, п╕дштовхуючи тим самим св╕т до пекла ново╖ св╕тово╖ в╕йни? Д╕лов╕ люди знають, що втрата дов╕ри – то найб╕льша втрата в стосунках з партнерами. Для м╕ждержавних стосунк╕в, додамо, ця ╕стина ╓ ще б╕льш справедливою. П╕сля «кримсько╖ весни» 2014-го нав╕ть найб╕льшим оптим╕стам стало абсолютно зрозум╕лим, що Рос╕я в ╖╖ нин╕шньому формат╕, з ╖╖ пол╕тикою толерування, а то й прямо╖ п╕дтримки найод╕озн╕ших режим╕в, з ╖╖ зухвалою агресивн╕стю, з ╖╖ пол╕тикою брехн╕ та облуди, ╓ небезпечною не лише для сво╖х власних суб’╓кт╕в (Дагестан, Чечня) чи для сус╕д╕в (Придн╕стров’я, Груз╕я, Укра╖на), а явля╓ собою смертельну загрозу ц╕лому св╕ту. Ось цього, останнього, «м’якот╕л╕» демократ╕╖ не терплять на дух. Незр╕л╕сть рос╕йського громадянського сусп╕льства, в╕рн╕ше, в╕дсутн╕сть такого, призвела до того, що неконтрольована ним рос╕йська влада, втративши всяке в╕дчуття реал╕й у стосунках з╕ сво╖м народом, спробувала перенести формат тих стосунк╕в на м╕жнародний р╕вень, на стосунки з╕ св╕том. Захоплено Крим, перманентно п╕дживлювана, точиться кривава б╕йня на Донбас╕. Комусь зда╓ться, що Рос╕я вчергове показала св╕тов╕ кузькину мать, зум╕ла в╕дстояти сво╖х «соот╓ч╓ств╓нн╕ков», яких десятил╕ттями нещадно гнобила клята ки╖вська хунта, утвердилася в св╕т╕ як держава, з якою варто рахуватися. Насправд╕, Рос╕я загнала себе в пастку, з яко╖ нараз╕ ╓ лише два шляхи – безнад╕йна в╕йна проти всього св╕ту, в як╕й нав╕ть найтяжча поразка буде бажаною альтернативою тому самому ядерному попелу, яким сьогодн╕шн╕ рос╕йськ╕ пол╕тики погрожують св╕тов╕, ╕ якнайшвидше в╕дновлення status priori, з безумовним в╕дведенням сво╖х бандформувань ╕ регулярних в╕йськ з╕ сходу Укра╖ни ╕ Криму, визнанням Криму територ╕╓ю Укра╖ни та повним в╕дшкодуванням ус╕х збитк╕в, завданих сво╓ю агрес╕╓ю як держав╕ Укра╖на та ╖╖ громадянам, так ╕ трет╕м особам. Хтось скаже, що Рос╕я н╕защо не пристане на такий ультиматум. Але ж це й не ╓ жодним ультиматумом. Це лише простий анал╕з под╕й ╕ факт╕в, з яким можна погоджуватись, а можна не погоджуватись. ╤ останн╓: за в╕дсутност╕ громадянського сусп╕льства Рос╕я, в сенс╕ народонаселення, навряд чи здатна хоч якось зм╕нити небезпечний курс, взятий ╖╖ владою, а отже, все ляга╓ на плеч╕ рос╕йсько╖ ел╕ти, яка ма╓, врешт╕-решт, усв╕домити свою в╕дпов╕дальн╕сть за долю кра╖ни, припинити гру в «мовчання ягнят» ╕ змусити кремл╕вських верховод, як╕, схоже, уявили себе богами, в╕дчути ╜рунт п╕д ногами.
Валентин БУТ Крим
В╕рш Олександра Олеся, якого цитував радикал Ляшко
╢ВРОПА МОВЧАЛА
Коли Укра╖на за право життя З катами боролась, жила ╕ вмирала, ╤ ждала, хот╕ла лише сп╕вчуття, ╢вропа мовчала. Коли Укра╖на в нер╕вн╕й борьб╕ Вся сходила кров’ю ╕ сл╕зьми ст╕кала ╤ дружно╖ помоч╕ ждала соб╕, ╢вропа мовчала. Коли Укра╖на в зал╕зн╕м ярм╕ Робила на пана ╕ в ранах орала, Коли ворушились ╕ скел╕ н╕м╕, ╢вропа мовчала. Коли Укра╖на кривав╕ жнива, З╕бравши для ката, сама умирала ╤ з голоду нав╕ть згубила слова, ╢вропа мовчала. Коли Укра╖на життя прокляла ╤ ц╕ла могилою стала, Як сльози котились ╕ в демона зла, ╢вропа мовчала. 22.08.1931
ТИМ ЧАСОМ...
СП╤КЕР ДЕРЖДУМИ РФ ЗАЯВИВ, ЩО ЦЕ УКРА╥НА... АНЕКСУВАЛА КРИМ У 1991 РОЦ╤
Сп╕кер Держдуми РФ Серг╕й Наришк╕н вважа╓, що з 1991 до 2014 року Крим був анексований Укра╖ною. Про це в╕н сказав на зустр╕ч╕ з делегац╕╓ю французьких парламентар╕в, як╕ планують в╕дв╕дати Крим, пов╕домляють «РИА Новости». «Багато жител╕в Криму за роки мирно╖ анекс╕╖ Укра╖ною в╕дчували себе на чужин╕ ╕ мр╕яли знову опинитися в Рос╕╖», — заявив Наришк╕н. «Я впевнений, люди вам чесно розкажуть, що вони в╕дчували ╕ чим жили в т╕ 23 роки, починаючи з 1991 до 2014 року, коли в силу ряду обставин Крим, по сут╕, було мирно, але анексовано Укра╖ною, п╕дкреслюю, — мирно. Знаю, що б╕льш╕сть населення Криму вс╕ ц╕ роки в╕дчувало, що воно перебува╓ на чужин╕, ╕ люди мр╕яли знову опинитися у себе на ╕сторичн╕й батьк╕вщин╕, в Рос╕╖», — сказав Наришк╕н. Як пов╕домляв УН╤АН, Ком╕тет Верховно╖ Ради Укра╖ни у закордонних справах засуджу╓ р╕шення, прийняте групою депутат╕в нац╕ональних збор╕в Французько╖ Республ╕ки, в╕дв╕дати тимчасово окуповану територ╕ю Автономно╖ Республ╕ки Крим. У заяв╕ ком╕тету м╕ститься звернення до голови нац╕ональних збор╕в Франц╕╖ Клода Бартелону, голови Ком╕с╕╖ у закордонних справах нац╕ональних збор╕в Ел╕забет Г╕гу, голови Групи дружби Укра╖на – Франц╕я Рем╕ Повросу. МЗС Укра╖ни оч╕ку╓, що парламент Франц╕╖ засудить нам╕р окремих депутат╕в в╕дв╕дати Крим у порушення укра╖нського законодавства.
ЯПОН╤Я БАЧИТЬ У ПОВЕД╤НЦ╤ РОС╤╥ В УКРА╥Н╤ ЗАГРОЗУ ВСЬОМУ СВ╤ТУ
Уряд Япон╕╖ поширив документ, у якому зазнача╓ться, що агрес╕я Рос╕╖ проти Укра╖ни несе загрозу глобальн╕й безпец╕ у масштаб╕ всього св╕ту, пов╕домля╓ AFP. «Рос╕йськ╕ спроби можна вважати глобальною проблемою безпеки, що, можливо, матиме вплив на все м╕жнародне сп╕втовариство, у тому числ╕ Аз╕ю», — йдеться у пов╕домленн╕ уряду. Японське кер╕вництво вбача╓ у д╕ях Москви намагання зм╕нити нин╕шн╕й порядок силовими методами, оск╕льки кра╖на «веде так звану «г╕бридну в╕йну» (що важко визначити остаточно як збройний напад на кра╖ну), намагаючись зм╕нити статус-кво за допомогою сили або примусу». Як в╕домо, японське кер╕вництво вже висловило стурбован╕сть тим, що РФ нарощу╓ свою присутн╕сть на п╕вдн╕ Курильських остров╕в, навколо яких ╓ територ╕альна суперечка. Курильськ╕ острови були окупован╕ радянськими в╕йськами в 1945 роц╕, Рос╕я в╕дмовля╓ться повертати ╖х Япон╕╖.
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2015 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15604
|