Версiя для друку Обговорити в форумi

Вічно актуальний Кобзар...

9 березня з ініціативи Міністерства культури України відбудеться марафон читання творів Тараса Шевченка з нагоди 201-ї річниці від дня народження Кобзаря «Борітеся — поборете. Шевченко мобілізує».
Як повідомив віце-прем’єр-міністр – міністр культури В’ячеслав Кириленко, участь у багатогодинних «Мобілізаційних читаннях» візьмуть військові АТО, керівники держави, діячі культури, громадські активісти, волонтери та відомі українці.
Орієнтовна кількість учасників радіомарафону — 360 осіб; кожному з яких надається 2 хвилини радіоефіру.
Прийматиме захід Будинок звукозапису, а трансляція відбудеться в прямому ефірі «Радіо Культура» із включеннями на Першому каналі Національної радіокомпанії України. Щогодини у програмі радіомарафону будуть транслюватися архівні записи читання творів Шевченка за участі видатних українців, а також пісні на слова Шевченка як у класичному виконанні хору ім. Ревуцького і капели «Думка», так і у виконанні рок-гурту «Кому вниз», інших музикантів. Ведучі радіомарафону представлять нариси цікавих фактів з життя поета.
«Мета марафону – показати, що Шевченко мобілізує на боротьбу за захист України. Коли його вірші читатимуть самі бійці АТО, це стане ще одним сигналом про незламність духу великого українського народу», — вважає В’ячеслав Кириленко.
Офіційним постером радіомарафону «Шевченко мобілізує» стало зображення Тараса Шевченка у сучасному військовому екіпіруванні учасника АТО. Автор зображення — художник Вадим Печуркін.

Тарас ШЕВЧЕНКО
КАТЕРИНА

Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить
жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине...
Якби сама, ще б нічого,
А то й стара мати,
Що привела на світ Божий,
Мусить погибати.
Серце в’яне співаючи,
Коли знає, за що;
Люде серця не побачать,
А скажуть — ледащо!
Кохайтеся ж, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Згнущаються вами...

З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ КАРТИНИ
Відомості про час створення картини та її сюжет Тарас Шевченко подав у листі до Г. С. Тарновського від 25 січня 1843 року: «Ще ось що, намалював я се літо дві картини і сховав, думав, що ви приїдете, бо картини, бачте, наші, то я їх кацапам і не показував. Але Скобелєв (Скобелєв М. Д.) таки пронишпорив і одну вимантачив, а друга ще в мене, а щоб і ця не помандрувала за яким-небудь москалем (бо це, бачте, моя Катерина), то я думаю послать її до вас, а що вона буде коштувать, то це вже ваше діло, хоч кусок сала, то й це добре на чужині. Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже й сумно дивиться на Катерину, а вона сердешна тіль не плаче та підіймає передню червону запащину, бо вже, знаєте, трошки теє… а москаль дере собі за своїми, тілько курява ляга — собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тілько мріє. Отака моя картина».

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2015 > Тема "Урок української"