Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4596)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4286)
Українці мої... (1717)
Резонанс (2367)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1462)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (255)
Бути чи не бути? (476)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (282)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МОВОВБИВСТВО – СКЛАДОВА РАШИЗМУ. АЛЕ МИ ПЕРЕМАГА╢МО
Науковц╕ з╕брали фактаж за понад 300 рок╕в про намагання знищити укра╖нську мову…


К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 13.04.2012
АФОРИЗМ — ЯК ЗАС╤Б УКРА╥НСЬКО╥ КОНСОЛ╤ДАЦ╤╥

(Продовження. Поч. у № 14)

Костянтин Ушинський, педагог; 1824-1871 рр.:
«Кожному народов╕ призначено в╕д╕гравати в ╕стор╕╖ свою особливу роль. ╤ якщо в╕н забув цю роль, то повинен п╕ти з╕ сцени: в╕н б╕льше не потр╕бен».
«Поки жива мова в устах народу, до того часу живий ╕ народ».
Леон╕д Гл╕бов, байкар, поет-л╕рик; 1827-1883 рр.:
«Дурний порядок – дурне й д╕ло».
Михайло Старицький, письменник, драматург, громадський ╕ театральний д╕яч; 1840-1904 рр.:
«Живеш на Укра╖н╕,
То знай ╖╖ мову».
«Ми вс╕х пригорнули б до серця
 охоче,
Якби нам хоч трохи свободи!»
«Угору стяг! Хай кат шал╕╓,
Хай стисне нас, але на мить,
Бо ╕скру ту святу, що тл╕╓,
Несила ворогу згасить».
Панас Мирний, письменник, громадський д╕яч; 1849-1920 рр.:
«Нема╓ ╓дност╕ – чорт ма╓ й вол╕!»
«З добрими, то й у миру, а з лихими — коли ╖х не вкладеш, то вони тебе уложать».
╤ван Франко, письменник, громадський д╕яч; 1856-1916 рр.:
«Народ, що не шану╓ сво╖х великих людей, не варт звання осв╕ченого народу».
«Хто твердить – люблю св╕й народ, а не викону╓ сво╖х обов’язк╕в перед ним, — той твердить лож».
«Все, що йде поза рамки нац╕╖, се або фарисейство людей, що ╕нтернац╕ональними ╕деалами рад╕ би прикрити сво╖ змагання до панування одн╕╓╖ нац╕╖ над другою, або хворобливий сентиментал╕зм фантаст╕в, що рад╕ би широкими «вселюдськими» фразами покрити сво╓ духовне в╕дчуження в╕д р╕дно╖ нац╕╖».
Борис Гр╕нченко, письменник, лексикограф, громадський д╕яч; 1863-1910 рр.:
«Кинути роботу для р╕дного краю ╕ п╕ти на роботу до його гнобител╕в… ╓сть справжньою ц╕лковитою зрадою».
«Ще не вмерла Укра╖на,
Але може вмерти:
Ви сам╕ ╖╖, ледач╕,
Ведете до смерт╕».
«Зло в╕д сво╖х найтяжче уража╓».
«Як мала у тебе сила,
То з гуртом ╓днайся ти:
Вкуп╕ б╕льше зробиш д╕ла,
Швидше д╕йдеш до мети».
Павло Грабовський, перекладач, поет, громадський д╕яч; 1864-1902 рр.:
«Р╕дна мова на чужин╕
Ще мил╕шою ста╓».
«Мало нас, та се – дарма;
М╕цна в╕ра рушить скали…
Там загибел╕ нема,
Кому св╕тять ╕деали!»
Леся Укра╖нка, поетеса, драматург, громадський д╕яч; 1871-1913 рр.:
«Солодка хвала в╕д ворога на пол╕ бою, та не в полон╕».
«Права без обов’язк╕в – то сваволя».
«Не поет, хто забува╓
Про страшн╕ народн╕ рани,
Щоб соб╕ на в╕льн╕ руки
Золот╕ над╕ть кайдани».
Микола М╕хновський, адвокат, засновник Укра╖нсько╖ революц╕йно╖ парт╕╖, публ╕цист, громадський ╕ в╕йськовий д╕яч; 1873-1924 рр.:
«Народ ма╓ право жити, коли в╕н ма╓ силу жити».
«Одна ╓дина, нерозд╕льна, в╕льна, самост╕йна Укра╖на в╕д г╕р Карпатських аж по Кавказьк╕».
«Як не можна спинити р╕чку, що, зламавши кригу навесн╕, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нац╕ю, що лама╓ сво╖ кайдани, прокинувшись до життя».
«Ми сильн╕ нашою любов’ю до Укра╖ни!»
Симон Петлюра, Голова Уряду УНР, Головний Отаман Арм╕╖ УНР, публ╕цист; 1877-1926 рр.:
«Держава – понад парт╕╖, нац╕я – понад класи!»
«Наша сила — в ╓дност╕, а порука усп╕ху наших змагань – в державн╕й слухняност╕!»
«Шлях зв╕льнення кожно╖ нац╕╖ густо кропиться кров’ю».
«В╕рн╕сть ╓ основою не лише родинного життя».
В’ячеслав Липинський, ф╕лософ, ╕сторик, дипломат; 1882-1931 рр.:
«Без власно╖ держави нема й не може бути нац╕╖ укра╖нсько╖».
«Нац╕╖, де переважають «нейтральн╕»… неминуче засуджен╕ на смерть ╕ рабство».
«Нац╕╖ творяться перемогами або нещастями, психолог╕чно сп╕льними для вс╕х член╕в одного нац╕онального колективу».
«Кожне нац╕ональне в╕дродження почина╓ться з в╕дродження ел╕ти».
«Не можуть вести когось за собою т╕, що не мають н╕яких внутр╕шн╕х даних на те, щоб самих себе повести».
«Держави здобуваються т╕льки сп╕льним, орган╕зованим зусиллям, а не «популярн╕стю серед народу», з яко╖ можна дуже добре жити ╕ без власно╖ держави».
Дмитро Донцов, публ╕цист, громадський д╕яч; 1883-1973 рр.:
 «Найб╕льш гн╕тять того, хто найменше вимага╓».
«Пророк╕в, як╕ з дому невол╕ вказують народу велик╕ шляхи визволення, чека╓ кам╕ння ╕ хрест».
Павло Тичина, поет; 1891-1967 рр.:
«Де грози падають,
там райдуги встають».
«Нам треба голосу Тараса».
Микола Кул╕ш, драматург; 1892-1937 рр.:
«На московському кумач╕ Укра╖ни самост╕йно╖ не вишити!»
«Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!»
«Подумай, що скажуть на тому св╕т╕ д╕ди й прад╕ди наш╕, почувши, що ти м╕ня╓ш пр╕звище».
Юл╕ан Вассиян, публ╕цист, громадський д╕яч; 1894-1953 рр.:
«Дорога до Бога веде через Батьк╕вщину».
«Шлях пол╕тичного визволення веде через зламання в соб╕ в╕д’╓мних рис».
«Ми стали нац╕╓ю ╕ не можемо вже думати й прагнути ╕накше, н╕ж дума╓ ╕ чинить державна нац╕я. Будучн╕сть ╕ ц╕ль нац╕╖ лежать в н╕й сам╕й».
Як╕в Гальчевський, в╕йськовий д╕яч, письменник; 1894-1943 рр.:
«Що нам потр╕бно? Не губити зв’язку з предками ╕ думати про сво╖х нащадк╕в».
«П╕взасобами в напад╕ ворога не переможеш».
«В боротьб╕ сентимент╕в нема╓».
«Сильн╕ народи не святкують сво╖х поразок, лише — поб╕ди».
Олександр Довженко, письменник, к╕норежисер; 1894-1956 рр.:
«Т╕льки см╕хом можна беззлобно знищити зло».
«Не пролив ти кров╕ ворога в гр╕зну лиху годину, пролл╓ш батькову ╕ братову пролл╓ш!»
«Народ, що не зна╓ сво╓╖ ╕стор╕╖, ╓ народ сл╕пц╕в».
╢вген Маланюк, поет, л╕тературознавець; 1897-1968 рр.:
«Наша нац╕ональна проблема – брак почуття ╕╓рарх╕╖».
«Як в нац╕╖ вождя нема,
Тод╕ вожд╕ ╖╖ поети».
Володимир Держав╕н, перекладач, л╕тературознавець; 1899-1964 рр.:
«Держава, що ╓ багатша за сво╖х громадян, ╓ ворожим культур╕ чинником».
«Кожен режим гине насамперед через самоотру╓ння власною пропагандою, яка була перв╕сно призначена для мас».

(Продовження в наступному номер╕)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10181

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков