Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3539)
З потоку життя (6783)
Душі криниця (3655)
Українці мої... (1497)
Резонанс (1564)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤ ВОЗН╤ССЯ НА НЕБЕСА...
До головних християнських свят належить Вознес╕ння Господн╓, яке в╕дзнача╓мо на сороковий день...


ЗАВЖДИ В╤ДКРИТА ДОРОГА ДО ХРАМУ
Коронав╕рус. Карантин. На жаль, доводиться слухати Богослуж╕ння здеб╕льшого не в храм╕, а вдома...


ВАЛЕНТИН БУТ: ТРАХТОРНА ╤СТОР╤Я
Уривок з пов╕ст╕ «У пошуках мр╕╖»


ДОМ╤Н╤К АРФ╤СТ: М╤Й КРИМ
я н╕хто тоб╕ – мить кром╕шня – Криме, кармо моя кремезна моя крове – мово...


ДЕРЖИ С╤НО ДО МИКОЛИ!..
22 травня — свято Перенесення мощей Миколая Чудотворця. У народ╕ — Весняного або...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 30.10.2009
╤ВАН КОЗЛОВСЬКИЙ: «СОВЕТСКИЙ»? «РУССКИЙ»? УКРА╥НСЬКИЙ!

П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ

Доброго дня, шановн╕ «п╕сенн╕ св╕тличани»! Як признався нам колись один ╕з читач╕в, в╕н спочатку шука╓ у «Св╕тлиц╕» п╕сенну рубрику, а вже пот╕м почина╓ читати всю газету. Щоб не залишати вас без такого душевного стимулу, як ╕ об╕цяли, з цього номера «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ми розпочина╓мо новий п╕сенний проект. Причому, його ╕дею п╕дказали ви сам╕, зокрема, пан╕ Оксана Левицька ╕з С╕мферополя. Давайте спробу╓мо цього разу визначити гуртом двадцять найкращих, найталановит╕ших, найпопулярн╕ших укра╖нських виконавц╕в. Тих сп╕вак╕в, артист╕в минулих стол╕ть ╕ сучасност╕ (а це можуть бути оперн╕, народн╕, естрадн╕ артисти), хто завдяки сво╓му таланту п╕дносить укра╖нську п╕сню до найвищих висот, да╓ друге дихання народним, класичним творам, творить сучасну СПРАВЖНЮ укра╖нську естраду.
Разом з вар╕антами «двадцяток» надсилайте невеличк╕ розпов╕д╕, чому ви вважа╓те цих артист╕в справд╕ найкращими, як╕ п╕сн╕ у ╖хньому виконанн╕ вразили вас, проникли у вашу душу. Так само, як ╕ з найкращою п╕сенною «двадцяткою», т╕ виконавц╕, як╕ найчаст╕ше зустр╕чатимуться у ваших листах, стануть переможцями конкурсу, а читач╕, як╕ найвлучн╕ше втраплять у «двадцятку», будуть запрошен╕ на святковий ф╕нальний концерт-фестиваль, де у творчому змаганн╕ роз╕грають черговий «Св╕тличний» суперприз.
Надсилайте ваш╕ списки двадцяти найкращих укра╖нських виконавц╕в на адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» з пом╕ткою «П╕сенна св╕тлиця», або на e-mail: kr_svit@meta.ua.

Ведуча «П╕сенно╖ св╕тлиц╕» Юл╕я КАЧУЛА.

╤ВАН КОЗЛОВСЬКИЙ: «СОВЕТСКИЙ»? «РУССКИЙ»? УКРА╥НСЬКИЙ!

Сьогодн╕ ми знайомимо вас, можливо, з одним ╕з майбутн╕х переможц╕в «П╕сенно╖ св╕тлиц╕» — народним артистом СРСР, лауреатом двох Стал╕нських прем╕й та Державно╖ прем╕╖ УРСР ╕м. Т. Г. Шевченка ╤ваном Семеновичем Козловським.
╤. С. Козловський (24.03. 1900 — 24.12.1993) народився в сел╕ Мар’ян╕вка б╕ля м. Б╕ла Церква. У 8 рок╕в хлопчика прийняли сп╕ваком у Михайл╕вський Золотоверхий монастир, де в╕н прожив близько десяти рок╕в. С╕мнадцятил╕тн╕м юнаком ╤ван прийшов у Ки╖вський музично-драматичний ╕нститут, а наприк╕нц╕ 1918 року почав сп╕вати в Полтавському музично-драматичному театр╕. Служба в Червон╕й арм╕╖ тимчасово перервала його артистичну д╕яльн╕сть. Лише один раз червоноарм╕╓ць ╤. Козловський на запрошення адм╕н╕страц╕╖ оперного театру зам╕нив хворого артиста ╕ виступив в опер╕ Ш. Гуно «Фауст». Учасник цього спектаклю – в╕домий сп╕вак Платон Цесевич пророчив молодому сп╕ваку блискуче майбутн╓. Слова ц╕ виявилися пророчими. П╕сля зак╕нчення служби в Червон╕й арм╕╖ ╤. С. Козловський вступа╓ до оперного театру. Участь у спектаклях Харк╕вського ╕ Свердловського театр╕в опери ╕ балету переду╓ вступу в трупу Большого театру СРСР у 1926 роц╕. Перша виконана ним на столичн╕й сцен╕ невелика парт╕я Юродивого в опер╕ «Борис Годунов» М. Мусоргського стала одн╕╓ю з центральних у спектакл╕. ╤. С. Козловський просп╕вав понад 50 найр╕зноман╕тн╕ших парт╕й: в╕д мудрого старця Берендея в опер╕ «Сн╕гуронька» М. Римського-Корсакова до юного Ромео в «Ромео ╕ Джуль╓тт╕» Ш. Гуно. Р╕зноман╕тна концертна д╕яльн╕сть ╤. С. Козловського. У його репертуар╕ – класичн╕ здобутки Моцарта, Бетховена, Шуберта, Шумана, Лисенка, Гулака-Артемовського, Гл╕нки, Даргомижського, Бород╕на, Чайковського, Л╕ста, Рахман╕нова; вокальн╕ твори радянських композитор╕в; укра╖нськ╕ й рос╕йськ╕ народн╕ п╕сн╕ та романси.
Протягом дек╕лькох рок╕в ╤. С. Козловський був художн╕м кер╕вником орган╕зованого з його ╕н╕ц╕ативи Державного ансамблю опери, де ним було зд╕йснено низку постановок.
Надзвичайно красивий голос св╕тлого ср╕блястого тембру, широкого д╕апазону з в╕льним верхн╕м рег╕стром, висока художня ╕ техн╕чна майстерн╕сть, безустанн╕ творч╕ шукання – так╕ були характерн╕ риси сп╕вака.
Незважаючи на те, що Козловський мав всесв╕тню славу, був в╕дзначений найвищими радянськими нагородами, його важко назвати щасливою людиною. Внасл╕док цькування в╕н дуже рано (в 54 роки, хоча з усп╕хом виступав до 87-ми рок╕в) змушений був залишити Большой театр.
Його н╕коли не випускали за кордон у розвинен╕ кра╖ни. Адже по той б╕к «зал╕зно╖ зав╕си» жив (н╕хто в СРСР цього не знав) ╤НШИЙ ЗНАМЕНИТИЙ СП╤ВАК КОЗЛОВСЬКИЙ – Фед╕р Семенович, р╕дний брат ╤вана Семеновича. У 1919 роц╕ в╕н ви╖хав на гастрол╕ до ╢вропи з хором Кошиця, ╕ коли прийшла зв╕стка, що червона Рос╕я окупувала Укра╖ну, в╕дмовився (як ╕ весь склад хору) повернутися на Батьк╕вщину. (Це була велика та╓мниця ╤вана Семеновича, про яку в╕н не м╕г говорити нав╕ть з найближчими друзями). Фед╕р Семенович ск╕нчив сво╖ дн╕ священиком поблизу Нью-Йорка.
Не був ╤ван Семенович щасливим ╕ в особистому житт╕. Розлучившись з першою дружиною, в╕н зв’язав життя з актрисою Г. Серг╓╓вою (1914-2000), яка народила йому двох дочок, та п╕д стар╕сть залишила його, так що Козловський доживав сво╖ дн╕ зовс╕м самотн╕й... ╤ван Семенович – як ╕ брат, також глибоко в╕руюча людина – мр╕яв зак╕нчити сво╖ дн╕ у монастир╕. Але цьому не призначено було збутися.
Треба сказати, що Козловський був великим укра╖нським патр╕отом. Укра╖на завжди була на найважлив╕шому м╕сц╕ в його серц╕. ╤ван Семенович п╕дтримував найт╕сн╕ш╕ зв’язки з ки╖вськими митцями, ╕з земляками-мар’ян╕вцями. У його московськ╕й квартир╕ завжди лунала укра╖нська мова. Серед репертуару сп╕вака були «пол╕тично небезпечн╕» укра╖нськ╕ твори: «Мен╕ однаково» на слова
Т. Г. Шевченка, п╕сн╕ Укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в (╕з дещо зм╕неним текстом) та ╕н. ╤ван Семенович запов╕в поховати себе в р╕дн╕й Мар’ян╕вц╕, сам вибрав м╕сце для могили – але й останню волю митця не було виконано: великий укра╖нець знайшов св╕й останн╕й притулок на оф╕ц╕озному Новод╕вичому цвинтар╕ в Москв╕.
Московськ╕ шов╕н╕сти в╕д мистецтва робили ╕ роблять все, щоб викреслити укра╖нську стор╕нку б╕ограф╕╖ Козловського. Перш за все це стосу╓ться видання його укра╖нських твор╕в. Якщо оперн╕ ар╕╖ чи романси рос╕йською мовою можна купити в Москв╕ на кожному кроц╕, то укра╖нськ╕ твори неможливо знайти н╕де н╕ за як╕ грош╕, хоча на них ╕сну╓ величезний попит. Деяк╕ його найкращ╕ записи укра╖нською мовою не перевидавались по 50-60 рок╕в. Лише завдяки старанням доньки Анни ╤ван╕вни та президента Фонду Козловського Бели Руденко 24 березня 2004 р. нарешт╕ в╕дбулася презентац╕я подв╕йного компакт-диску з укра╖нськими творами у виконанн╕ ╤вана Семеновича, який московська ф╕рма MOROZ Records, на жаль, зробила дуже недбало.
Вельми красномовними ╓ б╕льш╕сть виданих у Москв╕ б╕ограф╕й Козловського. В одн╕й з довгого перел╕ку композитор╕в меломан може д╕знатися, наприклад, що Козловський виконував нав╕ть твори Шапор╕на та Власова, проте у списку нема╓... укра╖нських класик╕в — Гулака-Артемовського та Лисенка. Автор ╕ншо╖ пише, що «с большим мастерством исполняет И. С. Козловский русские старинные романсы» – та йому «нев╕домо», що сп╕вак аж трич╕ записував славетний укра╖нський романс «Коли розлучаються дво╓», ╕нш╕ укра╖нськ╕ твори цього жанру. Як правило, пишуть, що Козловський (який, нагада╓мо, пере╖хав у Москву вже сформованим, в╕домим сп╕ваком, сол╕стом оперного театру столиц╕ Укра╖ни, маючи 26 рок╕в) «является ярким представителем русской вокальной школы»(!). Останн╕ми роками шов╕н╕стичне нахабство перейшло ус╕ меж╕ – у Москв╕ сп╕ваков╕ вже нав╕ть... зм╕нено нац╕ональн╕сть. В╕н тепер не «советский» чи хоча б «российский» (строго коректно було б «украинский и российский», а... «русский» сп╕вак.
Але викреслити ╤вана Семеновича Козловського з довгого ряду великих митц╕в-укра╖нц╕в не вдасться н╕кому.

З укра╖нського репертуару ╤вана Козловського (звичайно ж, далеко не повного):
Парт╕я Андр╕я в опер╕ С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дуна╓м».
Парт╕я Петра в опер╕ М. Лисенка «Наталка Полтавка».
Парт╕я Левка в опер╕ М. Лисенка «Утоплена».
Парт╕я Андр╕я в опер╕ М. Аркаса «Катерина».
Дует Оксани ╕ Андр╕я з 2-╖ д╕╖ опери «Запорожець за Дуна╓м» (╕з З. Гайдай).
Ар╕я Андр╕я з хором з 3-╖ д╕╖ опери «Запорожець за Дуна╓м».
Сонце низенько. (П╕сня Петра з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка»).
Ой, я нещасний. (П╕сня Петра з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка»).
Монолог ╕ п╕сня Петра («Ой не шуми, луже») з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка».
Ф╕нальна п╕сня Петра з хором («Де згода в с╕мейств╕») з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка».
Реве та стогне Дн╕пр широкий. (Слова Т. Шевченка, муз. Д. Крижан╕вського).
Мен╕ однаково. (Слова Т. Шевченка, музика М. Лисенка).
Огн╕ горять, музика гра╓. (Слова Т. Шевченка, музика М. Лисенка).
Дивлюсь я на небо. (Слова М. Петренка, муз. Л. Александрово╖).
Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕. (Слова К. Думитрашка, муз. Д. Бонковського).
Сто╖ть гора високая. (Слова Л. Гл╕бова, музика народна).
Ой з╕йди, з╕йди, ясен м╕сяцю.
╥хав козак на в╕йноньку.
Засв╕т встали козаченьки.
По садочку ходжу.
Зозуля кувала.
Гуляв чумак на риночку.
Ой у пол╕ озерце.
Ой у пол╕ криниченька.
Сус╕дко. (Укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕).
Коли розлучаються дво╓. (Слова Г. Гейне, укр. Переклад М. Слав╕нського, муз. М. Лисенка).
Де ти бродиш, моя доле. (Муз. Марка Кропивницького, обробка для голосу ╕ ф-но В. Заремби).
Я друго╖ не любив, та й любить не буду. (Дует з Л. Ф╕рстовою).
Колядки (╤де зв╕зда чудна, ╤род-цар, Добрий веч╕р тоб╕, Нова рад╕сть стала, По всьому св╕ту стала новина).
http://uk.wikipedia.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7990

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков