Версiя для друку Обговорити в форумi

КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ!

Минулої суботи багато киян стали свідками красивого дійства, яке розгорнулося біля Національного палацу мистецтв „Україна”. Уздовж дороги улаштувалися декорації під світлиці, хатинки під відкритим небом, без дахів, у той же час такі, що дуже нагадували справжнє житло. Але світлиці різні, кожна по-своєму облаштована... І різні люди зібралися в них. Витонченість і суворість. Розмаїття і різноманітність. Тут тобі й чехи, дівчата у чітко чорних спідничках і білих кофтинах – європейській моді, започаткованій у дрімотному Середньовіччі за впливів пануючого католицького християнства і його жорстко стверджуючої норми інквізиції, і болгари, і греки, що зазнавали різноманітних культурних і культових впливів, і татари, і вірмени, які формували свої культури на кордонах мусульманського і християнського світу, з їхнім вже по-азійському розкутим відчуттям жіночої краси, і росіяни та українці зі своєрідними побутом та культурою, хоч і близькими, але такими, що помітно різняться між собою. З цих національних хатинок вириваються, випливають колоритні групи співаків та танцюристів з їхніми національними традиційними ліричними чи жартівливими піснями, запальними, завихреними чи повільними плавними танцями. Тут же, у цих хатинках з вишиванками, печами, гармошками, сундуками, килимами демонструються і різноманітні страви. І кияни можуть з’їсти та випити, ще й з цього боку дізнатися, що полюбили ці народи і наскільки воно може сподобатися їм. А подобається усе. Святкують люди. І святкують не Вірменія, не Чехія, не Греція... Святкує Крим. Святкують представники народів, яких історично зібрала і подружила кримська земля, і які до Києва послали своїх кращих, найталановитіших представників на заключний етап Фестивалю мистецтв України складати творчий звіт Автономної Республіки Крим „Пісня сонячного Криму”. Це і був початок того творчого звіту, який продовжився у самому палаці «Україна». Всі вони прийшли з метою продемонструвати, показати все краще, що зберегли від своїх національних традицій на кримській землі, як творчо це розвивають, як уміють доносити людям, наскільки вони талановиті сьогодні. І виступи на імпровізованій та на професійній найкращій сцені України доводили, що вони таки є такими, що їхні народи мають пишатися ними.
І кожен також мав свою особисту і особливу мету. Караїми, наприклад, прибули ще й заявити, що вони, такий народ, ще є. З корінних кримських народів, можливо, найкорінніший, історія якого сягає у древні віки.
— За переписом 2000 року нас залишилося лише вісімсот, — каже голова Республіканської федерації караїмів Олімпіада Горюнова, — а зараз вже навіть менше. Старі помирають, молоді асимілюються між інших народів.
Так доля зводить з лиця землі цей народ, як куперівських могікан, яких задушили вороже налаштовані сусіди та європейська колонізація. У нас хоч немає ні того, ні іншого, але результат однаковий. І залишки караїмів свої зусилля спрямовують на те, щоб якось помітно відтворитися хоч би в історії, залишити свій слід у культурі інших народів. Останні двадцять років використовують кожну нагоду, щоб видати свій буклет чи книгу, популяризувати, розповсюджувати їх. І у цьому творчому звіті ці видання посіли значне місце.
Вірмени підкреслено звернули увагу на свою молодь.
І тому їхню культуру представляв Комітет вірменської молоді Криму. Разом з демонстрацією древніх ремесел, пряжею та різьбою по дереву, випіканням лаваша древнім способом ця молодість підкреслювала і невмирущість традицій, і упевненість у майбутньому.
— Так і було задумано, — говорить голова цього комітету Мері Акопян. — Ми і древня, і водночас молода нація. І у Криму ми маємо усі перспективи.
Красиво, чаруюче у танцях свою древню культуру представляли греки, немовби підкреслюючи цим свою тривалу присутність на цій землі і впливи на неї найвидатнішої древньої цивілізації.
Національною нарядністю і різноманітністю програми вирізнялася світлиця кримських татар, без якої, звичайно ж, усе представництво народів Криму було б помітно збідненим. І, згадавши минуле, мимоволі пожалкуєш про те, що витворили з цими татарами сталінські опричники, спробувавши загалом звести з лиця землі весь народ. Та, втім, хіба лише їх. Залишається дякувати Богові, що це не вдалося, і сьогодні ми маємо змогу бачити Крим у всій його красі та різноманітності.
До якої, звичайно, не можна не долучити і творчість Героя України, народної вишивальниці Віри Роїк, виставка робіт якої була представлена у фойє палацу „Україна”. Вона, внісши українські народні традиції в свою творчість, теж стала однією із візитних карток Криму, його брендів, популяризуючи цю своєрідну і водночас спільну культуру в усьому світі.
Була і урочиста частина з врученням нагород видатним майстрам культури з різних народів Криму, і був концерт у великому і переповненому залі, і була велика вдячність тисяч глядачів у цьому залі та перехожих, які бачили дійство на імпровізованій сцені. Спасибі Криму!

Анатолій Ковальчук.
м. Київ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2009 > Тема "Душі криниця"