Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4475)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4153)
Українці мої... (1674)
Резонанс (2155)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1848)
Крим - наш дім (1105)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (243)
Бути чи не бути? (355)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (219)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВИВЕЗЕН╤ В РОС╤Ю УКРА╥НСЬК╤ В’ЯЗН╤ ПОВЕРТАЮТЬСЯ НА БАТЬК╤ВЩИНУ
Рос╕яни пропонували колишн╕м укра╖нським в’язням рос╕йськ╕ паспорти й аг╕тували воювати...


╤СТОР╤Я БОЙОВОГО СОКОЛА
В ки╖вськ╕й книгарн╕ «╢» в╕дбулася презентац╕я книги А. Харука «Бойовий...


ПОГОДА НА МОКРИНИ
Наш╕ традиц╕╖


МИТЦ╤ ВОЮЮТЬ МИСТЕЦТВОМ
В╕дображення спадко╓мност╕ геро╖чних традиц╕й укра╖нського народу в живопису Марини Соченко…


ХРЕСТИТЕЛЬ
15 липня – День Хрещення Укра╖ни-Рус╕ й вшанування пам'ят╕ Святого р╕вноапостольного князя...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 04.09.2009
П╤СНЯ СОНЯЧНОГО КРИМУ

КРАСА ВРЯТУ╢ СВ╤Т!

Минуло╖ суботи багато киян стали св╕дками красивого д╕йства, яке розгорнулося б╕ля Нац╕онального палацу мистецтв „Укра╖на”. Уздовж дороги улаштувалися декорац╕╖ п╕д св╕тлиц╕, хатинки п╕д в╕дкритим небом, без дах╕в, у той же час так╕, що дуже нагадували справжн╓ житло. Але св╕тлиц╕ р╕зн╕, кожна по-сво╓му облаштована... ╤ р╕зн╕ люди з╕бралися в них. Витончен╕сть ╕ сувор╕сть. Розма╖ття ╕ р╕зноман╕тн╕сть. Тут тоб╕ й чехи, д╕вчата у ч╕тко чорних сп╕дничках ╕ б╕лих кофтинах – ╓вропейськ╕й мод╕, започаткован╕й у др╕мотному Середньов╕чч╕ за вплив╕в пануючого католицького християнства ╕ його жорстко стверджуючо╖ норми ╕нкв╕зиц╕╖, ╕ болгари, ╕ греки, що зазнавали р╕зноман╕тних культурних ╕ культових вплив╕в, ╕ татари, ╕ в╕рмени, як╕ формували сво╖ культури на кордонах мусульманського ╕ християнського св╕ту, з ╖хн╕м вже по-аз╕йському розкутим в╕дчуттям ж╕ночо╖ краси, ╕ рос╕яни та укра╖нц╕ з╕ сво╓р╕дними побутом та культурою, хоч ╕ близькими, але такими, що пом╕тно р╕зняться м╕ж собою. З цих нац╕ональних хатинок вириваються, випливають колоритн╕ групи сп╕вак╕в та танцюрист╕в з ╖хн╕ми нац╕ональними традиц╕йними л╕ричними чи жарт╕вливими п╕снями, запальними, завихреними чи пов╕льними плавними танцями. Тут же, у цих хатинках з вишиванками, печами, гармошками, сундуками, килимами демонструються ╕ р╕зноман╕тн╕ страви. ╤ кияни можуть з’╖сти та випити, ще й з цього боку д╕знатися, що полюбили ц╕ народи ╕ наск╕льки воно може сподобатися ╖м. А подоба╓ться усе. Святкують люди. ╤ святкують не В╕рмен╕я, не Чех╕я, не Грец╕я... Святку╓ Крим. Святкують представники народ╕в, яких ╕сторично з╕брала ╕ подружила кримська земля, ╕ як╕ до Ки╓ва послали сво╖х кращих, найталановит╕ших представник╕в на заключний етап Фестивалю мистецтв Укра╖ни складати творчий зв╕т Автономно╖ Республ╕ки Крим „П╕сня сонячного Криму”. Це ╕ був початок того творчого зв╕ту, який продовжився у самому палац╕ «Укра╖на». Вс╕ вони прийшли з метою продемонструвати, показати все краще, що зберегли в╕д сво╖х нац╕ональних традиц╕й на кримськ╕й земл╕, як творчо це розвивають, як ум╕ють доносити людям, наск╕льки вони талановит╕ сьогодн╕. ╤ виступи на ╕мпров╕зован╕й та на профес╕йн╕й найкращ╕й сцен╕ Укра╖ни доводили, що вони таки ╓ такими, що ╖хн╕ народи мають пишатися ними.
╤ кожен також мав свою особисту ╕ особливу мету. Кара╖ми, наприклад, прибули ще й заявити, що вони, такий народ, ще ╓. З кор╕нних кримських народ╕в, можливо, найкор╕нн╕ший, ╕стор╕я якого сяга╓ у древн╕ в╕ки.
— За переписом 2000 року нас залишилося лише в╕с╕мсот, — каже голова Республ╕кансько╖ федерац╕╖ кара╖м╕в Ол╕мп╕ада Горюнова, — а зараз вже нав╕ть менше. Стар╕ помирають, молод╕ асим╕люються м╕ж ╕нших народ╕в.
Так доля зводить з лиця земл╕ цей народ, як купер╕вських мог╕кан, яких задушили вороже налаштован╕ сус╕ди та ╓вропейська колон╕зац╕я. У нас хоч нема╓ н╕ того, н╕ ╕ншого, але результат однаковий. ╤ залишки кара╖м╕в сво╖ зусилля спрямовують на те, щоб якось пом╕тно в╕дтворитися хоч би в ╕стор╕╖, залишити св╕й сл╕д у культур╕ ╕нших народ╕в. Останн╕ двадцять рок╕в використовують кожну нагоду, щоб видати св╕й буклет чи книгу, популяризувати, розповсюджувати ╖х. ╤ у цьому творчому зв╕т╕ ц╕ видання пос╕ли значне м╕сце.
В╕рмени п╕дкреслено звернули увагу на свою молодь.
╤ тому ╖хню культуру представляв Ком╕тет в╕рменсько╖ молод╕ Криму. Разом з демонстрац╕╓ю древн╕х ремесел, пряжею та р╕зьбою по дереву, вип╕канням лаваша древн╕м способом ця молод╕сть п╕дкреслювала ╕ невмирущ╕сть традиц╕й, ╕ упевнен╕сть у майбутньому.
— Так ╕ було задумано, — говорить голова цього ком╕тету Мер╕ Акопян. — Ми ╕ древня, ╕ водночас молода нац╕я. ╤ у Криму ми ма╓мо ус╕ перспективи.
Красиво, чаруюче у танцях свою древню культуру представляли греки, немовби п╕дкреслюючи цим свою тривалу присутн╕сть на ц╕й земл╕ ╕ впливи на не╖ найвидатн╕шо╖ древньо╖ цив╕л╕зац╕╖.
Нац╕ональною нарядн╕стю ╕ р╕зноман╕тн╕стю програми вир╕знялася св╕тлиця кримських татар, без яко╖, звичайно ж, усе представництво народ╕в Криму було б пом╕тно зб╕дненим. ╤, згадавши минуле, мимовол╕ пожалку╓ш про те, що витворили з цими татарами стал╕нськ╕ опричники, спробувавши загалом звести з лиця земл╕ весь народ. Та, вт╕м, х╕ба лише ╖х. Залиша╓ться дякувати Богов╕, що це не вдалося, ╕ сьогодн╕ ми ма╓мо змогу бачити Крим у вс╕й його крас╕ та р╕зноман╕тност╕.
До яко╖, звичайно, не можна не долучити ╕ творч╕сть Героя Укра╖ни, народно╖ вишивальниц╕ В╕ри Ро╖к, виставка роб╕т яко╖ була представлена у фой╓ палацу „Укра╖на”. Вона, вн╕сши укра╖нськ╕ народн╕ традиц╕╖ в свою творч╕сть, теж стала одн╕╓ю ╕з в╕зитних карток Криму, його бренд╕в, популяризуючи цю сво╓р╕дну ╕ водночас сп╕льну культуру в усьому св╕т╕.
Була ╕ урочиста частина з врученням нагород видатним майстрам культури з р╕зних народ╕в Криму, ╕ був концерт у великому ╕ переповненому зал╕, ╕ була велика вдячн╕сть тисяч глядач╕в у цьому зал╕ та перехожих, як╕ бачили д╕йство на ╕мпров╕зован╕й сцен╕. Спасиб╕ Криму!

Анатол╕й Ковальчук.
м. Ки╖в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7737

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков