"Кримська Свiтлиця" > #35 за 28.08.2009 > Тема "З перших уст"
#35 за 28.08.2009
«Я ОБИРАЮ СИЛУ ╤ Г╤ДН╤СТЬ!»
ПРОМОВА ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ В╤КТОРА ЮЩЕНКА З НАГОДИ 18-╥ Р╤ЧНИЦ╤ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤ УКРА╥НИ
Дорогий Укра╖нський народе! Високодостойн╕ оф╕цери ╕ во╖ни Укра╖ни! Ус╕ шановн╕ сп╕вв╕тчизники! Св╕тове укра╖нство!
В╕таю вас з 18-ю р╕чницею Незалежност╕ Укра╖ни. Для нашо╖ сучасно╖ ╕стор╕╖ 24 серпня — головна, найвизначн╕ша дата в житт╕. Та я розпочну з╕ сл╕в, як╕ стосуються не дати, а нас ус╕х. Це — символ╕чне Укра╖нське В╕рую, яке сьогодн╕ може ╕ повинен сказати кожен з нас незалежно в╕д погляд╕в, походження чи в╕ри: «В╕рую у те, що ╓ укра╖нцем, ╕ хочу добра сво╖й Батьк╕вщин╕. В╕рую у наше нац╕ональне «я» ╕ хочу поширювати його р╕дною землею, як добрий ╕ мудрий господар, поважаючи ╕ обер╕гаючи кожну ╕ншу самобутню культуру, що ╖╖ народжено тут, на наш╕й земл╕. В╕рую у приналежн╕сть до великого Укра╖нського народу, його тисячол╕тн╕х символ╕в, ╕стор╕╖, дол╕, перед якими в╕дчуваю й особисту в╕дпов╕дальн╕сть, бо вона стосу╓ться й мого життя, ╕ життя мо╖х д╕тей та мо╖х онук╕в. В╕рую ╕ шаную нашу державу й власними зусиллями дбаю про ╖╖ зм╕цнення та безпечне ╕ заможне життя р╕дно╖ нац╕╖, мо╖х сп╕вв╕тчизник╕в ╕ наших с╕мей. В╕рую у нашу соборну здатн╕сть досягати великих ц╕лей». Будь-як╕ под╕ли мал╕ють перед усв╕домленням нашо╖ справд╕ велико╖ ╕де╖ у новому час╕: це творення ╓дино╖ Укра╖нсько╖ нац╕╖ — сучасного нац╕онального, пол╕тичного ╕ громадянського орган╕зму, що охоплю╓ вс╕х без винятку громадян Укра╖ни. Говорю не про абстрактн╕ реч╕. У День Незалежност╕, насамперед, апелюю до нац╕онально╖ ╕де╖, бо вона ╓ ╓диним ключем до нормального життя вс╕х укра╖нських громадян ╕ вс╕╓╖ нашо╖ Укра╖нсько╖ держави. Без цього усв╕домлення нам не п╕д силу жодне випробування. Альтернативи для нац╕онально╖ ╕де╖ не було, нема╓ ╕ н╕коли не з’явиться. Все ╕нше неминуче виявить св╕й пох╕дний ╕ другосортний характер. Наша мета — створення нац╕онально╖ держави у нов╕тньому, модерному сенс╕. Йдеться про появу у громадянина почуття «р╕дност╕» з╕ сво╓ю державою, що в╕дтак дасть в╕дчуття господаря, а отже, внутр╕шньо╖ сили ╕ незалежност╕ для повноц╕нного захисту сво╖х пол╕тичних, економ╕чних ╕ соц╕альних прав. Я звертаюся до вс╕х нас: укра╖номовних ╕ рос╕йськомовних, православних, греко-католик╕в, ус╕х християн, мусульман та ╕уде╖в, до нашого селянства, ╕нтел╕генц╕╖, роб╕тництва ╕ в╕йськових: нема╓ м╕ж нами р╕зниц╕, з думкою про майбутн╓ ми зобов’язан╕ йти шляхом творення ╓дино╖ нац╕╖, бо лиш ╖╖ монол╕т захистить ╕ вбереже нас у новому стол╕тт╕. Я звертаюся до всього св╕тового укра╖нства. Разом нас не десять, не двадцять, не сорок, а с╕мдесят м╕льйон╕в. Це перетворю╓ нас у св╕тову силу, здатну приносити користь р╕дн╕й держав╕. Проблеми, як╕ пережива╓ Укра╖на, мають важку ╕, я б сказав, складну природу. Про ц╕ об’╓ктивн╕ фактори, глибоко переконаний, треба сказати прямо, без розпачу. А саме. Укра╖на ╓ посттотал╕тарною державою. Це, насамперед, наклало колосальний в╕дбиток на традиц╕╖ ╕ спос╕б управл╕ння кра╖ною та функц╕онування ╖╖ державного апарату. По сут╕, казарму, яку споруджували 70 рок╕в, нам за 18 рок╕в доводиться перебудовувати на нормальний будинок. Хоча вс╕ елементи конструкц╕╖ були призначен╕ для казарми, та й арх╕тектори звикли будувати т╕льки казарми. Та це лише менша частина. Найскладн╕ше те, що люди звикли до пост╕йно╖ оп╕ки, покровительства з боку держави, яке по м╕н╕муму — на р╕вн╕, по сут╕, б╕дност╕ — видавала ╕ до якого привчала вс╕х сво╖х «гвинтик╕в» радянська система незалежно в╕д якост╕ прац╕ чи реальних здобутк╕в ц╕╓╖ прац╕. Зв╕дси — замкнене коло: люди не ц╕нують результати сво╓╖ прац╕, чекають на всезагальну п╕дтримку в╕д держави ╕ створюють поживний ╜рунт для пол╕тичного попул╕зму. Зв╕дси — популярн╕сть попул╕ст╕в у сусп╕льств╕ та пол╕тиц╕. Зв╕дси — спод╕вання на м╕ф╕чну «сильну руку». Укра╖на — постколон╕альна кра╖на. Один ╕з головних результат╕в такого ╖╖ стану — це дом╕нування чужого сво╓му народу кап╕талу — непродуктивного, нетворчого, зав’язаного на колишню метропол╕ю. На в╕дм╕ну в╕д нац╕онального кап╕талу для цих «великих грошей» наша земля — це просто територ╕я, джерело збагачення ╕ слухняний трудовий ресурс. Такий кап╕тал, який залежний в╕д колишньо╖ ╕мпер╕╖ ╕ ╖й прислугову╓ться, зневажа╓ власну кра╖ну ╕ не п╕дтриму╓ ан╕ ╖╖, ан╕ ╖╖ культуру. Укра╖на — ще й постгеноцидна нац╕я. Постгеноцидний статус Укра╖ни означа╓, за Джеймсом Мейсом, по-перше, «вбивство розуму нац╕╖», тобто розтерзан╕сть ╖╖ ╕нтелектуально╖ ел╕ти, по-друге, люмпен╕зац╕ю села, що в╕дчутно гальму╓ аграрну реформу, по-трет╓, спотворення св╕тосприйняття та власно╖ ╕стор╕╖ ╕ низьку нац╕ональну сол╕дарн╕сть м╕ж р╕зними верствами населення. Хочу п╕дкреслити без образ: ц╕ чинники ╓ об’╓ктивними. Не ма╓ значення, хто буде Президентом Укра╖ни чи прем’╓ром, хто визначатиме ц╕ проблеми чи н╕, хто ╖х визнаватиме чи н╕ — виклики все одно д╕ятимуть, як невидима рад╕ац╕я п╕сля Чорнобиля. ╤ подолання ц╕╓╖ д╕╖, вих╕д на нов╕ обр╕╖ нашого розвитку — наше об’╓ктивне «домашн╓ завдання» на наступн╕ роки нашого розвитку. Вважаю, найважлив╕ше — не опустити руки ╕ не зупинятися. Я дуже хочу додати нам ус╕м впевненост╕, вт╕м, не пусто╖ ╕ не голосл╕вно╖. Р╕зко в╕дкидаю будь-як╕ слова про слабк╕сть Укра╖ни, чи, тим паче, про якийсь «╖╖ проект». Це — зневажлив╕ словеса, в яких вправляються нов╕тн╕ малороси ╕ в╕дверт╕ противники Укра╖ни. Ми — держава. М╕цна ╕ велика. З великим запасом ст╕йкост╕. Нам не 18 рок╕в. За нами сто╖ть тисячол╕тня ╕стор╕я нашо╖ держави Укра╖ни-Рус╕. Наша держава в╕дбулася ╕ ╖╖ нов╕тн╓ в╕дновлення — це виняткове ╕сторичне досягнення всього Укра╖нського народу. Укра╖на була, Укра╖на ╓, Укра╖на завжди буде. В╕дверто говорячи про наш╕ проблеми, ми повинн╕ з г╕дн╕стю в╕дзначати ╕ ц╕нувати кожне загальнонац╕ональне наше досягнення. За останн╕ п’ять рок╕в Укра╖на зробила, безумовно, багато. Ми стали ╕ншими. Ми — в╕льна ╕ демократична кра╖на. У минуле в╕д╕йшла система пол╕тично╖ цензури, пересл╕дувань. Дв╕ч╕ на в╕льних виборах до влади приходила опозиц╕я. Це — реальн╕ докази ╕ доконан╕ факти ╕снування демократ╕╖ ╕ свободи. Дал╕. Укра╖ну визнано кра╖ною з ринковою економ╕кою. Ми вступили у Св╕тову орган╕зац╕ю торг╕вл╕, позбулися дискрим╕нац╕йних торговельних обмежень, як╕ д╕яли п╕втора десятка рок╕в. Ми здолали колосальну дистанц╕ю у в╕дносинах з ╢вропейським Союзом. Уже найближчим часом оч╕ку╓мо насправд╕ ╕сторичну под╕ю — укладання з ╢С угоди про асоц╕ац╕ю Укра╖на — ╢вропейський Союз. Цей результат був немислимий нав╕ть ще чотири роки тому. Сьогодн╕ працю╓мо над угодою про об’╓днання енергосистем Укра╖на — ╢С, сьогодн╕ працю╓мо над зоною в╕льно╖ торг╕вл╕ Укра╖на — ╢вропейський Союз. Поступово ми об’╓дну╓мося з ╓вропейським простором в ус╕х важливих сферах — в╕д енергетики до осв╕ти. Саме у русл╕ ╓вропейських стандарт╕в ми провели реформу осв╕ти, започаткували нову систему справедливих зовн╕шн╕х тестувань у вищ╕ навчальн╕ заклади, при╓дналися до Болонського процесу, вв╕йшли в ╓диний осв╕тн╕й ╓вропейський прост╕р. Ми розпочали реформу Збройних Сил. До одного року скорочено терм╕н строково╖ служби. Арм╕я переозброю╓ться — на озбро╓ння в╕йська прийнято майже 80 нових зразк╕в, у тому числ╕ нов╕тн╕й танк «Оплот», який ви побачите сьогодн╕ на Хрещатику. Ми бачимо мету ╕ я впевнений, що вона буде досягнута, — арм╕я стане профес╕йною. До не╖ повернеться повага влади, а не т╕льки вс╕х громадян. Завдяки правильним крокам зупинено критичн╕ демограф╕чн╕ процеси. У 2009 роц╕ ми заф╕ксували найвищу за 18 рок╕в народжуван╕сть. А чисельн╕сть д╕тей, яких усиновлюють наш╕ громадяни, зросла майже на 40%. За р╕к в Укра╖н╕ вже народжу╓ться б╕льше, н╕ж п╕вм╕льйона укра╖нц╕в — такого у нас не було за останн╕ 18 рок╕в. Ми заклали нов╕ стандарти соц╕ально╖ пол╕тики, як╕ дозволили майже втрич╕ п╕двищити середню зарплату в Укра╖н╕ ╕ зб╕льшити реальн╕ доходи людей. За останн╕ чотири роки ми вдв╕ч╕ зб╕льшили нац╕ональний бюджет кра╖ни. Таких показник╕в Укра╖на не мала у сво╖й попередн╕й ╕стор╕╖. Я впевнений, глибоко переконаний — ми витрима╓мо удар ╕ економ╕чно╖ кризи. Сьогодн╕ це питання, очевидно, найгостр╕ше. Як Глава держави я ц╕ную зусилля вс╕х профес╕онал╕в, як╕ взялися до справи, попри увесь тиск пол╕тичного ╕ виборчого попул╕зму. Я говорю про це абсолютно спок╕йно ╕ з твердою впевнен╕стю, ╕ не для гарного сл╕вця. Я добре пам’ятаю, коли п╕д час мого головування в Нац╕ональному банку Укра╖ни була зупинена галопуюча г╕пер╕нфляц╕я — вона тод╕ складала 1182% на р╕к, введена в об╕г ст╕йка тверда гривня, створена ефективна банк╕вська система Укра╖ни. Я добре пам’ятаю, коли п╕д час мого головування в уряд╕ Укра╖ни було припинено вперше спад виробництва у кра╖н╕, вперше скорочено державний борг Укра╖ни, вперше було ухвалено бездеф╕цитний бюджет Укра╖ни, не допущено зовн╕шнього дефолту — про який з ранку до вечора говорило журнал╕стське ╕ пол╕тичне коло, л╕кв╕довано бартер, забезпечено реальне зростання ВВП ╕ повноц╕нно виплачено борги, ╕ поточну пенс╕ю, ╕ зарплати людям. Тод╕ ми здолали серйозн╕ш╕ проблеми ╕ створили п╕двалини для нормального розвитку нашо╖ нац╕онально╖ економ╕ки. Ми досягли усп╕ху, тому що д╕яли системно, впроваджуючи розумн╕ ринков╕ принципи, не обманюючи виборц╕в ╕ не роздаючи ан╕ «подачок», ан╕ пустих об╕цянок. Ми були чесн╕ з╕ сво╖м сусп╕льством. Цей досв╕д, я глибоко переконаний, ╓ для нас безц╕нним. В╕н потр╕бен нам для нових завдань. Я не втрачаю над╕╖, що уряд ╕ опозиц╕я почують думку Глави держави, але б╕льшою м╕рою я звертаюся до нашого народу. М╕й стратег╕чний план ма╓ три принципов╕ позиц╕╖. Перше. Ми повинн╕ продовжити курс для справжнього нац╕онального в╕дродження Укра╖ни. Велика робота вже зроблена. Держава говорить з позиц╕╖ нац╕онально╖ ╕де╖. Ми розпочали масштабну працю з в╕дновлення ╕сторично╖ правди ╕ пам’ят╕. Ми дали поштовх для утвердження в Укра╖н╕ ╢дино╖ Пом╕сно╖ Православно╖ Церкви. Користуючись нагодою, я з ц╕╓╖ високо╖ трибуни звертаюся до укра╖нського православного духовенства — розпочн╕ть св╕й м╕жконфес╕йний д╕алог. Це ваш обов’язок. Пам’ятайте, що духовна ╓дн╕сть сьогодн╕ Укра╖н╕ потр╕бна як ковток пов╕тря. Ц╕ зусилля не можуть припинятися. В╕дтак найважлив╕ший акцент треба зробити на нов╕тн╕й ╕нформац╕йн╕й пол╕тиц╕ Укра╖ни. Саме вона разом ╕з заохоченням наших мед╕а, к╕новиробництва ╕ книговидання ма╓ стати головним ╕нструментом для популяризац╕╖ укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕де╖ — ╕де╖ культурно╖ ╕ духовно╖ ╓дност╕ серед ус╕х верств нашо╖ сп╕льноти. Друге. Ключовий ╕ безальтернативний зас╕б навести порядок у наш╕й держав╕ — це конституц╕йна реформа. Я твердо наполягаю на конституц╕йних зм╕нах, як╕ повинн╕ виправити вс╕ нин╕шн╕ суперечки. Я виступаю за сильну державну владу з демократичним розпод╕лом повноважень, обов’язк╕в ╕ в╕дпов╕дальност╕ м╕ж ус╕ма г╕лками влади. Я вимагаю скасувати депутатську недоторканн╕сть. Це ╓ приниженням для укра╖нського сусп╕льства. Я пропоную чисельно зменшити наш парламент ╕ зб╕льшити повноваження рег╕он╕в. Цього вимага╓ час, свобода ╕ демократ╕я. Я вимагаю гарантувати найжорстк╕шу п╕дзв╕тн╕сть парламентських парт╕й перед виборцями ╕ запровадити принцип «в╕дкритих списк╕в», як╕ дозволять обирати не лише парт╕ю, але й окремого депутата. Мо╖ пропозиц╕╖ викладен╕ у проект╕ зм╕н до Основного Закону нашо╖ держави, як╕ я представив до парламенту у березн╕ поточного року. Дос╕ Верховна Рада не спромоглася розглянути ╖х. Я переконаний, ╕ не спроможеться. В╕дтак хочу оголосити, що п╕дписую Указ про проведення загальнонац╕онального обговорення проекту Конституц╕╖, внесеного Президентом Укра╖ни. Я готовий вислухати думку кожного укра╖нця. В╕рю, що таке обговорення викличе широку громадську реакц╕ю, яка змусить член╕в парламенту подбати не про сво╖ кр╕сла, а про св╕й народ. Трет╓. Я пропоную ц╕л╕сний план економ╕чного оздоровлення Укра╖ни. Це — м╕й досв╕д ╕ знання як колишнього голови Нац╕онального банку ╕ голови укра╖нського уряду. Його основн╕ пр╕оритети — прост╕, ч╕тк╕ ╕ конкретн╕. Перше. Це — в╕дновлення ф╕нансово╖ стаб╕льност╕. Сильн╕ грош╕, низька ╕нфляц╕я, сильна бюджетна пол╕тика — ось три реч╕, як╕ забезпечують первинне, належне в╕дновлення ф╕нансово╖ стаб╕льност╕. Дал╕. Зменшення оподаткування б╕знесу, спрощення адм╕н╕стрування податк╕в. Дал╕. Це — сприяння зовн╕шн╕м ╕ в╕тчизняним ╕нвестиц╕ям, ╕ особливо в контекст╕ ╢вро-2012. Йдеться про десятки м╕льярд╕в долар╕в ╕нвестиц╕й, кл╕мат яким ми повинн╕ сформувати через профес╕йну систему влади. Це — п╕дтримка конкурентоспроможного укра╖нського виробника, зосередження влади на потенц╕йних точках економ╕чного зростання, а отже, на п╕дтримц╕ малого ╕ середнього б╕знесу. Це — створення ╕ введення повноц╕нного ринку земл╕, зняття моратор╕ю, перетворення аграрного сектора на одну з основ нашого експортного потенц╕алу держави. Це — узгоджене проведення реформ пенс╕йного забезпечення, охорони здоров’я, захисту матер╕ ╕ дитини. Найб╕льше, чого потребу╓ сьогодн╕ Укра╖на — це не переоч╕кувати кризу, а реформуватися. Головним критер╕╓м роботи як центрально╖, так ╕ м╕сцево╖ влади, ма╓ стати показник тривалост╕ нашого життя, приросту населення ╕ зниження динам╕ки соц╕ально-небезпечних хвороб, соц╕альн╕ стандарти. М╕й план стосу╓ться вс╕х сфер економ╕чного ╕ соц╕ального життя держави ╕ людини. В його основ╕ — головний принцип: криза ма╓ бути використана для радикальних реформ, а не для вибор╕в. Саме так╕ кроки здатн╕ в╕дкрити для Укра╖ни нову перспективу, прокласти дорогу для економ╕ки знань ╕ використати вс╕ нац╕ональн╕ переваги в науц╕, осв╕т╕ ╕ наукових технолог╕ях. М╕й план — реал╕стичний, його мета абсолютно досяжна. Через к╕лька м╕сяц╕в в Укра╖н╕ в╕дбудуться нов╕ президентськ╕ вибори. Як Президент я гарантую, що виборчий процес ╕ голосування будуть зд╕йснен╕ в╕льно, чесно ╕ законно. Я впевнений, що чергов╕ спроби пол╕тичних змов на цих виборах будуть провален╕. В╕рю, що сво╓ авторитетне слово про нещодавн╕ зм╕ни до виборчого законодавства скаже Конституц╕йний суд Укра╖ни, не допустивши порушення демократ╕╖, прав ╕ свобод укра╖нц╕в. Ма╓мо бути св╕дом╕ — на цих виборах вир╕шуватиметься не лише пол╕тичне життя кра╖ни, але й наш великий цив╕л╕зац╕йний виб╕р: куди ми йдемо — назад, у вчора, чи ми йдемо вперед. На шальках терез╕в — наше безпечне ╕ заможне майбутн╓ або консервац╕я клан╕в, як╕ вже знову д╕лять кра╖ну на двох. Я обираю сильну нац╕ональну державу. Я обираю силу ╕ г╕дн╕сть, яка поставить на м╕сце не лише м╕сцевих «феодал╕в», але й зовн╕шн╕х «пан╕в», як╕ хочуть визначати, як нам жити. Я обираю р╕вноправну ╕ повноц╕нну участь нашо╖ держави у житт╕ Об’╓днано╖ ╢вропи. Я вибираю свободу ╕ наш╕ нац╕ональн╕ ╕нтереси. Я впевнено ╕ спок╕йно дивлюся вперед. Наш╕й нов╕тн╕й держав╕ — в╕с╕мнадцять рок╕в. За нами — тисячол╕тня ╕стор╕я нашо╖ ж держави Укра╖ни-Рус╕. Попереду — велике майбутн╓. Я пишаюся тим, що я ╓ укра╖нцем. Я пишаюся нашою державою. Я пишаюся нашим народом. Слава вам, дорог╕ браття ╕ сестри! Слава Тоб╕, Укра╖нська державо! Нехай в╕чно майорить над нами великий стяг свободи, який захищають наш╕ в╕йська ╕ наш╕ серця. Слава Укра╖н╕!
На фото: В╕ктор Ющенко, Юл╕я Тимошенко ╕ Володимир Литвин у «Мистецькому Арсенал╕»...
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 28.08.2009 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7684
|