Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3609)
З потоку життя (6843)
Душі криниця (3685)
Українці мої... (1500)
Резонанс (1588)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1752)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТУКА╢ У ДВЕР╤ ОС╤НЬ...
Наш╕ традиц╕╖


ШУКАЙТЕ РАЙ У Н╤Г ЩЕ ЖИВИХ МАТЕР╤В СВО╥Х!
Я буду ждати – кожно╖ хвилини, В далекому чи близькому краю – Тебе одну, тебе –...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» - В КРИМУ!
Ми вже не раз зверталися по допомогу до наших читач╕в, щоб продовжити життя кримського...


ЗАСЯ╢ КРАСНЕ СОНЕЧКО...
28 липня насамперед вшанову╓мо Святого р╕вноапостольного князя Ки╖вського Володимира Великого


ДВ╤ ╢ВДОК╤╥
20 липня — свято ╢вдок╕╖. Але йдеться не про ту ╢вдок╕ю, яку вшанову╓мо 14 березня,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 03.07.2009
╤СТОР╤Я ОДНОГО В╤РША

Коли я 1996 року пост╕йно проживав у Алушт╕, м╕й давн╕й кримський приятель Данило Кононенко порадив мен╕ познайомитись ╕з тутешн╕м мешканцем В╕ктором Педченком, який був небайдужим до поетичного слова. Ми виявились сус╕дами, тому мали можлив╕сть бачитися частенько. В. Педченко займався журнал╕стикою на Черкащин╕ аж до пере╖зду в Алушту, а тут тривалий час працював директором в╕домого центру в╕дпочинку для д╕тей «Каскад». В╕ктор Андр╕йович ц╕кавився л╕тературним життям в Укра╖н╕ ╕ сам писав сатиричн╕ в╕рш╕, як╕ читав мен╕ п╕д час веч╕рн╕х прогулянок б╕ля моря. Якось в╕н попросив мене зробити зауваження до написаного ним тексту державного г╕мну, який збирався над╕слати на всеукра╖нський конкурс, якраз тод╕ оголошений. Збирався в╕н також упорядкувати до видання свою першу книжку в╕рш╕в. Не знаю, чи зд╕йснив в╕н св╕й задум, бо я невдовз╕ по╖хав з Криму, ╕ б╕льше ми не зустр╕чалися, т╕льки зр╕дка листувалися. Одного разу я отримав в╕д В╕ктора веселий в╕рш ╕з присвятою. А згодом я отримав сумну зв╕стку про його смерть. 
Недавно у сво╓му арх╕в╕ я натрапив на його колись над╕сланий в╕рш, ц╕кавий ╕ веселий. Це спонукало мене звернутись до родич╕в В╕ктора Педченка з пропозиц╕╓ю над╕слати мен╕ ще к╕лька його твор╕в, щоб я зм╕г порекомендувати ╖х для опубл╕кування у Ки╓в╕ або в Криму. На жаль, зв’язатися ╕з родичами В. Педченка телефоном ╕ листовно мен╕ не вдалося. Тому я вир╕шив запропонувати «К. С.» хоч один цей в╕рш, аби оживити пам’ять про автора його ж гумористичним ╕ дотепним словом.

Василь Марсюк.

В╕ктор ПЕДЧЕНКО
ШАБЛОВКА*

М╕й друг поет
Василь Марсюк,
до реч╕, сам киянин,
оп╕сля деяких розлук
у Ки╖в знов нагрянув.
— Ну як там Крим наш
 пожива?! –
гуртом спитали друз╕.
– ╤де шабловка бойова
по вс╕й приморськ╕й смуз╕.
Побл╕д проза╖к Бардадим,
хитнувся критик Квочка.
Воно, звичайно,
 Крим ╓ Крим –
завжди гаряча точка.
Марсюк п╕днявсь ╕ на Донбас
майнув за терикони,
де у дитинств╕ гуси пас,
а вс╕м казав, що кон╕.
Тепер ╕з вудкою в руц╕
бив до ставка дорогу.
Тим часом ки╖вськ╕ митц╕
вноч╕ зняли тривогу.
Задеренчало, загуло
в╕д бомжа й до м╕н╕стра.
П╕вм╕ста спати не лягло
й не спало теж п╕вм╕ста.
– Ти чув?
– А що?
– В Криму ╕де
ця, як ╖╖, шабловка!
– То й що тут дивного?
– А те,
що це лише примовка.
Шабловка, шабля,
 шаблувать –
понюхайте, чим пахне?!
– То що ж робить?
– На сполох бить,
бо й нас отут ще трахне!
Марсюк тим часом нюхав хр╕н,
сьорбав донецьку юшку,
а в ц╕ хвилини теледзв╕н
бомбардував Алушту.
– М╕ськрада?
– Ну?!
– Де голова?
– Чортяка його зна╓…
Мо’ випива, мо’ спочива,
а нам не доклада╓.
Що? На шабловц╕?
 Ха! См╕шно!
Такого не бувало,
такого даже у к╕но
н╕коли не зн╕мали.
╤ще вопроси ╓сть? Каж╕ть,
якщо нащот квартири –
сама беруся обслужить
мужчин штук три-чотири.
Хто я така? На букву «те».
Не тьолка, а техн╕чка!
Ск╕нчила ун╕верситет
колись комун╕стичний.
З зам╕жжям в мене
 вийшов бл╕н.
А що таке шабловка?
У перевод╕ на латинь –
та ж сама голодовка.
Знайдемо яг╕дку в кущ╕
╕ т╕шимось, як д╕ти,
а пот╕м дрищем в╕д душ╕,
бодай вам не дожити!
Гуд бай! В╕тати Марсюка?
А що це за св╕тило?
От Маркса знаю, як Рябка,
а Марсюка не вчила.
…Поет Марсюк яко сп╕вець
в Алушт╕ мало знаний,
але в шабловц╕ – хай ╖й грець! –
Наполеоном стане!

20.11.1996 р.

*П╕дбирання решток винограду п╕сля масового збирання.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7478

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков