"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "З потоку життя"
#22 за 29.05.2009
СИМИРЕНКО ПОВЕРТА╢ТЬСЯ
Перша мемор╕альна дошка видатному укра╖нському вченому-сад╕вников╕ з╕ св╕товим ╕м’ям Левков╕ Платоновичу Симиренку встановлена в парку «Салгирка» на будинку Кримського наукового центру, колишньому л╕тньому ма╓тку князя Михайла Воронцова в С╕мферопол╕. Поруч ╕з пам’ятними дошками не менш ╕менитих учених – Володимира Вернадського, Серг╕я Б╕б╕кова. Саме тут Левко Симиренко в пер╕од з 1888 до 1917 року займався вивченням м╕сцевих сорт╕в плодових та яг╕дних культур, працював над створенням сво╓╖ ун╕кально╖ книги «Кримське промислове плод╕вництво». Ця книга, як зазначалося, стала наст╕льним пос╕бником для сад╕вник╕в ус╕х час╕в ╕ народ╕в. Тут з 1913 року до б╕льшовицького перевороту працювала створена ним перша досл╕дна станц╕я сад╕вництва. У церемон╕╖ в╕дкриття мемор╕ально╖ дошки взяли участь учен╕ та студенти Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету, Кримського агротехнолог╕чного ун╕верситету, представники пол╕тичних парт╕й та громадських орган╕зац╕й, аматори-сад╕вники. Сама дошка виготовлена з ╕н╕ц╕ативи в╕домого симиренкознавця, академ╕ка УАЕН Петра Вольвача. Як сказав заступник Пост╕йного Представника Президента в Криму Валер╕й Пробий-Голова, те, що зробив Левко Симиренко, н╕кому не вдавалося н╕ ран╕ше, н╕ п╕зн╕ше. Саме в╕н уперше в св╕т╕ розробив методику промислового плод╕вництва й за це його шанують на вс╕х континентах. На жаль, як зауважив Петро Вольвач, радянська влада робила все можливе, щоб замовчати його заслуги. Сам в╕н по-зв╕рячому був убитий чек╕стами в р╕дн╕й хат╕ у сел╕ Мл╕╓в╕ на Черкащин╕ в 1920 роц╕ на Р╕здво. Його син Володимир, продовжувач справи батька, розстр╕ляний енкаведистами в 1938 роц╕ й теж на р╕здвян╕ свята. ╤ взагал╕ були знищен╕ вс╕ Симиренки по чолов╕ч╕й л╕н╕╖. Комун╕сти, як справжн╕ окупанти, що дорвались до влади, знищували кращих син╕в ╕ дочок Укра╖ни, а решту перетворювали у безсловесних раб╕в, яких морили голодом, розстр╕лювали без суду та сл╕дства. Нав╕ть сорт яблука Ренет Симиренка був перейменований у Зеленку Вуда. А все, що написав Левко Платонович, п╕ддавалося вогню та забуттю. Уц╕л╕ло лише к╕лька прим╕рник╕в «Кримського промислового плод╕вництва». ╤ т╕льки зараз його досл╕дження повертаються сусп╕льству. В основному, як зазначила заступник директора Кримсько╖ досл╕дно╖ станц╕╖ сад╕вництва Ра╖са Баб╕на, завдяки старанням Петра Вольвача та його однодумц╕в у вс╕й Укра╖н╕. Це за його наполяганням перевидано перший тому «Кримського промислового плод╕вництва», опубл╕кований ще за життя Левка Симиренка. По крихтах, на п╕дстав╕ матер╕ал╕в, що, незважаючи на пересл╕дування, залишилися в арх╕вах Укра╖ни та Рос╕╖, у родич╕в сад╕вника, був укладений та надрукований другий том «Кримського промислового плод╕вництва» – це колосальна робота сьогодн╕шн╕х учених. За ╖╖ словами, в╕д замовчування його праць багато втратили в╕тчизнян╕ фах╕вц╕, а плод╕вництво, як галузь, довгий час практично не розвивалося. ╤ т╕льки тепер наукове надбання Левка Симиренка почало в╕дкриватися для Криму й Укра╖ни. Вона пов╕домила, що колектив досл╕дно╖ станц╕╖ ма╓ нам╕р присво╖ти цьому закладу ╕м’я його творця. А доцент кафедри плод╕вництва Кримського агротехнолог╕чного ун╕верситету Володимир Бурлак зазначив, що прац╕ Левка Симиренка ще й нин╕ актуальн╕, бо вказують шляхи, як сл╕д в╕дроджувати сад╕вничу справу на п╕востров╕. ╤ взагал╕, як сказав голова Кримського в╕дд╕лення географ╕чного товариства Укра╖ни професор Василь ╢на, ус╕м нам треба вчитися жити й працювати по-симиренк╕вськи – любити свою справу, бути в╕дданим ╖й ╕ не на словах, а на д╕л╕ дбати про блага для людей. Житт╓вий ╕ творчий шлях Левка Симиренка – приклад для насл╕дування нин╕шнього покол╕ння укра╖нц╕в. В╕ктор СТУС.
На фото: мемор╕альна дошка, яка була в╕дкрита за сприяння народного депутата Укра╖ни Андр╕я Сенченка та п╕дпри╓мця Володимира Кунцова.
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7295
|