Версiя для друку Обговорити в форумi

Перша меморіальна дошка видатному українському вченому-садівникові зі світовим ім’ям Левкові Платоновичу Симиренку встановлена в парку «Салгирка» на будинку Кримського наукового центру, колишньому літньому маєтку князя Михайла Воронцова в Сімферополі. Поруч із пам’ятними дошками не менш іменитих учених – Володимира Вернадського, Сергія Бібікова. Саме тут Левко Симиренко в період з 1888 до 1917 року займався вивченням місцевих сортів плодових та ягідних культур, працював над створенням своєї унікальної книги «Кримське промислове плодівництво». Ця книга, як зазначалося, стала настільним посібником для садівників усіх часів і народів. Тут з 1913 року до більшовицького перевороту працювала створена ним перша дослідна станція садівництва. У церемонії відкриття меморіальної дошки взяли участь учені та студенти Таврійського національного університету, Кримського агротехнологічного університету, представники політичних партій та громадських організацій, аматори-садівники. Сама дошка виготовлена з ініціативи відомого симиренкознавця, академіка УАЕН Петра Вольвача.
Як сказав заступник Постійного Представника Президента в Криму Валерій Пробий-Голова, те, що зробив Левко Симиренко, нікому не вдавалося ні раніше, ні пізніше. Саме він уперше в світі розробив методику промислового плодівництва й за це його шанують на всіх континентах. На жаль, як зауважив Петро Вольвач, радянська влада робила все можливе, щоб замовчати його заслуги. Сам він по-звірячому був убитий чекістами в рідній хаті у селі Млієві на Черкащині в 1920 році на Різдво.
Його син Володимир, продовжувач справи батька, розстріляний енкаведистами в 1938 році й теж на різдвяні свята. І взагалі були знищені всі Симиренки по чоловічій лінії.
Комуністи, як справжні окупанти, що дорвались до влади, знищували кращих синів і дочок України, а решту перетворювали у безсловесних рабів, яких морили голодом, розстрілювали без суду та слідства. Навіть сорт яблука Ренет Симиренка був перейменований у Зеленку Вуда. А все, що написав Левко Платонович, піддавалося вогню та забуттю. Уціліло лише кілька примірників «Кримського промислового плодівництва».
І тільки зараз його дослідження повертаються суспільству. В основному, як зазначила заступник директора Кримської дослідної станції садівництва Раїса Бабіна, завдяки старанням Петра Вольвача та його однодумців у всій Україні. Це за його наполяганням перевидано перший тому «Кримського промислового плодівництва», опублікований ще за життя Левка Симиренка. По крихтах, на підставі матеріалів, що, незважаючи на переслідування, залишилися в архівах України та Росії, у родичів садівника, був укладений та надрукований другий том «Кримського промислового плодівництва» – це колосальна робота сьогоднішніх учених. За її словами, від замовчування його праць багато втратили вітчизняні фахівці, а плодівництво, як галузь, довгий час практично не розвивалося. І тільки тепер наукове надбання Левка Симиренка почало відкриватися для Криму й України. Вона повідомила, що колектив дослідної станції має намір присвоїти цьому закладу ім’я його творця. А доцент кафедри плодівництва Кримського агротехнологічного університету Володимир Бурлак зазначив, що праці Левка Симиренка ще й нині актуальні, бо вказують шляхи, як слід відроджувати садівничу справу на півострові. І взагалі, як сказав голова Кримського відділення географічного товариства України професор Василь Єна, усім нам треба вчитися жити й працювати по-симиренківськи – любити свою справу, бути відданим їй і не на словах, а на ділі дбати про блага для людей. Життєвий і творчий шлях Левка Симиренка – приклад для наслідування нинішнього покоління українців.
Віктор СТУС.

На фото: меморіальна дошка, яка була відкрита за сприяння народного депутата України Андрія Сенченка та підприємця Володимира Кунцова.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "З потоку життя"