Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3242)
З потоку життя (6478)
Душі криниця (3520)
Українці мої... (1466)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КРЕМЛ╤ П╤ДТВЕРДИЛИ КОНТАКТИ З УКРА╥НОЮ ЩОДО ОБМ╤НУ ПОЛОНЕНИМИ
П╓сков сказав: "Певн╕ контакти з цього приводу зд╕йснюються".


МАКРОН: «НОРМАНДСЬКИЙ» САМ╤Т МОЖЕ В╤ДБУТИСЯ НАЙБЛИЖЧИМИ ТИЖНЯМИ
Президент Франц╕╖ Еммануель Макрон спод╕ва╓ться домовитися про проведення Нормандсько╖ зустр╕ч╕...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ У ТЕЛЕФОНН╤Й РОЗМОВ╤ ОБГОВОРИВ З ТРЮДО НЕДОПУЩЕННЯ РОС╤╥ ДО G7
Про це ╕нформу╓ пресслужба глави держави.


СЕРГ╤Й ГАЙДУК: ПОВЕРНУТИ УКРА╥Н╤ СТАТУС МОРСЬКО╥ ДЕРЖАВИ
Ще минулого тижня «КС» отримала згоду екс-командувача ВМС Укра╖ни в╕це-адм╕рала...


У «СЛУЗ╤ НАРОДУ» ХОЧУТЬ СКАСУВАТИ ДЕПУТАТСЬКУ НЕДОТОРКАНН╤СТЬ ТА РОЗШИРИТИ ПЕРЕЛ╤К П╤ДСТАВ ДЛЯ ДОСТРОКОВОГО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ НАРДЕП╤В
про це на бриф╕нгу заявив представника президента у Верховн╕й Рад╕, член парт╕╖ «Слуга...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 22.05.2009
ПРОЩЕННЯ НЕМА╢ ╤ НЕ БУДЕ...

СЛОВО ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ В╤КТОРА ЮЩЕНКА У БИК╤ВН╤ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТ╤ ЖЕРТВ ПОЛ╤ТИЧНИХ РЕПРЕС╤Й (17 ТРАВНЯ) 

Дорогий Укра╖нський народе, дорог╕ сп╕вв╕тчизники, дорога жалобна громадо!
 Сьогодн╕ Укра╖на вшанову╓ пам’ять м╕льйон╕в жертв комун╕стичних репрес╕й.
 Ми сто╖мо на земл╕, де кожна травинка ╕ кожне дерево росте з нашо╖ кров╕.
 Це — Бик╕вня. Це Бик╕внянський л╕с. Нехай його голос сьогодн╕ почу╓ вся Укра╖на.
 Ми прийшли сюди, щоб пом’янути вс╕х, вс╕х замучених у стал╕нських тюрмах ╕ концтаборах. Ми прийшли, щоб н╕хто й н╕коли не забув катастрофи, яку пережив наш народ у ХХ в╕ц╕. У цьому найкривав╕шому в ╕стор╕╖ людства стол╕тт╕ укра╖нська нац╕я стала заручником боротьби двох тотал╕тарних режим╕в — комун╕стичного й фашистського. Вони — сп╕вм╕рн╕ за сво╓ю людиноненависницькою суттю. Вони — тотожн╕ за небаченими масштабами масових убивств.
 Дос╕ н╕хто не зна╓, ск╕льки десятк╕в тисяч наших сп╕вв╕тчизник╕в лежать у Бик╕внянському л╕с╕. Бик╕вня, як ╕ Бабин Яр, як Освенц╕м ╕ Соловки, як Бухенвальд ╕ Катинь — це страшн╕ символи мучеництва невинних жертв тотал╕тарних терор╕в. Тут, у Бик╕вн╕, Стал╕н ╕ його звиродн╕л╕ опричники убивали цв╕т Укра╖ни ╕ укра╖нсько╖ нац╕╖. Десятки, десятки тисяч людей.
 Прощення нема╓ ╕ не буде.
 Тут похован╕ письменники Як╕в Савченко, Михайло Семенко, Микола Скуба, Верон╕ка Чернях╕вська-Ганжа, брат Остапа Вишн╕ письменник Василь Чечвянський, фундатор Академ╕╖ мистецтв, професор Ки╖вського художнього ╕нституту Михайло Бойчук, скульптор ╤ван Падалка, академ╕ки Олександр Асатк╕н, ╢вген Оппоков, Володимир Юринець, директор Ки╖вського медичного ╕нституту Серг╕й Сапронов, викладач╕ кафедри укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури Ки╖вського педагог╕чного ╕нституту професор Олекс╕й Синявський та доцент Олекс╕й Бондаренко, ╕╓рархи Укра╖нсько╖ Автокефально╖ Православно╖ Церкви Кость Матюшенко та Володимир Самборовський, священик, професор Ки╖всько╖ духовно╖ академ╕╖, вчений з╕ св╕товим ╕менем Олександр Глаголев. ╤ тисяч╕, тисяч╕ ╕нших.
 Зв╕дси, з Бик╕вн╕ йде незримий зв’язок до вс╕х непол╕ченних кладовищ комун╕стичного терору на наш╕й земл╕. У цьому диявольському переплет╕нн╕ — вся Укра╖на. Обов’язок нац╕╖ — згадати вс╕х.
 Стал╕нська верх╕вка боялася й ненавид╕ла кожен народ, п╕дкорений нею. Найб╕льший страх вона в╕дчувала перед Укра╖ною. Знищенню п╕длягав наш дух. Знищенню п╕длягав кожен, зап╕дозрений у найтяжчому з╕ злочин╕в — любов╕ до Укра╖ни.
 Тому в╕дновлення правди про пол╕тичн╕ репрес╕╖ ╕ г╕дне вшанування ╖хн╕х жертв — це не просто символ. Це — головна ознака, що наша душа жива, що наше життя незнищенне, що наш народ перем╕г ╕ зло, ╕ смерть.
 За останн╕ роки зроблено немало. За мо╖ми дорученнями розсекречено арх╕вн╕ документи про укра╖нський визвольний рух, пол╕тичн╕ репрес╕╖ та голодомори. У наших м╕стах вже в╕дкриваються центри, де кожен ма╓ доступ до акт╕в комун╕стичного терору. Так╕ зали створено в 14 обласних центрах, зокрема в Ки╓в╕, Одес╕, Харков╕, С╕мферопол╕, Севастопол╕, Ужгород╕, Микола╓в╕, Житомир╕, Запор╕жж╕, Луганську, В╕нниц╕, Сумах, Хмельницькому. Невдовз╕ вони будуть створен╕ ╕ запрацюють в ус╕х областях.
 Сьогодн╕ я хочу висловити глибоку вдячн╕сть Служб╕ безпеки Укра╖ни за роботу, завдяки як╕й останн╕м часом вдалося встановити пр╕звища 14191 особи, поховано╖ в Бик╕вн╕. На сьогодн╕ нам в╕дом╕ ╕мена близько 30 тисяч людей, як╕ похован╕, зарит╕, закопан╕ п╕д цими соснами. Вдалося знайти ще 18 великих та╓мних цвинтар╕в жертв репрес╕й 1937-1941 рок╕в.
 Це — велика нац╕ональна справа. Ми говоримо про вс╕х. Розсекречено й опубл╕ковано документи про злочинну депортац╕ю кримських татар у 1944 роц╕. Завтра кримськотатарським л╕дерам буде передано матер╕али стосовно репрес╕й в 1920-1930-х роках.
 Ми доводимо правду до всього св╕ту. Багатьом кра╖нам св╕ту ми спов╕стили про в╕йськовополонених, похованих на теренах Укра╖ни. Н╕меччин╕ передано ╕нформац╕ю про репресованих н╕мц╕в з Донецько╖ област╕. ╥хня вина полягала т╕льки в тому, що п╕д час Голодомору вони зверталися до Н╕меччини за продовольчою допомогою.
Робота трива╓. Робота ма╓ продовжуватися.
Разом з╕ Службою безпеки я дякую ╤нститутов╕ нац╕онально╖ пам’ят╕ ╕ вс╕м причетним орган╕зац╕ям, як╕ повертають нам правду, правду про нашу болючу ╕стор╕ю.
Не можу об╕йти увагою Соловки, як╕ в╕дв╕дав минулого року. Щороку укра╖нська делегац╕я бере участь у вшануванн╕ пам’ят╕ загиблих в урочищ╕ Сандормох та на Великому Соловецькому остров╕. Тепер ц╕й громадськ╕й ╕н╕ц╕атив╕ нада╓ться п╕дтримка держави.
Скажу й про ╕нше.
Укра╖на ма╓ нарешт╕ й остаточно очиститись в╕д символ╕в режиму, який знищив м╕льйони безневинних людей. Виправдання бути не може. Це — не частина нашо╖ ╕стор╕╖, як дехто цин╕чно хоче сказати. Це — частина комун╕стично╖ системи. Це — символи вбивства, збереження яких ╓ блюзн╕рством перед полеглими.
Упродовж 2007-2008 рок╕в в Укра╖н╕ демонтовано понад 400 пам’ятник╕в д╕ячам комун╕стичного режиму — орган╕заторам Голодомору та пол╕тичних репрес╕й 1937-1941 рр. Перейменовано понад 3 тисяч╕ топограф╕чних назв, що мали ╖хн╕ ╕мена. Але до завершення ц╕╓╖ роботи, безумовно, ще дуже далеко. Перед нами постають велик╕ завдання.
Кожен раз, коли навесн╕ приходимо в Бик╕внянський л╕с, ми говоримо про розвиток запов╕дника «Бик╕внянськ╕ могили». З кожним роком ми ста╓мо св╕дками того, як перев╕ряються проекти, мета яких — повернути нам пам’ять, дати шану тим людям, як╕ були закопан╕ в 30-х роках у цю святу землю.
Нац╕ональний статус запов╕дника отримали «Бик╕внянськ╕ могили». Споруджено оф╕сне прим╕щення, встановлюються перш╕ мемор╕альн╕ частини того запов╕дника, над яким працю╓ сьогодн╕ ╕ м╕сто, ╕ в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр ╕з гуман╕тарних питань ╤ван Васюник, м╕н╕стр культури ╕ багато-багато ╕нших, включаючи, безумовно, ╤нститут нац╕онально╖ пам’ят╕ ╕ ц╕лу низку громадських орган╕зац╕й.
Але, переконаний, ми ╕ дос╕ у великому боргу перед ц╕╓ю стор╕нкою нашо╖ ╕стор╕╖.
Я не можу бути спок╕йний, доки не вир╕шено питання про г╕дний соц╕альний захист колишн╕х пол╕тичних в’язн╕в та репресованих.
У парламент╕ дос╕ не розглянуто внесен╕ мною законопроекти про правовий статус борц╕в за незалежн╕сть Укра╖ни.
Мене дуже часто обурю╓ байдуж╕сть та в╕дчужен╕сть, яку демонструють наш╕ пол╕тики й посадовц╕. Вони бояться ц╕╓╖ теми. Вони хот╕ли б владарювати в Укра╖н╕ без укра╖нсько╖ культури, без укра╖нсько╖ мови, без укра╖нц╕в. ╥хня мр╕я — це губерн╕я, де б вони були безрозд╕льними господарями.
Як насл╕док — ми ╓ св╕дками спроб реваншу.
Т╕, хто заперечують Голодомор ╕ репрес╕╖, т╕, хто виправдовують Стал╕на, т╕, хто п╕дн╕мають руку на наш╕ святин╕ ╕ наших людей, — приречен╕. Вони св╕домо стають на б╕к одн╕╓╖ з найчорн╕ших сил, як╕ знала ╕стор╕я. ╥хн╕ чорн╕ над╕╖, глибоко переконаний, ╓ безсил╕.
Нац╕я в╕дроджу╓ться.
Великий укра╖нський поет Василь Симоненко писав: «Можна прострелити мозок, що думку народить, думки ж — не вбить!».
Сьогодн╕ — ╕стинно скорботний день. Водночас це день торжества правди й справедливост╕.
На ру╖нах радянсько╖ ╕мпер╕╖ постала Укра╖на. Це — сп╕льна ╕ велика перемога всього Укра╖нського народу. Це — перемога нашого покол╕ння, перемога тих, хто боровся за свободу Батьк╕вщини, перемога тих, хто став жертвою терору ╕ репрес╕й. Ми перемогли, ╕ наша перемога — в╕чна.
В╕чна пам’ять загиблим.
Слава Укра╖нському народов╕!
Слава Укра╖н╕!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7268

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков