30 с╕чня у с╕мферопольському Кримськотатарському музе╖ мистецтв (вул. Чехова, 17) в╕дкрилася виставка п╕д назвою «Зв’язок покол╕нь». Експозиц╕я стала сво╓р╕дним п╕дсумком пл╕дно╖ сп╕впрац╕ наукових сп╕вроб╕тник╕в музею, колекц╕онер╕в, художник╕в та майстр╕в декоративно-прикладного мистецтва. За словами орган╕затор╕в, у ст╕нах свого музею виставку саме такого формату вони проводять вперше ╕ спод╕ваються, що вона стане традиц╕йною, адже по╓дну╓ у соб╕ минуле ╕ сучасне кримськотатарського народу. Поряд з предметами побуту, одягом, музичними ╕нструментами, ювел╕рними прикрасами, яким уже не одне десятил╕ття, в експозиц╕╖ розм╕щен╕ сучасн╕ мистецьк╕ твори - керам╕чн╕ роботи Рустема Ск╕б╕на ╕ Фатми Кубед╕ново╖, граф╕чн╕ ╕нтерпретац╕╖ орнаменту «Дерево життя» Лери Муратша╓во╖, а також роботи художник╕в р╕зних покол╕нь – Кяз╕ма Джеппарова, Зареми Трас╕ново╖, Ал╕ма Усе╖нова, Мустафи Муртаза╓ва, Р╕двана Бал╕ча, Мухаммеда Ал╕, Рам╕за Нетовк╕на. Раритетом виставки ╓ саз (музичний ╕нструмент) в╕домого музиканта, сп╕вака, народного вчителя Мамута Рефатова, який був виготовлений ним власноруч. 1916 року Мамут-ага подарував саз популяризатору кримськотатарських народних п╕сень, етнографу з Укра╖ни, який тривалий час мешкав у Криму, Аркад╕ю Кончевському. Сьогодн╕, завдяки колекц╕онеру Асанов╕ Бек╕рову, музичний ╕нструмент належить музе╓в╕, ╕ ус╕ можуть побачити його в експозиц╕╖ «Зв’язок покол╕нь». Ще одн╕╓ю окремою частиною експозиц╕╖ ╓ фотограф╕╖ сучасного стану кримськотатарсько╖ арх╕тектури, як╕ було зроблено в наукових експедиц╕ях 2007-2008 рр. Дивлячись на них, почина╓ш розум╕ти: книга життя пишеться сьогодн╕, ╕ що там прочитають наш╕ нащадки - залежить т╕льки в╕д нас ╕з вами. Адже т╕ експонати, як╕ представлен╕ на виставц╕, ╓ лише маленькими скельцями з великого дзеркала, в якому можна побачити великий самобутн╕й пласт культури кримськотатарського народу. «Прекрасно, що така виставка в╕дкрилася, - под╕лився п╕д час в╕дкриття виставки сво╖ми роздумами ╕ в╕дчуттями кримськотатарський художник ╤смет Шейх-Заде. - Музей продемонстрував плоди сво╓╖ прац╕. Тут представлен╕ роботи класик╕в кримськотатарського мистецтва. Це надзвичайно профес╕йн╕ ╕ тонк╕ роботи. Хоча мен╕ особисто подобаються саме роботи старих майстр╕в. У них не в╕дчува╓ться профес╕онал╕зм сучасник╕в, а у цьому ╓ своя родзинка. Але хочу сказати, що мен╕, насправд╕, дуже сумно заходити у цей музей. Думаю, для музею мистецтва кримськотатарського народу ма╓ бути краща буд╕вля. ╤, на жаль, разом з рад╕сними нотками, у мо╖й душ╕ присутн╕ ще й сумн╕... Укра╖нськ╕й влад╕ треба зрозум╕ти важлив╕сть Криму для держави». «Дуже ц╕кава виставка, - сказав п╕сля огляду експозиц╕╖ кандидат ╕сторичних наук Андр╕й ╤ванець. - Нер╕дко буваю на таких заходах. При╓мно, що тут з╕бран╕ експонати, як╕ можуть зац╕кавити р╕зних людей. ╢ реч╕ раритетн╕, як╕ було створено у минулих стол╕ттях. Наприклад, музичний ╕нструмент Х╤Х ст., який був подарований етнографу з Укра╖ни. А з ╕ншого боку, на виставц╕ представлене сучасне мистецтво високого р╕вня. ╢дине, що хот╕лося б побажати музею, щоб так╕ виставки з кожним роком ставали усе масштабн╕шими. Тут ми бачимо з╕бране за р╕к, та й то представлен╕ не вс╕ експонати. Хот╕лося б, щоб б╕льше людей мали доступ до цього культурного пласту. Я спод╕ваюся, що так у майбутньому ╕ буде. Музей над цим працю╓ з дня у день, а якщо ще й державн╕ структури допоможуть, то у нас буде ще один потужний культурний осередок. А це, у свою чергу, важливо не лише для нашого п╕вострова, а й для вс╕╓╖ Укра╖ни. Впевнений, що укра╖нський культурний процес без кримськотатарського внеску неможливий». Катерина КРИВОРУЧЕНКО. Фото О. НОСАНЕНКА.
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
