Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3165)
З потоку життя (6380)
Душі криниця (3499)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1498)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1670)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕРЕВ╤ЗНИК МР╤Й
«╤гор Павлюк. Перев╕зник мр╕й: Книга л╕рики. – Харк╕в: Майдан, 2019. – 352...


ДО ТР╤ЙЦ╤ Л╤ТА НЕ БУВА╢...
На 50-тий день п╕сля Великодня християни в╕дзначають величне свято З╕слання Святого Духа на...


НЕ БУТИ ВШЕСТЮ В СЕРЕДУ...
Свято Вознес╕ння Господнього в╕дзнача╓мо на сороковий день п╕сля Великодня.


З КОШИКОМ НА ПОЛЮВАННЯ
«З кошиком на полювання» - друга книжка поез╕й для д╕тей укра╖нсько╖ письменниц╕ з...


В╤ТА╢МО, КРИМЧАНОЧКИ!
Нагородження в╕дбулося у символ╕чному м╕сц╕ – б╕ля пам’ятника Тарасу Шевченку в Ялт╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 19.12.2008
ОБ’╢ДНАННЯ ЦЕРКОВ: РЕАЛЬН╤СТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ


Протягом свого ╕сторичного розвитку духовне життя укра╖нсько╖ сп╕льноти зазнавало чимало злет╕в та траг╕чних под╕й. П╕сля багатьох рок╕в вимушеного ате╖зму народ усе ж поверта╓ться до в╕ри. Люди шукають ╕стину, прагнуть знайти в╕дпов╕д╕ на одв╕чн╕ питання сенсу буття. Однак ситуац╕я у православному церковному житт╕ Укра╖ни, незлагоджен╕сть думок та непорозум╕ння м╕ж окремими церквами далеко не сприяють п╕двищенню духовност╕ сусп╕льства. ╤ це турбу╓ св╕домих його представник╕в. П╕д час сп╕лкування довол╕ часто чую запитання на кшталт: як ви вважа╓те, хто повинен вир╕шити питання об’╓днання трьох православних г╕лок в Укра╖н╕ – ма╓ться на уваз╕ Ки╖вський, Московський патр╕архати та Укра╖нська автокефальна церква, – влада, церква чи народ? Чи ╓ перспектива такого об’╓днання? В╕дпов╕дь на означен╕ питання дам у ц╕й статт╕.
Необх╕дно розр╕зняти питання духовн╕ та пол╕тичн╕ у даному процес╕. Мо╓ завдання, як священика, не займатися пол╕тикою, але навчати людей, у тому числ╕ й пол╕тик╕в, духовним законам. Однак зрозум╕ло, що будь-яка влада вол╕ла б мати п╕д собою певну авторитетну ╕деолог╕чну структуру для того, аби комфортно й б╕льш ефективно управляти власним народом. Ми це розум╕╓мо, ╕ бачимо в╕дпов╕дн╕ приклади. Так╕ обставини, на мою думку, складаються сьогодн╕ у Рос╕╖, де спостер╕га╓ться властиве злиття церкви та держави, ╕ де церква фактично викону╓ обов’язки штатного ╕деолога влади, перебравши на себе функц╕╖ колишньо╖ КПРС. Як на мене, то насправд╕ в╕дбува╓ться така соб╕ зам╕на партквитк╕в на нат╕льн╕ хрестики.
Зрозум╕ло, що владним структурам було б ц╕каво мати те саме й в Укра╖н╕. Але в наш╕й сторон╕ дещо ╕нша ситуац╕я. Так склалося, що ма╓мо три потужн╕ православн╕ г╕лки, ╕ ще якусь к╕льк╕сть менших. На перший погляд це сприйма╓ться негативно, однак насправд╕ захову╓ в соб╕ й позитивне зерно. По-перше, Церква за визначенням ма╓ бути соборною – мислю, ╕ пом╕сна церква також. Як ╕ спов╕ду╓мо у православному Символ╕ В╕ри: “В╕рую... в ╓дину, святу, соборну ╕ апостольську церкву”. ╤ це, безумовно, позитив.
Вт╕м, ╓ й негатив, який, одначе, з вол╕ Божо╖, може стати для нас позитивом. Господь ум╕╓ зло обертати в добро. Це як хвороба, яка разом ╕з болем породжу╓ й благо – смиря╓, очищу╓ людину. Розкол, як насл╕док гордин╕ церковно╖ ╕╓рарх╕╖, ╕ ╓ хворобою церкви. А як учить старець Силуан (Антонов): “Господь любить людей (це ж стосу╓ться ╕ сп╕льноти, у т. ч. й церковно╖ сп╕льноти людей. – авт.), але посила╓ (я б сказав радше – допуска╓. – авт.) скорботи (у т. ч. хвороби ╕ розколи. – авт.) для того, щоб люди п╕знали нем╕чн╕сть свою та смирилися, ╕ за смирення сво╓ прийняли Святого Духа, а з Духом Святим – усе добре, усе рад╕сне, усе прекрасне...”.
Нин╕шн╕й духовний стан ном╕нально╖ церкви, на жаль, залиша╓ бажати кращого; правдиве ж об’╓днання можливе лише за наявност╕ невдавано╖ братньо╖ любов╕. Тому штучний альянс у такий соб╕ правов╕рний «кур╕нь», та ще й п╕д началом яко╖сь певно╖ особи, нараз╕ неодм╕нно призведе лише до диктатури церковно╖ ╕╓рарх╕╖, власне до створення сучасного аналогу ╕нкв╕зиц╕╖ середньов╕ччя з ус╕ма в╕домими насл╕дками. Це було б виготовленням «монстра», який пожере будь-яку демократ╕ю. Тому, в╕дпов╕даючи на запитання про об’╓днання, скажу, що ╕стинне ╓днання можливе лише Духом Святим – духом смиреномудрост╕ ╕ любов╕. Духовне об’╓днання – головне. ╤ таке духовне об’╓днання, попри ус╕ амб╕ц╕╖ церковноначал╕я, неодм╕нно буде, ╕ воно вже в╕дбува╓ться – в ус╕х церквах ╓ люди, як╕ цьому сприяють. А буде об’╓днання духовне – дасть Бог, станеться ╕ формальне. ╤ не у тому вигляд╕, як ми це сьогодн╕ соб╕ уявля╓мо, а на основ╕ православно╖ соборно-правност╕. ╤ не у в╕домому клубно-кел╕йному формат╕ за принципом “наш – не наш”, а з представництвом ус╕х церков ╕ громад, як╕ позиц╕онують себе як православн╕. Це може мати вигляд яко╖сь церковно╖ “конфедерац╕╖”, союзу укра╖нських православних церков, м╕жцерковного собору православних ╓пископ╕в тощо. Не суть важливо. Головне – це смирення (ум╕ння прийняти ближнього свого таким, який в╕н ╓: без гн╕ву й роздратування, без страху й тривоги, без гордощ╕в ╕ образи) ╕ Богом запов╕дана соборн╕сть.
Принцип нелукавого соборного ╓днання висловив свого часу Блаженний Августин: у головному – ╓дн╕сть, у сп╕рному – свобода, ╕ в усьому – любов. ╤ якщо об’╓днання зд╕йснюватиметься таким чином, то воно, безперечно, житиме.
Прото╕╓рей Олег Ведмеденко.
*  *  *
(НАПИШ╤ТЬ, ╕ ми по╕нформу╓мо Вас, як отримати поштою книги, конспекти лекц╕й, а також ауд╕о- та в╕деозаписи лекц╕й та пропов╕дей прото╕╓рея Олега Ведмеденка. У лист вклад╕ть порожн╕й конверт з╕ зворотною адресою.
НАША АДРЕСА: Прото╕╓рею Олегу Ведмеденку, Б╕бл╕йна школа духовного вдосконалення, а/с 18, Луцьк-21, Укра╖на, 43021).

ЗРУЙНОВАН╤ ХРАМИ

У Сумськ╕й обласн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ в╕дбулася презентац╕я другого тому Книги Пам’ят╕ Сумсько╖ област╕, присвяченого знищеним святиням. Як пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу, видання побачило св╕т за ╕н╕ц╕ативи кер╕вництва обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖, яке орган╕зувало зб╕р первинно╖ ╕нформац╕╖ про зруйнован╕ церкви ╕ собори з м╕ст ╕ район╕в област╕.
Реал╕зац╕ю проекту щодо друку видання зд╕йснила Сумська обласна орган╕зац╕я благод╕йного товариства «Мемор╕ал» ╕м. В. Стуса. Упорядником матер╕ал╕в, як╕ надавали с╕льськ╕ ради, досл╕дники, прац╕вники арх╕в╕в та люди, котр╕ в╕дгукнулися на заклик под╕литися св╕дченнями ╕ спогадами, став Олег Корн╕╓нко. В╕н - ╓диний з науковц╕в узявся виконати цю кроп╕тку роботу в стисл╕ терм╕ни ╕ безкоштовно.
Олег Корн╕╓нко переконаний, що знищення укра╖нсько╖ церкви у 20-30 роки ХХ стол╕ття ма╓ для нашо╖ нац╕╖ страшн╕ насл╕дки - бездуховн╕сть, вседозволен╕сть та попрання моральних норм, а «обезличен╕» м╕ста ╕ села, де не збереглись храми, докор╕нно в╕др╕зняються в╕д тих, де церкви встояли.

В╤РУЮЧ╤ ДОВШЕ ЖИВУТЬ

Хоча рел╕г╕йн╕ в╕рування ╕ дос╕ ╓ предметом бурхливих ф╕лософських ╕ соц╕олог╕чних дискус╕й, однак з медично╖ точки зору в╕ра в Бога позитивно вплива╓ на стан орган╕зму. За даними американських досл╕дник╕в, регулярне в╕дв╕дування рел╕г╕йних заклад╕в продовжу╓ життя майже на чверть.
Так╕ висновки ╜рунтуються на анал╕з╕ здоров’я ╕ способу життя понад 92 тисяч учасник╕в, прихильник╕в р╕зних рел╕г╕йних конфес╕й. Т╕, що часто ходили у церкву, скорочували ризик смерт╕ на 20 в╕дсотк╕в.
Медики п╕дкреслюють, що не намагалися «вим╕ряти» духовн╕сть, а постаралися з’ясувати роль рел╕г╕╖ у здоров’╖, оск╕льки в житт╕ багатьох людей цей чинник в╕д╕гра╓ важливу роль для визначення звичок ╕ норм повед╕нки, включаючи вживання алкоголю, кур╕ння, режим харчування, сексуальну повед╕нку тощо.
Спец╕ал╕сти вважають, що регулярн╕ групов╕ заходи сприяють соц╕ал╕зац╕╖, психоемоц╕йному спокою ╕ здатн╕ загалом пол╕пшити як╕сть життя. Ран╕ше британськ╕ досл╕дники з’ясували, що в╕руюч╕ люди найкраще справляються з житт╓вими негараздами ╕ загалом ╓ б╕льш щасливими пор╕вняно з ате╖стами або агностиками.

ХАДЖ ПОПОВНИВ КАЗНУ НА М╤ЛЬЯРД

Правов╕рн╕ мусульмани з усього св╕ту, як╕ в╕дв╕дали у цьому роц╕ свят╕ м╕сця у Сауд╕вськ╕й Арав╕╖, збагатили казну корол╕вства на б╕льш як 1 млрд. долар╕в США, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
Основну частину сво╖х заощаджень для хаджу (у середньому, кожному паломнику в╕н об╕йшовся в цьому роц╕ у 3 тисяч╕ долар╕в США) п╕л╕грими залишили у крамницях, що торгують ус╕м необх╕дним для належного зд╕йснення ритуал╕в паломництва.
Чимала к╕льк╕сть грошей ос╕ла у магазинах сувен╕р╕в ╕ золотих ювел╕рних прикрас, як╕ традиц╕йно везуть додому мусульмани, що зд╕йснили паломництво. У цьому роц╕ обсяги продажу ювел╕рних вироб╕в ╕з золота становили тут 220 млн. долар╕в США. Особливою популярн╕стю, за словами продавц╕в, користувалися прикраси з ╕сламським орнаментом.
Мекка у цьому роц╕ прийняла рекордну к╕льк╕сть прибулих на хадж паломник╕в через кордон - 1,73 млн. ос╕б ╕з 178 кра╖н св╕ту. Всього Сауд╕вську Арав╕ю для зд╕йснення паломництва до святих м╕сць ╕сламу у цьому роц╕ в╕дв╕дали близько 3 млн. мусульман.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6672

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков