"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2008 > Тема "Душі криниця"
#44 за 31.10.2008
ЗУСТР╤Ч З╤ ВСЕЛЕНСЬКИМ ПАТР╤АРХОМ
28 жовтня у рамках оф╕ц╕йного в╕зиту Президента Укра╖ни до Турецько╖ Республ╕ки у Стамбул╕ в╕дбулася зустр╕ч Глави нашо╖ держави В╕ктора Ющенка з╕ Вселенським Патр╕архом Варфолом╕╓м ╤, пов╕домля╓ президентська прес-служба. П╕д час ц╕╓╖ зустр╕ч╕ В. Ющенко висловив вдячн╕сть Варфолом╕ю ╤ за участь в урочистому святкуванн╕ 1020-р╕ччя Хрещення Ки╖всько╖ Рус╕. За словами Президента, молитви ╕ промови Патр╕арха справили неперес╕чне враження на в╕руючий укра╖нський народ ╕ надали впевненост╕ на д╕╓ву допомогу в створенн╕ Укра╖нсько╖ Пом╕сно╖ Православно╖ Церкви. З урахуванням того, що святкування 1020-р╕ччя Хрещення Ки╖всько╖ Рус╕ отримало високу оц╕нку з боку Константинопольського патр╕архату, Глава Укра╖нсько╖ держави висловився про доц╕льн╕сть пропозиц╕╖ провести наступну Всеправославну нараду 2009 року в Свято-Соф╕йському собор╕ у Ки╓в╕. В╕ктор Ющенко наголосив, що для укра╖нського народу проведення ц╕╓╖ зустр╕ч╕ у Ки╓в╕ матиме велике значення, оск╕льки засв╕дчить наш нерозривний зв’язок з╕ св╕товою православною сп╕льнотою. Президент також пов╕домив про в╕дзначення 75-х роковин Голодомору в Укра╖н╕ ╕ попросив Патр╕арха звернутися до предстоятел╕в пом╕сних православних церков щодо проведення цього дня поминальних молебн╕в за невинними жертвами геноциду.
ДОРОГА ДО ХРАМУ «ЧЕРЕЗ 3—4 РОКИ ЦЕРКВИ ОБ’╢ДНАЮТЬСЯ»
Так вважа╓ о. Павло, митрофорний арх╕╓рей, настоятель храму ╤вана Хрестителя в Ки╓в╕ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату. А поки що священнослужител╕в р╕зних конфес╕й об’╓дну╓ лише одне – безпросв╕тна стар╕сть без пенс╕╖, а частенько ╕ без дом╕вки, незалежно в╕д ╖хнього рангу п╕д час активно╖ д╕яльност╕. Сьогодн╕ церква в╕дд╕лена в╕д держави, хоча ╕нод╕ викону╓ т╕ чи ╕нш╕ пол╕тичн╕ замовлення. Але коли свят╕ отц╕ втрачають здоров’я, про них забувають ╕ Ки╖в, ╕ Москва. Збираючи скарби на неб╕, а не на земл╕, ченц╕, що не мають н╕ с╕м’╖, н╕ дом╕вки, залишаються в╕дторгненими ╕ в╕д земного життя – так воно мститься ╖м за в╕дмову в╕д житейських марнот. Кажуть, що багато таких людей змушен╕ просити милостин╕. Все життя св╕домо п╕ддаючи себе випробуванням, найстрашн╕ше з них вони мають витримувати, коли вже зовс╕м нема╓ сил, аби його здолати. Митрополит Андр╕й (╕стинно православна церква, в╕дгалуження Московського патр╕архату, Ки╓во-Печерська лавра) поясню╓, що таких людей у монастирях намагаються переводити на посильну роботу, кудись в канцеляр╕ю, л╕кують ╕ доглядають за ними. Його думку п╕дтриму╓ ╕ о. ╤ван (греко-католицька церква, Мукач╕вська ╓парх╕я). В╕н розпов╕в також, що ран╕ше його церква була у п╕дп╕лл╕, ╕снувала лише завдяки п╕дтримц╕ д╕аспори з Америки та Канади, але тепер ц╕ ф╕нансов╕ ╕н’╓кц╕╖ зведен╕ нан╕вець. Чому саме ╕ яка доля оч╕ку╓ нин╕шн╕х священнослужител╕в-ченц╕в – на це запитання в╕дпов╕в арх╕╓пископ Марк, предстоятель своб╕дно╖ греко-католицько╖ церкви у Ки╓в╕. - Перестали п╕дтримувати з-за кордону, тому що частенько ╓пископи цю допомогу забирають соб╕. Про не╖ н╕хто в церкв╕ не чу╓ ╕ не зна╓. - То як же у них пов’язу╓ться непов’язне, що суперечить Божим запов╕дям? - А так ось ╕ пов’язу╓ться. Щодо священнослужител╕в похилого в╕ку, то у православ’╖ мен╕ нев╕домо, аби хтось оп╕кувався ними нем╕чними. Цього просто нема╓. Взагал╕ ╓пископи схож╕ на депутат╕в, що не можуть м╕ж собою домовитися. Не краще проблема виглядала ╕ за радянських час╕в. Коли я була студенткою, на квартиру в Москв╕, де я мешкала, було передано для догляду хвору 70-р╕чну черницю. Господарки квартири, стар╕ бабус╕, все дивувалися з ╖╖ очей – чистих ╕ не захмарених, як у мало╖ дитини, та на особливий стиль сп╕лкування – вона була не за в╕ком на╖вною, не схожою на ╕нших. Люди, як╕ звикли жити в послуханн╕, не виявляючи власно╖ ╕н╕ц╕ативи, вже не можуть переор╕╓нтуватися на св╕тське життя. Ц╕каво, що просять у Бога невибаглив╕ колишн╕ священнослужител╕, облишен╕ напризволяще? Пригадую останн╕ години Понтиф╕ка ╤вана Павла ╤╤, описання його спартанського житла, пам’ятаю к╕лькатисячний натовп людей, що прийшли прощатися з╕ сво╖м улюбленцем, ╕ в╕н в оч╕куванн╕ смертно╖ хвилини п╕дв╕вся ╕ прив╕тав ╖х рукою. Разом з ним був тод╕ якщо не увесь св╕т, то п╕всв╕ту, але не було поруч турботливих близьких людей, в сво╖й к╕мнат╕ в╕н перебував удвох з Господом. Живучи сво╖ми повсякденними турботами, ми не замислю╓мося про долю тих, до кого приходимо полегшити душу, хто навча╓ нас праведному життю ╕ проклада╓ нам шлях до неба. Ця проблема потрапила в мо╓ поле зору завдяки президенту громадсько-рел╕г╕йного руху «Спас – Преображення», створеного на баз╕ М╕жнародного духовного центру «Преображення», Юр╕ю Полуектову та одному з кер╕вник╕в руху Мирославу Котвицькому, який ╓ водночас заступником голови парт╕╖ захисту пенс╕онер╕в Укра╖ни. Рух «Спас – Преображення» спрямову╓ сво╖ зусилля на в╕дродження ╕нституту с╕м’╖, духовних ╕ моральних ц╕нностей. Ю. Полуектов та М. Котвицький при╖хали до Криму, аби в рамках сво╓╖ програми зд╕йснити чергову акц╕ю – вони привезли сюди хоругви та ╕кони з мощами великомучениц╕ Варвари, яка несе з собою здоров’я та добробут, Мартина-спов╕дника, що жив у VI стол╕тт╕ та був похований на м╕сц╕ Херсонеського собору, ╓пископату Херсонесу, ╤лл╕ Муромця, захисника р╕дно╖ земл╕, який не дотримався сво╓╖ об╕цянки Богу ╕ загинув. До цього святин╕ перебували в Севастопол╕, а ще м╕сяць мандруватимуть по всьому Криму. Щонайперше ╖х було передано у храм Петра ╕ Павла. З цього приводу в╕дбулася хресна хода, в як╕й взяли участь м╕жнародне козацтво, священнослужител╕ та миряни. Серед них була ╕ генерал-майор м╕жнародно╖ козацько╖ орган╕зац╕╖ Ольга Локт╕онова, яка очолю╓ рух «Спас – Преображення» в Криму. В планах кер╕вник╕в цього руху - створення в Криму ц╕лого комплексу благод╕йних заклад╕в при храм╕ «Преображення». У тому числ╕ будинок для стареньких, де в окремому корпус╕ мешкатимуть колишн╕ священнослужител╕ ус╕х конфес╕й та ранг╕в, як╕ сьогодн╕ у держави поза законом, та хосп╕с (ось у цьому напрямку ми чомусь розвинен╕ кра╖ни не коп╕ю╓мо). А ще в пол╕ зору руху молод╕жна проблематика, оск╕льки молодь – нос╕й майбутнього, ╕ якщо не прищеплювати ╖й нац╕ональн╕, духовн╕ та культурн╕ ц╕нност╕, матимемо п╕дстави говорити не про одне втрачене покол╕ння. Зокрема Юр╕й Полуектов зазнача╓: - В усьому св╕т╕ для проф╕лактики В╤Л/СН╤Ду застосову╓ться так звана модель «АВС». Ця англ╕йська абрев╕атура означа╓: стриман╕сть, в╕рн╕сть, а також користування захисними засобами. На територ╕╖ Укра╖ни фактично реал╕зу╓ться т╕льки пункт «С», що ма╓ метою просування ринку механ╕чних засоб╕в захисту в╕д В╤Л-╕нфекц╕╖. А у в╕дрив╕ в╕д пропаганди в╕дпов╕дно╖ повед╕нки та с╕мейних ц╕нностей це фактично спричиня╓ до поширення аморальност╕. В Укра╖н╕ ма╓ м╕сце ще й елемент «D», тобто проводиться пол╕тика «зменшення шкоди», або ж поширення стерильного ╕нструментар╕ю серед наркоман╕в, що колються, та використання так звано╖ «зам╕сно╖ терап╕╖». У цей же час втрачають свою соц╕альну роль сусп╕льство та с╕м’я. Впровадження в школах вивчення рел╕г╕йно╖ етики в╕дбува╓ться у форм╕ факультативу, який в╕дв╕дувати зовс╕м не обов’язково. Чи не ╓ отака недов╕ра держави до церкви передумовою повно╖ байдужост╕ стосовно життя священнослужител╕в у похилому в╕ц╕? Це питання порушу╓ться сьогодн╕ деякими пол╕тичними силами. Але, як бачимо, займатися законотворч╕стю у нас н╕кому, а слово «депутат» почало символ╕зувати в побут╕ розбрат. Тамара СОЛОВЕЙ.
ДО ВАРФОЛОМ╤Я ПЕРШОГО
Волелюбний отче наш, Варфолом╕ю, Святого православ╕я слуго, Послухав я тебе ╕ розум╕ю Шляхетн╕сть серця й розуму твого. Але ти зна╓ш добре: московити, Одягнен╕ у митри золот╕, Прийшли до нас не Богов╕ служити, А розпинати волю на хрест╕. Прийшли навчати нас царям коритись, Прийняти рабства св╕тову печаль, В тайз╕ перед ╢вропою закритись, ╤ р╕дну мову посадить на паль. Ця поп╕вня напасницька ╕ дика Не зна╓ чест╕ й Господа не зна. Бо ╖хн╕й бог – ╕мпер╕╖ владика, Ненаситенний кров’ю Сатана. Укл╕н тоб╕, бо ти людина см╕ла, У Ки╓в╕ моливсь не за Москву. Але молитва потребу╓ д╕ла, А д╕ло буде тут, де я живу. Ти повернувся, отче, до Стамбула, П╕шли дощ╕, на землю впала грузь. А поп╕вня московська вмить забула Твою молитву за Вкра╖ну-Русь. Ц╕ люди завжди будуть проти й анти Держави Укра╖нсько╖ – вони – У чорних рясах чорн╕ окупанти Вишнево╖ мо╓╖ сторони. Та прийде день, чи в серпн╕, а чи в с╕чн╕, Сяйне Пом╕сна Церква серед нас! Хоч ми не канон╕чн╕, але в╕чн╕, Поможе нам неканон╕чний Спас!
Дмитро ПАВЛИЧКО. 30.07.2008 р., м. Ки╖в.
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2008 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6489
|