Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3047)
З потоку життя (6251)
Душі криниця (3440)
Українці мої... (1453)
Резонанс (1480)
Урок української (987)
"Білі плями" історії (1660)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХАЙ ЛИНЕ УКРА╥НСЬКА П╤СНЯ ╤ ОЖИВА╢ НЕВМИРУЩА СПАДЩИНА ПЛАТОНА МАЙБОРОДИ
як св╕тлий спомин зберегла Тетяна Майборода ╕стор╕ю створення «П╕сн╕ про рушник», яку...


НА ПРОХОРА БАБА ОХКАЛА
ВЛАС ЩЕ ПОВЕРНЕ МОРОЗИ


«МИ — Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!»
ГАЗЕТА «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ОГОЛОШУ╢ ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «МИ...


ТРИПОВЕРХОВИЙ ГЛЕЧИК ╤ ЗАБОРОНЕНИЙ ОРНАМЕНТ. НАШ╤ НА ТУРЕЦЬК╤Й ВИСТАВЦ╤
У Анкар╕ представлено керам╕чн╕ витвори укра╖нки та кримського татарина


СТР╤ТЕННЯ ГОСПОДН╢
15 лютого - велике церковне свято Стр╕тення Господн╓. У народ╕ кажуть, що на Стр╕тення зима йде...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 04.07.2008
БЕРЕСТЕ╢ЦЬ, ЯКИЙ ЧИТА╢ «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ»

ДЖЕРЕЛА
Одн╕╓ю з ц╕кавих зустр╕чей у М╕нську було знайомство (спод╕ваюся, з продовженням!) ╕з науковцем, д╕алектологом Федором Климчуком (на фото). Родом в╕н ╕з Берестейщини, тож фахов╕шого сп╕врозмовника на «берестейську» тему важко соб╕ й уявити.
Мало того, виявилося, що у пана Климчука чудова пам’ять! В╕н м╕г би бути ц╕кавим сп╕врозмовником не лише для знавц╕в укра╖нських д╕алект╕в (може розпов╕сти, як╕ гов╕рки в нас побутують на Сумщин╕ або на п╕вноч╕ Черн╕г╕вщини), але й для прац╕вника л╕сово╖ галуз╕ – будь то б╕лорус чи укра╖нець.
Те, що в╕н вм╕╓ «бачити» перед собою карту Волинського або Гомельського Пол╕сся, я виявив ц╕лком випадково. Просто зайшла розмова про ╜рунти, л╕сов╕ масиви, р╕вень життя населення усього укра╖нсько-б╕лоруського прикордоння.
Фед╕р Климчук сипле цифрами, ╕ його пам’ят╕, напевно, м╕г би позаздрити сам м╕н╕стр л╕сового господарства:
- Прийнято вважати, що укра╖нськ╕ земл╕ багатш╕, н╕ж б╕лоруськ╕. Це, - якщо йдеться про родюч╕сть ╜рунт╕в. Загалом так воно ╕ ╓, але якщо говорити конкретно про Пол╕сся, про наше пограниччя, то Волинь завжди була б╕дн╕шою, н╕ж Берестейщина. Принаймн╕, п╕вн╕чна Волинь.
На укра╖нц╕в, можливо, вплива╓ м╕ф про Б╕ловезьку Пущу. Мовляв, коли на Берестейщин╕ ╓ такий всесв╕тньов╕домий запов╕дник, то ╕ вся область ╓ суц╕льною «л╕совою». Але це не зовс╕м так. Зал╕зниця в╕д Бреста до П╕нська проходить в╕дносно безл╕сими м╕сцями. Землеробська укра╖нська натура сказала ╕ тут сво╓ слово… Зате, коли дивитися з укра╖нського боку, то п╕вн╕ч Житомирщини межу╓ ╕з суц╕льними л╕совими масивами Гомельщини! Гомельська область ╓ «л╕совою» на 40%. Б╕лорусь же, в ц╕лому, зал╕снена на третину.
А у тих районах, де переважають укра╖нськ╕ д╕алекти, л╕сист╕сть дещо менша. Скаж╕мо, в Кобринському, Дорогичинському, ╤ван╕вському районах л╕си займають приблизно 25% територ╕╖. А ось у б╕лоруськомовному Лунинецькому район╕ л╕си займають 50% територ╕╖.
- Не знаю, чи можна тут виводити якусь законом╕рн╕сть? Можуть бути просто зб╕ги. Хоча, якщо подумати… У нас п╕вн╕ч Житомирщини ╓ дуже л╕совою: в Олевському район╕ л╕си становлять 70%. Це як у Ф╕нлянд╕╖! ╤ якраз у цьому район╕ мова трохи «б╕лорусизована». У Черн╕г╕вськ╕й област╕ л╕си складають 20%, але в п╕вн╕чно-зах╕дних околицях Черн╕г╕вщини, де в селах розмовляють майже б╕лоруською мовою, зосереджен╕ велик╕ л╕сов╕ масиви. Загалом, ц╕каве в╕дхилення в╕д суто мовно╖ теми. У б╕к ландшафт╕в…
Свого часу я добре досл╕джував наше прикордоння ╕ зробив висновок: якщо на т╕й чи ╕нш╕й територ╕╖ колись жили с╕веряни, древляни чи дул╕би, то с╕льськ╕ гов╕рки неодм╕нно несуть певний мовно-╕сторичний «в╕дбиток»…
- Ц╕лком згоден! Те ж саме можна сказати ╕ про радимич╕в, кривич╕в… Тисячу рок╕в минуло, а сл╕д давн╕х племен все одно залиша╓ться.
- В р╕зних районах Укра╖ни по-р╕зному називають «поминальний день». ╤нколи це «гробки», часом «д╕ди», на п╕вноч╕ Черн╕г╕вщини кажуть «радовн╕ца»… Це ж нагаду╓ б╕лоруську «радун╕цу».
- А ось у нас, на Берестейщин╕ б╕лоруська «радун╕ца» не прижива╓ться. Кажуть: «навський Великдень». Або «намський». Але останн╓ в╕д незнання…
- Д╕йсно, «навський», мабуть, в╕рн╕ше. В латиськ╕й мов╕ «наве» означа╓ «смерть». ╤ де в╕дгукнулося – аж на Берестейщин╕!
- Так, д╕алекти – це величезна скарбниця знань. З литовцями ╕ латишами ми мовн╕ «родич╕». Щось може й перегукуватися.
- Як д╕алекти впливають на саме ╕дентиф╕кац╕ю берестейц╕в?
- По-р╕зному. Зараз люди звикають, що вони б╕лоруси, але… з певними мовними особливостями. Ран╕ше називали себе ╕ «укра╖нцями», ╕ «руськими», ╕ «тутейшими». Часом казали: «наш╕ люди». Була спроба привчити до думки, що ми… поляки. Але в╕д полон╕зац╕╖ нас зберегло православ’я.
Стосовно само ╕дентиф╕кац╕╖ берестейц╕в, то маю ц╕каве спостереження. УПА в наших краях д╕яла в тих м╕сцевостях, де мова була близькою до укра╖нсько╖.
Зараз у М╕нську прожива╓ понад 65 тисяч берестейц╕в. Я з╕ «сво╖ми» розмовляю р╕дною гов╕ркою. А ще тут десятки тисяч вих╕дц╕в з Укра╖ни.
╤ вони мене розум╕ють.
- Берестейц╕ тут не асим╕люються?
- По-р╕зному бува╓. Часом ╕ молод╕ досить ст╕йко тримаються, говорять до мене лише «по-нашому», а бува╓, що й стар╕ не хочуть. Це в╕д людини залежить. Зрештою, в асим╕ляц╕╖ н╕чого дивного нема╓… Адже кримськ╕ укра╖нц╕ також втрачають р╕дну мову, хоча Крим оф╕ц╕йно належить Укра╖н╕. Що ж тод╕ говорити про Берестейщину, М╕нськ?
- Ви зна╓те кримську проблематику? Зв╕дки?
- Читаю газети. В тому числ╕ ╕ вашу «Кримську св╕тлицю» читаю в ╤нтернет╕. Так що читав вс╕ статт╕ про Берестейщину, читав ╕ «Б╕ловезького зубра», ╕ про Захарченка читав, про Кубань…
- Вас ╕ кубанська тема ц╕кавить?
- Ц╕кавить. Ми ж одного роду-племен╕… П╕д час колектив╕зац╕╖ чимало берестейц╕в пере╖хало жити на Кубань. ╤ з нашого села Симонович╕ чолов╕к 20 пере╖хало. Хтось з’╖здив на розв╕дку, повернувся ╕ сказав: «Там дух наш!» Ось ╕ по╖хали бажаюч╕. Все одно, з хутор╕в зганяли… В такий пер╕од значно легше знятися з м╕сця ╕ по╖хати св╕т за оч╕. Тим б╕льше, що кубанц╕ зустр╕чали наших прихильник╕в. Адже берестейц╕ селилися, саме на Чорноморщин╕, в укра╖нськ╕й частин╕ Кубан╕.
- Якщо ви читали статтю про Захарченка, то, напевно, звернули увагу – як тепло сприймали Кубанський хор у Львов╕? А це майже протилежн╕ частини укра╖нського етн╕чного масиву!
- Так у нас же кор╕ння сп╕льне! Кубанський хор ╕ у М╕нську сприймають непогано, а ось у Брест╕, особливо в селах краю, сприймали б ще краще! Ми не лише слухати любимо, але й сп╕ва╓мо ц╕ п╕сн╕ «Розпрягайте, хлопц╕, коней…» та багато ╕нших. Деяк╕ п╕сн╕ виконують трохи по-╕ншому. Наприклад «╥хали козаки яром-долиною, ╕ забрали Галю разом ╕з собою…»
- На Берестейщин╕ в с╕льськ╕й м╕сцевост╕ переважають б╕лоруськ╕ школи?
- Так.
- Тод╕ хочу провести паралель ╕з нашою п╕вн╕чною Черн╕г╕вщиною. На початку 80-х рок╕в побував у районному м╕стечку Городн╕. Там було дв╕ школи – укра╖нська ╕ рос╕йська. В рос╕йськ╕й д╕ти сп╕лкувалися виключно рос╕йською. А ось в укра╖нськ╕й було ц╕кав╕ше: на уроках послуговувалися л╕тературною укра╖нською, а на перерв╕ розмовляли укра╖нсько-б╕лорусько-рос╕йським суржиком. Причому, б╕лоруський компонент був дуже в╕дчутним. Отже, укра╖нська школа допомогла зберегти бодай крихту м╕сцевого, б╕лоруського? Якби дв╕ школи були рос╕йськими, то м╕сцевого колориту, певно, не було б зовс╕м. ╢ як╕сь аналог╕╖ з Берестейщиною? Чи не служать б╕лоруськ╕ школи сво╓р╕дним «щитом» в╕д швидкого зрос╕йщення? Звичайно, укра╖нськ╕ школи були б кращим вар╕антом, але в раз╕ ╖хньо╖ в╕дсутност╕…
- Тут картина така. З одного боку, не можна сказати, що б╕лоруське приходить на зм╕ну укра╖нському, «вит╕сня╓» його. В цьому план╕ б╕лоруськ╕ школи ╓ трохи кращим вар╕антом, бо зрос╕йщення йде не так швидко. Але якщо говорити про саме ╕дентиф╕кац╕ю, то тут все з точн╕стю до навпаки. Випускники рос╕йських шк╕л част╕ше ╕дентиф╕кують себе з укра╖нським, м╕сцевим, берестейським… А ось значна частина тих, хто позак╕нчував б╕лоруськ╕ школи, вже починають вважати себе… б╕лорусами. Школа сутт╓во вплива╓ на саме ╕дентиф╕кац╕ю. Хоча р╕дна гов╕рка (ви тут ма╓те рац╕ю!) не забува╓ться. Але за певних обставин Берестейщина може стати центром русиф╕кац╕╖ Б╕лорус╕. Тут б╕льший в╕дсоток електорату голосував за рос╕йську як другу державну. М╕сцев╕ люди побоювалися активно╖ б╕лорусизац╕╖. А рос╕йська, все ж, ╓ поширеною, св╕товою мовою, б╕льш ун╕версальною, н╕ж б╕лоруська.
Под╕бно до того, як угорц╕ Закарпаття чи румуни Черн╕вецько╖ област╕, так чи ╕накше, зм╕цнили позиц╕╖ рос╕йсько╖ як мови м╕жнац╕онального сп╕лкування, так ╕ етн╕чн╕ укра╖нц╕ Берестейщини, втративши р╕дну мову, можуть сприяти русиф╕кац╕╖.
Серг╕й ЛАЩЕНКО.
М╕нськ – Льв╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6096

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков