Версiя для друку Обговорити в форумi

Шановні співвітчизники!
Мій обов’язок звернутися до вас у зв’язку зі спробою парламентської коаліції загострити ситуацію в нашій країні. Завтра, 4 вересня, вони мають намір провести нелегітимне засідання Верховної Ради України.
Переконаний, нам вистачить мудрості пережити авантюри відомих вам хитромудрих товаришів.
Однак є ряд причин, які не дозволяють мені мовчки спостерігати за цим театром.
За провокаціями стоїть глухе бажання зірвати вибори. Воно викликане страхом втратити владу і своє персональне місце у цій владі.
Як видно, уроки засвоюються слабо. Дехто ніяк не може зрозуміти, що ані закон, ані публічні політичні домовленості порушувати не можна.
Країна змінилася. Країна не хоче терпіти цих інтриг. Народ не хоче мати справу з політиками, які за спиною людей постійно вдаються до обману.
Ставлю крапку над "і".
Згідно з Конституцією, Верховна Рада України п’ятого скликання є неповноважною.
Будь-яке рішення такої Ради є нелегітимним, воно не має жодної практичної сили і жодного політичного ефекту.
Дії народних депутатів, які вийдуть за межі закону, отримають чітку правову оцінку.
Упевнений - осуд прозвучить і з боку громадськості.
В умовах, коли парламент неповноважний, народні депутати мають право на зібрання. Це - їхня власна справа.
Можна було б не звернути увагу.
Але їм мало зустрітися один з одним після відпустки. Вони знову хочуть поспекулювати на тему законодавства.
Це - така технологія. Вони думають: давайте використаємо думки інших, щоб показати своє вболівання за долю виборців. Де цікаво, панове, ви були раніше?
Це - така гра. Вони думають: давайте "поштампуємо" рішення, щоб люди побачили, як ми працюємо.
Я назву результати цієї роботи. Після 1 червня у неповноважній Раді прийнято 39 псевдозаконів, із яких жоден не взятий до виконання. Кожен з них - нелегітимний.
Кожен - звичайна спекуляція на дуже чутливих темах - від державних закупівель до питання землі.
Ці приклади - не тільки на тему ефективності чи моралі народних обранців.
У них є конкретна ціна. Мільйони змарнованих гривень національного бюджету.
Це - ціна пропаганди політиків за ваш рахунок.
Я кажу спокійно, спокійно і твердо: панове депутати, заспокойтеся, не зловживайте терпінням людей, не перетворюйте Верховну Раду на посміховище.
У стінах українського парламенту - життя країни, а не плацдарм для ваших експериментів і двобоїв з вітряками.
Хочу, щоб це почув кожен і, насамперед Прем’єр-міністр, лідер парламентської коаліції Віктор Янукович.
Намір провести 4 вересня засідання парламенту закінчиться нічим.
Я дивлюся вперед. Країна рухається вперед.
Після виборів 30 вересня ми приступимо до легітимного, повноцінного схвалення першочергових законів.
Це зробимо у повноважному парламенті. Без бутафорії і галасу.
Так буде скасовано необмежену депутатську недоторканність.
Так буде схвалено Державний бюджет 2008 року.
Так будуть прийняті реальні соціальні зміни, які дозволять підвищити ваші зарплати, пенсії, допомогу і стипендії.
Я хочу, щоб політики, нарешті, почали працювати. Це, в моєму розумінні і відчутті, вимога кожного з вас.
Я сказав все. Вибори - 30 вересня. Відхиляю метушню авантюристів. Спокійно і впевнено народ зробить свій вибір. Ми стали іншими.
Дякую за увагу.
3 вересня 2007 р.
м. Київ.

ЛИСТ У НОМЕР
ВЕРХОВНУ РАДУ ТРЕБА МІНЯТИ!

Парламент незалежної держави України має берегти і розвивати самостійну українську державність, а не гальмувати її чи й руйнувати. Це залежить від особового складу депутатів і керівництва парламентом. А також від виконавчої влади - уряду.
Наша незалежна держава має свою національну державну символіку, яку парламентарі мають вважати священною, любити як рідну, повсюдно використовувати. Навіть на робочих місцях. Що то за парламент незалежної держави України нині, коли його голова О. Мороз і його заступник
А. Мартинюк поза кріслом президії парламенту на мітингах йдуть під червоними прапорами недавнього Союзу-колонізатора, виступають з промовами, які суперечать самостійності України? Чи вони настільки нахабні, без елементарної честі і совісті, чи вважають націю недорозвинутою?
Чи можна уявити, щоб, наприклад, в Індії, яка понад 200 років була колонією Англії, при теперішній незалежній державі спікер її парламенту на мітингах виступав під англійським державним прапором і закликав до неоколонізації? В Україні, на жаль, таке брудне антидержавне явище з боку парламентарів є. І наче так в нас і має бути. Українці-виборці "з чистою совістю" спокійно голосують за таких парламентарів. Ще не мають власного державницького почуття? Чи це їх голосує-обирає діаспора?
Взагалі незалежна держава Україна нині повна загадок. Коаліційна більшість парламенту і уряд - це супернуворишський донецький панрусо-пан’єврейський діаспорний симбіоз. Без української державницької національної ідеї.. Враження таке, ніби Україна це не суверенна держава, а щось на зразок чорної пам’яті "соцкраїни" при Союзі-колонізаторі. Соцкраїни Польща, Угорщина, Болгарія тощо ніби були "незалежними", насправді "зовнішніми колоніями", повністю підкореними Радянському Союзу. Чи таку стадію "зовнішньої колонії" Російської Федерації нині мусить пройти Україна, щоб таки стати незалежною державою з українським парламентом і урядом? Чи довго нація має чекати цього? Аж після розпаду колоніальної імперії Російської Федерації? Це буде скоро?
Коаліційна більшість недавнього парламенту агресивно виступала проти вступу держави в цивілізований Європейський Союз (вступ до НАТО викликає у них шалену лють, істерику і сказ), вимагала вступу в Єдиний економічний простір на чолі з Росією. Наша нація понад 300 років була колонією Російської імперії і Союзу-колонізатора. Не треба описувати, кожен українець знає, які від цього були наслідки. Хіба українська нація приречена вічно бути під Росією? Не має права на інший вибір?
Наближаються позачергові вибори до парламенту. Якщо громадяни знову переоберуть "недержавних" парламентарів, не слід чекати ні розвитку самостійної державності, ні покращення життєвого рівня громадян. Головно робітництва і селянства, яких нинішні парламентарі та їхній уряд знову зробили "пролетарями", і не згадують, ніби їх і немає в державі, наче це не основна маса громадян.
Пора схаменутися.
Микола ГАЛИЧАНЕЦЬ.
м. Тернопіль.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #36 за 07.09.2007 > Тема "З перших уст"