Версiя для друку Обговорити в форумi

 Черговою зупинкою всеукраїнського виставкового туру Заслуженого майстра народної творчості України, члена Національної спілки художників України, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Героя України Віри Роїк "Український рушничок", що проводитися під патронатом Президента України, став Чернігівський обласний художній музей.
 Протягом століть постає народне мистецтво вишивки. Виникло воно з любові до рідного краю, всього навколишнього світу і з потреби бачити і відчувати красу, творити її власними руками.
 Багатьма поколіннями невідомих майстрів створювалися різні види художнього оздоблення виробів. Прикрашали вишивкою жіночі й чоловічі сорочки, рушники, верхній одяг - свити, кожухи, головні убори - очіпки, намітки, хустки. Люди навчилися створювати складні малюнки з умовних знаків-символів, де кожна лінія чи фігура мали певне значення. Символічні знаки не тільки прикрашали, а й повинні були охороняти, оберігати, захищати від злих духів, приносити щастя й добробут. Із покоління в покоління передавали майстрині своє розуміння прекрасного й секрети рукоділля. Від бабусі до онуки, від матері до дочки переходили у спадок орнаментальні мотиви, їхні композиційні рішення, кольорові сполучення, характерні для різних регіонів України. Так народжувалися народні традиції, кожне покоління вишивальниць відбирало все найкраще, створене до нього, і доповнювало його новими орнаментами й техніками.
 В наш час вишивка продовжує плідно розвиватися завдяки творчості окремих фахівців. Однією з видатних сучасних майстринь української народної вишивки є Віра Сергіївна Роїк (1911 р. н.), яка продовжує народні традиції, плекає їх, відроджує давні техніки шитва.
 Народилася Віра Сергіївна в Лубнах на Полтавщині. Ще з дитинства почала займатися вишивкою, опановувати старовинні шви, аналізувати орнаменти. Першими її вчителями були рідна бабуся і мама.
 У 1936 році на Всеросійській виставці в Москві майстриня вперше продемонструвала свої роботи.
 В роки Великої Вітчизняної війни її було поранено. Але майстриня продовжує вишивати лівою рукою, опанувала 300 різновидів вишивальних технік. Улюбленими з них є: гладь "качалочка", хрестик, полтавська гладь, рушникові шви, лиштва, набирування, мережка через чисницю.
 За порадою лікарів у 1952 році Віра Роїк з родиною переїздить до Криму, де проживає і в наш час.
 Віра Сергіївна, вдосконалюючи свою майстерність, все своє життя присвятила вивченню й розвитку вишивки України. Творчо опрацьовувала орнаменти, використовувала їх в своїх композиціях. Вона виготовила безліч традиційних виробів, декоруючи їх геометричними та рослинними орнаментами, вводячи в свої композиції рушників, панно і килимків антропоморфні та зооморфні зображення. Майстриня застосовує різноманітні техніки, що перетворюють звичайні шви в творіння високої майстерності.
 Частина її доробку була представлена на виставці в Чернігівському художньому музеї. Особливу увагу слід приділити великому рушнику "Мир", в основі сюжету якого - символ вічного життя - Дерево у вигляді квітучої квітки у "вазоні". Панно "Свято урожаю" (1999) - як символ працелюбства українського народу, рушники "Червоні маки" (1996) та "Святковий" (1983), панно "Забіяки" та "Світанок" (1996), багатобарвні килимки "Іграшки" та "Каченята".
 Віра Роїк привезла на виставку і роботи своїх учениць Аліни Воронової (Роїк), Юлії Абрамової, Мері Нікольської і Тамари Бєліч.
 До виставки було видано каталог "Персональна виставка "Український рушничок Віри Роїк" (автор-упорядник - Н. М. Бібік).
 На урочистому відкритті експозиції були присутні заступник голови Чернігівської облдержадміністрації
В. М. Тандура, заступник начальника обласного управління культури та туризму В. Ю. Сарана, який вручив майстрині "Почесну грамоту" обласного управління культури та туризму Чернігівської облдержадміністрації, голова Чернігівського осередку Національної спілки народних майстрів України В. І. Мороз та інші.
 Виставка мала великий попит, її робота висвітлювалась засобами масової інформації м. Чернігова та області. Для різних категорій глядачів було проведено 43 екскурсії, а також захід для учнів шкіл Чернігова, присвячений Дню Конституції.
 Почесний вік мисткині не стоїть на заваді активній науково-освітній та творчій діяльності на ниві розвитку української традиційної вишивки, а також популяризації її в усьому світі.
 Віра Сергіївна сповнена творчих сил, енергії і планів на майбутнє. Її творчість - одвічне покликання художника-патріота - творити добро і красу. Її мистецтво просте і щире, як народна пісня, наповнює людські серця справжньою красою й величним українським духом.
 Ніна БІБІК,
 завідуюча сектором декоративно-ужиткового мистецтва Чернігівського художнього музею.

...ТА В ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ

 З Чернігова шлях виставки В. С. Роїк "Український рушничок" простелився до Хмельницького. "Щиро й з великою шаною зустрічали майстриню з Криму та її роботи, пронизані аурою добра, щирості та родинним теплом, у Хмельницькому", - так писала про відкриття виставки в місцевому художньому музеї газета Хмельницької міської ради "Проскурів" 28 червня ц. р. І справді - Вірі Роїк дарував чарівні мелодії українських народних пісень та авторських шлягерів квартет бандуристів з музучилища ім. В. Заремби під керівництвом М. Босенка.
 У вступному слові директора музею Людмила Задорожна розповіла про життєвий і творчий шлях майстрині.
 Теплими словами та букетами квітів віншували майстриню відома хмельницька вишивальниця Тамара Лесь, від обласної Спілки художників - Микола Мельничук та інші.
З Луцька приїздив привітати Віру Сергіївну відомий вишивальник Юрій Савка.
 У книзі відгуків багато теплих слів на адресу Майстрині та її учениць. Так, наприклад, викладач, завідувач кафедри трудового навчання та художнього конструювання Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Г. Бучківська зокрема пише: "...Сердечна вдячність Вірі Сергіївні за її подвижницьку працю по збереженню та пропаганді української вишивки. Такі виставки дуже необхідні сучасній молоді...".
 Цікаво зазначити, що в цей час всеукраїнська акція з вишивання 10-метрового рушника, що розпочалася в травні ц. р. на острові Хортиця та завершиться в Києві на День Незалежності, переїхала з Вінниччини на Хмельниччину. Цей рушник національної єдності було продемонстровано в залі Хмельницького художнього музею, де на той час перебувала виставка В. С. Роїк та її учениць.
 І це дуже символічно - роботи кримської майстрині і "Рушник національної єдності" в одній залі.
Ми й справді єдині. І переконані, що цей оберіг стане атрибутом державної символіки.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2007 > Тема "Душі криниця"