|
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2007 > Тема "З перших уст"
#3 за 19.01.2007
ЧУЖОЮ МОВОЮ ╤ НА ЧУЖ╤Й МОРАЛ╤
Павло СУЩЕНКО, учитель.
Парадоксально, але факт: на 16-му роц╕ незалежност╕ вс╕ першокласники Олександр╕всько╖ школи Красногвард╕йського району Криму (а це укра╖нц╕, татари, рос╕яни, чехи, естонц╕...) навчатимуться мовою не сво╓╖, а чужо╖ держави. Чому? "На навчання укра╖нською батьки подали мало заяв".
Ось так, одним розчерком пера "заботливые родители" перекреслили майбутн╓ сво╖х улюблених чад. Чи то не подумали, як же ╖хн╕ д╕ти житимуть ╕ працюватимуть в держав╕, не волод╕ючи державною мовою, чи не змогли уявити сво╖х д╕тей господарями Укра╖ни, а т╕льки гастарбайтерами чужо╖ держави, але в будь-якому випадку мудрими ╕ виваженими ╖хн╕ вчинки не назвеш, одним словом, "несв╕дом╕". Правда, несв╕дом╕сть ця якась дивна.
В минул╕ роки ц╕ ж сам╕ батьки ╕ бажали, ╕ заяви в класи з державною мовою викладання писали, а тут на тоб╕ - "не желают". Н╕би затемнення якесь найшло. Дал╕ я ще повернусь до цього та╓мничого феномена, але зараз я хот╕в би звернути вашу увагу на не менш загадкову повед╕нку владних структур, як╕, мов той страус, сховали голову в п╕сок ╕ роблять вигляд, що н╕чого не в╕дбува╓ться.
А в╕дбуваються дуже серйозн╕ реч╕. В╕дмовляючись в╕д укра╖нсько╖ мови, громадяни Укра╖ни фактично виступають проти сво╓╖ держави. Це не просто така соб╕ кул╕нарна примха чергового гурмана, це пол╕тичний акт. До того ж антидержавний. А владн╕ структури зам╕сть того, щоб бити в набат, збер╕гають цвинтарний спок╕й. Чи не дивно? Так. Але т╕льки на перший погляд, бо коли поглянути глибше, то побачимо, що саме владн╕ структури (зокрема м╕н╕стерство осв╕ти) п╕дштовхнули громадян до такого кроку, п╕дсунувши ╖м троянського коня у вигляд╕ гасла: "Мова навчання за вибором батьк╕в".
Такий псевдодемократизм ще можна було б зрозум╕ти, коли б виб╕р мови сп╕лкування стосувався батьк╕в. Людин╕ похилого в╕ку не просто перевчитись з одн╕╓╖ мови на ╕ншу. Але ж виб╕р пропонують не для л╕тн╕х людей, а для п╕дростаючого покол╕ння. Тобто т╕ протир╕ччя, той мовний розкол ╓дино╖ укра╖нсько╖ нац╕╖, якого досягла Рос╕йська ╕мпер╕я, хочуть не т╕льки зберегти, а й передати в наше майбутн╓.
Що, в м╕н╕стерств╕ не розум╕ли, що не вс╕ батьки мають час ╕ можливост╕ проанал╕зувати майбутн╕ насл╕дки того вибору? Тож будучи зрусиф╕кованими, в багатьох випадках вибиратимуть не те, що краще ╕ потр╕бн╕ше, а що звичн╕ше. Тобто ╕ м╕ну п╕дклали, ╕ руки чист╕ (вибирали ж бо батьки). От ╕ ма╓мо те, що ма╓мо. А точн╕ше, що нам п╕дсунули.
Для кого ж тод╕ стара╓ться те м╕н╕стерство? Для тих, хто написав заяву про бажання вчитись державною мовою ╕ не отримав тако╖ можливост╕, чи для тих, хто не писав заяви ╕ з╕ткнеться з проблемами при працевлаштуванн╕ в майбутньому? Кому потр╕бн╕ от╕ мовн╕ протир╕ччя в сусп╕льств╕, ота пол╕тика зр╕кання укра╖нсько╖ мови укра╖нцями вже в незалежн╕й держав╕?
Думаю, що н╕ Укра╖н╕, н╕ укра╖нському народу вона не потр╕бна. Тож, кинут╕ владою на самовиживання, люди рятуються, хто як може. ╤ тут якраз доречним було б повернутись до одного та╓мничого затемнення, яке раптом впало на батьк╕в, ╕ вони "не желают" навчати сво╖х д╕тей державною мовою.
- В чому справа? - запитую самих батьк╕в.
- Не хочу, тому що т╕ укра╖нськ╕ класи т╕льки за назвою укра╖нськ╕. П╕дручник╕в укра╖нською мовою нема!
- У школ╕ два - три вчител╕ волод╕ють державною, а решта все одно викладають предмети рос╕йською.
- Бо╖мося, що к╕лька рок╕в д╕ти провчаться укра╖нською, а пот╕м з╕ллють клас з рос╕йським ╕ дал╕ викладатимуть рос╕йською. Як от ледве не сталося з 5-м "у" - з нього вибув один учень ╕ вже хот╕ли об'╓днати з рос╕йськомовним класом. Спасиб╕ узбецьк╕й с╕м'╖, яка в╕ддала свого сина в цей клас, цим врятувавши 5-й "у".
А були ╕ набагато радикальн╕ш╕ висловлювання. Наприклад, а нав╕що т╕ укра╖нськ╕ класи, коли Крим у 2007 роц╕ буде в склад╕ Рос╕╖?
- Хто це таке сказав?
- Пут╕н.
- Але ж Пут╕н не наш президент.
- Ну то й що. Пут╕н сказав ╕ зробить... А хто йому перешкодить. У нас ╓ укра╖нська влада?
Важко тут щось заперечувати, бо влада й справд╕ далека в╕д народу ╕ ма╓ п╕дмочену репутац╕ю не т╕льки через свою антиукра╖нську, антинародну д╕яльн╕сть (прихватизац╕я загальнонац╕ональних багатств, спроби розчленувати Укра╖ну, лоб╕ювання ╕нтерес╕в чужих держав ╕ т. д.), а й через св╕й ол╕гарх╕чно-крим╕нальний ментал╕тет.
Як вчити д╕тей не красти, не брехати, не вбивати, коли чиновники сво╓ю повед╕нкою пропагують зовс╕м ╕ншу мораль? Коли не патр╕оти, не майстри сво╓╖ справи, не чесн╕ й порядн╕ люди, а шахра╖ ╕ перевертн╕, бездарн╕ ╕ безпринципн╕ ╕стоти об╕ймають кер╕вн╕ посади. ╤ не т╕льки жирують за народн╕ кошти, а ще й насм╕хаються з цього народу за його терпляч╕сть.
Сумно усв╕домлювати, що новий навчальний р╕к почався ╕ чужою мовою (для багатьох), ╕ на чуж╕й морал╕ (для вс╕х). Хто виросте з цих майбутн╕х громадян? Сини й доньки Укра╖ни чи чергов╕ ╕уди й п╕лати? Хочеться в╕рити в перше, та за умови збереження нин╕шнього статус-кво на пол╕тичному ол╕мп╕ це питання звучить риторично.
с. Олександр╕вка, Красногвард╕йський р-н.
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2007 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4394
|
ДАЛЕКОБ╤ЙНА ЗБРОЯ ТА СТРАТЕГ╤Я НАБЛИЖЕННЯ МИРУ:
УРЯДОВ╤ ╤НСТИТУЦ╤╥ ЗАРАЗ МАЮТЬ ПРАЦЮВАТИ ЩЕ АКТИВН╤ШЕ, Н╤Ж РАН╤ШЕ
ЗМ╤НИ В УРЯД╤:
СЬОГОДН╤ ДЕНЬ, КОЛИ УКРА╥НА ОСОБЛИВО ВШАНОВУ╢ ПАМ’ЯТЬ УС╤Х НАШИХ ПОЛЕГЛИХ ВО╥Н╤В
