"Кримська Свiтлиця" > #15 за 07.04.2006 > Тема "Душі криниця"
#15 за 07.04.2006
П╤СТ ДУХОВНИЙ
о. Олег ВЕДМЕДЕНКО
ДОРОГА ДО ХРАМУ Рубрику веде о. Олег ВЕДМЕДЕНКО, протодиякон Луцького кафедрального собору УПЦ КП, ╕нспектор з питань м╕с╕йно╖ д╕яльност╕ Луцько-Волинського ╓парх╕ального управл╕ння.
П╤СТ ДУХОВНИЙ Який п╕ст потр╕бен Богов╕? Чи угодний Господу такий "п╕ст", коли людина невигадливо перейшла з╕ споживання м'яса на рибку, грибочки та ог╕рочки? Коли вона не ╖сть м'яса, я╓ць, не п'╓ молока, але п'╓ кров брата свого? Безумовно ж, н╕! П╕ст т╕лесний необх╕дний для нас з вами, для нашого здоров'я, для зм╕цнення нашо╖ вол╕, для перемоги нашого духа над плоттю; для Господа ж - потр╕бен п╕ст духовний. Без духовного посту п╕ст т╕лесний - усього лише проста д╕╓та. Тому й святий Антон╕й Великий визнача╓ п╕ст як стриман╕сть у першу чергу язика, серця, а пот╕м уже черева. Вт╕м, зверн╕мося до Святого Письма, ╕ пошукаймо у ньому в╕дпов╕дь на запитання: чи правильно ми розум╕╓мо суть святого посту? Господь, звертаючись до пророка, навча╓: "Кричи на все горло, не стримуйсь, св╕й голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народов╕ Мо╓му про ╖хн╕й переступ, а домов╕ Якова - ╖хн╕ гр╕хи! (тут "д╕м Якова" - з╕брання ус╕х син╕в в╕ри, ус╕х "кол╕н" народу Божого, ус╕х в╕руючих - тих, хто призива╓ ╤м'я Господн╓. - Авт.). Вони-бо щоденно шукають Мене та жадають п╕знати дороги Мо╖, мов народ той, що праведне чинить, ╕ права свого Бога не кида╓. Питаються в Мене вони про права справедливост╕, жадають наближення Бога: "Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не зна╓ш того?.." Отак, у день посту свого ви чините волю свою, ╕ вс╕х ваших роб╕тник╕в тиснете! Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно. Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височин╕! Х╕ба ж оце п╕ст, що Я вибрав його, - той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, ╕ стелить верету та поп╕л? Чи ж оце назива╓ш ти постом та днем уподоби для Господа? Чи ж оце не той п╕ст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожност╕, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, ╕ всяке ярмо роз╕рвати? Чи ж не це, - щоб вламати голодному хл╕ба свого, а вбогих бурлак╕в додому впровадити? Що як побачиш нагого, - щоб вкрити його, ╕ не сховатися в╕д свого р╕дного? Зася╓ тод╕, мов досв╕тня зоря, тво╓ св╕тло, ╕ хутко шк╕рою рана твоя заросте, ╕ твоя справедлив╕сть ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою! Тод╕ кликати будеш ╕ Господь в╕дпов╕сть, будеш кликати - ╕ В╕н скаже: Ось Я! Якщо в╕ддалиш з-пом╕ж себе ярмо, не будеш п╕дносити пальця й казати лихого, ╕ будеш давати голодному хл╕б св╕й, ╕ знедолену душу наситиш, - тод╕-то засв╕тить у темряв╕ св╕тло тво╓, ╕ твоя темрява н╕би як полудень стане, ╕ буде Господь тебе завжди провадити, ╕ душу твою нагоду╓ в посуху, кост╕ тво╖ позм╕цня╓, ╕ ти станеш, немов той напо╓ний сад, ╕ мов джерело те, що води його не всихають!.." (Книга пророка ╤са╖). Ось якого посту чека╓ в╕д нас Вседержитель! Ось яко╖ жертви - милосердя. "Коли б знали ви, що то ╓: "Милост╕ хочу, а не жертви", то ви не судили б невинних", - ясу╓ Господь фарисеям. "Милост╕ хочу, а не жертви, ╕ богоп╕знання б╕льше в╕д ц╕лопалень", - посв╕дчу╓ В╕н фарисеям ╕ сьогодн╕шнього дня. Не випром╕нюйте зло! Зреч╕ться себе, смир╕ться, розв'яж╕ть кайдани безбожност╕ вашо╖. П╕знайте волю Мою, в╕дкрийте сво╖ серця для св╕тла ╕стини й побачте, що воля Моя проста й зрозум╕ла, що вона в ╓диному слов╕ - возлюби. Розв'яж╕ть пута ярма гр╕ховного! Доки будете п╕д прокляттям? Доки будете роз'╓днан╕ з╕ Мною за жорстокосердя сво╓? Доки кадитимете отим ╕долам, що ╓ людськ╕ пристраст╕ та пожадливост╕ плот╕, у першу чергу заздр╕сть та жад╕бн╕сть ваша? Усуньте ╕з ваших сердець "крайн╕ шк╕рки"; "необр╕зан╕" ось вуха ваш╕, ╕ слухати уважно не можете ви, ╕ слово Господн╓ для вас стало посм╕хом. Пуст╕ть на волю утиснений дух св╕й, зв'язаний ярмом омани багатства в╕ку цього, ярмом гордост╕ та зарозум╕лост╕ вашо╖. Не п╕дносьте свого пальця ╕ не каж╕ть лихого... (Та як же, коли "що лежить на серц╕ - те говорять уста".) Роде зм╕╖ний! Як ви можете мовити добре, сам╕ бувши зл╕? Вламайте голодному хл╕ба, ╕ не т╕льки буквального. Под╕л╕ться ╕ хл╕бом духовним - добрим словом, щирою, не зверхньою порадою; прийм╕ть рад╕сть та горе ближнього як сво╖; введ╕ть вбогих бурлак╕в в д╕м серця свого, з╕гр╕йте "блукаючих б╕дних" теплом сво╓╖ душ╕. А як побачите нагого, ╕ не т╕льки буквально, а й духовно нагого, тобто винного перед Богом ╕ людьми, який не ма╓ одягу праведност╕, щоб прикрити ганьбу наготи сво╓╖, - не в╕двертайтесь в╕д нього, прикрийте провину його сво╖м "одягом", сво╓ю праведн╕стю; не цурайтесь його як отой фарисей: "Дякую, Боже, Тоб╕, що я не такий, як ╕нш╕ люди: здирники, неправедн╕, перелюбн╕, або як цей митник..." Бо насправд╕ вийде в╕н, цей духовно нагий "митар", б╕льш виправданим, ан╕ж ви... Ось якого посту чека╓ в╕д нас Бог. Великий п╕ст розпочався. "Кричи на все горло, не стримуйсь, св╕й голос повищ, мов у сурму!.." - заклика╓ Господь через пророка ╤саю. "Засурм╕ть на С╕он╕ в сурму, зд╕йм╕ть крик на свят╕й гор╕ Мо╖й!.." - гримить голос Господн╕й в Йо╕ла. "Горе безпечним на С╕он╕!.." - вторить ╖м також Амос. Чи почу╓мо? Великий П╕ст трива╓...
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 07.04.2006 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3774
|