Версiя для друку Обговорити в форумi

ПІСЕННИЙ ПОСОЛ УКРАЇНИ
На початку грудня співачка Руслана відправилася на гастролі до Литви та Росії. Турне розпочалося з Вільнюса, де з популярною українською виконавицею, переможницею конкурсу "Євробачення" зустрілися члени парламентської фракції "Союз Вітчизни" (консерваторів Литви) і працівники парламенту, передає Укрінформ з посиланням на інформагентство "Ельта".
Староста фракції "Союз Вітчизни" Андрюс Кубілюс вручив співачці символічний букет помаранчевих гербер. На зустрічі з представниками Союзу Вітчизни, яка продовжувалася набагато довше, ніж планувалося, Руслана розповіла про події в Україні, із задоволенням фотографувалася з політиками і роздавала автографи. Прибувши до Вільнюса з концертом, Руслана сказала, що для неї це "також можливість розказати, що насправді відбувається в Україні". Не знати, як для Литви, але для Росії це сьогодні більш, ніж актуально...

НЕ ГОСТЯ КАРПАТСЬКА, А НАША СЕСТРА...

Її прізвище Лижичко, донька Карпат. Але її вже, певне, півсвіту зве лише по імені - Руслана. Переможниця "Євробачення-2004" своїми виступами зачарувала Європу і своїм іменем представляє рідну країну Україну.
Ще більше за рік від цієї перемоги на конкурсі вона вже знала про громадського діяча України Віктора Ющенка, тому й побувала на його батьківщині в Сумській області - Слобожанщині. А сталося це на купальському народному святі. Саме тоді ніби відбулася перша репетиція її мистецької програми.
Вже прославлена, вона зустрічаючись через рік з працівниками преси, говорила, що політика її не цікавить, що вона стоїть осторонь від неї. Та коли дізналась про вибори Президента України, свою позицію радикально змінила. От її слова: "...я відчуваю моральний обов'язок заявити свій протест проти грубої сили та маніпуляції, що застосовується до моїх співвітчизників. У першому турі я голосувала за Віктора Ющенка і сьогодні ще більше переконана в правильності свого вибору".
Вона виступила перед багатотисячною громадою на столичному Майдані Незалежності, Майдані Миру. Сам київський голова Олександр Омельченко, що вітав Руслану разом з своїми онуками, підніс її на руках, ніжно назвавши Русланочкою, ще й поділився мрією, що його онуки візьмуть з неї приклад, будуть митцями.
Її оточила молодь та назвала своєю сестрицею: "Ви не гостя, а наша рідна сестриця!"
І палали радісно молодечі лиця...
А я один з тих, що теж чарувався її танцем та співом на своїй батьківщині, на Слобожанщині, і не міг не висловити свого враження від того.

КАРПАТИ - В НЕДРИГАЙЛОВІ
На Купала, на Івана
В Недригайлові Карпати,
Принесла їх нам Руслана,
Щоб із святом привітати.
З нею і легенди, й танці,
І пісні понад Сулою,
З нею і казки-посланці -
Все принесла із собою!
Хоч маленька, а здається
І опришки в ній завзяті!
Приторкнулося до серця
Кожного, що був на святі.
У однісінькій особі
Відблиски вогню-аркана*,
І закоханих жадоба,
Коломийка злотом ткана;
І стрімкий порив смереки,
Крик сполоханої птиці,
Вітру посвист, дощ і спека,
І - криниця, щоб напиться!
Наче вивірка, як дзига,
Наче буйне вітровіння,
То летить вона, то біга,
Наче блискавки мигтіння!
Дух незборного опришка
І краса гуцулки Ксені.
Коломийки вперемішку
І зажурені, й веселі.
Наче квітка полонини
Гостя юна серцем чулим
Наших хлопців полонила
І похилих сколихнула!
Юна гостя невеличка
Голосна ж, метка, смілива,
Мов гірська бурхлива річка
Незабутня гостя-диво.
Чорнобривка, босоніжка
Миттю вітер запрягла,
Потім попускає віжки,
Знов злітає мов стріла!
По свіжесенькій росиці
То біжить, то підліта
Чорноброва чарівниця
Гостя дорога ота.
І в ці радісні хвилини
Коломийка свіжа лине:
"Чудуються добрі люди,
Чом дівчина мила,
Та ж бо в неї ясна зоря
Кілька раз гостила".
І на неї задивлялись з неба зорі ясні,
І Сула зачарувалась,
бо краса не гасне!
Задивлялись на Руслану
Зорі наші з неба,
А Сула, що в квітах тане,
Заклика до себе...
Над Сулою по росі
Знов летить, як вітер,
Їй ми дякуємо всі
Та підносим квіти.
Не пристане до такої
Аніяке горе
Невтомної та прудкої
З Карпат, з Чорногори.
Заклика усіх вона:
- Добре святкувати!
З нами почалась весна,
То ж ще рано спати!
Та надходить
час прощання
Коломийки мить остання...
- Прилітай до нас ізнову,
Радістю наснажуй нас,
І даруй красу казкову,
І свою квітчасту мову,
Віру у майбутній час!
...Побули у нас Карпати
І квітка кісниця**,
Нам того не забувати,
Ще не раз присниться:
На Купала, на Івана
Чорнобривочка Руслана...
13.IV 2004 р.

* Аркан - гуцульський танок.
** Квітка Шовкова кісниця. Вона ще зветься едельвейсом.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2004 > Тема "Душі криниця"