Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«К╤ЛЬКА ДН╤В, ЯКЩО НЕ РАН╤ШЕ»:
У Пентагон╕ сказали, коли Укра╖на отрима╓ перш╕ парт╕╖ озбро╓нь…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ - ПРО ДОПОМОГУ США: АМЕРИКАНЦ╤ БАЧАТЬ КОЖЕН СВ╤Й ДОЛАР, ЯКИЙ ЗАХОДИТЬ В УКРА╥НУ
«Усе йде на поле бою, п╕дтримуючи не лише укра╖нську арм╕ю, а й захищаючи демократ╕ю у...


У ПАЛАТ╤ ПРЕДСТАВНИК╤В США ОПРИЛЮДНИЛИ ЗАКОНОПРО╢КТИ ПРО ДОПОМОГУ, УКРА╥Н╤ - МАЙЖЕ $61 М╤ЛЬЯРД
Сп╕кер Майк Джонсон заявив у середу, що плану╓ провести голосування щодо пакета допомоги ц╕╓╖...


ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
Нам ус╕м ╕з вами треба зараз переграти Пут╕на в р╕шучост╕, щоб ця в╕йна нарешт╕ почала йти до...


КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 29.04.2022 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 29.04.2022
НЕМА╢ СХОДУ ╤ ЗАХОДУ, НЕМА╢ ГАЛИЧИНИ ╤ СЛОБОЖАНЩИНИ - ╢ УКРА╥НА

Знаний ф╕зик-теоретик та рел╕г╕йна людина нав╕ть у добу найб╕льшого радянського “застою”. Академ╕к НАН, перший в╕цепрем'╓р в укра╖нському уряд╕ (1992-1993 рр.) ╕ перший оч╕льник ╤нституту нац╕онально╖ пам'ят╕… Ветеран Друго╖ св╕тово╖ ╕ прихильник примирення м╕ж во╖нами радянсько╖ арм╕╖ та УПА. Зрештою, ╤гор Юхновський - один ╕з батьк╕в-засновник╕в укра╖нсько╖ держави.

У ц╕ нелегк╕ для вс╕х нас часи нам захот╕лося переосмислити недалеке минуле, тепер╕шн╓ та майбутн╓ Укра╖ни разом з ц╕╓ю легендарною людиною.

- ╤горе Рафа╖ловичу, ми говоримо з вами в дн╕, коли трива╓ кровопролитна битва за Донбас ╕ п╕вдень Укра╖ни. Яке ваше в╕дчуття: наск╕льки близькою чи далекою ╓ наша перемога?

- Перемога - велике слово. Як довго ми будемо йти до перемоги, я не знаю. Але я думаю, що ми ма╓мо вистояти. Вистояти проти рос╕╖ — для нас то вже ╓ перемога.

ДЕРЖАВУ В НАС УЖЕ Н╤ХТО НЕ МОЖЕ ЗАБРАТИ

- Де ма╓ бути межа компром╕с╕в, червона л╕н╕я, за яку Укра╖на не перетне у в╕дносинах ╕з рф, ╕ чим вона може поступитися?

- Укра╖на стала державою у 1991 роц╕. Стала за умови дотримання кожно╖ букви старо╖ Конституц╕╖ 1976 року та з дотриманням процедури. Була прийнята оф╕ц╕йна Декларац╕я Верховно╖ Ради Укра╖нсько╖ Радянсько╖ Соц╕ал╕стично╖ Республ╕ки про державний суверен╕тет, ми скористалися конституц╕йним правом на це. П╕сля того ми провели референдум, який п╕дтвердив: б╕льш як 90% усього населення Укра╖нсько╖ Радянсько╖ Соц╕ал╕стично╖ Республ╕ки схвалю╓ незалежн╕сть. Тому знищити Укра╖нську державу неможливо. Ми можемо бути в р╕зних ситуац╕ях, але державу у нас вже тепер н╕хто не може забрати. ╤ нав╕ть п╕сля вс╕х компром╕с╕в держава Укра╖на ма╓ бути в кордонах 1991 року.

- ╤горе Рафа╖ловичу, ви ветеран, воювали у Другу св╕тову. Зараз рос╕яни прийшли воювати з нами, ╕ ми бачимо цин╕чн╕ прояви рос╕йського нацизму. А ви пригаду╓те, яким був радянський солдат? Який був укра╖нський солдат ╕ який був н╕мецький солдат?

- Я можу говорити про це, спираючись на св╕й власний досв╕д. Я був солдатом першого взводу першо╖ роти 201 батальйону резерву головного командування Радянського Союзу. Сапером-м╕нером, розм╕новував, будував бл╕ндаж╕ ╕ т. ╕н. Для мене образ радянського солдата - обличчя мо╖х друз╕в у взвод╕. Командира взводу чи командира нашо╖ роти.

Чи це були укра╖нськ╕ солдати? Це був радянський солдат. Там були ╕ укра╖нц╕, ╕ рос╕яни, ╕ грузини. Важко сьогодн╕ виокремити, яким був рос╕йський солдат чи укра╖нський солдат. Якщо говорити про командира мого взводу, це був надзвичайно розумний ╕ геройський лейтенант ╤ванов. ╤ в╕н н╕коли не посилав взвод на якусь в╕йськову справу, не розв╕давши все особисто. ╤ той радянський солдат (не бачу я в даному випадку гр╕ха у такому узагальненн╕) поводився г╕дно, ╕ у ставленн╕ одне до одного, ╕ у ставленн╕ до полонених.

Пам’ятаю п╕д Золочевом ми були у запекл╕й битв╕. Н╕мц╕ були оточен╕ п╕д Бродами, ╕ це оточення тягнулося аж до Золочева. ╤ п╕д Золочевом н╕мц╕ намагалися прорватися з оточення. А там така м╕сцев╕сть, з право╖ сторони низина, то ото якраз територ╕я Брод╕вського котла, а з л╕во╖ сторони л╕си ╕ пагорби. Якщо ви втечете в л╕с, то вже вряту╓теся, ╕ н╕мц╕ намагалися втекти в той л╕с. Це була справжня битва. Я спок╕йно ц╕лився та стр╕ляв. Без ненавист╕ та зайвих емоц╕й. Але якби ви мене спитали, ск╕льки н╕мц╕в я там убив, я вам скажу: н╕ одного.

- Чому?

- Це була битва, де важко порахувати. Пам’ятаю, як п╕зн╕ше навколо нас в жит╕ валялися поранен╕ н╕мц╕, ╖х було багато. Я сказав по-н╕мецьки одне слово, ╕ вони в╕дчули, що я знаю н╕мецьку мову. ╤ ви зна╓те, як ц╕лий л╕с почали простягати мен╕ листи з дому ╕ фотограф╕╖ сво╖х домашн╕х ╕ просити: не вбивай мене. Я кажу, я не буду вбивати, дал╕ просять: то перев’яжи мене. От кажу, перев’язати не можу. Якщо ви дума╓те, що до цих поранених, в яких я стр╕ляв, я в╕дчував ненависть, помилитеся.

Якось мене просили, щоб я прив╕з з поля бою н╕мецьку вантажну машину. Але вс╕ машини були пробит╕ ╕ жодна машина не рухалася. Але, щоб привезти, мен╕ треба було знайти якогось шофера. ╤ я в полонених н╕мц╕в спитався, хто вм╕╓ машину вести. Один зголосився, ╕ от ми вдвох йдемо в╕д машини до машини, ╕ в╕н пробу╓, чи вона заводиться. В к╕нц╕ к╕нц╕в жодна машина не завелася. Ми махнули рукою. Але ми стомилися ╕ зголодн╕ли. В мене була банка з консервами, н╕мець в╕д╕йшов в╕д мене на десять крок╕в, поки я ╖в. Я под╕лився з ним тими консервами. Тобто от хвилину перед тим то був ворог, в якого я стр╕ляв, тепер ми з ним б╕гали ╕ шукали машину, щоб привезти ╖╖ в частину.

А ще ми колись взяли чотирьох полонених, ╕ дехто з хлопц╕в з мого взводу на них, як на ворог╕в, кинулися, але ╖х заспоко╖ли. ╤ тих полонених в╕двели на м╕сце збору полонених. Казали, що наш╕ солдати ╜валтують н╕мецьких ж╕нок десь там, але при мен╕ цього не було.

А щодо укра╖нського солдата на в╕йн╕...

Якщо ви пам’ята╓те ╕стор╕ю, то ставлення до укра╖нц╕в ╕з боку московсько╖ влади н╕коли не було добрим. Але п╕сля того, як був взятий Ки╖в ╕ в╕йна перейшла на правий берег Дн╕пра, в р╕шеннях радянського кер╕вництва, фактично в р╕шеннях Стал╕на настала абсолютна перем╕на. Були орган╕зован╕ Перший, Другий, Трет╕й, Четвертий Укра╖нськ╕ фронти, як╕ в основному складалися з укра╖нц╕в. Б╕льше того, було дозволено брати людей в свою частину без того, щоб вони проходили через в╕йськкомати. Саме так я потрапив у в╕йськову частину - просто з хати у в╕йськову частину.

- У вас оф╕цер якийсь вдома квартирував, правильно?

- Так. У хат╕ у нас був командир батальйону. Наша хата була маленька, але вся вулиця в Кременц╕ допомагала Червон╕й арм╕╖. Ми ненавид╕ли н╕мц╕в, вони хот╕ли ╕з нас зробити раб╕в, закривали одну школу, тод╕ другу школу, тод╕ третю школу, тод╕ нас послали в ремеслове училище, щоб ми вчилися, як пиляти зал╕зо.

ВИ СОБ╤ НЕ УЯВЛЯ╢ТЕ НЕЙМОВ╤РНО╥ РАДОСТ╤, КОЛИ МИ Д╤ЗНАЛИСЯ, ЩО ЗАК╤НЧИЛАСЯ В╤ЙНА

- Наближа╓ться травень. На вашу думку, ми День перемоги ма╓мо святкувати 8 травня з ╢вропою чи 9 травня? Чи зм╕нилося у вас ставлення до цих дат п╕сля початку нин╕шньо╖ рос╕йсько╖ агрес╕╖?

- Що було написано в газетах, мен╕ абсолютно байдуже. Я був кулеметником, ╕ ми зустр╕ли перемогу в Н╕меччин╕ в якомусь м╕ст╕ Каменц╕. ╤ вноч╕ я чую страшний шум - стр╕ляють, але т╕ вистр╕ли як╕сь так╕ спорадичн╕, не орган╕зован╕. ╤ я зрозум╕в, що к╕нчилася в╕йна. Я вставив св╕й кулемет у в╕кно ╕ вистр╕лив ц╕лу “тар╕лку” набо╖в. П╕зн╕ше виб╕г з хати ╕ поб╕г на майдан, ╕ там на майдан╕ з╕бралися вс╕. Ви соб╕ нав╕ть не можете уявити неймов╕рно╖ радост╕ людей, вс╕х. Зак╕нчилася в╕йна! Я вам нав╕ть не можу описати мо╓ враження ╕ враження людей, коли вс╕ обн╕малися. Там у нас були ╕ ж╕нки у в╕йськов╕й частин╕ - в медичн╕й частин╕, секретарки. Вс╕ обн╕малися, вс╕ рад╕ли. Ви мене пита╓те, коли к╕нчилася в╕йна? У той момент, коли стало в╕домо, що Н╕меччина кап╕тулювала, к╕нчилася в╕йна. Це було 8 травня.

- ╤горе Рафа╖ловичу, чому вс╕ 30 рок╕в незалежност╕ нам так важко давалася розбудова кра╖ни? Може, наш╕ президенти не туди нас вели?

- Я знаю вс╕х наших президент╕в Укра╖ни, починаючи в╕д першого - Кравчука. Я знаю помилки кожного з них, але я не можу жодного з них звинувачувати в тих помилках. Бо, по-перше, я ╕ сам був ╕ першим в╕цепрем’╓ром, ╕ головою опозиц╕╖, ╕ кандидатом в президенти, ╕ я багато чого не зробив того, що мав зробити. Через обставини, як╕ продиктували неправильн╕ р╕шення. Те саме сталося з нашими президентами.

Я вас запевняю, що кожен з них намагався бути нормальним президентом, але не зум╕в. Тепер я розум╕ю, що, аби будувати державу, треба бути до цього готовим. Це означа╓, що в держав╕ ма╓ бути в╕дпов╕дний кл╕мат, р╕вень вихованост╕ сусп╕льства, яке утворило державу, врешт╕-решт св╕й “ноб╕л╕тет”. А у нас не було духу державност╕, ╕ не було достатньо╖ компетенц╕╖ та духу державност╕ нав╕ть у президент╕в. Вони старалися кожний у св╕й час. Але помилкова думка породжу╓ неправильн╕ слова та вчинки, а пот╕м перш╕ особи тримаються заявленого курсу, нашаровуючи наступн╕ помилки. Тому я би не звинувачував попередн╕х президент╕в за ╖х помилки, хоча я можу назвати кожну з них.

Я НЕ ПОВ╤РИВ, ЩО П╤Д НОВИМ КОРПУСОМ КИ╢ВО-МОГИЛЯНКИ ╢ ПОХОВАННЯ САГАЙДАЧНОГО

- А якщо говорити про ваш╕ власн╕ помилки, що спада╓ на думку?

- Колись я очолював у Верховн╕й Рад╕ ком╕тет науки ╕ осв╕ти, бо я ж у допол╕тичному житт╕ був академ╕ком. ╤ мен╕ кажуть, що хочуть утворити Ки╓во-Могилянську академ╕ю. Стара Ки╓во-Могилянська академ╕я мала певну к╕льк╕сть будинк╕в у Ки╓в╕. Це й стало територ╕╓ю в╕дроджувано╖ Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖. Я вир╕шив по╖хати туди вже як голова ком╕тету науки ╕ осв╕ти. При╖жджаю ╕ мене зустр╕ча╓ генерал чи начальник то╖ частини, яка займала прим╕щення колишньо╖ Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖. В╕н мене проводить, показу╓ корпуси, один-другий. А от, каже, цей новий корпус збудований в 30-х роках вже за радянського часу. Але в╕н збудований на м╕сц╕ стародавньо╖ церкви, а ця церква належала до Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖, а в п╕дземелл╕ ц╕╓╖ церкви похований гетьман Сагайдачний. Хочете ми розберемо вам це прим╕щення ╕ знайдемо цю могилу. Але я подумав, що в╕н з мене глузу╓: промовчав. А тепер думаю, який я був дурний, що не сказав: розбирайте. Тобто, ще й зараз я вважаю, що цей корпус ми повинн╕ роз╕брати ╕ знайти останки Сагайдачного. ╤ це буде могила першого великого укра╖нського гетьмана ╕ вона буде в Ки╓в╕. ╤ це буде чудово.

ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗДОБУТА ШЛЯХОМ НЕЙМОВ╤РНО╥ ДОПОМОГИ ВСЬОГО СВ╤ТУ

- Ви уявля╓те майбутн╓ Укра╖ни п╕сля в╕йни?

- Уявляю. Але треба розум╕ти, що ця перемога буде здобута шляхом неймов╕рно╖ допомоги всього св╕ту в т╕й наш╕й справедлив╕й визвольн╕й боротьб╕ проти рос╕йського ╕мпер╕ал╕зму, яку ми ведемо. ╤ план Маршалла, фактично план в╕дродження, про який так багато говорять, буде тим б╕льш усп╕шний, чим б╕льш ч╕тко в╕н буде нами самими складений саме як план майбутнього Укра╖ни. В Укра╖н╕ ╓ с╕льське господарство, воно точно ╓, якщо фермери с╕ють нав╕ть у бронежилетах. С╕льське господарство найб╕льш готове до в╕дбудови хоча б тому, що ╕снують люди, як╕ мають велик╕ обшири земл╕ ╕ як╕ хочуть ╖х обробляти. Ц╕ люди ╓ по вс╕й Укра╖н╕, вони найб╕льш орган╕зован╕. Велике фермерство, мале фермерство - зародок готовий, дал╕ п╕дн╕ма╓мо переробку с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖.

Тобто с╕льське господарство Укра╖ни ╓ головна д╕лянка споконв╕ку. Земля укра╖нська, кл╕мат укра╖нський найб╕льш сприятлив╕ до розвитку с╕льського господарства. Укра╖нське зерно, укра╖нське нас╕ння ╓ найб╕льш ц╕нне з б╕олог╕чно╖ точки зору. ╤ найкращим доказом цього ╓ красив╕ укра╖нськ╕ ж╕нки та д╕ти. Вони ростуть в цьому кл╕мат╕, ╖дять б╕олог╕чно чисту ╖жу. Вони нав╕ть не усв╕домлюють, що ╖дять найкращу з б╕олог╕чно╖ точки зору ╖жу. ╤ вс╕ це повинн╕ знати в св╕т╕. ╤ якщо на основ╕ цього с╕льськогосподарського продукту, чи то зерно, чи то м’ясо, чи то молоко, буду╓ться промислов╕сть готових вироб╕в, тобто з великою доданою варт╕стю, то це само по соб╕ основа, на як╕й може дуже швидко в╕дбудовуватися Укра╖на.

Дал╕, корисн╕ копалини. Укра╖на ма╓ чудове кам╕ння, тобто буд╕вельний матер╕ал. Я не т╕льки про п╕сок ╕ про глину. Справд╕ ╕ п╕сок, ╕ глина тут особлив╕, але тут ╓ особливе кам╕ння. Р╕зного типу кам╕ння - в╕д найпрост╕шого, скаж╕мо, на буд╕вництв╕ ╕ там вапняк╕в чи п╕сковик╕в, до неймов╕рних гран╕т╕в. ╤ тут виробництво ма╓ бути знову таки зроблено так, щоб мало дуже велику додану варт╕сть. Воно вже готове в Укра╖н╕. Його треба ще б╕льше розвинути. ╤ тут можна ╕ торгувати безпосередньо кам╕нням, ╕ робити р╕зноман╕тн╕ вироби, ╕ бути добрим буд╕вельником та ╕н.

Ми ма╓мо абсолютно розумний ╕ зд╕бний народ, якого треба навчити. ╤ про це навчання якраз хочу сказати вам, як про дуже важливий елемент нашого майбутнього. Тобто основа так званого плану Маршалла для Укра╖ни у нас ╓. ╢дине, що дуже важливо, ця основа ма╓ бути усв╕домлена. Тобто ця майбутня в╕дбудова Укра╖ни ма╓ бути абсолютно конкретно, по кожному напрямку, з максимальною ефективн╕стю опрацьованою. Опрацьованою на папер╕, на карт╕ ╕ ма╓ лежати готове, ╕ люди, ймов╕рн╕ кер╕вники напрямк╕в, мають бути готов╕. ╤ то вже зараз президент ╕ його адм╕н╕страц╕я, ╕ уряд уже повинн╕ мати спец╕альн╕ в╕дд╕ли, як╕ б планували майбутню в╕дбудову.

- Я була на Марсовому пол╕ тепер, ╕ там поб╕льшало могил галицьких хлопц╕в. Б╕ля Личак╕вського лежать захисники Укра╖ни, як╕ загинули вже п╕д Мар╕уполем, Харковом, ╤зюмом, Краматорськом. Я не знаю, як сприймають старш╕ галичанки те, що ╖х д╕ти гинуть за сх╕дну Укра╖ну. Що ви ╖м сказали б?

- Серденько, сказав би я, нема╓ н╕якого сходу ╕ заходу, нема╓ н╕яко╖ Галичини, Волин╕, Под╕лля ╕ Л╕вобережно╖ Укра╖ни, Слобожанщини та ╕н. ╢ Укра╖на. Я волинянин, ╕ я в╕дчуваю до сих п╕р незвичайно глибокий потяг до Волин╕. Я в╕дчуваю мо╖ дитяч╕ роки ╕ ту хатину, де ми жили, ╕ той луг, ╕ те сонце, ╕ т╕ верби, де я на луз╕ лежав, на сонце дивився кр╕зь ц╕ верби. Воно весь час мене тягне у ц╕ р╕дн╕ кра╖.

Але у нас не було ран╕ше сво╓╖ держави. А вона ╓ те основне, що повинен в╕дчувати кожний житель, чи то галичани, д╕ти яких загинули, як ви кажете п╕д Мар╕уполем чи п╕д Микола╓вом, чи то з╕ сх╕дно╖ Укра╖ни людина. ╢ походження з тако╖ то м╕сцевост╕ як Галичина, Волинь, але ╓ незалежна Укра╖нська держава. А державне в нашому житт╕ т╕льки недавно почалося. ╤ ним треба дорожити, як неймов╕рною дорогоц╕нн╕стю! Нема╓ важлив╕шого, н╕ж незалежна держава. А все решта: мо╓ походження чи под╕л Укра╖ни на област╕ з певними назвами - це ╓ абсолютно вже минуле. Воно при╓мне в серц╕, хай воно буде. Але воно не йде н╕ в яке пор╕вняння з назвою Держава.

НА В╤ЙН╤ Я НОСИВ ХРЕСТИК ╤ ЗНАВ, ЩО НЕ ЗАГИНУ

- Особист╕сне питання. Як ви по╓днували в соб╕ свою рел╕г╕йн╕сть ╕ знання науковця-академ╕ка, як уживаються рел╕г╕йний св╕тогляд ╕ науков╕ пояснення створення св╕ту?

- По-перше, наша родина була рел╕г╕йна. М╕й батько був дуже рел╕г╕йним. М╕й д╕д був священником, ╕ до 6 рок╕в я жив з д╕дом. Але тому, що батьки не хот╕ли приймати католицьку в╕ру, а були православними, то ╖х переводили з одного м╕сця на друге, ╕ б╕льше як один р╕к батько в одному м╕сц╕ н╕де не працював. М╕й д╕д був священником, ╕ я ╕нод╕ заходив до то╖ церкви, в як╕й в╕н правив. В╕н правив жахливо. В╕н не сп╕вав у церкв╕. В╕н говорив скоромовкою. Тому вибачайте, я зроблю в╕дступ. Я хочу сказати, що священнослужител╕ ╕ наш╕, тобто ╕ православн╕, ╕ греко-католики повинн╕ розум╕ти, що церква ╕ л╕тург╕я то ╓ стародавн╕й театр, який зараз в╕дбува╓ться в церквах. А церква то ╓ стародавня сцена та ╕н. ╤ тому кожен священник повинен ум╕ти молитися в церкв╕, мати гарний голос, мати гарний слух. Як греко-католики мають свого оч╕льника митрополита Шевчука - це ╓ справжн╕й митрополит. Митрополит Льв╕вський Димитр╕й, якого мають православн╕ зараз тут у Львов╕, ╓ теж справжн╕й митрополит. Вони мають чудов╕ голоси, вони сп╕вають у церкв╕ чудово сво╖ молитви. ╤ людям це подоба╓ться. А через це вподобання молитва набагато глибше входить.

Але я став дуже богомольним, як не дивно, за н╕мц╕в. Ми були на Волин╕, а н╕мц╕ на Волин╕ до укра╖нц╕в ставилися жахливо. Не можна р╕вняти н╕мц╕в у Галичин╕ ╕ н╕мц╕в на Волин╕. Галичина належала до н╕мецького Рейху, а Волинь належала до н╕мецько╖ окупац╕йно╖ адм╕н╕страц╕╖, того самого Коха.

 

Коли була перша окупац╕я - радянська, це було у 1939 роц╕, я вперше поступив в укра╖нську школу, в 7-й клас. За н╕мц╕в я вже добре вчився ╕ мав добрих друз╕в. ╤ один з них, син священника з якогось села Кременеччини, ф╕лософствував. Дивним вам може здатися, що д╕ти м╕ж собою ф╕лософствують, але в╕н ф╕лософствував на рел╕г╕йн╕ теми. В╕н ф╕лософствував на тему Бога. ╤ ця ф╕лософ╕я його до мене дуже глибоко доходила, ╕ я починав розум╕ти Бога. ╤ коли заходив до церкви, то заходив до м╕сця, де ╓ Бог. Тобто ц╕ дитяч╕ розмови про в╕ру набагато краще доходили в╕д одно╖ дитини до друго╖ дитини, н╕ж скажемо розмови про Катех╕зис, коли в школу до православних приходив священник ╕ говорив щось про церковне. Рел╕г╕йн╕ м╕ркування однол╕тка були значно ц╕кав╕ш╕. В╕н мабуть це брав з╕ сво╓╖ родини. ╤ я став розум╕ти Бога.

Ще мушу вам сказати, що вже коли я був у Верховн╕й Рад╕ чи першим в╕цепрем’╓ром, то мен╕ вдалося вибити певн╕ грош╕ для нашо╖ участ╕ в ╓вропейському Центр╕ у Швейцар╕╖, який займа╓ться питаннями адронного колайдера. ╤ Укра╖на стала членом того заходу. ╤ учасники мен╕ прислали п╕д Новий р╕к пошт╕вку ╕з зображенням Великого вибуху - так виник св╕т. У мене ж ╓ уточнення. Св╕т виник поступово. Спершу були створен╕ сили - електромагн╕тна ╕ грав╕тац╕йна. Сили були створен╕ протягом 10 в м╕нус 54 ступен╕ секунди. То нав╕ть взагал╕ не вклада╓ться в уяву, бо ми можемо скаж╕мо мати 0,10 секунди, то вже максимум, що можна сприйняти, як мить. А то 10 м╕нус 54! П╕сля сил були створен╕ поля - грав╕тац╕йне ╕ електромагн╕тне. Це 10 м╕нус 52 ступен╕ секунди. ╤ так поступово ми йшли в╕д створення силових пол╕в, а не енерг╕╖. В╕д силових пол╕в - до створення мас ╕ в к╕нц╕-к╕нц╕в - до народження живого. Але ф╕зики того самого центру задають соб╕ питання: а що було до першого вибуху? ╤ ось до першого вибуху - ╓ ╕деал╕сти, як╕ кажуть, що був Бог. А матер╕ал╕сти кажуть, що н╕чого не було. Що значить н╕чого - не зрозум╕ло.

- Це математичний доказ ╕снування Бога...

- ╤ мушу вам сказати, що серед ус╕х рел╕г╕й християнська ╓ найб╕льш передова. Поясню чому. Христос був ╓вре╓м. Як ╕ вс╕ ╓вре╖, в╕н виконував 10 запов╕дей Мойсея. Десять запов╕дей ╓ основою ╕ християнсько╖ рел╕г╕╖. Але 10 запов╕дей Мойсея - це запов╕д╕ Бож╕. На цих запов╕дях Божих виросли ╓вре╖. Це дуже ц╕кава народн╕сть. Вони тому ╕ зд╕бн╕, тому ╕ розумн╕, ╕ з╕бран╕, що мали 10 запов╕дей Мойсея. Але був Христос. В╕д Христа ми не ма╓мо таких запов╕дей, як ╓вре╖ в╕д Мойсея. Але запов╕д╕ Христа були зовс╕м ╕нш╕. Це запов╕д╕ милосердя. Блаженн╕ тих╕, бо вони насл╕дують землю. Блаженн╕ миротворц╕, бо вони синами Божими назвуться та ╕н. Тобто наука милосердя - це наука християн. ╤ ця наука християн доповню╓ 10 запов╕дей Мойсея. Кр╕м того, якщо ви слуха╓те ╢вангел╕╓ на Великдень, то воно почина╓ться: Спочатку було Слово. ╤ Слово було Бог. ╤ Бог було Слово. ╤ через Слово все сталося. Тобто ця мудр╕сть ╓ т╕льки у християн. ╤ тому ми, християни, фактично ╓ нос╕ями найпередов╕шо╖ серед ус╕х рел╕г╕й.

- Дуже дякую вам за ц╕ слова. Ви, коли були на в╕йн╕, молилися?

- Не часто молився, бо то не було прийнято. Х╕ба один раз, коли треба було пройти м╕нним полем ╕ в додаток п╕д обстр╕лом. Але я носив хрест. Тобто я на грудях носив такий великий хрестик. Спита╓те, де я його взяв? Кременець - незвичайно старе м╕сто, може найстар╕ше в Укра╖н╕. Це м╕сто прадавнього крем╕нного виробу. Тобто, крем╕нн╕ нож╕ тощо були з Кременця. ╤ там ╓ Жолоби - це таке село п╕д Кременцем, справд╕ жолоби. Там я знайшов хрестик. Я не зн╕мав його. ╤ зна╓те, я був впевнений, що не загину на в╕йн╕. А мо╖ бойов╕ товариш╕ казали, що коли я йшов на завдання ╕з ними, то вони знали, що повернуться живими.

Лана Самохвалова

www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 29.04.2022 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24145

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков