Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4233)
З потоку життя (7276)
Душі криниця (3915)
Українці мої... (1558)
Резонанс (1793)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (537)
"Будьмо!" (262)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (106)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (109)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Маруся Зв╕роб╕й: УКРА╥НСЬК╤ ЧОЛОВ╤КИ МАЛИ 8 РОК╤В, ЩОБ НАВЧИТИСЯ ДОБРЕ ВОЮВАТИ
«Марусин╕ ведмед╕» — це один з ел╕тних про╓кт╕в укра╖нського в╕йська.


Ден Райс: БИТВА П╤Д КИ╢ВОМ УВ╤ЙДЕ В П╤ДРУЧНИКИ З В╤ЙСЬКОВО╥ ╤СТОР╤╥
У чому досв╕д укра╖нських ЗСУ може бути корисним для арм╕й кра╖н НАТО?


РОС╤ЯНИ НЕ ВИВЧИЛИ ╤СТОР╤Ю: КРИМСЬК╤ ТАТАРИ ЗАВЖДИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДОДОМУ
Кримськотатарський народ, всупереч репрес╕ям ╕ тиску, вже скоро повернеться на п╕востр╕в, як це...


╤льм╕ Умеров: ПОТР╤БНО БУТИ ГОТОВИМИ УВ╤ЙТИ ДО КРИМУ, КОЛИ РОС╤Я ОСЛАБНЕ
На сп╕вбес╕дник - заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу, колишн╕й пол╕тв'язень...


«РОС╤Я МА╢ ПОСТАТИ ПЕРЕД ТРИБУНАЛОМ»
Е. Джапарова провела в╕деозустр╕ч з учасниками Кримсько╖ платформи.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 22.10.2021 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 22.10.2021
Едгарс Р╕нкевичс, м╕н╕стр закордонних справ Латв╕╖: У НАС ╢ КОНКРЕТН╤ ╤ДЕ╥ ДЛЯ РОЗВИТКУ КРИМСЬКО╥ ПЛАТФОРМИ

Глава латв╕йського МЗС давно об╕йма╓ свою посаду. Накопичений досв╕д дозволя╓ йому глибше ╕ рель╓фн╕ше бачити наявн╕ проблеми в р╕зних сферах м╕жнародного життя.
Наша розмова з Едгарсом Р╕нкевичсом в╕дбулася на щор╕чному форум╕ ╕з зовн╕шньо╖ пол╕тики та безпеки The Riga Conference 2021, який проходив 15-16 жовтня.

ГАЗОВА КРИЗА ОБГОВОРЮВАТИМЕТЬСЯ НА САМ╤Т╤ ╢С
- Зараз ╢вропа пережива╓ масштабну енергетичну, газову кризу. Чи ╓ в ╢С, в НАТО розум╕ння того, яких заход╕в, ймов╕рно, сп╕льних, треба вжити у коротко- ╕ довгостроков╕й перспектив╕?
- В Альянс╕ обговорення цих проблем також в╕дбува╓ться, але, звичайно ж, питання енергопол╕тики б╕льше стосу╓ться ╢вропейського Союзу. ╢С зараз розгляда╓, як подолати нин╕шню ситуац╕ю, особливо зростання ц╕н. 13 жовтня ╢вроком╕с╕я виступила з конкретними пропозиц╕ями, як короткостроковими, так ╕ стратег╕чного характеру, завдяки яким можна було б уникнути таких ексцес╕в. На ближню перспективу, наприклад, пропону╓ться знизити податки на енергонос╕╖, у тому числ╕ ПДВ. Ц╕ питання також обговорюватимуться зовс╕м скоро – на сам╕т╕ ╢вросоюзу (21 жовтня, Брюссель, - ред.). ╤ тод╕ ухвалюватимуться р╕шення.
- Багато експерт╕в говорять про особливу роль Газпрому, РФ у провокуванн╕ ц╕╓╖ кризи.
- Що стосу╓ться рол╕ Рос╕╖ в наявн╕й ситуац╕╖, то це питання теж анал╕зу╓ться. Але поки все ж нема╓ ч╕тких доказ╕в, що це провоку╓ться Рос╕йською Федерац╕╓ю. На ц╕й стад╕╖ вивчення було б посп╕шно з мого боку робити висновки ╕ виступати з гучними заявами.
- Тиждень тому в зам╕ськ╕й резиденц╕╖ в графств╕ Кент зустр╕лися глави МЗС Велико╖ Британ╕╖ ╕ трьох балт╕йських кра╖н. Що ви можете розпов╕сти про це?
- Це була хороша зустр╕ч. Вже друга. Нагадаю, що перша в╕дбулася у березн╕ цього року, коли м╕н╕стром закордонних справ Велико╖ Британ╕╖ був ще пан Рааб (Дом╕н╕к Рааб, об╕ймав цю посаду 24 липня 2019 - 15 вересня 2021 рр., – ред.). Тепер же ми продовжили наше сп╕лкування вже з Ел╕забет Трасс. Порядок був дуже об'╓мним, починаючи з двосторонн╕х ╕ рег╕ональних в╕дносин, питань безпеки. Обговорювалася сп╕льна пол╕тика щодо Рос╕╖, Китаю. Домовилися про б╕льш конкретне опрацювання можливо╖ сп╕впрац╕ у протид╕╖ "г╕бридн╕й в╕йн╕", яка нараз╕ розв'язана б╕лоруською владою проти Латв╕╖, Литви та Польщ╕ (м╕грантська криза, спровокована режимом Лукашенка, – ред.).
Також говорили про те, як б╕льше допомогти Укра╖н╕. Так, Велика Британ╕я вже не ╓ членом ╢С, але у не╖ збер╕га╓ться ╕нтерес до активно╖ пол╕тики щодо кра╖н Сх╕дного партнерства, перш за все Укра╖ни, Молдови та Груз╕╖.
Виходили ми ╕ за меж╕ рег╕ональних питань, обговорювали проблеми безпеки ╢вропи загалом, НАТО. Повторюся, це була дуже продуктивна зустр╕ч, яка матиме продовження.

НЕВИЗНАННЯ ОКУПАЦ╤╥ КРИМУ МА╢ БУТИ ФАКТОМ
- Як розвива╓ться сп╕впраця на укра╖нському напрям╕?
- Перш за все, хот╕лося б нагадати, що цього року у нас в╕дбувся дуже важливий в╕зит до Укра╖ни трьох м╕н╕стр╕в закордонних справ кра╖н Балт╕╖ – у кв╕тн╕.
- Так, ми пам'ята╓мо ╕ вдячн╕ за це. Тод╕ була складна ситуац╕я з накопиченням рос╕йських в╕йськ на нашому кордон╕.
– Той наш при╖зд був важливим ╕ як символ╕чний крок - знак п╕дтримки... П╕зн╕ше, у серпн╕, президент Латв╕╖ пан Лев╕тс в╕дв╕дав Кримську платформу, брав участь в ╖╖ робот╕. ╤ зараз у нас ╓ конкретн╕ ╕де╖ для розвитку Кримсько╖ платформи. ╤н╕ц╕атором ╓ президент Латв╕йсько╖ Республ╕ки. В╕н, як в╕домо, ╓ дуже квал╕ф╕кованим юристом, колишн╕м суддею суду ╢вропейського Союзу та ╢СПЛ. Пан Лев╕тс хот╕в би продовжити у рамках ООН напрям, заданий Кримською платформою. Треба пост╕йно нагадувати про важлив╕сть пол╕тики невизнання окупац╕╖.
- У цьому сенс╕ у балт╕йських кра╖н ╓ св╕й досв╕д, у чомусь сумний, але у чомусь ╕ позитивний. Я маю на уваз╕ п╕вв╕кову окупац╕ю Радянським Союзом.
- Так, коли настав час для в╕дновлення незалежност╕, така пол╕тика спрацювала. Було легше проводити цей процес, тому що майже вс╕ кра╖ни св╕тово╖ сп╕льноти не визнавали факту окупац╕╖ наших кра╖н... Под╕бно до цього, ми повинн╕ домагатися того, щоб невизнання окупац╕╖ Криму ставало юридичним ╕ пол╕тичним фактом. Про це треба говорити, нагадувати в рамках ООН, в ОБС╢, ╕нших рег╕ональних орган╕зац╕ях.
Також ми зараз готу╓мося до сам╕ту Сх╕дного партнерства, який ма╓ в╕дбутися 15 грудня (у Брюссел╕, – ред.). Треба п╕дготувати до нього пакет документ╕в, нам╕тити, як буде зм╕цнюватися сп╕впраця м╕ж ╢вросоюзом ╕ кра╖нами Партнерства, особливо – з Укра╖ною. Ще можу сказати, що питання допомоги Укра╖н╕ обговорювалося ╕ п╕д час зустр╕чей, як╕ були у мене в рамках Орган╕зац╕╖ економ╕чного сп╕вроб╕тництва та розвитку. Тут також ╓ певн╕ нам╕тки…
Але, в принцип╕, ми хот╕ли б бачити, що реформи з розвитку держави в Укра╖н╕ в╕дбуваються, як би це сказати, – динам╕чно. ╤ хочеться спод╕ватися, що при цьому внутр╕шньопол╕тичн╕ питання не заважатимуть загальному реформаторському настрою.
- Як╕ у вас ╓ ╕ оч╕куються робоч╕ контакти з главою укра╖нського МЗС Дмитром Кулебою?
- Хочеться в╕рити, що COVID-19 ╕ ус╕ пов'язан╕ з ним проблеми не завадять нам виконати все, що нам╕чено (вже п╕сля ц╕╓╖ розмови стало в╕домо, що уряд Латв╕╖ ухвалив р╕шення про введення локдауну на пер╕од 21 жовтня - 15 листопада, – ред.). Зокрема, плану╓ться, що пан Кулеба ма╓ в╕дв╕дати Ригу у найближчому майбутньому.

У РИЗ╤ В╤ДБУДЕТЬСЯ ЗУСТР╤Ч М╤Н╤СТР╤В ЗАКОРДОННИХ СПРАВ НАТО
- Коли у Б╕лий д╕м прийшла нова адм╕н╕страц╕я, здавалося, що почалося зм╕цнення вза╓морозум╕ння з ╓вропейськими союзниками, але тут сталася криза у в╕дносинах ╕з Франц╕╓ю. Наск╕льки сильним був цей струс, чи подолан╕ його насл╕дки?

- Почну здалеку. 25 жовтня я в╕дзначатиму 10-р╕ччя перебування на сво╖й нин╕шн╕й посад╕.
- Я вас заздалег╕дь в╕таю!
- Ну, тут така справа - для когось свято, для когось н╕. Якщо говорити серйозно ╕ без ╕рон╕╖, то за ц╕ роки мен╕ доводилося стикатися з р╕зними ситуац╕ями, у тому числ╕ ╕ в чомусь схожими. ╤нод╕ сп╕льна мова м╕ж союзниками знаходиться довол╕ легко ╕ швидко. ╤нод╕ в╕дбуваються досить жорстк╕ суперечки, ╕ не лише у закритому формат╕ – щось потрапля╓ в публ╕чну сферу, широко обговорю╓ться в прес╕. Таке траплялося, скаж╕мо, коли починалася американська операц╕я в ╤раку, а Н╕меччина ╕ Франц╕я виступали проти цього. Бували й ╕нш╕ под╕бн╕ еп╕зоди. Але це нормально для НАТО, орган╕зац╕╖, членами яко╖ ╓ 30 держав.
Ключовим пунктом ╓ те, що ми хот╕ли би бачити найперше: щоб так╕ питання обговорювалися ╕ вир╕шувалися без зач╕пання загально╖ пол╕тики ╕ загально╖ спрямованост╕ Альянсу. ╤ краще - у двосторонньому порядку. До реч╕, ╕ це питання теж ми обговорювали на зустр╕ч╕ 11 жовтня з м╕н╕стром закордонних справ Велико╖ Британ╕╖.
Важливо, що 30 листопада - 1 грудня у Риз╕ в╕дбуватиметься зустр╕ч м╕н╕стр╕в закордонних справ НАТО, на як╕й ми будемо розробляти нову стратег╕чну концепц╕ю. Плану╓ться, що ╖╖ затвердять глави держав ╕ уряд╕в на сам╕т╕ НАТО у Мадрид╕ (29-30 червня 2022 року, – ред.). Наше завдання - шукати шляхи зм╕цнення Альянсу. Також будемо обговорювати, що треба врахувати у майбутньому на досв╕д╕ Афган╕стану ╕ виведення в╕йськ зв╕дти. Згадайте, в╕дразу п╕сля ц╕╓╖ под╕╖, перш╕ 2-3 тижн╕, багато хто казав: мовляв, все, Альянс вже зак╕нчений, все пропало, суц╕льний жах. Зараз це значною м╕рою забулося. Що поробиш, у житт╕ будь-яко╖ орган╕зац╕╖ бувають ╕ злети, ╕ пад╕ння. Не варто драматизувати так╕ випадки. Подола╓мо ╕ це.
П╕дбиваючи п╕дсумок п╕днято╖ теми: звичайно, ми б хот╕ли, щоб наш╕ добр╕ друз╕, союзники, ╕ Франц╕я, ╕ США, ╕ Велика Британ╕я вир╕шили наявн╕ проблеми ╕ могли дал╕ працювати над питаннями, як╕ ╓ важливими для вс╕х нас. На св╕товому р╕вн╕ - це питання зм╕ни кл╕мату, глобально╖ стаб╕льност╕, прав людини. На рег╕ональному - протид╕я тим силам, як╕ хочуть зруйнувати баланс стаб╕льност╕ ╕ систему ╓вропейсько╖ безпеки. Нам ╓ що обговорювати ╕ ╓ що робити. Це нас об'╓дну╓ б╕льше, н╕ж еп╕зодичн╕ розб╕жност╕, як╕ були, ╓ ╕ ╕нод╕ будуть. Робити з цього драму, трагед╕ю я б не хот╕в.

ВВЕДЕННЯ НОВИХ САНКЦ╤Й ПРОТИ М╤НСЬКА ╢ МОЖЛИВИМ
- Ви вже згадували про негативний вплив на безпекову ситуац╕ю нин╕шнього м╕нського режиму. Могли б трохи детальн╕ше зупинитися на цьому?
- Ран╕ше ╢вропейський Союз докладав великих зусиль для сп╕впрац╕ з ц╕╓ю державою. При цьому в розмовах з б╕лоруськими дипломатами ми говорили, що якщо ситуац╕я з пол╕тичними свободами, правами людини р╕зко пог╕ршиться, то це, звичайно, в╕д╕б'╓ться на в╕дносинах м╕ж Б╕лоруссю ╕ ╢С. Це ╕ сталося п╕сля вибор╕в у серпн╕ 2020 року, як╕ ми не визнали через недостатню ╖х прозор╕сть. Затримання л╕така Ryanair, який прол╕тав над територ╕╓ю держави - це взагал╕ щось з епохи середньов╕ччя. ╤ те, що ми зараз бачимо, елементи г╕бридно╖ в╕йни з використанням приватних ос╕б, м╕грант╕в, – перевело ситуац╕ю на ╕нший р╕вень. Так, ми хот╕ли б допомогти людям, як╕ репресован╕ в Б╕лорус╕, ми хот╕ли б побачити як╕сь покращення, але поки  бачимо лише пог╕ршення. А це означа╓, що ╕ з приводу г╕бридно╖ в╕йни проти нас, ╕ з приводу ситуац╕╖ з пол╕тичними правами ╕ свободами громадян Б╕лорус╕ дуже можливий вар╕ант введення наступного пакету санкц╕й.
Олег Кудр╕н, Рига
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 22.10.2021 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23645

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков