Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

Здавалося б, прийшов березень, а з ним прийшла весна. Але, за давнім народним фенологічним календарем українців, це не зовсім так...
Наші предки тричі зустрічали весну, що відобразилося у численних традиціях, піснях-веснянках, приказках та прогностичних прикметах.
Перша зустріч весни - 25 лютого, у свято Мелетія. Адже днем раніше Святий Влас вже мав відсвяткувати свої «іменини» останніми в році найдошкульнішими морозами.
Друга зустріч весни - 22 березня, у свято Сорока Святих, на другий день після весняного рівнодення, коли масово прилітають птахи, шукають собі пару, будують гнізда. Граки, до речі, і в лютому прилітають та починають будувати гнізда. (Ледь не аномалія).
Третя зустріч весни - 7 квітня, у свято Благовіщення. І хоч «на Благовіщення ще замерзне вода в діжчині», все ж «квітень не буває холоднішим за березень, але й не теплішим за травень». Трапляється, що на Благовіщення прилітають ластівки (йдеться про південні регіони України). Однак «перша ластівка весни не приносить».
За фенологічними спостереженнями, весна прийшла тоді, коли розпочався рух соків у берези і клена. Може він розпочатися у березні, а то й у квітні, коли зима вперто не хоче поступатися своєю владою. Таке траплялося! Ще одна весняна прикмета - перша пісня жайворонка.
Як стверджує народний календар, триває весна - юна пора року аж до 22 червня. І лише опісля починається літо.

РАННІ ЖУРАВЛІ

Багатовікові фенологічні спостереження стверджують, що журавлі повертаються з вирію на 12-тий тиждень після Різдва Христового, тобто наприкінці березня - початку квітня. Але не раз траплялося, що вони прилітали значно раніше - у першій-другій декадах березня, інколи разом з лелеками. (Лелеки повертаються 19 березня).
Запримітили:
- Журавлі прилетіли рано - на ранню весну.
- Після прильоту перших журавлів можуть настати різкі похолодання, випаде мокрий сніг. Але це погодне явище нетривале.
- Журавлі прилетіли - полудень принесли.
- Журавлі летять зграями - літо буде негоже; поодинці - погоже.
- Журавлі тягнуться на північ - до тепла; летять назад (на південь) - до холоду.
- Якщо журавлі рано мостять гнізда - на холодне літо; не поспішають з гніздуванням - на тепле і тривале літо.
- Журавлі прилетіли на замерзлу землю - не лихо, невдовзі її «розігріють».
- Чим раніше прилетіли журавлі - тим раніше можна розпочинати весняну оранку і сівбу.
- Журавлі прилетіли з початком руху соків у берези - на дружню весну.
- Журавлі голосно курличуть (радіють) - весну кличуть.
Тому люди завжди радо вітають повернення журавлів і з сумом проводжають їх у вирій.

ЗАСВИЩЕ ПІСЕНЬКУ ВІВСЯНКА...

30 березня — свято Олексія, чоловіка Божого, як величає його церква.
Народ цілком слушно назвав цей день — Теплого Олекси. Запримітили:
- Свою пісеньку «Покинь сани, бери віз» заспіває вівсянка.
- Щука хвостом лід розбиває.
Отоді дівчата вже починали співати веснянки, а господарі виставляли вулики на пасіку, відкривали вічка «навстіж». Вони неодмінно брали зі собою ікони Олексія, Зосима і Саватія - покровителів бджіл. Але за умови, якщо вже сніг розтанув, тепло прийшло.
Коли ж весна пізня, погода стоїть холодна, то пасічник ішов до бджіл, де вони зимують, клав руку на вулик і промовляв:
- Нуте, бджоли, готуйтеся; прийшла пора, летіть та не лінуйтеся! Приносьте густі меди, рівні воски, часті рої! Хай це буде Богу на славу, а мені на спожиток!
Крім того, пасічник просив у Всевишнього, щоб послав літо медове, а Святого Олексія, щоб благословив виліт бджіл і захищав їх від усякого лиха.
У народі кажуть:
- На Олексія виверни голоблі за саней.
- На Олексія з гір вода тече, а з зимівлі риба рухається.
- На Олексія тепло - весна буде теплою.

КРАЩЕ НЕ СІЙ!

31 березня вшановуємо Святого Кирила Єрусалимського, який жив у 315-387 роках.
Він служив архієпископом-патріархом Єрусалиму, належить до Отців Церкви, автор найдавнішої збірки катехитичних наук. Вів запеклу боротьбу з єретиками, за що тричі був прогнаний з владичого престолу і 16 років провів на засланні.
За багатовіковими фенологічними спостереженнями цей день пов'язаний з можливими різкими похолоданнями, хоча, відносно, ненадовго - 5-7 днів. Трапляється, що день перед тим Теплий Олекса потішив теплом, ніжним сонечком, а на Кирила святого буває морозу много. Тому Кирило застерігає: «Краще не сій!».
Жартують: «Святий Кирило припече тобі морозом рило». Відтак різкі похолодання можуть тривати до Благовіщення (7 квітня).
Щоби не суперечити ні Олексію, ні Кирилу, слухайте, коли заспіває пісеньку вівсянка.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2020 > Тема "Душі криниця"