Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3468)
З потоку життя (6707)
Душі криниця (3633)
Українці мої... (1488)
Резонанс (1549)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1730)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У С╤МФЕРОПОЛ╤ ВИЙШЛА КНИГА ВИБРАНИХ ПОЕЗ╤Й ДАНИЛА КОНОНЕНКА, ЯКА БУДЕ ВРУЧЕНА ЦЬОГОР╤ЧНИМ ПЕРЕМОЖЦЯМ Л╤ТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ ЙОГО ╤МЕН╤!
ДУХОВНИЙ «МОСТИК» З КРИМУ ДО УКРА╥НИ - ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ КОНКУРС «З КРИМСЬКИМ...


ТРИ ЗУСТР╤Ч╤ ВЕСНИ
Здавалося б, прийшов березень, а з ним прийшла весна. Але, за давн╕м народним фенолог╕чним...


Катерина КАЛЕН╤ЧЕНКО. Я – З Г╤ЛКИ ПРАВЕДНОГО РОДУ
Ось доб╕рка в╕рш╕в, ласкаво представлена нею св╕тличному читачев╕


29 БЕРЕЗНЯ МИНА╢ 20 РОК╤В В╤Д ДНЯ ЗАСНУВАННЯ ПОРТАЛУ «УКРА╥НСЬКЕ ЖИТТЯ В СЕВАСТОПОЛ╤»
20 рок╕в тому севастополець Микола Владз╕м╕рський, координатор громадського ком╕тету...


ДУМИ КОБЗАРЯ ЖИВУТЬ СЕРЕД НАС
У Ялт╕ в б╕бл╕отец╕-ф╕л╕╖ № 22 ╕мен╕ Т.Г. Шевченка в╕дбулася л╕тературно-музична композиц╕я...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 21.02.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 21.02.2020
БУДЕМО ВЕСНУ СВАТАТИ!

Наш╕ традиц╕╖

20 лютого вшановують Святого Партен╕я, ╓пископа Лампаску, який жив у IV стол╕тт╕. ╤ тепер б╕ля його мощей зц╕люються хвор╕. До реч╕, ╖хня часточка збер╕га╓ться у Жовкв╕ на Льв╕вщин╕.
Колись за цим днем прогнозували погоду на найближчий час:
- Якщо на Партен╕я похмуро, то ще рано сватати весну.
- Мороз на Партен╕я нагаду╓ про ранн╕й прих╕д весни.
- Мороз ╕ сонце на Партен╕я - сватайте весну!
- Розгулялися в╕три - десять дн╕в буде негода.
- П╕вн╕чно-зах╕дний в╕тер, а небо вкрите с╕рими хмарами - чекай мокрого сн╕гу.
- Чим темн╕ш╕ хмари - тим щ╕льн╕ший сн╕гопад.
- Поб╕гли струмки - буде пов╕нь.
- Сонце заходить у хмари - чекай опад╕в.
- Сонце заходить за обр╕й червоне - завтра буде мороз.
- Хмари б╕л╕ велик╕ - до зав╕рюхи.
- Хуртовина вдень в╕щу╓ мороз вноч╕.
- Якщо ялинов╕ сух╕ г╕лочки згинаються - на хуртовину; розпрямляються - на гожу днину.
- Чути свист синиц╕ - це вона весну в╕та╓.
- Перед приходом весни жвав╕шають горобц╕.

ВЛАСОВ╤ МОРОЗИ

24 лютого вшанову╓мо священомученика Влас╕я, ╓пископа Севаст╕йського. Його стратили за Христову в╕ру 316 року.
У народному побут╕ цей день ма╓ назву Святого Власа. На старих ╕конах в╕н зображувався сидячим на кон╕, поруч нього теж кон╕, а в далечин╕ - зелен╕ поля. За народними в╕руваннями, Святий Влас - оп╕кун домашн╕х тварин: коней, кор╕в, к╕з, овець, вол╕в. Та й не т╕льки домашн╕х. В одному з переказ╕в розпов╕да╓ться, коли в╕н, як пустельник, проводив життя на самот╕, дик╕ зв╕р╕ приходили до нього ╕ в╕н... благословляв ╖х. Коли ж вони приходили п╕д час молитви Святого Влас╕я, то, н╕би мисляч╕ ╕стоти, не турбували його, а стояли перед печерою ╕ терпеливо оч╕кували, коли в╕н завершить молитву ╕ вийде до них. Дотиком руки Влас╕й нав╕ть м╕г оздоровити зв╕ра, заго╖ти рану. Тому Власа ще називають першим ветл╕карем.
Колись у цей день селяни служили у дворах молебн╕, вносили у хл╕в ╕кони ╕з зображенням Святого Влас╕я, кропили худобу свяченою водою, щоб здорова була ╕ добре плодилася.
За багатов╕ковими синоптичними спостереженнями день Власа знаменував початок останн╕х м╕цних мороз╕в у роц╕. У зв'язку з цим казали:
- Прийшов Влас - прийшли Власов╕ морози.
- Прийшов Влас - бери рукавиц╕ про запас.
- Святий Влас з╕б'╓ р╕г зими.
Цей день у минулих в╕ках особливо шанували селяни. На Власа оминали «чорну» роботу, щоб не прогн╕вити святого та зберегти тварин в╕д пошест╕. А якщо виникла еп╕дем╕я, то, найперше, з молитвою зверталися до Святого Влас╕я.

У МЕЛЕТ╤Я — СВО╥ ПРОГНОЗИ

25 лютого вшановують арх╕╓пископа-патр╕арха Ант╕ох╕╖ Мелет╕я, який жив у IV стол╕тт╕.
Це саме в╕н висвятив на диякона майбутнього Отця Церкви Святого Васил╕я Великого. Р╕зко виступав проти ар╕анства, боровся за чистоту в╕ри, за що його трич╕ проганяли з Ант╕ох╕╖. Помер 381 року у Царгород╕, як глава Вселенського Собору.
Народний прогностик цього дня стверджу╓ таке:
- На Мелет╕я ясна сонячна погода з потепл╕нням попереджа╓ про тривал╕ морози та метелиц╕.
- В╕длига - л╕то буде гарне, але погоду псуватимуть грози.
- На Мелет╕я пада╓ дощ - кв╕тень буде сухий, холодний, але дощитиме у травн╕.
- Якщо Мелет╕й з╕ сн╕гом, то кв╕тень буде з водою.
- На Мелет╕я зах╕д сонця червоний при м╕цному мороз╕ - мороз протрима╓ться м╕н╕мум три дн╕.
- На Мелет╕я м╕сяць з р╕жками, ясний, гарно св╕тить - на хорошу погоду.
- Мелет╕й здатний на пакост╕ - мороз ╕ замет╕ль.
У давн╕ш╕ часи на Мелет╕я господин╕ виносили на мороз льон ╕ прядиво, щоб отримати б╕л╕ нитки ╕ мати гарне полотно. Щоправда, це вже належить до забобон╕в.
Хоч Мелет╕й любить дошкулити морозом, але весна-красна не за горами.

ЗАПУСТИ

На останньому тижн╕ перед Великим постом (а цього року в╕н розпочина╓ться 2 березня, отож — з 24 лютого по 1 березня) в╕дзначають Запусти, або ж М'ясницю, Сиропуст, Масляницю, Масляну (щоправда, в Галичин╕ останн╓ слово вжива╓ться довол╕ р╕дко).
...Вже вступають у силу певн╕ харчов╕ обмеження. Не сл╕д ╖сти м'ясн╕ страви, яйця, а надавати перевагу молочним. За це тиждень назвали Сиропусним. Ходили один до одного в гост╕, частувалися. В кожному дом╕ неодм╕нно стояла мак╕тра з варениками, звареними з сиром, щедро политих сметаною, або розтопленим маслом. Т╕сто на вареники готували з пшеничного ╕ гречаного борошна. ╤з пшеничного т╕ста, зам╕шаного ╕з сиром ╕ яйцями, смажили на масл╕ сирники. Особливою популярн╕стю користувалися налисники, начинен╕ сиром.
У нед╕лю збиралися великими гуртами на Запусти. Традиц╕йно готували млинц╕, нав╕ть котика ними частували. Цю гостину називали «полоскати зуби в╕д скоромного».
У роки неврожа╖в, не маючи змоги щедро святкувати, сумно жартували:
- Масляна-баламутка, об╕цяла сира, масла та не хутко.
На Запусти ж╕нки «волочили колодку». Прив'язували парубкам до ноги чи руки пол╕но за те, що вони протягом Запуст╕в не вступили у шлюб. А у п╕ст одружуватися не можна. Парубки, натом╕сть, в╕дкуповувалися могоричем, який також за╖дали варениками з сиром. Т╕шилася, жартували, адже завтра - «жилавий понед╕лок», який ╕ символ╕зу╓ початок Великого посту, тож розваги доведеться припинити.
Та найважлив╕ша з ус╕х - християнська традиц╕я: у нед╕лю перед початком Великого посту просити один в одного прощення ╕ простити. Першим це робить священик у церкв╕ перед параф╕янами!
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 21.02.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22020

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков