"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2019 > Тема "З перших уст"
#28 за 12.07.2019
ВИБОРЧИЙ КОДЕКС «БЕЗ МАЖОРИТАРКИ» НАРЕШТ╤ ЗАТВЕРДЖЕНО
Що думають автори закону та експерти про довгооч╕куван╕ зм╕ни виборчого законодавства Укра╖ни
Багатор╕чна епопея навколо нового Виборчого кодексу завершилась. Всього-на-всього п╕сля 17 переголосувань Верховна Рада ухвалила без переб╕льшення “монструозний” закон. Сотн╕ стор╕нок тексту, п╕сля понад 4000 поправок — ╕ все це заради л╕кв╕дац╕╖ “мажоритарки” та привнесення в електоральне життя Укра╖ни принципу в╕дкритих парт╕йних списк╕в. Протягом всього терм╕ну повноважень чинного парламенту питання ухвалення нового Виборчого кодексу було одним з головних сусп╕льних запит╕в до вищо╖ законодавчо╖ влади. Хоча детал╕ нового закону ще потребують тривалого та уважного анал╕зу, про значення самого факту ухвалення цього документа вже варто задуматись. Тим паче, що ╕сну╓ ризик “про╜авити” отриману нин╕ можлив╕сть: за “старим” законодавством можемо обрати не лише Верховну раду 9 скликання (21 липня), а й 10-ого. Адже, якщо вчасно не внести зм╕н до Перех╕дних положень документа, в╕н набере чинност╕ з 1 грудня 2023 року - вже п╕сля проведення чергових вибор╕в, як╕, зг╕дно ╕з Конституц╕╓ю Укра╖ни (стаття 77), мають в╕дбутися наприк╕нц╕ жовтня того ж таки 2023-ого: “Чергов╕ вибори до Верховно╖ Ради Укра╖ни в╕дбуваються в останню нед╕лю жовтня п’ятого року повноважень Верховно╖ Ради Укра╖ни”... У пошуках в╕дпов╕д╕ на питання, чи задовольнило ухвалення нового Виборчого кодексу запит укра╖нського сусп╕льства на реформу виборчо╖ системи, Укр╕нформ звернувся до експерт╕в та автор╕в закону. Олександр Черненко, народний депутат Укра╖ни, сп╕вавтор Кодексу (разом з Андр╕╓м Паруб╕╓м ╕ Леон╕дом ╢мцем): “Зв╕сно ж, ключовим позитивним моментом ╓ передбачена новим Виборчим кодексом система в╕дкритих рег╕ональних списк╕в. Довол╕ серйозн╕ покращення, вважаю, кра╖на отримала в частин╕ ведення передвиборчо╖ аг╕тац╕╖. Дуже важливо, що у процес╕ п╕дготовки законопроекту до другого читання, розгляду б╕льш як 4 тисяч правок ╕, зрештою — остаточного ухвалення документа, - вдалося зберегти й низку принципових процедурних норм, що стосуються покращення роботи ре╓стру виборц╕в. Ц╕лком погоджуюся, що цей надзвичайно об’╓мний ╕ системний документ ╕ще потребу╓ анал╕зу та доопрацювання. Але вважаю, що ймов╕рн╕ зм╕ни матимуть винятково техн╕чний характер. Головну ж “перемогу” ми здобули: п╕сля п╕дписання Кодексу президентом Укра╖на отрима╓ сво╓р╕дну “виборчу конституц╕ю”, яка регулюватиме ус╕ види вибор╕в та ус╕ етапи ╖х п╕дготовки ╕ проведення. (Виборчий кодекс зам╕нить щонайменше п'ять документ╕в - закони про вибори президента, народних депутат╕в, м╕сцев╕ вибори, про ЦВК ╕ про Державний ре╓стр виборц╕в, - ред.)”. Леон╕д ╢мець, народний депутат Укра╖ни, сп╕вавтор Кодексу: “Те, що закон таки прийняли, це майже чудо. Зранку я вже був майже переконаний, що ми не знайдемо потр╕бно╖ к╕лькост╕ голос╕в. Але пот╕м, вочевидь, п╕д’╖хали депутати, як╕ були в мажоритарних округах ╕ проголосували. А що стосу╓ться самого закону, я , як автор, не можу не подякувати робоч╕й груп╕, яка п╕вроку працювала над тим, щоб довести закон до готовност╕ застосовувати одразу п╕сля прийняття. Адже в ньому було дуже багато техн╕чних момент╕в, ╕ лише пару сутн╕сних. ╤ саме сутн╕сн╕ реч╕ роблять цей закон таким важливим для укра╖нського сусп╕льства. Саме через них було вс╕ ц╕ роки так важко просувати цей закон у парламент╕. Адже “корупц╕йна маф╕я” т╕льки в страшному сн╕ бачила в╕дкрит╕ списки, ╕ були впевнен╕, що ситуац╕ю вдасться зберегти п╕д контролем. А що стосу╓ться техн╕чних момент╕в: виборчий бар’╓р, перех╕дн╕ положення, ╕ т.д., то вже новий парламент, який буде обраний за тиждень, зможе ╖х вс╕ пом╕няти або уточнити. Головне, щоб в╕н не заз╕хав та суть — принцип в╕дкритих списк╕в, принцип, коли виборець форму╓ список парт╕╖. Адже саме цей принцип був головним сусп╕льним запитом, ╕ сьогодн╕шн╕м прийняттям закону цей запит реал╕зовано”. Андр╕й Андрушк╕в, кер╕вник проект╕в громадсько╖ орган╕зац╕╖ “Центр UA”: “Ухвалення зм╕н до виборчого законодавства - це р╕ч, яку чинний склад Верховно╖ Ради мав зробити ще на початку сво╓╖ каденц╕╖. Адже йдеться про важливий елемент сусп╕льно-пол╕тично╖ трансформац╕╖, яка трива╓ у наш╕й кра╖н╕. Те, що ухвалити документ нин╕шн╕ парламентар╕╖ спромоглися лише “п╕д зав╕су”, багато в чому св╕дчить про як╕сть ц╕╓╖ Верховно╖ Ради. Та як би там не було, “багатостраждальний” Виборчий кодекс ухвалено. А це означа╓, що ус╕ подальш╕ виборч╕ процеси в кра╖н╕ в╕дбуватимуться за нових реал╕й: мотивац╕я виборц╕в, конкуренц╕я парт╕й ╕ кандидат╕в у наступн╕ виборч╕ цикли будуть вже зовс╕м ╕ншими. Причому, це може статися нав╕ть швидше, ан╕ж передбачено самим кодексом. Бо, незважаючи на те, що на пленарному зас╕данн╕ у четвер п╕д стенограму було п╕дтверджено, що документ набере чинност╕ з 1 грудня 2023 року, я переконаний: обраний 21 липня новий склад парламенту проголосу╓ за зм╕ну цього терм╕ну — ╕з тим, щоб документ вступив у силу вже ╕з жовтня цього року. Тож найближч╕ м╕сцев╕ вибори в╕дбуватимуть уже за пропорц╕йною системою з в╕дкритими рег╕ональними списками... Загалом же, пропри певн╕ техн╕чн╕ моменти, як╕ ╕ще потребуватимуть доопрацювання, новий Виборчий кодекс м╕стить справд╕ св╕тоглядн╕ зм╕ни. В╕н да╓ над╕ю на створення в Укра╖н╕ справжн╕х парт╕й — з ч╕тко вираженими ╕деолог╕ю, принципами ╕ ц╕лями. Адже п╕сля набрання документом чинност╕ в укра╖нськ╕й пол╕тиц╕ уже не буде “самовисуванц╕в”, людей, як╕ готов╕ при╓днуватись до будь-яких табор╕в — залежно в╕д того, “зв╕дк╕ля в╕тер в╕╓”. Тепер вс╕ пол╕тики сегментуватимуться по парт╕ях ╕, в╕дпов╕дно, змушен╕ будуть працювати ╕з “групами ╕нтерес╕в” - прим╕ром, представниками малого й середнього б╕знесу, молоддю ╕ студентами, найманими прац╕вниками на виробництв╕, аби представляти ╖хн╕ ╕нтереси. Йдеться про значний ╕дейний “стрибок”, насл╕дки якого побачимо уже протягом наступного виборчого циклу”. Ольга Айвазовська, голова правл╕ння Громадянсько╖ мереж╕ “ОПОРА”: “Ухвалення Виборчого кодексу — момент, без переб╕льшення, “╕сторичний”: затвердження стандарту ново╖ виборчо╖ системи ╓ неабияким позитивним зрушенням. Але рад╕сть ця дещо затьмарена тим, що до доопрацювання документа, як на мене, п╕д╕йшли довол╕ формально. Як насл╕док - законопроект фактично залишився в редакц╕╖ першого читання, ╕з невеличкими техн╕чними процедурними правками, як╕ внесла робоча група. При цьому процес п╕дготовки кодексу до другого читання був затягнутим ╕ складним, тому мало у кого ╕ з народних депутат╕в, ╕ з експерт╕в вистачало терп╕ння опрацьовувати його в╕д правки до правки й боротися за кожну ╕з них. В результат╕ у кодекс╕ залишилися деяк╕ регресивн╕, як на мене, норми. Наприклад, законодавець не посилив захищеност╕ виборчих прав деяких сусп╕льних груп — у першу чергу, внутр╕шньо перем╕щених ос╕б та людей з ╕нвал╕дн╕стю. Кр╕м того, ╓ проблеми, як╕ стосуються аг╕тац╕йно╖ зв╕тност╕ та ф╕нансування виборчо╖ кампан╕╖. Тому що в оприлюднен╕й ран╕ше редакц╕╖ (остаточний вар╕ант документа ╕ще не опубл╕ковано) були виключен╕ положення про пром╕жн╕ ф╕нансов╕ зв╕ти виборчих фонд╕в... Тож парламентар╕ям 9 скликання, вочевидь, доведеться доопрацьовувати документ. Зокрема, в частин╕ конкретних процедур ╕ гарантування виборчих прав громадян. Також певн╕ проблеми можуть виникнути й через те, що, зг╕дно ╕з ухваленим 11 липня р╕шенням, Виборчий кодекс набира╓ чинност╕ 1 грудня 2013 року. Зважаючи ж на те, що зараз трива╓ позачергова парламентська кампан╕я, очевидно, що 5-й р╕к повноважень ново╖ ВР визначатиметься по-╕ншому. Прим╕ром, ми пам’ята╓мо, як у 2014 роц╕ переобиралася м╕сцева ки╖вська влада, яка пот╕м знову “п╕шла на вибори” у 2015-ому. Були й ╕нш╕ прецеденти, як╕ св╕дчать про можлив╕сть орган╕зац╕╖ чергово╖ виборчо╖ кампан╕╖ в останню нед╕лю жовтня п’ятого року повноважень ВР. А для наступного парламенту це буде жовтень 2023 року. Це означа╓, що кодекс, який ма╓ регулювати наступн╕ чергов╕ вибори, може набрати чинност╕ п╕зн╕ше, ан╕ж вони в╕дбудуться. А допускати цього не можна. Адже ╓ сусп╕льний запит ╕ пол╕тична воля щодо того, що Верховну раду 10 скликання укра╖нц╕ обов’язково мають обирати по-новому. Також далеко не вс╕х задовольня╓, що позачергов╕ м╕сцев╕ вибори, як╕, вочевидь, в╕дбудуться у 2020 роц╕, проводитимуть за старим законодавством. Що ж до зауважень про н╕бито порушення процедури голосування за Виборчий кодекс, то варто нагадати: такий стиль п╕дтримки документ╕в - це сво╓р╕дна “ф╕шка” нин╕шньо╖ Верховно╖ ради. У такий спос╕б ухвалювалося чимало важливих р╕шень. ╤ жодне ╕з них не було скасовано ╕з процедурних м╕ркувань (окр╕м випадк╕в ветування законопроект╕в президентом). До того ж, за нин╕шн╕х обставин навряд чи буде воля яко╖сь пол╕тично╖ фракц╕╖ чи групи оскаржувати зм╕ст Виборчого кодексу, точн╕ше, спос╕б його ухвалення. Адже такий крок загрожуватиме ╕н╕ц╕аторам певними репутац╕йними втратами. А для наших пол╕тик╕в це “не дуже прийнятно” — зокрема, в контекст╕ нин╕шньо╖ виборчо╖ кампан╕╖”. Михайло Басараб, пол╕толог, так прокоментував под╕ю на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook: “Ухвалено пропорц╕йну виборчу систему з в╕дкритими списками. Однозначно це крок вперед. Тепер виборц╕ обиратимуть не лише парт╕ю, а й конкретного кандидата у ╖╖ списку. Однак варто одразу ж позбавитися ╕люз╕й. «Гречка» н╕куди не д╕неться. Можливо вона впливатиме на вибори меншою м╕рою, але все одно за голоси виборц╕в конкуруватимуть заможн╕ш╕ ╕ б╕дн╕ш╕ однопарт╕йц╕. Заможн╕ш╕ будуть мати б╕льше реклами, «зас╕ватимуть виборц╕в гречкою», а в╕дтак матимуть кращ╕ умови для перемоги над б╕дн╕шими соратниками. «Куп╕вля голос╕в» - це не так про виборчу систему, як про безкарн╕сть за порушення закону.” Владислав Обух, Вячеслав Масний
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2019 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21311
|