Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

15 травня в українських церквах відзначають день перенесення мощей святих князів-мучеників, братів Бориса і Гліба. Але в народному побуті за ним закріпилася назва не тільки Весняних Бориса і Гліба, а й солов'їного дня, бо з цього часу вони починають співати. Запримітили:
- Якщо соловейко співає всю ніч, то буде сонячний день.
- Якщо соловей заспівав на голі дерева, то буде неврожай на садовину.
- Соловей заспівав - вода почала сходити, можна починати сіяти.
- Заспівав соловейко - чекай похолодання на три тижні; не заспівав - ще не сій гречки і не стрижи овечки.
- Соловей співає, доки ячмінь колоса не має, а з'явився колос, то пропав у соловейка голос.
- На Весняних Бориса і Гліба - початок найпізнішої сівби.
- Весняні Борис і Гліб сіють хліб, а Осінні Борис І Гліб (6 серпня) жнуть хліб.
- У день Весняних Бориса і Гліба багато хрущів - буде урожай на просо.
Вірили: «Якщо почуєш солов'я раніше зозулі, то щасливо проведеш усе літо».

З ІРИНОЮ САДЯТЬ КАПУСТУ

18 травня — день пам'яті Святої великомучениці Ірини (або ж Ярини). У народі його називають капустяним днем, капустником. Оскільки, за старим стилем, він припадав на початок травня, то у побуті в цей день здавна садили капусту. Інколи такої практики дотримуються і тепер. Головне, щоб погода була сприятливою. Тож на допомогу закликали саму Святу Ярину.
Капусту садили виключно жінки, бо вважали, якщо чоловік садитиме її, то капуста «зацвіте, але не дасть плоду». Після завершення робіт просили у Ярини дощу, щоб землю зволожив, напоїв, адже капуста таке любить.
У цей день також спалювали траву на полях, яка залишилася з минулого року.
У народі кажуть:
- Прийшла Ярина - не прикривай сіни, бо холод вже не вернеться.
- На Ірину погану траву з поля геть!
- Якщо висаджену капусту Ярина зволожить росою або змочить дощем, то вона добре вродить.

НА ІВАНА БОГОСЛОВА ПЕКЛИ ОБІТНІ ПИРОГИ

21 травня у церквах східного обряду вшановують Святого апостола і євангеліста Івана Богослова.
Колись у народному побуті у цей день пекли обітні пироги та пригощали ними вбогих. Давали їх прочанам і просили помолитися у святих місцях за здоров'я живих і пом'янути померлих.
Це був останній час весняної сівби пізніх зернових культур. «Хто не посіяв до Богослова, той не вартий доброго слова»; «Іванів день много важить, буває, що й рік переважить». Після Івана Богослова можна також сіяти горох, боби. Добре вродять!
Спостерігали, що до Івана Богослова ластівки мають звити свої гнізда. А ось що підкажуть народні прогностичні прикмети:
- Якщо у цей день на дубі вже з'явилося листя, то можна сіяти пшеницю.
- На Івана день з дощами - гриби будуть полками.
- На Івана Богослова активно рояться комарі - буде спекотне літо, без дощів.
- Іванові роси - добрі покоси.
Підготував Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2019 > Тема "Душі криниця"