Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3132)
З потоку життя (6348)
Душі криниця (3489)
Українці мої... (1461)
Резонанс (1491)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1666)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШЕВЧУКА ЗВ╤ЛЬНИЛИ З ПОСАДИ СУДД╤
Однак правових насл╕дк╕в це р╕шення не ма╓, оск╕льки у закон╕ "Про Конституц╕йний Суд" не...


ЧУБАРОВ АНОНСУВАВ ПАМ'ЯТН╤ ЗАХОДИ ДО РОКОВИН ДЕПОРТАЦ╤╥ КРИМСЬКИХ ТАТАР
У Ки╓в╕ на майдан╕ Незалежност╕ 18 травня пройде скорботний м╕тинг пам'ят╕ жертв депортац╕╖...


АРХ╤╢ПИСКОП КЛИМЕНТ: УРЯД Н╤ЧОГО НЕ РОБИТЬ ДЛЯ ВИР╤ШЕННЯ ПРОБЛЕМ ПЦУ В КРИМУ
Т╕ проблеми, як╕ я маю, саме через Адм╕н╕страц╕ю президента, М╕нкульт, бо вони не вир╕шували ц╕...


ПОРОШЕНКО ПРО ЗАХ╤ДН╤ САНКЦ╤╥: РОС╤Я ВЖЕ ВТРАТИЛА $150 М╤ЛЬЯРД╤В ╤ ДЕСЯТЬ РОК╤В РОЗВИТКУ
Президент Укра╖ни Петро Порошенко спод╕ва╓ться, що Зах╕д посилить санкц╕╖ проти Рос╕╖ ╕ вдячний...


ПОРОШЕНКО П╤ДПИСАВ ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНУ МОВУ
Законом передбачено, що кожен громадянин Укра╖ни зобов'язаний волод╕ти державною мовою як мовою...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 19.04.2019
Серг╕й Жадан, поет, письменник, громадський д╕яч: Я МОЖУ ПРИПУСТИТИ СИТУАЦ╤Ю, КОЛИ ВСЕ БУДЕ «В╤ДМОТАНО» НАЗАД

Серг╕й Жадан – один ╕з найв╕дом╕ших сучасних укра╖нських митц╕в. Автор десятк╕в поетичних зб╕рок, низки роман╕в, опов╕дань та есе, учасник музичного гурту «Жадан ╕ Собаки». Жадан в╕домий ще й як глибоко небайдужа до дол╕ Укра╖ни людина: в╕н брав активну участь у вс╕х укра╖нських революц╕ях, протестах та ключових под╕ях – з 1990-го року ╕ до ╢вромайдану в Харков╕ та волонтерського руху на охопленому в╕йною сход╕ Укра╖ни п╕сля 2014 року.
Нин╕ Серг╕й Жадан в╕дв╕дував США, аби взяти участь у к╕лькох заходах – неоф╕ц╕йн╕й прем’╓р╕ в Укра╖нському к╕ноклуб╕ ф╕льму «Дике Поле», знятого режисером Ярославом Лодиг╕ним за його романом «Ворошиловград»; концерт╕-презентац╕╖ зб╕рки переклад╕в сво╖х в╕рш╕в “What we die for. What we live for” (англ. – «Те, чим ми живемо, заради чого вмира╓мо» – ред.), видано╖ у США цього року, а також сп╕лкування з поц╕новувачами сво╓╖ творчост╕ у Нью-Йорку та Бостон╕.
Ми зустр╕ча╓мося для ╕нтерв’ю в Укра╖нському музе╖ на 6-й вулиц╕ Мангеттена за к╕лька годин до початку концерту «Жадан ╕ Джаз» – читання в╕рш╕в п╕д джазовий акомпанемент Ентон╕ Колмана та Ф╕ми Чупах╕на. На момент нашо╖ зустр╕ч╕ музей вже закрився для в╕дв╕дувач╕в, а репетиц╕я ще не почалася. Тому почина╓мо розмову просто у порожн╕й нап╕втемн╕й зал╕, з╕ ст╕н яко╖ мовчазно дивляться ун╕кальн╕ артефакти Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки 1917-1921 рок╕в: бойов╕ прапори, посв╕дчення Винниченка, укази Петлюри, печатки державних установ, Генштабу УНР та ╕нше – укра╖нськ╕ скарби, вивезен╕ за кордон п╕сля знищення б╕льшовиками Укра╖нсько╖ Держави початку ХХ стор╕ччя. До сучасних вибор╕в лиша╓ться тиждень, тому розмова про пол╕тику, природно, займа╓ не менше часу, н╕ж розмова про культуру.

ЗА БУДЬ-ЯКОГО ПРЕЗИДЕНТА – ╤ АМЕРИКАНСЬКОГО, ╤ УКРА╥НСЬКОГО
- Як╕ враження в╕д сп╕лкування з аудитор╕╓ю у США, як╕ в╕дгуки, зокрема, на ф╕льм?
- Хорош╕, позитивн╕. Тут чимало людей, ╕ серед укра╖нц╕в, ╕ серед американц╕в, як╕ ц╕кавляться тим, що у нас нин╕ в╕дбува╓ться. Зазвичай на заходи приходять багато людей, публ╕ка прихильна.
- Ф╕льм демонстру╓ под╕╖ на сход╕ Укра╖н╕, а от чи багато у д╕аспор╕ людей саме з╕ сходу Укра╖ни?
- Ну, ось ми вчора сид╕ли компан╕╓ю, у “Спортивному клуб╕” (“Укра╖нський спортовий клюб Нью-Йорк”, американський спортивний клуб, заснований укра╖нськими ем╕грантами у 1947 роц╕ – ред.), ╕ раптом виявилося, що дво╓ людей – ╕з Краматорська, хтось ╕з Красного Луча, хтось ╕з Горл╕вки, я – з╕ Староб╕льська. Насправд╕, мен╕ зда╓ться, що укра╖нська громада зм╕ню╓ться, ╕ д╕йсно, нин╕ багато людей в Америц╕ та ╢вроп╕ – з╕ сходу Укра╖ни. Усталене уявлення про те, що укра╖нська громада – це виключно галичани чи зах╕дн╕ укра╖нц╕, вже не зовс╕м в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕.
- Чому цей ф╕льм важливо показувати нин╕?
- На мою суб’╓ктивну думку, в╕н важливий не лише нин╕. В╕н може бути важливим за будь-якого президента – ╕ американського, ╕ укра╖нського. В╕н стосу╓ться ун╕версальних речей: в╕дпов╕дальност╕, сол╕дарност╕, соц╕ально╖ включеност╕. Речей, як╕ нас прив’язують до м╕сця, у якому ми народилися ╕ виросли, до людей, з якими ми разом живемо. Ця ╕стор╕я могла трапитися не лише на Донбас╕, але й у будь-якому ╕ншому куточку Укра╖ни, та й у багатьох ╕нших кра╖нах. Я чудово уявляю соб╕ такий сюжет, скаж╕мо, в Румун╕╖, Грец╕╖, ╤тал╕╖, Польщ╕. За винятком, можливо, скандинавських кра╖н, де рейдерства нема╓. Жартую.
- А екран╕зац╕я “╤нтернату” плану╓ться?
- Вона обговорю╓ться. Ми з Ярославом Лодиг╕ним, який зняв “Дике поле”, говоримо про те, щоб зробити цей ф╕льм. В╕н уже нав╕ть зробив чернетку сценар╕ю. Хоча ми поки ще не зна╓мо, як ╕ з ким його робити. Це поки лише проект.
- Розб╕жност╕, як╕ виникали впродовж зйомок “Дикого поля”, не стануть на завад╕?
- Н╕, вони не завадять. Суперечки були суто творч╕, не особист╕. Не якесь там м╕ряння амб╕ц╕ями, все було суто конструктивно. Те, що мен╕ не подобалося, я сказав Ярославу в обличчя. В╕н мен╕ теж сказав в обличчя все, що про мене дума╓. Ну, п╕сля цього ми дал╕ сп╕лку╓мося. Все гаразд.

ЧИ МОЖНА «В╤ДМОТАТИ» НАЗАД УКРА╥НСЬКУ ДЕРЖАВНУ ПОЛ╤ТИКУ?
- Як╕ зм╕ни в╕дбулися в укра╖нськ╕й культур╕ п╕сля Майдану?
- За роки п╕сля Майдану чи не вперше у наш╕й ╕стор╕╖ ми могли спостер╕гати за появою ╕ реал╕зац╕╓ю чогось на зразок державно╖ культурно╖ пол╕тики, хоч це й, можливо, см╕ливе ╕ суб’╓ктивне твердження. Такого, ясна р╕ч, не було до 2014 року. ╤ я не знаю, чи буде п╕сля 22-го кв╕тня.
У цей час держава д╕йсно намагалася впроваджувати культурну пол╕тику. Йдеться насамперед про появу к╕лькох ╕нституц╕й: ╤нституту книги, Укра╖нського ╕нституту, який нин╕ почина╓ працювати, Укра╖нського культурного фонду. Я не можу уявити соб╕ появу таких ╕нституц╕й за ╕ншо╖ влади. Все це було спрямоване на нов╕, ╕нновац╕йн╕ механ╕зми культурно╖ д╕яльност╕. Те ж таки Держк╕но, яке нарешт╕ почало працювати з к╕нематографом. Укра╖нський к╕нематограф, який нарешт╕ почав ф╕нансуватися з державного бюджету, завдяки чому ми побачили велику к╕льк╕сть дуже р╕зних ф╕льм╕в: ╕ хороших, ╕ не дуже; ориг╕нальних ╕ не надто ориг╕нальних. Але, так чи ╕накше, ми раптом побачили, ск╕льки у нас ц╕кавих режисер╕в, ск╕льки у нас ц╕кавих актор╕в, ╕ який у ц╕╓╖ галуз╕ величезний потенц╕ал.
- Пам’ятаю, ран╕ше можна було почути, мовляв, “ну, нема╓ в Укра╖н╕ актор╕в, тому мусимо брати рос╕йських”... То це все була ф╕кц╕я?
- Безперечно. Це нав╕ть см╕шно коментувати. Так само говорили: “У нас нема╓ сво╓╖ л╕тератури, тому давайте читати рос╕йську”. А коли пита╓ш: “А ти ц╕кавився, чи ╓ укра╖нська л╕тература?”, виявля╓ться, що людина не дуже й ц╕кавилася. Ясна р╕ч, у нас все ╓. Ц╕кавий к╕нематограф. Ц╕кава сучасна музика. Подив╕ться, яка нин╕ нова хвиля в музиц╕ з’явилась. У нас з’являються нов╕ ╕мена у л╕тератур╕. Хоча, знову ж таки, культура – це та сфера, в як╕й результат не обов’язково ма╓ бути негайно, сьогодн╕. Культура схожа на сад╕вництво. Спочатку довго й наполегливо працю╓ш, пот╕м бачиш результати. Якщо добре працював.
- Чи вдалося завдяки ц╕й державний пол╕тиц╕ розширити прост╕р укра╖нського в Укра╖н╕?
- Безперечно, його вдалося розширити. З ╕ншого боку, наск╕льки цей прост╕р закр╕плено за укра╖нською культурою? Знов ж таки, цих процес╕в, фактично, н╕коли ран╕ше не було. Вони тривають лише протягом останн╕х рок╕в. Я можу припустити ситуац╕ю, коли все це буде «в╕дмотано» назад. Коли все, зроблене за ц╕ п’ять рок╕в, за якийсь короткий час просто зупиниться.
- А чого, на вашу думку, браку╓ сучасн╕й укра╖нськ╕й культур╕?
- На мою думку, укра╖нськ╕й культур╕ браку╓, по-перше, тяглост╕, себто закор╕неност╕, а по-друге – нормально╖ здорово╖ експансивност╕. См╕ливост╕ виходити за меж╕ свого суто традиц╕йного укра╖нського “гетто”. Власне, см╕ливост╕ й здатност╕ працювати з потенц╕йним споживачем. А потенц╕йний споживач укра╖нсько╖ культури – це сорок м╕льйон╕в громадян Укра╖ни.
- Якими методами або засобами можна було би це зм╕нити?
- Наполегливою роботою ╕ ц╕кавими ╕нновац╕ями. Там, де це ╓, одразу з’являються результати. Повн╕ зали, стад╕они, переповнен╕ театри, велик╕ наклади книжок, сотн╕ тисяч перегляд╕в у YouTube ╕ так дал╕.

КОЛИ ПОЧАЛАСЯ В╤ЙНА, ЗМ╤НИЛОСЯ ВСЕ. ЩОПРАВДА, НЕ У ВС╤Х
- Ми, до реч╕, нин╕ сидимо у музе╖, в якому багато артефакт╕в Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки початку ХХ стор╕ччя. Дивлячись на них, розум╕╓ш: тод╕ теж спод╕валися, тод╕ теж були переконан╕, що повороту назад не станеться...
Попри 28 рок╕в незалежност╕, 5 рок╕в в╕йни, Укра╖на все одно – страшенно роз╕нтегрована, ╕з дуже розпорошеним сусп╕льством ╕ настроями. Це виклика╓ величезну тривогу
- Безперечно. До реч╕, й тод╕ встигли багато чого зробити. В уяв╕ багатьох ╕з нас – нав╕ть тих, хто прихильно ставиться до УНР ╕ сприйма╓ цей проект як передв╕сника сьогодн╕шньо╖ незалежност╕ – ╕стор╕я УНР сприйма╓ться виключно як ╕стор╕я во╓н. Мовляв, одн╕ лише визвольн╕ змагання вздовж зал╕зниц╕ в╕д Ки╓ва до Фастова, ╕ дал╕ – до Кам’янця-Под╕льського. Натом╕сть, нав╕ть за цей короткий пер╕од – у набагато складн╕ших умовах, ан╕ж сьогодн╕, – багато чого було зроблено ╕ багато чого було заявлено.
Знов ж таки, це мало би бути для нас ус╕х дуже прозорим натяком, якимось ну дуже вже повчальним уроком. Але все, що в нашому середовищ╕ зда╓ться очевидним, таким, що не ма╓ альтернативи та не вимага╓ пояснень, для багатьох наших сп╕вв╕тчизник╕в надал╕ залиша╓ться невидимим, незрозум╕лим, нев╕дчитаним. Нав╕ть сьогодн╕. Попри те, що наш╕й незалежност╕ вже 28 рок╕в, попри те, що п’ятий р╕к Укра╖на веде в╕йну, опираючись зовн╕шн╕й агрес╕╖, вона все одно страшенно роз╕нтегрована, ╕з дуже розпорошеним сусп╕льством ╕ настроями. ╤ це виклика╓ величезну тривогу.
- Може, саме через те, що в╕йну вдалося локал╕зувати, велика частина сусп╕льства просто ╖╖ не в╕дчула ╕ не пом╕тила (не в╕дчува╓ ╕ не пом╕ча╓)?
- П’ять рок╕в – немаленький терм╕н. Багато хто встиг навчитися жити ╕з ц╕╓ю в╕йною. Багато хто ╖╖ в╕д самого початку ╕гнорував. Багато хто навчився на н╕й заробляти. Для багатьох з’явилася якась така реальн╕сть, у як╕й в╕йна мирно сп╕в╕сну╓ з б╕знесом, ╕з мирним спок╕йним життям. Ясна р╕ч, що укра╖нц╕ ╖╖ дуже по-р╕зному сприймають. ╢ так╕, як╕ п’ять рок╕в тягнуть на соб╕ волонтерство, в╕ддають останню коп╕йку на арм╕ю. Особливо це було в перш╕ м╕сяц╕ в╕йни. А ╓ так╕, для яких ц╕╓╖ в╕йни нема╓. Вони просто ╖╖ ╕гнорують.
- Багатьох ц╕ п’ять рок╕в сильно зм╕нили.
- Багатьох, безперечно, так.
- А вас особисто як вони зм╕нили?
- ╤ мене дуже сильно зм╕нили. Под╕╖ 2014-го року, весни й л╕та, були для мене величезним потряс╕нням. Великою м╕рою, т╕ под╕╖ тепер визначають мо╓ ставлення до багатьох речей у житт╕. Коли почалася в╕йна, коли з’явилися рос╕яни в Криму й на Донбас╕, – зм╕нилося все.
- Як╕ найголовн╕ш╕ усп╕хи та неусп╕хи Укра╖ни як держави за останн╕ п’ять рок╕в?
За ц╕ 5 рок╕в багато речей внутр╕шньоукра╖нсько╖ пол╕тики прокреслились ╕з позитивним стратег╕чним приц╕лом
- Укра╖на загалом утрималася як держава, не розвалилася, не в╕докремилася якась окрема “Новорос╕я” – це вже великий усп╕х. За ц╕ п’ять рок╕в ми заявили про себе як про кра╖ну в св╕т╕. Це дуже важливо з психолог╕чно╖ та з╕ стратег╕чно╖ точки зору.
П’ятий р╕к трива╓ в╕йна, до яко╖ звикли не лише багато укра╖нц╕в, але до яко╖ й св╕т уже звик, ╕ говорить про не╖ давно, ╕ це вже дан╕сть, що знаходиться десь на перифер╕╖ зору. Але, попри це, Рос╕я й дал╕ знаходиться п╕д санкц╕ями, Рос╕я ╕ дал╕ вважа╓ться кра╖ною-агресором, що порушила вс╕ можлив╕ м╕жнародн╕ закони. Це також не взялося н╕зв╕дки, ╕ ╓ св╕дченням того, що Укра╖на щось робить правильно. Якщо говорити про внутр╕шньоукра╖нську пол╕тику, то за ц╕ п’ять рок╕в багато речей прокреслились ╕з позитивним стратег╕чним приц╕лом. Та ж реформа децентрал╕зац╕╖, реформи в систем╕ осв╕ти, медицини, зм╕ни у гуман╕тарн╕й сфер╕, в ╕нформац╕йному пол╕. Страшенно важлив╕ реч╕. Просто, знову ж таки, ц╕ реч╕ багато хто з укра╖нц╕в вважа╓ можливим для себе ╕гнорувати ╕ не пом╕чати.

ПРО ЗАГРОЗИ, ПОПУЛ╤ЗМ ТА «ВИНЕСЕННЯ ЗА ДУЖКИ»
- Ви сказали, що п╕сля 22-го кв╕тня не ма╓те певност╕, що продовжиться укра╖нська культурна державна пол╕тика…
- Певност╕ нема╓ н╕ в чому.
- А чому?
- Тому що кандидат у президенти, який сьогодн╕ л╕диру╓ у президентських перегонах, н╕чого конкретного не деклару╓. Що сто╖ть за його позиц╕╓ю, хто сто╖ть за його плечима – нараз╕ все це не дуже добре зрозум╕ло. Можна називати як╕сь конкретн╕ персонал╕╖, але яка за цим буде стояти пол╕тика? Чи буде, в раз╕ його перемоги, зм╕на внутр╕шнього ╕ зовн╕шнього курсу? Чи буде все-таки б╕льш-менш продовження того, що Укра╖на робила попередн╕ п’ять рок╕в? Нараз╕ н╕хто н╕чого не може сказати. Найг╕рше, що сам кандидат про це не говорить.
- Це незнання вас налаштову╓ на оч╕кування г╕ршого сценар╕ю?
- Так, мене особисто воно налаштову╓ на г╕рший сценар╕й. Мен╕ зда╓ться, ми нин╕ знаходимося не в тому стан╕ та не в тому ╕сторичному момент╕, коли можна експериментувати такими речами.
- З╕ штабу одного з кандидат╕в у ход╕ кампан╕╖ пролунала така заява, цитую: “Насправд╕ все, що може роз’╓днувати укра╖нц╕в – в╕ра, мова, територ╕я, як╕сь ╕сторичн╕ л╕дери – потр╕бно винести за дужки. Принаймн╕ доти, поки ми не зак╕нчимо в╕йну”. Що дума╓те про ц╕ слова?
- Це справд╕ цитата?
- Так, пряма цитата.
- Ну, ц╕ слова, на мою думку, ╕ ╓ прямим сигналом, що буде протистояння ╕ розкол. Якщо для цього кандидата питання мови чи територ╕╖ ╓ не принциповими, такими, що ╖х можна винести за дужки… Для багатьох укра╖нц╕в – це питання, значення яких важко переоц╕нити. Вони стосу╓ться ╕дентичност╕, стратег╕чного розвитку кра╖ни. Нерозум╕ння того, що, скаж╕мо, питання мови не можна ╕гнорувати, що його треба так чи ╕накше вир╕шувати – а точн╕ше нормал╕зувати, – це або фатальне нерозум╕ння сусп╕льних настро╖в ╕ запит╕в, або св╕доме п╕д╕грування ╕нтересам певно╖ частини сусп╕льства, яка налаштована не надто лояльно до Укра╖ни.
Серед мо╖х знайомих багато рос╕йськомовних укра╖нц╕в. Але для них укра╖нська мова – однозначно ╓дина державна, ╕ про те, що це питання треба винести кудись за дужки, взагал╕ не йдеться. Саме трактування, мовляв, можна винести “за дужки” мову, мен╕ зда╓ться довол╕ попул╕стською заявою, яка несе у соб╕ потенц╕йну загрозу. Ми вже не раз бачили спроби про╕гнорувати питання нормал╕зац╕╖ статусу укра╖нсько╖ мови, ╕ чим це все завершувалося. “Мовним майданом”, сусп╕льними виступами. Так чи ╕накше, це питання потребу╓ не “винесення за дужки”, а конструктивного п╕дходу.
- Чи в╕рите ви, що буде здатн╕сть укра╖нц╕в опиратися згортанню укра╖нсько╖ пол╕тики у раз╕ потреби?
- Ви зна╓те, дивлячись за тим, наск╕льки нин╕ радикал╕зован╕ настро╖, наск╕льки високий р╕вень несприйняття, побоювання, незгоди, розчарування, агрес╕╖, готовност╕ до спротиву, я боюся, що якийсь необачний крок ╕з боку потенц╕йного майбутнього президента може призвести до дуже серйозних насл╕дк╕в. ╤ це вже не буде Майдан ╕з ча╓м ╕ кавою. Ми д╕йсно вже трошки ╕нш╕, н╕ж були взимку 2013-го року.
- Тобто потенц╕йн╕ радикальн╕ д╕╖ у спротив лякають не менше за можлив╕ необачн╕ кроки?
- Я просто бачу, що частина укра╖нц╕в, як╕ ц╕ п’ять рок╕в працювали на кра╖ну, намагалися ╖╖ захистити, бути ╖й корисною, побачивши потенц╕йн╕ загрози, готов╕ – принаймн╕, декларують готовн╕сть – до дуже серйозних д╕й. Пол╕тики мали би дуже ч╕тко “сп╕ймати” цей сигнал ╕ не провокувати сусп╕льн╕ виступи.
Я можу припустити, що у раз╕, якщо переможе один ╕з кандидат╕в у президенти, нас наступн╕ п’ять рок╕в чека╓ тактичний захист всього того, що зробила чинна влада за ц╕ п’ять рок╕в.
- Ваш друг, письменник Юр╕й Андрухович, опубл╕кував днями статтю, в як╕й назвав команду Зеленського “софт-верс╕╓ю Парт╕╖ рег╕он╕в”. Ви розд╕ля╓те таку думку? Чи це занадто?
- Ну, я не пол╕толог. Мен╕ важко говорити, поки нема╓ списку людей, як╕ з ним оф╕ц╕йно працюють. Це звучало б голосно ╕ бездоказово. Але у тому, що Юр╕й написав, можна проглед╕ти певну лог╕ку. Бо н╕хто ж не зна╓, хто прийде з новою командою, якщо вона д╕йсно прийде до влади. А оск╕льки сам кандидат у президенти не вважа╓ за потр╕бне, доц╕льне, необх╕дне, нормальне – озвучити цей список – природно, що виникають п╕дозри, побоювання ╕ припущення. ╤ вони не йдуть на його користь.

«НЕ ПАМ’ЯТАЮ ТАКОГО ТОТАЛЬНОГО НЕПОРОЗУМ╤ННЯ»
- А ╓ прихильники Зеленського серед ваших друз╕в та знайомих?
- Серед друз╕в – нема╓. Серед знайомих… Ну, у мене величезна к╕льк╕сть знайомих. Я ╖жджу кра╖ною ╕ сп╕лкуюся з дуже-дуже р╕зними людьми. Так, за останн╕ п╕вроку я зустр╕чав людей, як╕ серйозно збираються голосувати за Зеленського.
- Чи мали з ними пол╕тичн╕ розмови? Бо зараз в Укра╖н╕ м╕ж багатьма точаться так╕ пол╕тичн╕ дискус╕╖...
- Безумовно. В Укра╖н╕ вс╕ говорять про пол╕тику, ╕ не лише напередодн╕ вибор╕в, а останн╕ п’ять рок╕в. Передус╕м про пол╕тику. Так, були. Зна╓те, це чи не вперше, коли про так╕ реч╕ дуже важко говорити. Я пам’ятаю, що завжди м╕ж пол╕тичними опонентами були дискус╕╖. Дуже добре пам’ятаю “Укра╖ну без Кучми”, 2000-2001 рок╕в. Дуже добре пам’ятаю 2004 р╕к, яке було сусп╕льне протистояння, як╕ були сварки у 2010 роц╕. Але такого тотального непорозум╕ння м╕ж опонентами не пам’ятаю. ╤ це нав╕ть не пов’язано з якоюсь вза╓мною агрес╕╓ю. Таке враження, що люди керуються р╕зними комун╕кативними системами ╕ механ╕змами. Себто, йдеться нав╕ть не про те, що для когось добрим ╓ б╕ле, а для когось добрим ╓ чорне, а в принцип╕ про те, що хтось бачить б╕ле ╕ чорне, а у когось зовс╕м ╕нша система колористики. Дуже дивна р╕ч. Коли все це завершиться – а я спод╕ваюся, що завершиться швидко ╕ благополучно – думаю, буде багато роботи для психолог╕в, соц╕олог╕в, антрополог╕в та ╕нших досл╕дник╕в, як╕ спробують зрозум╕ти, що ж в╕дбулося з укра╖нцями взимку-навесн╕ 2019-го року.
- Хоча так╕ тенденц╕╖ бачимо не лише в Укра╖н╕.
- Безперечно.
- А чому? У чому причина?
- Мен╕ зда╓ться, людство потрапило у якусь пастку. Нам здавалося, що ╕нформац╕йна свобода ╕ безл╕ч ╕нформац╕йних можливостей дають нам убезпечен╕сть. Натом╕сть виявилося, що ми ╓ страшенно вразливими, беззахисними перед ман╕пуляц╕ями та ╕нформац╕йними хвилями. Як д╕ти. Ми втрача╓мо природн╕ ╕нстинкти: самозбереження, критичного мислення. Ми дуже легко дозволя╓мо себе використовувати. ╤ це п╕сля двадцятого стор╕ччя, коли людство, здавалося б, просто ф╕зично мусило зробити висновки, чогось навчитися.
- Чи часто до вас звертаються люди з питаннями – за кого голосувати?
- Пост╕йно.
- Що в╕дпов╕да╓те, у загальних рисах?
- Намагаюся не в╕дпов╕дати. Поясню, чому. Не тому, що не маю чого сказати. Просто пробував к╕лька раз╕в включитися у цю гру. ╤ бачив, що це д╕йсно просто гра. Бо людина, питаючи це, насправд╕ не пита╓ тебе, за кого ти голосу╓ш. Вона лише хоче переконатися, що ти голосу╓ш за того, за кого голосу╓ вона. В╕дпов╕дно, все це перетворю╓ться просто на якусь деструктивну сварку. Я з╕ сво╖ми виборчими симпат╕ями визначився, щойно справа почала йти до вибор╕в. Ще р╕к тому. ╤ вони не зм╕нилися. Ну, це важко назвати симпат╕ями, але м╕й виб╕р не зм╕нився.
- Чому важко назвати симпат╕ями?
- Ну, симпат╕╖ передбачають певну ╕деал╕зац╕ю, захват. Цей виб╕р, як ╕ виб╕р 2014 року, як ╕ виб╕р 2010 року, компром╕сний, виб╕р “меншого зла”. Але, на мою думку, в╕н не ста╓ менш в╕дпов╕дальним. Це теж страшенно важливо. Все ж таки спробувати роз╕братися, прорахувати можлив╕ ризики ╕ небезпеки.
У цьому план╕ на нин╕шн╕х виборах нав╕ть не сто╖ть питання про менше чи б╕льше зло, а про можлив╕сть чи неможлив╕сть ╕снування всього того, що Укра╖на досягла за останн╕ п’ять рок╕в. ╤ знов-таки, я розум╕ю, що ви зараз надруку╓те це ╕нтерв’ю – ╕ багато читач╕в у цьому м╕сц╕ запитають: “А чого вона досягла?”
Н╕велювати, знец╕нювати все, що робиться, або робити вигляд, що взагал╕ н╕чого не робиться, – це просто нечесно
Я не фанат деяких пол╕тик╕в, але реально бачу, що укра╖нська влада багато робить. Чи могла робити б╕льше? Ну, безперечно, могла робити набагато б╕льше. Чи могла б ситуац╕я бути ╕ншою? Безперечно, могла бути ╕ншою. Але н╕велювати, знец╕нювати все, що робиться, або робити вигляд, що взагал╕ н╕чого не робиться, – мен╕ зда╓ться, це просто нечесно.
- А ви голосували у 2014 роц╕ за Порошенка?
- Так.
- Дехто каже, що ╖х обманули. А у вас були спод╕вання, як╕ виявилися обманутими?
- До певно╖ м╕ри.
- А як╕?
- Мен╕ здавалося – хоча я розум╕ю, що це дещо ╕деал╕стично, – що Порошенко здатен зламати систему. Як виявилося, не дуже здатен. Водночас, ╓ багато речей, як╕ я ще тод╕ оц╕нював довол╕ реал╕стично. Коли в╕н говорив, що АТО зак╕нчиться за два тижн╕, вже тод╕ було зрозум╕ло, що в╕н говорить те, за що навряд зможе в╕дпов╕дати.
- Як╕ ваш╕ плани на найближчий час?
- Ми ╖демо наприк╕нц╕ кв╕тня на Донбас, ╕з виступами. Пот╕м привозимо д╕тей з Донбасу до Ки╓ва. Ми робимо нин╕ конкурс читацьких в╕дгук╕в. Доки буде можлив╕сть – будемо щось робити. Для себе н╕чого м╕няти не збираюся. У внутр╕шню ем╕грац╕ю йти у жодному раз╕ не збираюся. У мене дуже багато роботи.

ЧИТАТИ ╢ ЩО – АБИ БУЛО БАЖАННЯ
- Як╕ твори, зокрема книги, вас найб╕льше вразили за останн╕й час, як╕ ви могли би порадити нашим читачам?
- Останн╕ книги Юр╕я Андруховича, якого ви згадували. Катерини Калитко. Остапа Сливинського. Володимира Раф╓╓нка. Раджу укра╖нцям, як╕ мають можлив╕сть, зайти у найближчу книгарню “╢” та подивитися. Зараз виходить велика к╕льк╕сть ц╕каво╖ л╕тератури. ╤ сво╓╖, ╕ перекладно╖, ╕ художньо╖, й ╕сторично╖, ╕ документально╖, й науково╖, ╕ доросло╖, ╕ дитячо╖. Читати ╓ що – головне, аби було бажання.
- Чи була останн╕м часом книжка, яка особисто вас вразила?
- Я буквально к╕лька м╕сяц╕в тому прочитав спогади Патт╕ См╕т. Книжка назива╓ться “Просто д╕ти”, видавництва “В╕ват”. Книга – саме про цей район, у якому ми нин╕ з вами розмовля╓мо. Про церкву святого Марка, де вона робила св╕й перший виступ. Про театр La MaMa, де вона робила сво╖ постановки (ми тут грали з «Собаками»). Про клуб CBGB, який знаходиться просто тут за рогом. Я його ще пам’ятаю. Коли у 2005 роц╕ сюди при╖хав, ми там з друзями були. В╕н ще працював. Зараз його вже нема╓. Це все особисте. Чита╓ш – ╕ п╕зна╓ш ус╕ ц╕ м╕сця. Це зворушу╓.

Георг╕й Тихий, Нью-Йорк
https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21083

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков