Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
14-ГОДИННИЙ ПРЕСМАРАФОН ЗЕЛЕНСЬКОГО. ГОЛОВН╤ ТЕЗИ
Марафон транслювався онлайн у соцмережах на оф╕ц╕йних акаунтах Оф╕су Президента.


ПРЕЗИДЕНТКА ╢ВРОКОМ╤С╤╥: АНЕКС╤Я КРИМУ — ПЕРША СИЛОВА ЗМ╤НА КОРДОН╤В П╤СЛЯ ДРУГО╥ СВ╤ТОВО╥
Про це заявила обрана президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Урсула фон дер Ля╓н у сво╓му в╕тальному...


МОГЕР╤Н╤: МИ НАГОЛОШУ╢МО, ЩО КРИМ ╤ ДОНБАС - ЦЕ УКРА╥НА
Зустр╕ч╕ в рамках ТКГ у М╕нську та погодження "формули Штайнма╓ра" в╕дкривають можлив╕сть...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЗАЯВИВ, ЩО «ФОРМУЛИ ШТАЙНМА╢РА» ДЛЯ КРИМУ НЕМА╢
Про це в╕н розпов╕в у коментар╕ Рад╕о Свобода «Крим.Реал╕╖ ТБ»


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ГОТОВИЙ ОБГОВОРЮВАТИ СТВОРЕННЯ АВТОНОМ╤╥ З КРИМСЬКИМИ ТАТАРАМИ
Про це в╕н сказав п╕д час пресмарафону 10 жовтня




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 04.01.2019
Володимир ╢льченко, Пост╕йний представник Укра╖ни при ООН: ООН НЕ УХВАЛЮВАЛА Б Ц╤ Р╤ШЕННЯ, ЯКБИ ПИТАННЯ КРИМУ БУЛО СПРАВД╤ «ЗАКРИТЕ»

Нин╕шн╕й Пост╕йний представник Укра╖ни при ООН, киянин Володимир ╢льченко – один ╕з найб╕льш досв╕дчених та авторитетних укра╖нських дипломат╕в. За три десятил╕ття дипслужби в╕н працював ╕ у Ки╓в╕, й у Нью-Йорку, й у В╕дн╕, й у Москв╕. Зв╕стки про розпад СРСР ╕ незалежн╕сть Укра╖ни зустр╕в у сво╓му першому в╕дрядженн╕ до ООН. Брав участь у миротворч╕й м╕с╕╖ у Хорват╕╖. А вже окупац╕я Криму ╕ початок рос╕йсько╖ агрес╕╖ проти Укра╖ни припали на його роботу послом у Рос╕╖. Тод╕ в╕н був негайно в╕дкликаний до Ки╓ва ╕ за п╕втора року очолив укра╖нську делегац╕ю в ООН.
Ми зустр╕ча╓мося для ╕нтерв’ю у пост╕йному представництв╕ Укра╖ни на 51-й сх╕дн╕й вулиц╕ Манхеттена. Природно, що левова частка нашо╖ розмови присвячена саме дипломатичному фронту в╕йни з Рос╕╓ю. Лише на тижн╕, що передував ╕нтерв’ю, Генеральна асамблея ухвалила дв╕ надважлив╕ “кримськ╕” резолюц╕╖. Щоправда, кр╕м здобутк╕в ╓ й проблеми. Про них ми поговорили також.

ОКУПОВАНИЙ КРИМ: Н╤ ЗАБУТИ, Н╤ ОБМ╤НЯТИ НЕ ВДАСТЬСЯ
- Що вдалося ╕ що не вдалося Укра╖н╕ в ООН за цей р╕к?
- Р╕к був дуже напружений. ╤ хоч на його початку ми вийшли з Ради Безпеки ООН, питання Укра╖ни у Радбез╕ розглядалися нав╕ть част╕ше, н╕ж коли ми там були. Це пов’язано не з нашим членством, а лише з тим, що цього року було б╕льше провокативних д╕й. ╤ довкола Криму, й в Азовському мор╕, ╕ незаконн╕ вибори на Донбас╕ 11-го листопада. Все це, зв╕сно, вимагало реакц╕╖ Радбезу. Нам ╕з нею допомагали наш╕ партнери, яких ми завчасно про це просили. Окремо хочу в╕дзначити делегац╕╖ Польщ╕, Сполучених Штат╕в, Велико╖ Британ╕╖, Швец╕╖, Н╕дерланд╕в та Франц╕╖. Та ╕, власне, вс╕х зах╕дних кра╖н, як╕ буквально в╕дразу бралися за наш╕ питання. У результат╕ конфл╕кт м╕ж Рос╕╓ю ╕ Укра╖ною, ╕ вс╕ пов’язан╕ з ним под╕╖ розглядалися у Радбез╕ у р╕зних форматах, щонайменше ш╕сть раз╕в.
В╕дбулися три зас╕дання Радбезу ООН. У травн╕ – п╕д головуванням Польщ╕, у жовтн╕, напередодн╕ незаконних вибор╕в на Донбас╕, – п╕д головуванням Бол╕в╕╖ й наприк╕нц╕ листопада вже п╕д час головування Китаю – п╕сля провокац╕╖ Рос╕╖ у Керченськ╕й протоц╕ й захоплення наших корабл╕в ╕ 24 моряк╕в. На початку року, до р╕чниц╕ окупац╕╖ Криму, в╕дбулося спец╕альне зас╕дання за так званою “формулою Арр╕а”. Ще дв╕ч╕ тема Укра╖ни розглядалася п╕д час неоф╕ц╕йних консультац╕й Радбезу. Ми не були там присутн╕, але зна╓мо, що польськ╕ колеги порушували укра╖нське питання.
Це св╕дчить про те, що нема╓ н╕яко╖ “втоми в╕д Укра╖ни”, як деяк╕ вважають.
Саме протилежного домагалася Рос╕я: щоби про кримське питання забули
Ще один ц╕кавий поворот. Я прекрасно пам’ятаю, як у 2015-2016 роках нам деяк╕ партнери дор╕кали, що ми багато уваги приверта╓мо до ситуац╕╖ на Донбас╕, а кримська тематика мало звучить. Мовляв, як би це не призвело до того, що Крим забутий ╕ перетворився на таку нап╕в╕снуючу проблему, яка де-факто вже Рос╕╓ю вир╕шена. Цього року сталося протилежне. Крим стояв на порядку денному набагато част╕ше, н╕ж ситуац╕я на окупованих територ╕ях укра╖нського Донбасу. Думаю, це хороша тенденц╕я. Бо саме протилежного домагалася Рос╕я: щоби про кримське питання забули. Ну, ╓ багато думок на цей час… Обм╕няти Крим на Сир╕ю, обм╕няти на Донбас (тобто п╕ти з Донбасу, але “закрити” питання Криму). Цього н╕чого не буде. А ще додайте к╕лька резолюц╕й Генасамбле╖ ООН, як╕ присвячен╕ суто кримському питанню. Весь св╕т побачив, що кримське питання дуже далеке в╕д того, щоб бути закритим.
- До реч╕, стосовно Генерально╖ асамбле╖. Тут простору для д╕й б╕льше, н╕ж у Радбез╕?
- У Генасамбле╖ нам вдалося провести у цьому роц╕ дв╕ дуже важлив╕ резолюц╕╖. П╕дготовка проект╕в, фактично, тривала з весни. На в╕дм╕ну в╕д Радбезу, нам вда╓ться проводити тут конкретн╕ р╕шення. Причина очевидна. На жаль, право вето Рос╕╖ у Радбез╕ не дозволя╓ нам, фактично, н╕чого там схвалити. Рос╕я блоку╓ хрон╕чно, практично будь-як╕ спроби – починаючи в╕д миротворчо╖ операц╕╖ ООН на сход╕ Укра╖ни ╕ зак╕нчуючи тими ж под╕ями в Азов╕.

РОС╤ЙСЬКИХ В╤ЙСЬК У КРИМУ НИН╤ Б╤ЛЬШЕ, Н╤Ж РАДЯНСЬКИХ У ЧАСИ СРСР
- Чим важлив╕ т╕ дв╕ резолюц╕╖ Генасамбле╖, про як╕ ви згадали?
- Одна з них взагал╕ вперше схвалювалася на Генеральн╕й асамбле╖. Йдеться про резолюц╕ю щодо проблеми м╕л╕таризац╕╖ Криму, Азовського ╕ Чорного мор╕в. Ми ╖╖ запропонували ще навесн╕. Зв╕сно, н╕хто не знав ╕ не м╕г передбачити под╕╖, як╕ сталися у Керченськ╕й протоц╕ наприк╕нц╕ листопада. До реч╕, саме так можна вим╕ряти ефективн╕сть дипломат╕в – за ╖хньою здатн╕стю передбачати под╕╖. Ми саме тому ╕ порушили це питання ще навесн╕, бо знали: рано чи п╕зно до цього призведе оця повзуча м╕л╕таризац╕я, яка продовжу╓ться у Криму фактично з першого дня спроби анекс╕╖ Рос╕йською Федерац╕╓ю. Нин╕ увесь п╕востр╕в перетворився на величезну во╓нну базу. Мен╕ зда╓ться, рос╕йських в╕йськових сил там зараз нав╕ть б╕льше, н╕ж за радянських час╕в. Йдеться ╕ про нов╕тн╕ ракетн╕ комплекси, ╕ про все ╕нше. К╕льк╕сть в╕йськово╖ техн╕ки у Криму ╕ довкола нин╕ перевищу╓ вс╕ допустим╕ л╕м╕ти, у тому числ╕ угоди, як╕ обмежують в╕йськову присутн╕сть Рос╕╖ на п╕вденному фланз╕.
Наша резолюц╕я ╕з самого початку була п╕дтримана групою з двадцяти кра╖н так звано╖ core group (англ. “ група ключових сп╕вавтор╕в” - ред.). З ц╕╓╖ мит╕ вона вже не належала лише Укра╖н╕. Це, з одного боку, перевага, бо вс╕ ц╕ кра╖ни працюють над текстом, ╕ в╕дпов╕дно, над зб╕льшенням п╕дтримки. А от недол╕к – у тому, що Укра╖на не може одноос╕бно вносити зм╕ни у текст. З ╕ншого боку, у нас була повна п╕дтримка партнер╕в ╕ нам вдалося зробити текст максимально жорстким. Ну, а той ╕нцидент, та провокац╕я 25 листопада у Керченський протоц╕ – вона лише привернула ще б╕льше уваги до проблеми. Важко сказати, чого домагалися рос╕яни цими д╕ями. Але те, що воно мало зворотний ефект – у сенс╕ зб╕льшення п╕дтримки ц╕╓╖ резолюц╕╖ членами Генасамбле╖ – це доконаний факт.
- Цей документ справд╕ м╕стить ц╕лу низку безпрецедентних, нових формулювань. Якщо вид╕лити головне, чим саме в╕н жорстк╕ший за попередн╕?
- От я соб╕ на мить уявляю цю резолюц╕ю, яка лежить у Лаврова чи Пут╕на на стол╕, ╕ вони читають ╖╖ текст. Ну наст╕льки ганебно╖ мови резолюц╕╖ для одного ╕з п’яти пост╕йних член╕в Радбезу ООН, думаю, за 73 роки ╕снування орган╕зац╕╖ ран╕ше не було! Зна╓те, дехто поважа╓, дехто просто бо╖ться цю п’ят╕рку. Тому н╕коли так╕ речення не виносяться на схвалення. Бо вважа╓ться, що пост╕йн╕ члени Ради Безпеки набагато сильн╕ш╕ за будь-яку ╕ншу кра╖ну. У них ╓ важел╕ заблокувати будь-яку небажану для них ╕н╕ц╕ативу. Й у тому числ╕ зробити все, щоб ось така резолюц╕я не була схвалена. А Рос╕╖ це не вдалося, незважаючи на шален╕ зусилля. Вони тиснули на вс╕х, розум╕ючи, що к╕льк╕сть кра╖н, як╕ п╕дтримають, приблизно в╕дпов╕датиме к╕лькост╕ тих, хто ран╕ше проголосував за праволюдську резолюц╕ю. Вони намагалися радикально зменшити це число. Аж до того, щоби резолюц╕я була провалена. Результат виявився зворотним. ╤ це ж ми ще сам╕ наполягли, щоб схвалювалося двома третинами в╕д к╕лькост╕ голосуючих, як ус╕ р╕шення, як╕ мають важлив╕сть для м╕жнародного миру ╕ безпеки.
Б╕льше того, проти праволюдсько╖ голосували 26, а проти резолюц╕╖ щодо м╕л╕таризац╕╖ Криму – лише 19 держав-член╕в. Тобто Рос╕ю п╕дтримали всього 18 кра╖н. Це насамперед кра╖ни, як╕ ╕снують за ╖╖ рахунок: Венесуела, Куба, П╕вн╕чна Корея, П╕вденний Судан. Кл╕╓нти Рос╕╖, як╕ або виживають за рахунок постачань рос╕йсько╖ збро╖, або мають звичн╕ для будь-якого авторитарного режиму проблеми. Серед ц╕╓╖ групи прикро бачити ╕ наших колишн╕х партнер╕в по СНД – В╕рмен╕ю й Б╕лорусь.
З ╕ншого боку, при╓мно, що цього разу не п╕шли проти нашо╖ резолюц╕╖ ╤нд╕я, Китай, Казахстан ╕ П╕вденна Африка. До реч╕, ПАР ╕з 1 с╕чня наступного року ста╓ членом Радбезу разом з ╤ндонез╕╓ю, яка займа╓ нейтральну позиц╕ю. Я думаю, ми отрима╓мо ще й б╕льш сприятливу атмосферу серед член╕в Ради Безпеки ООН.

ЩО КРАЩЕ – Б╤ЛЬШЕ ГОЛОС╤В ЧИ ЖОРСТК╤Ш╤ ФОРМУЛЮВАННЯ?
- А критики кажуть, що у березн╕ 2014-го 100 кра╖н п╕дтримали Укра╖ну, а нин╕ лише 67. Що ви могли би ╖м в╕дпов╕сти?
- Достатньо прочитати текст резолюц╕╖ 2014-го року. Вона дуже коротка, ш╕сть пункт╕в, у загальних словах п╕дтверджу╓ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни. Слова “Рос╕я” жодного разу нема╓. Це загальна рамкова резолюц╕я. У той час вона мала важливе значення, оск╕льки схвалювалася п╕д час п╕ково╖ ситуац╕╖. Щойно в╕дбулася спроба анекс╕╖ Криму, в╕н був повн╕стю окупований, ╕ була висока моральна п╕дтримка. А оск╕льки там не було прямих закид╕в у б╕к Рос╕╖, це дозволило багатьом кра╖нам, як╕ у подальшому почали утримуватися чи не голосувати, тод╕ п╕ти проти Рос╕╖. Але головне – це текст.
На жаль, у нас багато експерт╕в, як╕ коментують все – в╕д футболу до збору врожаю – не читаючи, що вони коментують. Резолюц╕╖ ж коротк╕, зазвичай всього одна-дв╕ стор╕нки, ╕ текст кожно╖ говорить сам за себе. Раджу вс╕м уважно ╖х читати.
Можна запитати, до реч╕, думку стосовно останн╕х резолюц╕й будь-якого адвоката з тих десятк╕в юрист╕в, як╕ нин╕ захищають Укра╖ну у м╕жнародних судах.. Будь-який ╕з них п╕дтвердить: це дуже сильн╕ докази, схвален╕ найвищим органом ООН. Маючи так╕ документи на руках, будь-який адвокат см╕ливо п╕де в суд, бо знатиме, що вигра╓ його.

ЯК РОС╤Я ХОТ╤ЛА “ПОХОВАТИ” РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО ПРАВ ЛЮДИНИ У КРИМУ
- Буквально к╕лька дн╕в тому була ухвалена вже третя з сер╕╖ резолюц╕й щодо порушень Рос╕╓ю прав людини у тимчасово окупованому Криму. Що додалося у пор╕внянн╕ з попередн╕ми двома документами?
- Дещо робить ╖╖ ун╕кальною серед такого роду документ╕в Генасамбле╖ ООН. По-перше, у н╕й м╕стяться пр╕звища конкретних людей, як╕ були незаконно засуджен╕ рос╕йськими судами ╕ отримали величезн╕ тюремн╕ строки. Йдеться про бранц╕в Кремля. У ц╕й резолюц╕╖ згадуються по╕менно тро╓ з них – Олег Сенцов, Омар-Усе╖н Куку ╕ Володимир Балух. Ми не могли назвати вс╕х, зв╕сно, оск╕льки ╖х щонайменше с╕мдесят людей. Але цей пасаж буде використовуватися задля тиску на рос╕йську владу, щоб вона нарешт╕ зв╕льнила вс╕х наших пол╕тв’язн╕в. До цього в ╕стор╕╖ ООН у таких резолюц╕ях згадувалися лише два ╕мен╕ – Нельсон Мандела ╕ колишня л╕дерка м’янмарсько╖ опозиц╕╖ Аун Сан Су Чжи. Б╕льше такого я не пригадую. Це св╕дчить про те, що ситуац╕я екстраординарна ╕ така згадка необх╕дна.
Був ще один принциповий момент, який пройшов здеб╕льшого поза увагою. Ми вс╕ зна╓мо, що час в╕д часу деяк╕ видавництва ╕ всесв╕тн╕ нос╕╖ ╕нформац╕╖, так╕ як Google, наприклад, малюють Крим то частиною Рос╕╖, то штрихують як сп╕рну територ╕ю. Кожен раз виника╓ питання: як ╕з цим боротися? Це ж частина повзучо╖ окупац╕╖. Рос╕я намага╓ться таким чином поступово привчити св╕тову сусп╕льну, експертну ╕ географ╕чну думку до переконання, що Крим – це вже Рос╕я, ╕ все – питання б╕льше не ╕сну╓. У ц╕й резолюц╕╖ м╕ститься ц╕лий окремий параграф, який зобов’язу╓ всю систему ООН називати Крим тимчасово окупованим Рос╕╓ю. Це створю╓ нов╕ докази ╕ п╕дстави тиснути на мед╕а-ресурси, географ╕чн╕ ресурси, ту ж саму В╕к╕пед╕ю. Адже саме на них ор╕╓нту╓ться багато нац╕ональних видавництв. Тепер ╓ п╕дстави вимагати в╕д них дотримуватися р╕шення Генерально╖ асамбле╖, яке наполяга╓, що Крим ма╓ називатися так, як це в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕, окупованим Рос╕йською Федерац╕╓ю, ╕ жодним чином не “сп╕рною територ╕╓ю”.
Резолюц╕я, зв╕сно ж, вимага╓ негайно зв╕льнити наших бранц╕в ╕ встановлю╓ правила поводження з ними до зв╕льнення. Вона також повторю╓ вс╕ т╕ вимоги, як╕ Рос╕я не виконала ран╕ше: скасувати заборону Меджл╕су, забезпечити викладання укра╖нською мовою, в╕дновити вс╕ закрит╕ та репресован╕ мед╕а-ресурси у Криму, особливо кримськотатарськ╕.
А реакц╕я Рос╕╖ зводиться до спроби переконувати, що “питання Криму закрите”. Якби воно було закрите, х╕ба ООН витрачала би час на ухвалення вс╕х цих р╕шень?
- А що там з ф╕нансуванням? Рос╕яни кажуть, що резолюц╕я не пройшла ф╕нансовий ком╕тет?
- Це розрахунок на те, що люди, як╕ не знають внутр╕шньо╖ оон╕всько╖ кухн╕, поведуться на цю вигадку, мовляв, резолюц╕ю не схвалив ф╕нансовий ком╕тет. Насправд╕ все було по-╕ншому. У документ╕ ╓ новий елемент, який доруча╓ Генеральному секретарев╕ п╕дготувати допов╕дь щодо виконання Рос╕╓ю ц╕╓╖ резолюц╕╖. Чи радше невиконання. Адже основною перешкодою залиша╓ться те, що Рос╕я не пуска╓ жодну мон╕торингову м╕с╕ю ООН чи групу експерт╕в, як╕ б д╕йсно перев╕рили – чи насправд╕ у Криму все так чудово, як кажуть рос╕яни, ╕ це якийсь “Wonderland” (англ. “Кра╖на чудес” - ред.), де нема╓ жодних проблем, ╕ все лише стало краще. Якщо це справд╕ так, чому не пустити м╕с╕ю ООН?
Отже, для п╕дготовки тако╖ допов╕д╕ потр╕бно тимчасово найняти експерта, робота якого, включно з в╕дрядженням, коштуватиме на р╕к – аж! – 70 тисяч долар╕в. Для пор╕вняння, под╕бна резолюц╕я про порушення прав людини у М’янм╕ передбача╓ ф╕нансов╕ насл╕дки у б╕льш як 20 м╕льйон╕в долар╕в. От вам ╕ “ц╕на питання”. Так от Рос╕я заблокувала вид╕лення ц╕╓╖ суми...
- А це Рос╕я заблокувала?
- Так. Вони намагалися цю резолюц╕ю взагал╕ “поховати” вже у ф╕нком╕тет╕, аби вона нав╕ть не була винесена на схвалення ГА ООН. Коли це не вдалося – бо це просто см╕шно, ╕ таких прецедент╕в не було н╕коли – вони почали казати: “Це ж така сума кошт╕в, а вона буде не зрозум╕ло куди витрачена”. Секретар╕ат ООН на це в╕дпов╕в: “Ну, добре, ми тод╕ зн╕мемо це з ╕ншо╖ статт╕. Бюджет ООН достатн╕й, аби знайти таку суму кошт╕в”. ╤ коли це Рос╕╖ не вдалося, ╓дине що вони могли зробити – це поставити цю резолюц╕ю в один ряд з ╕ншими р╕шеннями, в яких теж були сп╕рн╕ питання по сум╕ кошт╕в. Все це було схвалено консенсусом, без голосування, хоча ми були впевнен╕, що нав╕ть голосуванням наша резолюц╕я би пройшла. Отже, вся р╕зниця, яко╖ домоглася рос╕йська делегац╕я у ф╕нансовому ком╕тет╕, – що там не написано “буде вид╕лено 70 тисяч”, а написано “вид╕лимо з ╕снуючих кошт╕в”, але в╕д цього сума не зменшиться. От вам ще один приклад перекручення ╕нформац╕╖.

ТИМЧАСОВО ОКУПОВАН╤ КРИМ ТА ДОНБАС – НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ-2019
- Окр╕м цих двох резолюц╕й, як╕ ще важлив╕ р╕шення щодо Укра╖ни були ухвален╕ цього року?
- До порядку денного ООН був включений новий пункт: “Ситуац╕я на тимчасово окупованих територ╕ях Укра╖ни”. Його в╕дсутн╕сть ран╕ше певною м╕рою звужувала наш╕ можливост╕. Кожного разу, коли ми хот╕ли порушити якесь питання у Генасамбле╖, нас питали: “А з якого пункту?” ╢ ╕ загальн╕ пункти, до яких можна було прив’язатися, – п╕дтримання миру ╕ безпеки, мирне врегулювання конфл╕кт╕в... Але вони вс╕ необособлен╕. Нам дуже важливо було мати конкретний пункт, який ч╕тко стосу╓ться окупованих територ╕й Укра╖ни – Криму та Донбасу. Тепер в╕н ╓.
Це р╕шення ми провели через так званий Генеральний ком╕тет Генасамбле╖, який схвалю╓ порядок денний на весь наступний р╕к. Без спротиву Рос╕╖ не об╕йшлося. Було важко. Адже для рос╕ян це додатковий подразник. ╥м це дуже не подобалося.
Спец╕альн╕ дебати з цього питання попередньо запланован╕ на к╕нець лютого 2019 року. Це саме р╕чниця початку конфл╕кту. Хороша нагода зробити, у тому числ╕, екскурс в ╕стор╕ю – чому власне почався конфл╕кт, чому почалася рос╕йська агрес╕я, ╖╖ причини ╕ насл╕дки, анал╕з под╕й, як╕ в╕дбулися за ц╕ 5 рок╕в. Ми поки не думали над якимось проектом р╕шення. Подивимося. Можливо, спочатку послуха╓мо, що скажуть у зал╕ Генасамбле╖ ╕нш╕ делегац╕╖, ╕ пот╕м, можливо, будемо виносити якесь р╕шення, у вигляд╕ проекту.
Не менш важливою була декларац╕я про Голодомор. Цього року вона вже набрала майже 40 сп╕вавтор╕в. П╕дтримка зб╕льшилася на 8 кра╖н. Може, це й небагато, але все ж таки – наша головна мета не просто згадати про цю траг╕чну под╕ю, а все-таки перейти до поступового визнання ╖╖ геноцидом укра╖нського народу. Це важко. Поки приблизно 20 парламент╕в у св╕т╕ визнали Голодомор, але ц╕ р╕шення – р╕зних форм, часто це не зобов’язуюч╕ декларац╕╖, а не лише закони чи п╕дзаконн╕ акти. ╤ якщо зараз винести таке жорстке р╕шення на Генасамблею, то ми отрима╓мо ц╕ 20 чи менше голос╕в п╕дтримки. Цей шлях займе час. Ми зна╓мо, наск╕льки довго ╤зра╖ль домагався св╕тового визнання Голокосту геноцидом. Щонайменше, зда╓ться, 50 рок╕в. Тому для нас важливий кожен голос. Нав╕ть т╕ 8 додаткових кра╖н, як╕ долучилися цього року. Це св╕дчення, що у св╕т╕ поступово з’явля╓ться розум╕ння, що саме трапилося в Укра╖н╕ у 1932-1933 роках.
Наостанок, невеличкий штрих, який також стосу╓ться Голодомору. У другому економ╕чному ком╕тет╕ ГА вже багато рок╕в щор╕чно схвалю╓ться загальна резолюц╕я про продовольчу безпеку. Нам цього року вдалося вперше туди включити короткий параграф про необх╕дн╕сть запоб╕гання загибел╕ людей в╕д голоду. За цим теж сто╖ть ╕дея визнання Голодомору геноцидом. Це маленький, але важливий крок. Ми ╕ надал╕ плану╓мо знаходити так╕ р╕шення ООН, у яких можна в╕добразити згадку або щодо сучасно╖ ситуац╕╖ в Укра╖н╕ й конфл╕кту з Рос╕йською Федерац╕╓ю, або щодо траг╕чних под╕й, таких як Голодомор.

КРЕМЛЬ ЧЕКА╢ НА ЗГОВ╤РЛИВОГО НОВОГО ПРЕЗИДЕНТА В УКРА╥Н╤. МАРНО?
- Що стосу╓ться миротворц╕в ООН. Укра╖на ще чотири роки тому пропонувала розм╕стити миротворчу м╕с╕ю на сход╕. ╤ от у вересн╕ 2017 року, раптом, Пут╕н визна╓, що так, можливо, в╕н погоджу╓ться, але не на таку, а на якусь ╕ншу м╕с╕ю. Як гада╓те, чи взагал╕ розглядали рос╕яни цю ╕дею серйозно?
- Це ╖хня типова повед╕нка. В╕двол╕кти увагу, «перевести стр╕лки». Я думаю, у той момент рос╕йська дипломат╕я зрозум╕ла, що питання почина╓ визр╕вати, почина╓ться певний рух. Що не лише Укра╖на порушу╓ питання про необх╕дн╕сть тако╖ операц╕╖, а вже й ╕нш╕ кра╖ни. Про це почали говорити США, деяк╕ кра╖ни ╢вропейського Союзу. Й у Кремл╕ вир╕шили з╕грати на випередження. Внесли св╕й проект, який просто н╕який… Як╕сь неозбро╓н╕ сили ООН, як╕ будуть захищати спостер╕гач╕в ОБС╢. Зв╕сно, це не було сприйнято серйозно. Тому над рос╕йським проектом н╕хто серйозно нав╕ть ╕ не працював. В╕н так сам соб╕ й вмер.
Тут треба розум╕ти головне. Для започаткування справжньо╖ миротворчо╖ операц╕╖ потр╕бне р╕шення Радбезу ООН. Але для того, щоб в╕н почав розглядати це питання, воно спочатку ма╓ бути хоча б приблизно означено у “нормандському” чи “м╕нському” формат╕.
Ми чули, що чергове зас╕дання “Норманд╕╖” планувалося на грудень цього року – воно не в╕дбулося. Називалася середина с╕чня – ну, певний час я вже не чую й про с╕чень. Вс╕ чудово розум╕ють, що, на жаль, маючи там Рос╕ю, яка проти всього буде виступати, серйозних р╕шень там ухвалити не вдасться. Подив╕ться також на трек Волкер-Сурков, який не збирався вже р╕к. Зда╓ться, р╕к тому в Об’╓днаних Арабських Ем╕ратах востанн╓ зустр╕лися – й на цьому контакти зак╕нчилися. Тому виника╓ питання – а що власне починатиме розглядати Радбез ООН? Там сидить та сама Рос╕я. Якщо вона не хоче чи не здатна домовлятися н╕ про що у “нормандському” формат╕, то зрозум╕ло, що й у Радбез╕ не буде жодного результату.
Тобто можна сказати, що ми у Нью-Йорку чека╓мо – все залежить в╕д пол╕тично╖ вол╕.  Пут╕н вже дек╕лька раз╕в сказав, що не бачить ан╕ сенсу, ан╕ можливост╕ домовлятися ╕з нин╕шньою укра╖нською владою. Що вона, мовляв, “недоговороспособна”. Рос╕яни не будуть н╕чого робити до президентських вибор╕в в Укра╖н╕. У мене ╓ велик╕ сумн╕ви, чи будуть вони щось робити ╕ п╕сля, але побачимо…
- Чому?
- Тому що вони чекають якогось приходу г╕потетичного пророс╕йського президента, який все пом╕ня╓.
- А ви гада╓те, це неможливо?
- Ну, я серед ус╕х претендент╕в (а зараз ╖х там вже майже двадцять) не бачу поки жодного пророс╕йського кандидата. Я не можу уявити, що хтось ╕з них готовий здати Укра╖ну. Н╕хто не п╕де на поступки Рос╕╖, бо сьогодн╕ ця людина вже керуватиме абсолютно ╕ншою Укра╖ною. ╤ ця Укра╖на просто йому чи ╖й не дозволить цього зробити. Може, так╕ спод╕вання ╕ ╓ у Кремл╕ – але у них нема╓ шанс╕в справдитися.

КОЛИ СУС╤Д ЗАГРАВСЯ У ХОЛОДНУ В╤ЙНУ
- Я днями дивився – ╕нод╕ вдаюся до такого мазох╕зму – повний випуск нед╕льного Соловйова. Щоб зрозум╕ти р╕вень риторики. Таке враження, що вони справд╕ в╕рять, що ╓, з одного боку, укра╖нський народ, який начебто хоче дружити з Рос╕╓ю, ╕ ╓, з ╕ншого, якийсь “режим” чи влада, яка нагн╕та╓ русофоб╕ю. Як гада╓те, зв╕дки у них так╕ уявлення?
- Пров╕вши б╕льше трьох рок╕в у Москв╕, я все це бачив ╕ чув ран╕ше. Нав╕ть при так званих “нормальних” стосунках ╕з Рос╕╓ю. Хоча вони вже не були нормальними з 2012 року, коли почалися торговельн╕ обмеження, тиск на Укра╖ну щодо ╓вро╕нтеграц╕╖, ц╕ни на газ ╕ т.╕н. Я мав завжди враження, що вони залишилися жити у якомусь 1988-му роц╕. Вони просто не здатн╕ в╕дчувати зм╕ни довкола сво╓╖ кра╖ни. Це ж не 1970-т╕ роки, не Холодна в╕йна. ╢ ж ╕нтернет, кра╖на не закрита, можеш дивитися все, що завгодно. При вс╕й закритост╕ й обмеженост╕ рос╕ян, у пор╕внянн╕ з зах╕дними кра╖нами чи нав╕ть Укра╖ною, все таки деф╕циту ╕нформац╕╖ нема╓.
╢ або небажання сприймати ╕нформац╕ю, або, д╕йсно, якась нац╕ональна риса, яка мен╕ не зрозум╕ла: слухати т╕льки себе, не зважати на той прогрес, який в╕дбува╓ться довкола кра╖ни, ╕ не анал╕зувати – чому так виходить, що Рос╕я сьогодн╕ оточена ворогами. Вони ж так вважають. ╤ кер╕вництво, ╕ рос╕йськ╕ люди. Що навколо – сам╕ вороги. Там – Китай якийсь незрозум╕лий, тут – Укра╖на, яка йде у НАТО, там – Польща, Ф╕нлянд╕я. Вс╕ вороги. А може варто подумати – може, ти сам не зовс╕м нормальний, якщо так вважа╓ш? Вс╕ ц╕ кра╖ни, я впевнений, не вважають Рос╕ю сво╖м ворогом. НАТО Рос╕ю ворогом не вважа╓, а от Рос╕я чомусь вважа╓, що НАТО – ╖╖ ворог. Це ненормально. Але ╕стор╕я п╕дтверджу╓, що так було завжди, на жаль. Ще б╕льше шкода, що саме Укра╖на опинилася поруч. Якщо б ми були як Соломонов╕ Острови – десь далеко, спок╕йно, ╕ можемо соб╕ думати про Рос╕йську Федерац╕ю. Але, на жаль, це не так.
- Ви багато бачили в ООН й у сам╕й Рос╕╖, до того ж, думаю, зна╓те багатьох дипломат╕в, як╕ дос╕ займають висок╕ пости у Рос╕╖. Що за трансформац╕я ╕з ними трапилася?
- Не називаючи пр╕звищ, скажу, що у мене ╓ к╕лька якщо не друз╕в, то добрих старих знайомих, як╕ з МЗС Рос╕╖ перейшли свого часу – хтось давно, хтось не дуже – у Секретар╕ат ООН, стали незалежними м╕жнародними чиновниками. Ну, може якась залежн╕сть в╕д Рос╕╖ залиша╓ться, але загалом вони все одно себе в╕дчувають набагато в╕льн╕шими. Так от вс╕ ц╕ люди мен╕ кажуть в╕дверто п╕д час зустр╕чей одну ╕ ту саму р╕ч: “Слава Богу, що я вже там не працюю!”. Це люди у в╕ц╕, не молод╕. Вони д╕йсно в╕дверто рад╕ють, що ╖х там вже нема.

ВПЕРЕД У МИНУЛЕ?
- Вам це подво╓ння реальност╕ не нагаду╓ п╕зн╕ радянськ╕ часи?
- Можливо, що ╕ так. Але мен╕ зда╓ться, що сам╕ рос╕яни тод╕ щиро в╕рили у вих╕д РСФСР з Радянського союзу. Ну, принаймн╕, ел╕та, яка на той час була у Рос╕╖. Але щось пот╕м зм╕нилося у ╖хньому сприйнятт╕ реальност╕. Важко сказати, що саме. Я думаю, це все-таки якийсь генетичний код. Нам цього, можливо, вже не зрозум╕ти, бо ми все-таки ц╕ 27 рок╕в йшли в ╕нший б╕к. А вони чи стояли на м╕сц╕, чи поверталися кудись у минуле. Найб╕льш прикро, коли нин╕ часто – ╕ у нас часом також, але у Рос╕╖ дуже часто – все б╕льше згадують, як добре жилося в СРСР. Ковбаса дешева, про╖зд безкоштовний, квартири давали, машину раз у 10 рок╕в можна було купити. Чомусь н╕хто не пригаду╓ всього поганого. Залишилися якихось п’ять хороших спогад╕в: безкоштовний дитячий садочок, докторська ковбаса по 23 коп╕йки ╕ гор╕лка по рублю з чимось. А про те, що кра╖на була закрита, що н╕куди по╖хати не можна було, що все було у деф╕цит╕ – вс╕ чомусь забули. Так, були пенс╕╖. Зараз вони набагато менш╕. Але це проблема, можливо, для старшого покол╕ння, а для молодого – вже н╕. ╤ говорити нин╕, що в СРСР жилося краще н╕ж сьогодн╕ – я думаю, це, щонайменше, перекручування. А може, це й св╕домо робиться.
- Ви зустр╕ли розпад СРСР теж тут, у Нью-Йорку. Тод╕, мабуть, н╕хто не м╕г його передбачити. Може щось наст╕льки ж непрогнозоване статися нин╕ з Рос╕╓ю?
- Я не дуже в╕рю у розпад Рос╕╖. Все-таки, ця кра╖на ста╓ все б╕льш тотал╕тарною. Я чув цифру: якщо порахувати вс╕х в╕йськових, пол╕цейських ╕ сили спецпризначення – ╖х там нин╕ вдв╕ч╕ б╕льше, н╕ж у колишньому СРСР. Це з удв╕ч╕ меншим населенням ╕ набагато меншою територ╕╓ю. Виника╓ питання – для чого це все? Я думаю, в╕дпов╕дь дуже проста. Цим шляхом йшли вс╕ тотал╕тарн╕ режими. Поступове нарощування в╕йськово╖ м╕ц╕, пот╕м почина╓ться закриття ╤нтернету, обмеження соцмереж, кра╖на замика╓ться ╕ ста╓ такою соб╕ величезною П╕вн╕чною Коре╓ю… Саме таким шляхом ╕де Рос╕я.

ТРИ СПРАВЖН╤ КРОКИ ДО МИРУ, ЯК╤ ВИ НЕ ПОБАЧИТЕ НА Б╤ЛБОРДАХ
- 2019-й – р╕к вибор╕в. ╤ нин╕ на виборчий порядок денний виносяться, у тому числ╕, питання зовн╕шньо╖ пол╕тики. Зокрема, серед об╕цянок часто луна╓ швидке здобуття миру. Укра╖нськ╕ дипломати тут в ООН щодня працюють над його досягненням, тому ц╕кавий ваш погляд. Чи реал╕стичн╕ так╕ об╕цянки?
- Не думаю. Нам треба готуватися до… не буду казати ск╕лькох рок╕в, цього н╕хто не зна╓. Я теж не можу сказати – п’яти, десяти чи б╕льше. Але треба думати не про роки, а про те, що робити, аби прискорити процес. Для цього ╓ прост╕ три реч╕.
Перше – зм╕цнення м╕жнародно╖ коал╕ц╕╖, яка п╕дтриму╓ Укра╖ну. Вона вже фактично ╕сну╓, але ╖╖ потр╕бно п╕дтримувати.
Друге – продовження ╕ посилення санкц╕й. Це ╓дине, що може вплинути на зм╕ни у пол╕тиц╕ Рос╕╖. Ск╕льки б вони не розпов╕дали, що Рос╕я, мовляв, нав╕ть краще себе почува╓ п╕д режимом санкц╕й – це св╕дчить лише про те, що дос╕ не залучен╕ вс╕ ресурси, яких ще дуже багато. Це й в╕дключення в╕д системи SWIFT, ╕ персональн╕ точков╕ санкц╕╖, замороження рахунк╕в. Ми нин╕ живемо у дуже прозорому в ф╕нансовому сенс╕ св╕т╕. Кожна людина – п╕д м╕кроскопом ╕ вс╕ чудово знають, ск╕льки у кого лежить грошей в американських банках. Я думаю, що, якби сьогодн╕ у пари сотень людей, як╕ входять у верх╕вку Рос╕╖, заморозити ╖хн╕ рахунки у США ╕ ╢С, ми почули би абсолютно ╕ншу розмову.
Одна справа, коли якийсь “РУСАЛ” постраждав, чи Дерипаска загубив 6 м╕льярд╕в – це н╕кого не хвилю╓. Коли ж давитимуть по конкретних кишенях – це вже буде зовс╕м ╕нша розмова. У новому пакет╕ американських санкц╕й, який нин╕ розгляда╓ться, йдеться, зокрема, про заборону рейс╕в “Аерофлоту” до США. Це вже конкретний крок. Ще можна посилити в╕зовий режим. Бо легко сид╕ти у Москв╕ й розпов╕дати про провокац╕╖ Укра╖ни, а на вих╕дн╕ л╕тати у Париж отоварюватися, чи у Лондон. Коли не зможуть л╕тати – залишаться Таганрог ╕ Воронеж. Там теж ╓ магазини. Спробують там скупитися.
Ми звикли до комфортного ╕снування, нав╕ть в умовах конфл╕кту з Рос╕╓ю
Перше – коал╕ц╕я, друге – санкц╕╖, ╕ трет╓, вже суто наше завдання, – це зм╕цнення нашо╖ обороноздатност╕. Я думаю, що, попри всю критику, отой во╓нний стан, який був запроваджений минулого року, дав результат. Це була тест-проба. Ми побачили, чи може наша держава ╕снувати у такому режим╕. Бо це ж не просто закриття банку якогось чи комендантський час – це набагато складн╕ше. Просто ми звикли до комфортного ╕снування, нав╕ть в умовах конфл╕кту з Рос╕╓ю. Коли у Ки╓в╕ вс╕ ресторани працюють, ╕номарки ╖здять так╕, що у Нью-Йорку на Манхеттен╕ н╕хто не бачив н╕коли – ╕ це в умовах в╕йни з РФ. Я д╕йсно щиро спод╕ваюся, що наш╕ спец╕ал╕сти подивилися ╕ побачили – що треба м╕няти, що треба впроваджувати. Тому що так теж не може бути – два паралельних життя: одне – на фронт╕, в Авд╕╖вц╕, а ╕нше – у Ки╓в╕, де вс╕ гуляють ╕ святкують Новий Р╕к.

ПРО ТОЧКИ НЕПОВЕРНЕННЯ ╤ НЕПРОЩЕННЯ
- Деяк╕ оглядач╕, коментуючи безв╕зовий режим, а згодом – автокефал╕ю Укра╖нсько╖ церкви, кажуть, що Пут╕н вже втратив Укра╖ну. Погоджу╓теся?
- Я взагал╕ таку тезу завжди повторював – хоч ╕ не я ╖╖ вигадав – що за останн╕ 5 рок╕в Пут╕н б╕льше зробив для незалежност╕ Укра╖ни, н╕ж ус╕ попередн╕ укра╖нськ╕ президенти. Це справд╕ так. Вже пройшло 5 рок╕в, ╕ це немало. А буде, на жаль, б╕льше, бо це не зак╕нчиться на шостому чи нав╕ть сьомому роц╕. Якщо взяти покол╕ння, яке народилося п╕сля 1991-го року ╕ виросло у незалежн╕й Укра╖н╕, ╕ додати п╕вм╕льйона людей, як╕ пройшли через фронт… Це люди, як╕ вже н╕коли не змиряться, не простять Рос╕╖ те, що вона зробила з Укра╖ною, тим б╕льше – абсолютно безп╕дставно.
Зна╓те, якщо б ми провокували Рос╕ю на щось, можна було б ще думати – чи насправд╕ все, як ми дума╓мо, чи н╕? А в╕дбулося те, що в╕дбулося. ╤ сьогодн╕ вже молод╕ люди – а ╖х б╕льш╕сть – вони думають зовс╕м по-╕ншому. ╤ Томос – це лише частина. М╕ж ╕ншим, думаю ╕ Томосу не було би, якби не под╕╖ останн╕х рок╕в. Так ╕ жили би дал╕. Н╕хто би не задумувався. Так, були церковн╕ проблеми – але й були б соб╕. У цьому – головний позитив ц╕╓╖ трагед╕╖ – якщо у трагед╕╖ бувають позитиви! – що ми сьогодн╕ прокида╓мося в абсолютно ╕нш╕й держав╕.
- А ви дума╓те, точка неповернення пройдена?
- Я думаю, що вже пройдена.
- Бо в ╕стор╕╖ були випадки, коли Укра╖на виривалася з орб╕ти Кремля, а пот╕м поверталася до не╖.
- “Точка неповернення” – може, не зовс╕м правильний терм╕н. Чи пройдена точка неповернення в ╕ншому: ставленн╕ укра╖нц╕в до Рос╕╖? Чи все ж повернуться до того стану, який був? Я думаю, нав╕ть якщо на сто в╕дсотк╕в в╕рити тим опитуванням, що все таки 50 в╕дсотк╕в укра╖нц╕в люблять Рос╕ю, а 50 – н╕ (хоча я думаю, що це не зовс╕м так) – нам треба не “любити” чи “не любити”, а просто – розум╕ти, що в╕дбува╓ться.
- На завершення, под╕л╕ться планами на 2019 р╕к. Чого хот╕лося б досягти?
- Спод╕ваюся побачити хоч якийсь прогрес у питанн╕ розм╕щення миротворчо╖ м╕с╕╖ в Укра╖н╕. Зв╕сно, потр╕бен час ╕ на схвалення р╕шення, пот╕м щонайменше ще п╕вроку чи р╕к – поки ми побачимо хоч як╕сь насл╕дки ╕ вже конкретне розгортання якихось контингент╕в. Але все одно, якщо почнеться цей процес, – це саме по соб╕ буде позитивом. Тому що у присутност╕ миротворц╕в ООН вже не будуть продовжуватися кожен день обстр╕ли ╕ провокац╕╖, перестануть гинути люди. ╤ це вже саме по соб╕ буде серйозним ╕ позитивним результатом.
По-друге, хот╕лося би все-таки, щоби люди б╕льше в╕рили в силу ╕ значення р╕шень, як╕ ухвалюються в ООН. При вс╕й критиц╕ ц╕╓╖ орган╕зац╕╖, ╕ з правом вето Рос╕╖, ╕ з тим, що ми не можемо ухвалити р╕шення Радбезу ООН, – все таки вона потр╕бна. ╤ той факт, що вона ╕сну╓, ╕ вс╕ сюди при╖жджають ╕ хочуть приймати р╕шення, каже про те, що ця орган╕зац╕я може дати сво╖ результати. Так, не швидко це робиться, на жаль, ╕ для цього треба насамперед працювати дипломатам (що ми й робимо), але хот╕лося би в╕д людей б╕льше терп╕ння ╕ розум╕ння, як все непросто.
Наступного року ми входимо у ц╕лих п`ять нових орган╕в ООН. Економ╕чна ╕ соц╕альна рада ЕКОСОР, Ком╕тет ООН з конференц╕й, ЮН╤СТРАЛ (Ком╕с╕я з м╕жнародного торговельного права), Ком╕с╕я соц╕ального розвитку, Виконавча рада Фонду народонаселення ООН ╕ Програми розвитку ООН. Вс╕ ц╕ органи – соц╕ально-економ╕чного спрямування, не пол╕тичн╕, але можуть принести нам чимало корист╕.
Пр╕оритетний напрямок, у якому ми будемо рухатися, – це ре╕нтеграц╕я ╕ в╕дбудова Донбасу. Можливо, це питання не завтрашнього дня, але на перспективу також треба думати. Встановити мир на Донбас╕ або повернути Крим – це одне, ╕ зовс╕м ╕нша справа – що робити дал╕. До цього треба готуватися вже сьогодн╕, ╕ робота у згаданих органах допоможе нам таку роботу провести.
Георг╕й Тихий, Нью-Йорк
https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20725

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков