Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯКА «КРАПЛИНА» В╤Д КРЕМЛЯ ПЕРЕПОВНИЛА ЧАШУ ТЕРП╤ННЯ ЗАХОДУ
Зашморг на ши╖ Рос╕╖ може бути знятий т╕льки в раз╕ принципово╖ зм╕ни рос╕йсько╖ зовн╕шньо╖...


ЧИ В╤ДМОВЛЯТЬСЯ РОС╤ЯНИ БУТИ «НОВОЮ НАФТОЮ» ДЛЯ СВО╥Х ПАН╤В?
Що б не казала з цього приводу рос╕йська влада, Навальному ╕ його команд╕ вда╓ться проводити в...


ВЕРХОВНИЙ СУД РФ ВИЗНАВ ЗАКОННИМ Р╤ШЕННЯ ПРО 12 РОК╤В УВ'ЯЗНЕННЯ ДЛЯ ПОЛ╤ТВ'ЯЗНЯ СУЩЕНКА
В╕дтак суд в╕дхилив у повному обсяз╕ апеляц╕ю захисник╕в.


СЕНЦОВ НАПИСАВ ЗАПОВ╤Т НА ТВОРЧ╤СТЬ НА ВИПАДОК СМЕРТ╤…
Сенцов голоду╓ у рос╕йськ╕й колон╕╖ понад 120 дн╕в.


«СПРАВА РЮКЗАК╤В»: ЛИТВИН ПОГОДИВСЯ «ВИКРИТИ» ПОМЕРЛОГО ТА СПЛАТИТИ ЗБИТКИ
Прокуратура просить засудити до одного року умовного покарання ╓диного обвинуваченого у так...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 09.03.2018
ЧОМУ ПОЛЬСЬК╤ НАЦ╤ОНАЛ╤СТИ ТАК╤ ПОПУЛЯРН╤? СПИТАЙТЕ М╤СЦЕВУ Б╤БЛ╤ОТЕКАРКУ

Марк Сантора, Ст╕вен Ерлангер, Нью Йорк Таймс, 3 березня 2018 р.
https://www.nytimes.com/2018/03/03/world/europe/poland-nationalists-law-and-justice.html?rref=collection%2Fsectioncollection%2Fworld&action=click&contentCollection=world&region=rank&module=package&version=highlights&contentPlacement=11&pgtype=sectionfront#story-continues-1
Переклад Валентина Бута для «Кримсько╖ св╕тлиц╕»

ПОДГОРЖЕ, Польща
Цього м╕сяця м╕сцева б╕бл╕отекарка, В╓слава Клос╕нська, допомогла в╕дкрити новий вражаючий мемор╕ал у Подгорж╕, важкодоступному маленькому сел╕ в п╕вн╕чно-сх╕дн╕й Польщ╕.
Невелика башта ╕ржавого зал╕за, з написом та хрестом, встановлена на невеличкому фрагмент╕ зал╕зничного полотна - мемор╕ал на честь “сиб╕ряк╕в” - тих багатьох поляк╕в, як╕ вважалися загрозою ╕ були депортован╕ до Сиб╕ру рос╕янами п╕сля вторгнення Радянського Союзу до Польщ╕ в 1939 роц╕.
Понад 100 людей лише з ц╕╓╖ сп╕льноти, багато з яких були землевласниками та др╕бними фермерами, були з╕гнан╕ в одне м╕сце, упакован╕ в вагони та зникли. За комун╕стично╖ влади цей розд╕л польсько╖ ╕стор╕╖ був п╕д забороною.
Д╕знатися все про тих “сиб╕ряк╕в” стало особистою м╕с╕╓ю шестидесятил╕тньо╖ панни Клос╕нсько╖. Упродовж багатьох рок╕в вона намагалася знайти ф╕нансування та п╕дтримку.
Пот╕м, у 2015 роц╕, до влади прийшла парт╕я Право ╕ Справедлив╕сть. ╤ скоро грош╕ вже текли до панни Клос╕нсько╖ та ╖╖ маленького форпосту, ф╕нансуючи конкурси патр╕отично╖ поез╕╖ для д╕тей, а також ╕нш╕ проекти, що концентрувалися на минулому.
"Я дуже дякую урядов╕ за те, що тепер ми ма╓мо шанс врятувати ц╕ спогади", - сказала вона.
П╕сля б╕льш н╕ж двох рок╕в при влад╕, парт╕я Право ╕ Справедливость ╕ ╖╖ л╕дер Ярослав Качинський зм╕нили судову систему таким чином, що, на думку критик╕в, вона п╕дрива╓ верховенство права. Уряд захопив контроль над державними ЗМ╤, вит╕снив опонент╕в, зв╕в нан╕вець громадськ╕ збори ╕ ухвалив суперечливий закон, який забороня╓ стверджувати, що польська нац╕я була в╕дпов╕дальною за Голокост.
Критик╕в турбу╓, що парт╕я використову╓ ╕нструменти демократ╕╖, щоб п╕д╕рвати ту саму демократ╕ю. Але, попри вс╕ зойки ╕ заламування рук з боку св╕тово╖ сп╕льноти, парт╕я стала популярн╕шою, н╕ж будь-коли там, де це справд╕ важить - серед виборц╕в.
В той час, як основна опозиц╕я залиша╓ться дуже роз'╓днаною — опитування показують, що вона застрягла десь в межах десяти, рейтинг Права ╕ Справедливост╕ стаб╕льно склада╓ в╕д 40 до 45 в╕дсотк╕в.
Значну частину ц╕╓╖ п╕дтримки було сформовавано за рахунок попул╕стських та патр╕отичних тем, де спогадам про минуле в╕дводилося таке ж значення, як ╕ окресленню майбутнього. Траг╕чна ╕стор╕я Польщ╕, а також необх╕дн╕сть подолання багатов╕ково╖ окупац╕╖ та протистояння чужинцям, залишаються важливою частиною звернення пана Качиньського.
Це попул╕стське послання та об╕цянка в╕дновити традиц╕йн╕ ц╕нност╕ знайшли широку п╕дтримку в с╕льських рег╕онах, де багато с╕льських виборц╕в прагнуть в╕дчуття стаб╕льност╕ та безпеки в умовах ╢вропи, що швидко зм╕ню╓ться.
Задля осягнення п╕дтримки, пан Качинський зварив густу щербу з по╓днання попул╕стських соц╕альних програм, патр╕отичного чванства та виб╕рково╖ ╕сторично╖ пам'ят╕. В╕н виклав 20-р╕чний проект перебудови Польщ╕, ╕ в м╕сцях, под╕бних П╕дгоржу, виборц╕, зда╓ться, схильн╕ дати йому на те час.
"╢ так багато областей, як╕ в наших реал╕ях потребують не просто модерн╕зац╕╖, а повно╖ переоранки", - сказав в╕н нещодавно правому тижневику Gazeta Polska. "Щоб перетворити Польщу на сучасну державу, в╕льну в╕д тягаря минулого, дружню до сво╖х громадян, потр╕бно не два, а як м╕н╕мум три терм╕ни".
В╕н запевнив, що Польща вже н╕коли не опиниться на кол╕нах, живучи в страху перед Рос╕╓ю з╕ сходу ╕ схилянням перед Н╕меччиною на заход╕.
Панна Клос╕нська сказала, що бол╕сно сприйма╓ нерозум╕ння ╕ноземцями ╖╖ кра╖ни та ╖╖ ╕стор╕╖. Але це лише дода╓ ╖й р╕шучост╕. "Польща не зробить кроку назад", - сказала вона.
Люди тут працюють на полях. Вони живуть на фермах, зводять храми Д╕в╕ Мар╕╖ ╕ щонед╕л╕ шанобливо в╕дв╕дують церкву. Це не завжди легке життя.
"Колишня парт╕я багато говорила про допомогу цим людям, але н╕чого не робила", - заявив 58-р╕чний Марек Адам Коморовський, м╕сцевий радник.
Перше, що зробила Закон та Справедлив╕сть, - це реальна користь: стипенд╕я в╕д 500 злотих або близько 148 долар╕в на м╕сяць для кожно╖ дитини п╕сля першо╖ дитини для кожно╖ с╕м'╖ в кра╖н╕. Парт╕я також скасувала вкрай непопулярне р╕шення про п╕двищення пенс╕йного в╕ку до 67 рок╕в, зменшивши його до 60 для ж╕нок та 65 для чолов╕к╕в. Вона надала нов╕ житлов╕ субсид╕╖ та працю╓ над тим, щоб в╕дкрити закрит╕ державн╕ заводи.
Незважаючи на те, що опозиц╕я назива╓ цю пол╕тику марнотратства неприпустимою, економ╕ка процв╕та╓, а уряд знизив як деф╕цит бюджету, так ╕ безроб╕ття (без найменших субсид╕й з боку ╢вропейського Союзу).
Право ╕ Справедлив╕сть "усв╕домила, що можна моб╕л╕зувати електорат за межами м╕ст, де дос╕ був пол╕тичний вакуум", - сказав Славом╕р Дебськи, директор Польського ╕нституту м╕жнародних стосунк╕в у Варшав╕. "Грош╕ ж були важлив╕ як психолог╕чний сигнал сусп╕льству".
Але, незважаючи на попередження про катастрофу з боку опозиц╕╖, деф╕цит не зб╕льшився. Польська економ╕ка продовжу╓ зростати. Безроб╕ття, нав╕ть у с╕льськ╕й м╕сцевост╕, знаходиться в ╕сторичних м╕н╕мумах, коливаючись в межах 6 в╕дсотк╕в.
З 1991 року, п╕сля завершення переходу в╕д комун╕зму, економ╕ка Польщ╕ зроста╓ в середньому на 4 в╕дсотки щор╕чно - без жодного року пад╕ння. Середн╕й дох╕д зб╕льшився з $ 2300 до б╕льш н╕ж $ 13 000.
Польща також виграла в╕д свого членства у ╢вропейському Союз╕, отримуючи субсид╕╖ на так╕ реч╕, як буд╕вництво дор╕г та фермерство, що стосуються кожного куточка кра╖ни.
Але якщо л╕дери в Зах╕дн╕й ╢вроп╕ вважають, що Польща повинна бути просто вдячна, дякувати ╕ сл╕дувати за ними, вони, на думку пана Коморовського, не розум╕ють тутешн╕х настро╖в.
"Я не хочу, щоб люди думали, що тут живуть в╕дстал╕ селяни, як╕ йдуть ╕ голосують там, де ╖м кажуть", - сказав в╕н. "Люди тут багато страждали, ╕ це форму╓ ╖хн╕ погляди".
Та найважлив╕ше, за його словами, те, що правляча парт╕я дала людям можлив╕сть знову почуватися гордими.
"Уряд допомага╓ нам в╕дновити нашу горд╕сть ╕ г╕дн╕сть", - сказав в╕н. "Ви не можете д╕стати свободу як щось гарантоване. Г╕дн╕сть ╕ свобода ╓ тим, за що треба боротися. Ви ма╓те захищати ╖х так само, як ма╓те захищати нац╕ональну ╕дентичн╕сть ".
На прохання визначити нац╕ональну ╕дентичн╕сть Польщ╕ в╕н на якусь мить задумався. "Християнськ╕ ц╕нност╕, - сказав пот╕м. - В╕ддан╕сть батьк╕вщин╕. ╤ традиц╕╖".
Панна Клос╕нська, б╕бл╕отекар, ц╕ну╓ акцент уряду на нац╕ональн╕й гордост╕ у сфер╕ осв╕ти. "Я завжди усв╕домлювала, що бракувало патр╕отичного виховання, нав╕ть коли я була маленькою д╕вчиною", - сказала вона.
Близько 17 рок╕в тому вона звернулася до уряду з проханням орган╕зувати конкурс патр╕отично╖ поез╕╖. Той уряд в╕дмовив ╖й. Тепер цей уряд заохотив ╖╖ проект.
Вона отримала грошовий грант для проведення конференц╕╖ щодо тих, хто був виселений до Сиб╕ру, та ще один грант на конкурс есе, умовою якого ╓ "написати про те, що означа╓ жити у суверенн╕й кра╖н╕". Також ╓ нов╕ грошов╕ надходження для орган╕зац╕╖ "патр╕отичного" фестивалю".
Цього року в╕дзнача╓ться стор╕ччя заклику Президента Вудро В╕льсона створити в╕льну ╕ незалежну польську державу, ╕ правляча парт╕я готувалася до цього юв╕лею б╕льше двох рок╕в, сказала вона.
Вона повела в╕дв╕дувач╕в з б╕бл╕отеки, щоб поглянути на новий пам'ятник депортованим.
"В пам'ять про сиб╕ряк╕в, депортованих на нелюдську землю", - написано на мемор╕ал╕. "Нехай милосердний Бог зглянеться на мученик╕в Сиб╕ру, тих, хто був замучений ╕ забитий на Голгот╕ сходу, ╕ тих, хто був депортований ╕ знайшов д╕м п╕д чужим небом".
Гордо позуючи б╕ля монументу, панна Клос╕нська сказала: "Нарешт╕, ми ма╓мо уряд, який дозволя╓ нам прославляти нашу ╕стор╕ю".

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19761

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков