"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2018 > Тема "З потоку життя"
#10 за 09.03.2018
ЧОМУ ПОЛЬСЬК╤ НАЦ╤ОНАЛ╤СТИ ТАК╤ ПОПУЛЯРН╤? СПИТАЙТЕ М╤СЦЕВУ Б╤БЛ╤ОТЕКАРКУ
Марк Сантора, Ст╕вен Ерлангер, Нью Йорк Таймс, 3 березня 2018 р. https://www.nytimes.com/2018/03/03/world/europe/poland-nationalists-law-and-justice.html?rref=collection%2Fsectioncollection%2Fworld&action=click&contentCollection=world®ion=rank&module=package&version=highlights&contentPlacement=11&pgtype=sectionfront#story-continues-1 Переклад Валентина Бута для «Кримсько╖ св╕тлиц╕»
ПОДГОРЖЕ, Польща Цього м╕сяця м╕сцева б╕бл╕отекарка, В╓слава Клос╕нська, допомогла в╕дкрити новий вражаючий мемор╕ал у Подгорж╕, важкодоступному маленькому сел╕ в п╕вн╕чно-сх╕дн╕й Польщ╕. Невелика башта ╕ржавого зал╕за, з написом та хрестом, встановлена на невеличкому фрагмент╕ зал╕зничного полотна - мемор╕ал на честь “сиб╕ряк╕в” - тих багатьох поляк╕в, як╕ вважалися загрозою ╕ були депортован╕ до Сиб╕ру рос╕янами п╕сля вторгнення Радянського Союзу до Польщ╕ в 1939 роц╕. Понад 100 людей лише з ц╕╓╖ сп╕льноти, багато з яких були землевласниками та др╕бними фермерами, були з╕гнан╕ в одне м╕сце, упакован╕ в вагони та зникли. За комун╕стично╖ влади цей розд╕л польсько╖ ╕стор╕╖ був п╕д забороною. Д╕знатися все про тих “сиб╕ряк╕в” стало особистою м╕с╕╓ю шестидесятил╕тньо╖ панни Клос╕нсько╖. Упродовж багатьох рок╕в вона намагалася знайти ф╕нансування та п╕дтримку. Пот╕м, у 2015 роц╕, до влади прийшла парт╕я Право ╕ Справедлив╕сть. ╤ скоро грош╕ вже текли до панни Клос╕нсько╖ та ╖╖ маленького форпосту, ф╕нансуючи конкурси патр╕отично╖ поез╕╖ для д╕тей, а також ╕нш╕ проекти, що концентрувалися на минулому. "Я дуже дякую урядов╕ за те, що тепер ми ма╓мо шанс врятувати ц╕ спогади", - сказала вона. П╕сля б╕льш н╕ж двох рок╕в при влад╕, парт╕я Право ╕ Справедливость ╕ ╖╖ л╕дер Ярослав Качинський зм╕нили судову систему таким чином, що, на думку критик╕в, вона п╕дрива╓ верховенство права. Уряд захопив контроль над державними ЗМ╤, вит╕снив опонент╕в, зв╕в нан╕вець громадськ╕ збори ╕ ухвалив суперечливий закон, який забороня╓ стверджувати, що польська нац╕я була в╕дпов╕дальною за Голокост. Критик╕в турбу╓, що парт╕я використову╓ ╕нструменти демократ╕╖, щоб п╕д╕рвати ту саму демократ╕ю. Але, попри вс╕ зойки ╕ заламування рук з боку св╕тово╖ сп╕льноти, парт╕я стала популярн╕шою, н╕ж будь-коли там, де це справд╕ важить - серед виборц╕в. В той час, як основна опозиц╕я залиша╓ться дуже роз'╓днаною — опитування показують, що вона застрягла десь в межах десяти, рейтинг Права ╕ Справедливост╕ стаб╕льно склада╓ в╕д 40 до 45 в╕дсотк╕в. Значну частину ц╕╓╖ п╕дтримки було сформовавано за рахунок попул╕стських та патр╕отичних тем, де спогадам про минуле в╕дводилося таке ж значення, як ╕ окресленню майбутнього. Траг╕чна ╕стор╕я Польщ╕, а також необх╕дн╕сть подолання багатов╕ково╖ окупац╕╖ та протистояння чужинцям, залишаються важливою частиною звернення пана Качиньського. Це попул╕стське послання та об╕цянка в╕дновити традиц╕йн╕ ц╕нност╕ знайшли широку п╕дтримку в с╕льських рег╕онах, де багато с╕льських виборц╕в прагнуть в╕дчуття стаб╕льност╕ та безпеки в умовах ╢вропи, що швидко зм╕ню╓ться. Задля осягнення п╕дтримки, пан Качинський зварив густу щербу з по╓днання попул╕стських соц╕альних програм, патр╕отичного чванства та виб╕рково╖ ╕сторично╖ пам'ят╕. В╕н виклав 20-р╕чний проект перебудови Польщ╕, ╕ в м╕сцях, под╕бних П╕дгоржу, виборц╕, зда╓ться, схильн╕ дати йому на те час. "╢ так багато областей, як╕ в наших реал╕ях потребують не просто модерн╕зац╕╖, а повно╖ переоранки", - сказав в╕н нещодавно правому тижневику Gazeta Polska. "Щоб перетворити Польщу на сучасну державу, в╕льну в╕д тягаря минулого, дружню до сво╖х громадян, потр╕бно не два, а як м╕н╕мум три терм╕ни". В╕н запевнив, що Польща вже н╕коли не опиниться на кол╕нах, живучи в страху перед Рос╕╓ю з╕ сходу ╕ схилянням перед Н╕меччиною на заход╕. Панна Клос╕нська сказала, що бол╕сно сприйма╓ нерозум╕ння ╕ноземцями ╖╖ кра╖ни та ╖╖ ╕стор╕╖. Але це лише дода╓ ╖й р╕шучост╕. "Польща не зробить кроку назад", - сказала вона. Люди тут працюють на полях. Вони живуть на фермах, зводять храми Д╕в╕ Мар╕╖ ╕ щонед╕л╕ шанобливо в╕дв╕дують церкву. Це не завжди легке життя. "Колишня парт╕я багато говорила про допомогу цим людям, але н╕чого не робила", - заявив 58-р╕чний Марек Адам Коморовський, м╕сцевий радник. Перше, що зробила Закон та Справедлив╕сть, - це реальна користь: стипенд╕я в╕д 500 злотих або близько 148 долар╕в на м╕сяць для кожно╖ дитини п╕сля першо╖ дитини для кожно╖ с╕м'╖ в кра╖н╕. Парт╕я також скасувала вкрай непопулярне р╕шення про п╕двищення пенс╕йного в╕ку до 67 рок╕в, зменшивши його до 60 для ж╕нок та 65 для чолов╕к╕в. Вона надала нов╕ житлов╕ субсид╕╖ та працю╓ над тим, щоб в╕дкрити закрит╕ державн╕ заводи. Незважаючи на те, що опозиц╕я назива╓ цю пол╕тику марнотратства неприпустимою, економ╕ка процв╕та╓, а уряд знизив як деф╕цит бюджету, так ╕ безроб╕ття (без найменших субсид╕й з боку ╢вропейського Союзу). Право ╕ Справедлив╕сть "усв╕домила, що можна моб╕л╕зувати електорат за межами м╕ст, де дос╕ був пол╕тичний вакуум", - сказав Славом╕р Дебськи, директор Польського ╕нституту м╕жнародних стосунк╕в у Варшав╕. "Грош╕ ж були важлив╕ як психолог╕чний сигнал сусп╕льству". Але, незважаючи на попередження про катастрофу з боку опозиц╕╖, деф╕цит не зб╕льшився. Польська економ╕ка продовжу╓ зростати. Безроб╕ття, нав╕ть у с╕льськ╕й м╕сцевост╕, знаходиться в ╕сторичних м╕н╕мумах, коливаючись в межах 6 в╕дсотк╕в. З 1991 року, п╕сля завершення переходу в╕д комун╕зму, економ╕ка Польщ╕ зроста╓ в середньому на 4 в╕дсотки щор╕чно - без жодного року пад╕ння. Середн╕й дох╕д зб╕льшився з $ 2300 до б╕льш н╕ж $ 13 000. Польща також виграла в╕д свого членства у ╢вропейському Союз╕, отримуючи субсид╕╖ на так╕ реч╕, як буд╕вництво дор╕г та фермерство, що стосуються кожного куточка кра╖ни. Але якщо л╕дери в Зах╕дн╕й ╢вроп╕ вважають, що Польща повинна бути просто вдячна, дякувати ╕ сл╕дувати за ними, вони, на думку пана Коморовського, не розум╕ють тутешн╕х настро╖в. "Я не хочу, щоб люди думали, що тут живуть в╕дстал╕ селяни, як╕ йдуть ╕ голосують там, де ╖м кажуть", - сказав в╕н. "Люди тут багато страждали, ╕ це форму╓ ╖хн╕ погляди". Та найважлив╕ше, за його словами, те, що правляча парт╕я дала людям можлив╕сть знову почуватися гордими. "Уряд допомага╓ нам в╕дновити нашу горд╕сть ╕ г╕дн╕сть", - сказав в╕н. "Ви не можете д╕стати свободу як щось гарантоване. Г╕дн╕сть ╕ свобода ╓ тим, за що треба боротися. Ви ма╓те захищати ╖х так само, як ма╓те захищати нац╕ональну ╕дентичн╕сть ". На прохання визначити нац╕ональну ╕дентичн╕сть Польщ╕ в╕н на якусь мить задумався. "Християнськ╕ ц╕нност╕, - сказав пот╕м. - В╕ддан╕сть батьк╕вщин╕. ╤ традиц╕╖". Панна Клос╕нська, б╕бл╕отекар, ц╕ну╓ акцент уряду на нац╕ональн╕й гордост╕ у сфер╕ осв╕ти. "Я завжди усв╕домлювала, що бракувало патр╕отичного виховання, нав╕ть коли я була маленькою д╕вчиною", - сказала вона. Близько 17 рок╕в тому вона звернулася до уряду з проханням орган╕зувати конкурс патр╕отично╖ поез╕╖. Той уряд в╕дмовив ╖й. Тепер цей уряд заохотив ╖╖ проект. Вона отримала грошовий грант для проведення конференц╕╖ щодо тих, хто був виселений до Сиб╕ру, та ще один грант на конкурс есе, умовою якого ╓ "написати про те, що означа╓ жити у суверенн╕й кра╖н╕". Також ╓ нов╕ грошов╕ надходження для орган╕зац╕╖ "патр╕отичного" фестивалю". Цього року в╕дзнача╓ться стор╕ччя заклику Президента Вудро В╕льсона створити в╕льну ╕ незалежну польську державу, ╕ правляча парт╕я готувалася до цього юв╕лею б╕льше двох рок╕в, сказала вона. Вона повела в╕дв╕дувач╕в з б╕бл╕отеки, щоб поглянути на новий пам'ятник депортованим. "В пам'ять про сиб╕ряк╕в, депортованих на нелюдську землю", - написано на мемор╕ал╕. "Нехай милосердний Бог зглянеться на мученик╕в Сиб╕ру, тих, хто був замучений ╕ забитий на Голгот╕ сходу, ╕ тих, хто був депортований ╕ знайшов д╕м п╕д чужим небом". Гордо позуючи б╕ля монументу, панна Клос╕нська сказала: "Нарешт╕, ми ма╓мо уряд, який дозволя╓ нам прославляти нашу ╕стор╕ю".
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2018 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19761
|