Версiя для друку Обговорити в форумi

Розмова з російським адвокатом, який захищає українських політв'язнів, починалася досить традиційно. Але в підсумку вийшла далеко за межі відповідних слідчих дій або судових процесів. І це було неминуче. Тому що політично мотивоване правосуддя, що стало нормою в Росії, щедро виливається у всі суміжні сфери – міжнародна політика, внутрішня політика, як Росії, так і України; зрештою – інформаційна війна.

СЛІДСТВО МОЖЕ ЗАКІНЧИТИСЯ ВЖЕ У ВЕРЕСНІ
- В понеділок йду в Лефортово, Роман Сущенко. Поки був у Криму на процесі по «справі Умерова», виникла мимовільна перерва. Уточнимо терміни дзвінка Романа синові Максиму. Нагадаю, що 15 липня тому виповнилося 10 років, але батько не мав змоги зателефонувати. Тепер от нарешті дозволили їм поспілкуватися. Також потрібно узгодити дату приїзду до Сущенка дружини Анжеліки і дочки Юлії на побачення у в'язниці.
- Чи є якийсь рух у слідстві у "справі Сущенка"? Який прогноз на терміни її завершення?
- Минулого тижня нас ознайомили з висновками ряду експертиз. Психолого-психіатрична очікувано підтвердила осудність Сущенка. Про іншу експертизу говорити не можу з причини секретності справи. Отже якщо цю справу не почнуть гальмувати, то можу дати попередній прогноз, що у вересні вийдемо на закінчення слідчих дій. Є також політична динаміка в обговоренні цього питання на міжнародному рівні.
- Ви їздили в Київ, спілкувалися з главою Міністерства інформаційної політики.
- Так, в Україні отримав деяку додаткову інформацію. Але крім того є новини і за іншими напрямами. Не секрет, що ми зверталися до керівників країн-учасниць «нормандського формату». Нещодавно я отримав відповідь з Німеччини на одне з наших звернень. Згідно йому, справа журналіста Сущенка є предметом турботи німецького керівництва. Це суттєво. Так що на найближчій зустрічі керівників країн «нормандського формату» питання про звільнення Романа Сущенка точно буде підніматися. Причому – з багатьох сторін. Також є надія, що до обговорення питання про звільнення журналіста Сущенка підключиться і американський спецпредставник Волкер.
- Тобто є істотна ймовірність відновлення обмінів, повернення в Україну з Росії українських політв'язнів?
- Є. І в цих умовах Москва робить деякі нові дії. Так би мовити, шукає свої інтереси – крім інтересів тих, кого представить для обміну українська сторона. Як казав у таких випадках Березовський: «Дайте грошей! І чогось іще». Розумієте, доля тих людей, кого їм віддасть в результаті обміну Україна, російське керівництво мало хвилює. На сам обмін вони йдуть лише під міжнародним тиском. Тому для них цілком природною виглядає ідея отримати ще якісь додаткові бонуси в чомусь іншому.
- В ОБСЄ змінилося керівництво у важливому підрозділі, з яким ви контактували у зв'язку зі справою Сущенко. У середині липня замість Дуні Міятович представником ОБСЄ зі свободи ЗМІ став француз Арлем Дезір.
- З цим пов'язана важлива для нас обставина. Пан Дезір може пам'ятати особисто Сущенка, як журналіста. Роман спілкувався з ним у Франції, готуючи якийсь матеріал. Сущенко зараз підготував звернення до нього. Найближчим часом сподіваємося передати його в офіс у Відні.
ПРОПАГАНДА «В ЛОБ» І ПО ЛОБІ
- Ви останнім часом говорили, що стосовно вас організована кампанія по дифамації. Яка ситуація на даний момент?
- Ну, як бачите, позбавити мене адвокатського статусу не вдалося. Хоча кампанія велася масовано. Але це взагалі було безпрецедентно. Адвокатського статусу позбавляють за серйозні вчинки, за правопорушення, скоріше навіть злочини. А тут – банальна суперечка в соціальних мережах. Однак на цьому справа не закінчилася. Деяке продовження цю кампанія отримала в особі якогось блогера Шарія. Я і раніше був впевнений, і зараз переконую всіх у тому, що це людина, яка давно працює проти України. Хоча останнім часом хазяї його підтягли і на російський майданчик.
- Так. Дивно виглядав дебют Шарія в часовому популярному ефірі на «Эхо Москви». Туди зазвичай кличуть людей розкручених, а тут перші 5-7 хвилин довелося пояснювати аудиторії, хто це такий.
- Водночас ми добре знаємо, хто він такий, з ким працює і від кого отримує гроші. Останнім часом Шарій щільно відпрацьовує два об'єкта: Фейгін і Навальний. До речі, Роман Сущенко, ще за часів журналістської роботи в Парижі з Шарієм заочно теж стикався. Пам'ятаєте історію з «Шарлі Ебдо»? Тоді з'явилося популярне гасло «Я – Шарлі!». Роман написав про те, що його автором був французький журналіст українського походження. Нормальна журналістська робота. А Шарій тоді почав абсолютно безпідставно стверджувати, що це все вигадки, інсинуації. На порожньому місці образив, обгидив роботу Сущенка. Слово «блогер» зараз трактується широко, але власне журналістом Шарія вважати не можна, швидше за путінським пропагандистом. Роман казав, що можливо також напише про нього і досвід свого зіткнення з ним...
Покійний Нємцов розповідав мені, як приходив на «Эхо Москвы», як домовлявся про ефіри, як складно це іноді відбувалося. А тут незрозуміло хто отримує годинний ефір. І до того ще Венедиктов сказав, мовляв, в «суперечці Шарія з Фейгіним» він на боці Шарія. Дуже цікаво – а що ж тоді Венедиктов Фейгіну не дасть слово, відповідно до журналістських принципів? Або чому чесно не скаже, що я у нього в стоп-листі?
Я вже не раз розповідав українській аудиторії про принципи роботи «Эха Москвы» і про те, навіщо воно потрібно Кремлю. Є брутальні пропагандистські інструменти, на зразок «Першого каналу» – це для загальної маси. А «Эхо» – інструмент більш тонкого налаштування, орієнтований на інтелігенцію. Дається контент, яким її приваблюють (там занадто «в лоб» не можна), а решта – витончена редакторська цензура в інтересах пропаганди Кремля. Шарій тут не виняток.
- Ви говорили й про те, що ця кампанія організовується персонально Сурковим і його командою?
- Так. І той же «блогер», про якого ми говоримо більше, ніж він того заслуговує, так само був у розкритому хакерами листуванні адміністратора Суркова. Подивіться на всі ці кампанії проти мене. Як говориться, «ніколи такого не було, і от знову». Справа Pussy Riot, справа Савченко – коли ситуація сягає певного рівня, починається атака на адвоката. Зараз все те ж саме. Знову з'являються розмови, які були на самому початку: у справі Сущенка треба поміняти адвоката Фейгіна, причому, нескладно здогадатися, на кого.
КРЕМЛІВСЬКІ «МЕТОДИЧКИ» В ІНФОРМПРОСТОРІ УКРАЇНИ
- З чим це може бути пов'язано? Коли ситуація доходить до того рівня, що вже видно перспективи обміну, не хочуть, щоб бонуси дісталися одному адвокату, а хочуть – щоб іншому?
- Справа не лише в цьому. Я однією своєю присутністю заважаю домовлятися на умовах, вигідних Кремлю. От зараз є умовна перспектива обміну Сущенка на Агеєва. Провина Агеєва при цьому досить очевидна, визнана. Ну, так і Сущенко тоді (на думку Москви) має її, провину, визнати.
- Вибачте, але ж Савченко провину не визнавала – проте обмін відбувся.
- Так, прецедент був. Але говорити так все одно будуть. Зверніть увагу, як мало серед українських політв'язнів тих, хто, в принципі, не визнав свою провину. Зараз це Сєнцов і Сущенко. Я розумію, були різні ситуації – викрадення затриманих, тортури. Але і фігура адвоката дуже важлива – його непоступливість, принциповість у відстоюванні інтересів і прав підзахисного.
Вибачте, але знову згадуються заяви Шарія – тільки приберіть Фейгіна, і він оплачуватиме іншого адвоката Роману Сущенку. Дуже промовисто! Як прямо по методичці зачитує. Хоча тут доречні і більш широкі узагальнення, з поширенням впливу таких «методичок» на весь український медіа-простір.
- Не зрозумів. Уточніть, будь ласка, думку.
- Ви знаєте мій принцип – не казати про українські політичні справи. Не дозволяти собі таким чином втручатися у внутрішню політику України. Але справа в тому, що я як адвокат українських політв'язнів опиняюся вписаним в український інформаційний порядок денний. Я не перебільшую своє значення – я там не так важливий, але якесь своє периферійне місце займаю. І тому бачу спільні підходи: до мене і моєї роботи зокрема і до всієї ситуації в Україні...
Позиція Суркова така – для захоплення України не потрібні танки. Вогнище війни вже є – цього достатньо. А далі треба дати можливість всім пересваритися всередині самої країни (тим більше, що в Україні вже менше двох років до виборів президента). І для цього робиться все – через інформаційний вплив, через політичну агентуру. Не називаю їх імена, але даю чіткий критерій для визначення українських ЗМІ, що так чи інакше працюють на користь Кремля. Якщо не вітаються розмови про російську агресію в Україні, якщо слова про «руку Москви» висміюються як безглуздий трюїзм, якщо не говорять про російських внутрішньо- і зовнішньополітичні проблеми, недоліки і про провину Путіна... Одне слово, якщо головна теза «Та що ви знову про Кремль і про Путіна, ми не повинні звертати на них уваги, а повинні самі розібратися один з одним у своїх справах», то у такого ЗМІ з високою часткою ймовірності є московський ангажемент.
Це не демонізація, це – інформаційна війна. Безумовно, розбиратися всередині країни, наводити в ній лад потрібно. Але зовнішня загроза і є основна причина руйнування порядку. Ті ж, хто збаламучують ситуацію всередині України, щоб всі перегризлися один з одним і при цьому виносять фактор Росії за дужки, намагаючись слова поганого не сказати про Путіна, працюють на користь Кремля.
- Триває процес у справі Умерова. Ваші кримські колеги досить багато повідомляють про це. А яка ваша думка про поточний стан справ?
- На мій погляд, останнім часом у нас було кілька безперечних досягнень. Ті, хто стежать за кримськими процесами, знають, що там у російських силовиків є такий «записний експерт» Іванова, яка дає потрібні висновки. Ми підготували рецензію на її висновок з виступу Ільмі Умерова на телеканалі ATR, за який його і судять. Це висококваліфікований аналіз Михайла Горбаневского і ГЛЕДІС (Гільдії лінгвістів-експертів з документаційних та інформаційних спорів). Те, що суд не відмовив нам, а долучив цю експертизу до справи – дуже важливо.
Те, що вирок буде обвинувальним, сумнівів немає. У російського правосуддя в політичних справах інакше бути не може. Але ми будемо боротися за те, щоб термін був умовним. І, може бути, навіть справа взагалі обмежиться штрафом. Шанси на це є.
Олег Кудрін
«Укрінформ»

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 25.08.2017 > Тема "З перших уст"