"Кримська Свiтлиця" > #31 за 04.08.2017 > Тема "З перших уст"
#31 за 04.08.2017
РОГОЗ╤НА ВИЗНАЛИ В МОЛДОВ╤ ПЕРСОНОЮ НОН ГРАТА
Уряд Молдови схвалив ╕н╕ц╕ативу м╕н╕стра закордонних справ та ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Андр╕я Галбура про визнання в╕це-прем'╓ра РФ, спецпредставника президента Рос╕╖ по Придн╕стров'ю Дмитра Рогоз╕на персоною нон грата. Про це пов╕домля╓ власний кореспондент «Укр╕нформу» в Молдов╕. "В╕це-прем'╓р РФ Дмитро Рогоз╕н неодноразово виступав з образливими заявами на адресу громадян ╕ влади Республ╕ки Молдова, про що св╕дчать ╕ його останн╕ висловлювання на одному з рос╕йських телеканал╕в. Вважаю це грубим втручанням у внутр╕шн╕ справи Молдови ╕ пропоную оголосити Рогоз╕на персоною нон грата у Молдов╕, заборонивши йому в'╖зд до Молдови та транзит територ╕╓ю нашо╖ кра╖ни", - заявив Галбур. Глава зовн╕шньопол╕тичного в╕домства особливо п╕дкреслив, що заяви Рогоз╕на жодним чином не в╕дпов╕дають в╕дносинам, як╕ хот╕ла б мати Молдова з Рос╕йською Федерац╕╓ю, що ╜рунтуються на принципах вза╓мно╖ поваги. Прем'╓р-м╕н╕стр Молдови Павло Ф╕л╕п п╕дтримав ╕н╕ц╕ативу Галбура, заявивши, що висловлювання рос╕йського в╕це-прем'╓ра носять образливий для громадян кра╖ни характер. В╕н також п╕дкреслив, що в╕дносини Молдови з будь-якою державою св╕ту, незалежно в╕д того, маленька вона чи велика, повинн╕ грунтуватися передус╕м на поваз╕. Як в╕домо, минулого тижня Рогоз╕н виступив з образливими заявами на адресу Республ╕ки Молдова та Румун╕╖ п╕сля того, як румунськ╕ ав╕ац╕йн╕ служби заборонили пол╕т над територ╕╓ю кра╖ни л╕таку, в якому в╕н знаходився. Рос╕йський в╕це-прем'╓р прямував до Придн╕стровського рег╕ону, де планував взяти участь у заходах з нагоди 25-╖ р╕чниц╕ миротворчо╖ м╕с╕╖ на Дн╕стр╕.
РОС╤ЙСЬКИЙ РОГОЗ╤Н, «ГАДИ» ╤ НЕДОЛ╤Т
В╕це-прем'╓р РФ збирався прив╕тати придн╕стровських сепаратист╕в, але його не пустили Сьогодн╕ важко пов╕рити, що 25 рок╕в тому на мальовничих берегах повноводного Дн╕стра лилася кров. Сотн╕ загиблих на правому ╕ л╕вому берез╕ Дн╕стра, не зл╕чити зниклих безв╕сти та ╕нвал╕д╕в, уд╕в ╕ д╕тей, як╕ виросли без батьк╕в. Конфл╕кт зупинили - сталося це в трет╕й декад╕ липня 1992 року. Тод╕ ж була п╕дписана у Москв╕ Угода про принципи мирного врегулювання Придн╕стровського конфл╕кту, яка поклала край кровопролиттю в Молдов╕. П╕дписи п╕д Документом тод╕ поставили президенти Молдови та Рос╕╖ М╕рча Сн╓гур ╕ Борис ╢льцин. Незважаючи на припинене кровопролиття, залиша╓ться дуже багато питань, що стосуються под╕й тих час╕в, зокрема ╖х кремл╕вських «сценарист╕в» ╕ «постановник╕в». Як не згадати слова тод╕шнього Голови Верховно╖ Ради СРСР Анатол╕я Лук'янова, який в╕дкрито заявив президенту М╕рч╕ Сн╓гуру «Або Ви п╕дпису╓те Союзний догов╕р, або у Вас будуть в╕чн╕ проблеми з Придн╕стров'ям...» Саме з цього моменту на берегах Дн╕стра розпочала роботу рос╕йська в╕йськова миротворча м╕с╕я, чверть стол╕ття яко╖ ╕ мали нам╕р «голосно» святкувати 29 липня нин╕шнього року в Придн╕стровському рег╕он╕ президент Молдови ╤гор Додон, в╕це-прем'╓р РФ Дмитро Рогоз╕н ╕ л╕дер самопроголошено╖ Придн╕стровсько╖ Молдавсько╖ республ╕ки Вадим Красносельський. З Рос╕╖ «виписали» артист╕в, оф╕цери РФ повинн╕ були доставити ╕ вручити 75 комплект╕в нагород. Хоча святом назвати цю дату язик не поверта╓ться. Швидше, День сумно╖ пам'ят╕, а вже галас п╕дн╕мати з такого приводу ╕ зовс╕м гр╕х. Як зауважив екс-президент Молдови Володимир Ворон╕н, «цей день треба оголосити Днем жалоби в пам'ять про загиблих, а не влаштовувати «бенкет п╕д час чуми».
ГРАДУС НАПРУЖЕННЯ У м╕ру наближення пам'ятно╖ дати - 25-р╕ччя рос╕йсько╖ в╕йськово╖ миротворчо╖ м╕с╕╖ на Дн╕стр╕ - напруга м╕ж л╕вим ╕ правим берегами зросла. Надзвичайного ╕ Повноважного посла Рос╕╖ в Кишинев╕ Фар╕та Мухаметшина у зв'язку з цим дв╕ч╕ викликали «на килим» до МЗС Молдови. Загальноприйнятою мовою дипломат╕╖ Молдова закликала Рос╕ю утриматися в╕д проведення на територ╕╖ Придн╕стровського рег╕ону односторонн╕х заход╕в, приурочених до ц╕╓╖ дати. Послу був вручений ╕ лист, в якому Молдова переконливо просила утриматися в╕д прибуття до Кишинева, або Тирасполя рос╕йського в╕це-прем'╓ра, представника президента РФ з Придн╕стров'я Дмитра Рогоз╕на на в╕йськовому л╕таку ВПС Рос╕╖. Обидва рази рос╕йська сторона вважала за краще «пропустити повз вуха» дипломатичне попередження оф╕ц╕йного Кишинева.
ПЕРЕРВАНИЙ ПОЛ╤Т А в╕це-прем'╓р Рогоз╕н ╕ зовс╕м вир╕шив, що дипломатичний етикет, який ма╓ бути у пол╕тика його рангу за посадою, буде зайвим ╕ вальяжно здивувався у соц╕альних мережах: «Я не понял, кто там мне чего запретил?..». ╤ таки зважився лет╕ти в Молдову. Л╕так ВПС Рос╕╖ Рогоз╕н для цього все ж використовувати не став, а вилет╕в звичайним пасажирським бортом. Однак сус╕дня з Молдовою Румун╕я, член ╢вропейського союзу, не дозволила пол╕т над сво╓ю територ╕╓ю л╕таку з Дмитром Рогоз╕ним на борту через те, що рос╕йський в╕це-прем'╓р включений в санкц╕йний список ╢С у зв'язку з анекс╕╓ю Криму та агрес╕╓ю проти Укра╖ни. ╤ можна було б, як кажуть, «закрити тему», якби на борту л╕така, що взяв курс на Кишин╕в, кр╕м Рогоз╕на не перебували ще 160 пасажир╕в. як╕ н╕чого не п╕дозрювали, у тому числ╕ б╕льше десяти д╕тей. Можна т╕льки здогадуватися, яких нерв╕в ╕ здоров'я коштували пасажирам 10 годин, як╕ ╖м довелося провести в неб╕: не дв╕ години з Москви до Кишинева, а «кру╖з» в 10 годин (через Польщу, Угорщину, Румун╕ю, Б╕лорусь). Р╕вно ст╕льки ╖х чекали в аеропорту р╕дн╕ та близьк╕. Як стало в╕домо п╕зн╕ше, пасажирам нав╕ть не пояснили причину такого тривалого перельоту. Румунськ╕ журнал╕сти вже назвали цей перел╕т «польотом жаху», а сам день «в╕зиту» - «чорною п'ятницею».
«МАСЛО У ВОГОНЬ» Напередодн╕ прильоту Рогоз╕на в аеропорт Кишинева прибула велика група рос╕йських артист╕в, як╕ мали нам╕р дати в Придн╕стров'╖ великий концерт, депутат Держдуми в╕д Л╕берально-демократично╖ парт╕╖ Павло Шперов ╕ група рос╕йських оф╕цер╕в, як╕ везли рос╕йськ╕ медал╕ для миротворц╕в. Але засп╕вати на територ╕╖ невизнаного рег╕ону артистам так ╕ не довелося. Ус╕м ╖м, у тому числ╕ депутату Шперову, було в╕дмовлено у в'╖зд╕ в Молдову. П╕длив, що назива╓ться, «масла у вогонь» ╕ президент Молдови ╤гор Додон, пооб╕цявши напередодн╕ у зв'язку з 25-ю р╕чницею миротворчо╖ м╕с╕╖ також нагородити державними нагородами рос╕йських ╕ придн╕стровських в╕йськовослужбовц╕в. Це викликало не просто подив, а й обурення серед молдавських пол╕тик╕в, експерт╕в ╕ особливо в середовищ╕ ветеран╕в збройного конфл╕кту на Дн╕стр╕ 1992 року, як╕ на заяву Додона ╕ при╖зд Дмитра Рогоз╕на до Молдову в╕дреагували масовими протестами в аеропорту Кишинева, заблокувавши ви╖зд з аеропорту. Кому ╕ за що збирався вручати державн╕ нагороди президент Молдови ╤гор Додон так ╕ залишилося ╕нтригою, особливо якщо врахувати, що уряд ╕ парламент Молдови неодноразово виступали з заявами про необх╕дн╕сть трансформац╕╖ в╕йськово╖ миротворчо╖ м╕с╕╖ в громадянську п╕д ег╕дою м╕жнародних орган╕зац╕й. У спец╕ально оприлюдненому у зв'язку з цим коментар╕ уряду Молдови п╕дкреслювалося, що м╕с╕я свою роботу виконала (причому Кишин╕в позитивно оц╕ню╓ ╖╖ роботу). Однак з жалем зазначалося, що рос╕йськ╕ миротворц╕ на Дн╕стр╕ фактично стали ╕нструментом консервац╕╖ замороженого Придн╕стровського конфл╕кту, так як неодноразово брали участь у сп╕льних з в╕йськовослужбовцями невизнано╖ ПМР (Придн╕стровська Молдавська республ╕ка - ред.) в╕йськових навчаннях. Що, по сут╕, ╓ порушенням статуту миротворчо╖ м╕с╕╖ ╕ в╕дкритою п╕дтримкою сепаратистського режиму в Придн╕стров'╖.
ЗА МЕЖЕЮ ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ У ц╕й ситуац╕╖, що стр╕мко загострю╓ться, Рогоз╕н все ж таки зважу╓ться на прил╕т до Кишинева з подальшим в╕дв╕дуванням Придн╕стров'я. Св╕й пол╕т над територ╕╓ю Румун╕╖ в╕н теж зневажливо погоджувати не став. Що ╕ стало згодом причиною дипломатичного скандалу, який спалахнув м╕ж Румун╕╓ю та Рос╕╓ю. Б╕льш того, п╕сля того, як ав╕ац╕йн╕ служби Румун╕╖ прийняли р╕шення про заборону польоту л╕така з Рогоз╕ним на борту, в╕це-прем'╓р Рос╕╖, забувши, мабуть, про св╕й статус, злобно написав у соцмережах: «Ждите ответа, гады!». Ц╕ образлив╕ слова були адресован╕, треба думати, влад╕ Румун╕╖. Сл╕дом посипалися звинувачення на адресу румунсько╖ та молдавсько╖ влади в тому, що вони - мар╕онетки США ╕ п╕ддавали небезпец╕ життя н╕ в чому не винних пасажир╕в, у тому числ╕ ваг╕тних, як╕ перебували на борту л╕така. Залиша╓ться т╕льки шкодувати, що в╕це-прем'╓р, нехтуючи дипломатичними канонами, спочатку сам п╕ддав небезпец╕ ╕ незручностям пасажир╕в вказаного рейсу. Експерти та пол╕тологи щодо цього з╕йшлися на думц╕, що розумн╕ше ╕ коректн╕ше було б Дмитру Рогоз╕ну взагал╕ в╕дмовитися в╕д в╕дв╕дування Молдови та ╖╖ Придн╕стровського рег╕ону цими днями. Доречно нагадати ╕ про те, що ╕м╕дж соб╕ Дмитро Рогоз╕н «вил╕пив» давно, тому його скривджен╕ «загрози» мало кого дивують. Двома роками ран╕ше, п╕сля чергового ╕нциденту, в╕це-прем'╓р погрожував полет╕ти (наступного разу) над територ╕╓ю Румун╕╖ на в╕йськовому л╕таку, або при╖хати в Молдову на танку, «так як для танк╕в в╕за не потр╕бна». Коментувати зайве. Реакц╕я само╖ Румун╕╖ на слова Рогоз╕на була дипломатичною та стриманою. М╕н╕стр оборони Румун╕╖ Адр╕ан Цуцуяну обмежився тим, що назвав слова Рогоз╕на «недоречними».
БАГАТО ГАЛАСУ З Н╤ЧОГО У ц╕й ситуац╕╖ погляди громадян Молдови звернулися до президента кра╖ни ╤горя Додона, в╕домого сво╓ю пророс╕йською позиц╕╓ю. Спочатку в╕н пооб╕цяв роз╕братися ╕ покарати тих, хто не пустив рос╕йських артист╕в, як╕ прямували в Придн╕стров'╖. А у заборон╕ польоту над територ╕╓ю Румун╕╖, в ун╕сон з Дмитром Рогоз╕ним, звинуватив Зах╕д ╕ в╕дпов╕дн╕ структури НАТО. «Неодноразов╕ провокац╕╖ на адресу делегац╕й з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ йдуть за одним сценар╕╓м, написаним не в Кишинев╕ чи Бухарест╕, а в ╕нших каб╕нетах. Ми ма╓мо справу з╕ структурами НАТО, як╕ ведуть боротьбу з Рос╕╓ю, використовуючи слухнян╕ пол╕тичн╕ ╕нструменти в Молдов╕ та Румун╕╖», - заявив Додон на спец╕ально скликаному бриф╕нгу. ╤ п╕дкреслив, що зрив в╕зиту - це провокац╕я тих сил, як╕ зац╕кавлен╕ у розрив╕ «стратег╕чних в╕дносин з Рос╕╓ю». Однак, до Придн╕стров'я ╖хати все ж таки передумав. В╕д вручення нагород в╕н теж в╕дмовився. У заходах взяли участь лише л╕дер невизнаного Придн╕стров'я Вадим Красносельський та посол Рос╕╖ в Кишинев╕ Фар╕т Мухаметшин. Постфактум була сп╕шна заява про те, що в╕н все ж таки зустр╕неться з л╕дером невизнаного рег╕ону, а п╕д час зустр╕ч╕ продовжить д╕алог щодо зближення двох берег╕в. Залиша╓ться лише нагадати, що при вступ╕ на посаду п╕д час ╕навгурац╕╖ президент Молдови пооб╕цяв бути президентом ус╕х громадян. Ось т╕льки ситуац╕я дещо п╕дкоригувала його об╕цянки. Президент ╤гор Додон вибачився ╕ перед рос╕йськими артистами, як╕ так ╕ не потрапили в Придн╕стровський рег╕он, ╕ перед Дмитром Рогоз╕ним. Не дочекалися вибачень лише 160 звичайних молдавських громадян, як╕ опинилися на борту злощасного л╕така ╕ стали заручниками амб╕ц╕й одн╕╓╖-╓дино╖ людини - в╕це-прем'╓ра Рос╕╖.
З╕на╖да Гурська Кишин╕в www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 04.08.2017 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18868
|