"Кримська Свiтлиця" > #22 за 02.06.2017 > Тема "Душі криниця"
#22 за 02.06.2017
«МИ — Д╤ТИ ТВО╥»: Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС ДЛЯ Д╤ТЕЙ ОБ'╢ДНАВ КРИМ ╤ МАТЕРИКОВУ УКРА╥НУ
В╕длуння под╕╖
Попри невесел╕ прогнози, Всеукра╖нський л╕тературний конкурс для д╕тей «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!» усп╕шно ф╕н╕шував у Ки╓в╕. Питання: чому прогнози щодо проведення конкурсу були геть позбавлен╕ оптим╕зму? Усе просто. Конкурс в╕дбувся завдяки ус╕м небайдужим людям, залюбленим у р╕дне слово. Без жодно╖ державно╖ п╕дтримки. А п╕дтримка держави була б не зайвою, хоча б заради п╕дтримки укра╖нц╕в, як╕ залишилися у Криму ╕ не в╕дцуралися р╕дно╖ мови. А започаткував конкурс «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!» наприк╕нц╕ дев’яностих рок╕в кримський поет, редактор в╕дд╕лу л╕тератури тижневика «Кримська св╕тлиця» Данило Кононенко з метою виявлення та п╕дтримки л╕тературних талант╕в серед юних мешканц╕в Криму. ╤н╕ц╕атива Данила Кононенка здобула чимало прихильник╕в серед юних л╕тератор╕в Кримського п╕вострова. Щор╕чно к╕льк╕сть конкурсант╕в зб╕льшувалася, а як╕сть роб╕т св╕дчила про ╖х творчий потенц╕ал. Год╕ говорити, що п╕сля окупац╕╖ Криму було не до конкурсу. Данило Кононенко важко переживав ус╕ под╕╖, як╕ в╕дбувалися в Укра╖н╕. Його серце просто не витримало т╕╓╖ величезно╖ напруги. 15 с╕чня 2015 року Данила Кононенка не стало. Дочка поета згадувала, що останн╕ми словами Данила Кононенка були: «Б╕дна моя Укра╖на». «Не стало Данила Кононенка. Видатний поет ╕ перекладач, журнал╕ст, публ╕цист. Безкомпром╕сний, непоступливий у боротьб╕ з укра╖нофобами. Загинув на ╕нформац╕йн╕й в╕йн╕, де в╕н був на передньому кра╖, в тилу у ворога. Голова Кримсько╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в, один ╕з засновник╕в першо╖ укра╖нсько╖ громадсько-пол╕тично╖ та л╕тературно╖ газети в Криму «Кримська св╕тлиця», — так в╕дгукнулася на смерть поета Наталя Дзюбенко-Мейс. Над ус╕ма зб╕рками поета Данила Кононенка можна було поставити еп╕графом його поетичн╕ рядки: «Мен╕ в стократ сьогодн╕ не байдуже, що буде завтра на мо╖й земл╕». Здавалося б, про укра╖номовн╕ конкурси на п╕востров╕ можна було забути надовго. Проте укра╖нц╕, що залишилися на п╕востров╕, не дали загинути конкурсу «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!». Завдяки головному редакторов╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» В╕ктору Качул╕ конкурс в╕дродився у 2016 роц╕ у статус╕ всеукра╖нського. Неабияких зусиль доклав до його в╕дродження Олександр Польченко, в минулому актор, режисер, ведучий укра╖нських програм «ДТРК Крим». В╕н розпов╕в, що через соц╕альн╕ мереж╕ закликав сп╕вв╕тчизник╕в п╕дтримати конкурс «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕мен╕ Данила Кононенка. На жаль, ф╕нансово╖ п╕дтримки було недостатньо, а це означало, що конкурс опинився п╕д загрозою. «╤ от напередодн╕ М╕жнародного дня театру, п╕сля мого чергового заклику п╕дтримати конкурс iз кримським кор╕нням ╕ сл╕в: «Не ст╕й осторонь, п╕дтримай майбутн╓ Укра╖ни», через дек╕лька годин я продивився стор╕нку ╕ знайшов один-╓диний коментар: «Звичайно, не буду осторонь ╕ п╕дтримаю Всеукра╖нський л╕тературний конкурс. П╕дпис — ╤ван Бернацький», — згаду╓ Олександр Польченко. ╤ з╕зна╓ться: н╕чого випадкового у житт╕ не бува╓. Випускник Ки╖вського театрального ╕нституту ╕мен╕ Карпенка-Карого, Олександр Польченко свою акторську д╕яльн╕сть розпочав у Волинському музично-драматичному театр╕. Там уперше ╕ побачив на сцен╕ ╤вана Бернацького, який у 1976 роц╕ був одним iз пров╕дних актор╕в Волин╕. ╤ванов╕ Бернацькому судилося 18 рок╕в служити у Льв╕вському академ╕чному нац╕ональному театр╕ ╕м. Мар╕╖ Заньковецько╖. З╕грав у театр╕ ╕ к╕но понад 100 ролей. Пот╕м були США, своя театральна студ╕я ╕, нарешт╕, св╕й театр. «Сьогодн╕ народний артист Укра╖ни ╤ван Бернацький — в╕дома людина серед художньо╖ та громадсько╖ ел╕ти Нью-Йорка. В╕н той, хто в далек╕й Америц╕ розбудову╓ навколо себе укра╖нський св╕т, — розпов╕да╓ Олександр Польченко. — Адже ╤вана там добре знають як одного з колекц╕онер╕в, який ма╓ велику колекц╕ю укра╖нського одягу — це ж╕ноч╕ ╕ чолов╕ч╕ укра╖нськ╕ костюми к╕нця Х╤Х — початку ХХ стол╕ть. У його колекц╕╖ також ╓ опинки (запаски), пояси, фартухи, намиста, вишит╕ рушники та сорочки — все те, що давно стало справжн╕м скарбом укра╖нського народу». Укра╖нський театр ╤вана Бернацького в╕домий не лише в США. Ус╕ актори цього театру — вихованц╕ театрально╖ студ╕╖ ╤вана Бернацького. Ран╕ше такого укра╖нського театру не було. Бернацький був першим, хто укра╖нським Шевченковим словом зум╕в п╕дкорити не т╕льки укра╖номовного, а й англомовного глядача. Орган╕затори конкурсу переконан╕, що залишитися осторонь конкурсу, ╕ тим самим не п╕дтримати укра╖нц╕в, ╤ван Бернацький не м╕г. Як пов╕домив голова оргком╕тету конкурсу, головний редактор «Кримсько╖ св╕тлиц╕» В╕ктор Качула, на конкурс було подано приблизно сто заявок iз р╕зних областей Укра╖ни; серед них 8 — з анексованого Криму. Гран-пр╕ виборов льв╕в’янин Роман Баб╕й. Перше м╕сце у ном╕нац╕ях «Проза» ╕ «Поез╕я» пос╕ла ╤лона Котовщик iз Ки╖вщини, а перемогу в ном╕нац╕╖ «Публ╕цистика» розд╕лили Катерина Гетало з Херсонщини та Мирослава Терещенко з Ки╖вщини. «╤ т╕, хто залишився у Криму, ╕ вимушен╕ переселенц╕ завдяки конкурсу засв╕дчили, що залиша╓ться творчий, духовний м╕сток м╕ж Кримом ╕ материковою Укра╖ною, — сказав В╕ктор Качула. — Мен╕ зда╓ться, що повертати Крим будете саме ви, учасники конкурсу. ╤ повертати будете словом, душею, п╕снею. Для того щоб повернути Крим на стол╕ття». В╕дродження л╕тературного конкурсу «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!» на всеукра╖нському р╕вн╕, без сумн╕ву, ╓ г╕дним пам’ятником письменников╕ Данилу Кононенку. Адже в╕н був незм╕нним головою жур╕ конкурсу впродовж десяти рок╕в, в╕дколи його проводили в Криму. Цьогор╕чний конкурс проклав творчий м╕сток м╕ж укра╖нцями Криму ╕ материково╖ Укра╖ни, п╕дтвердив високий л╕тературний р╕вень твор╕в-переможц╕в. Важливий iще один аспект. У плин╕ повсякденного життя варто не забувати, що на територ╕╖ окупованого Криму залишаються укра╖нц╕, як╕ часто в╕дчувають себе забутими, залишеними напризволяще. «Особливо потр╕бно проводити зустр╕ч╕ у школах, — переконаний Олександр Польченко. — На жаль, д╕ти мало об╕знан╕ з под╕ями, як╕ в╕дбуваються у Криму». Тож важливо, аби ця тема була повсякчас на слуху, не забувалася ╕ не в╕дходила в т╕нь. Крим — це Укра╖на. ╤ про це варто не забувати не лише п╕д час р╕зноман╕тних акц╕й та заход╕в, а щодня.
Наталя ОСИПЧУК «Укра╖на молода»
На фото: письменниця Наталя Осипчук (крайня л╕воруч) з переможцями та членами жур╕ конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 02.06.2017 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18638
|