Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯКА «КРАПЛИНА» В╤Д КРЕМЛЯ ПЕРЕПОВНИЛА ЧАШУ ТЕРП╤ННЯ ЗАХОДУ
Зашморг на ши╖ Рос╕╖ може бути знятий т╕льки в раз╕ принципово╖ зм╕ни рос╕йсько╖ зовн╕шньо╖...


ЧИ В╤ДМОВЛЯТЬСЯ РОС╤ЯНИ БУТИ «НОВОЮ НАФТОЮ» ДЛЯ СВО╥Х ПАН╤В?
Що б не казала з цього приводу рос╕йська влада, Навальному ╕ його команд╕ вда╓ться проводити в...


ВЕРХОВНИЙ СУД РФ ВИЗНАВ ЗАКОННИМ Р╤ШЕННЯ ПРО 12 РОК╤В УВ'ЯЗНЕННЯ ДЛЯ ПОЛ╤ТВ'ЯЗНЯ СУЩЕНКА
В╕дтак суд в╕дхилив у повному обсяз╕ апеляц╕ю захисник╕в.


СЕНЦОВ НАПИСАВ ЗАПОВ╤Т НА ТВОРЧ╤СТЬ НА ВИПАДОК СМЕРТ╤…
Сенцов голоду╓ у рос╕йськ╕й колон╕╖ понад 120 дн╕в.


«СПРАВА РЮКЗАК╤В»: ЛИТВИН ПОГОДИВСЯ «ВИКРИТИ» ПОМЕРЛОГО ТА СПЛАТИТИ ЗБИТКИ
Прокуратура просить засудити до одного року умовного покарання ╓диного обвинуваченого у так...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 24.03.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 24.03.2017
Олександр Попков, адвокат журнал╕ста Миколи Семени: У КРИМУ ТЕПЕР «ОСОБЛИВИЙ» КПК: СЛ╤ДЧОМУ МОЖНА ВСЕ, АДВОКАТУ - Н╤ЧОГО

20 березня в Криму повинно було в╕дбутися перше судове слухання у справ╕ укра╖нського журнал╕ста Миколи Семени, однак розгляд справи по сут╕ перенесли на 3 кв╕тня.
Майже р╕к ФСБ розсл╕ду╓ «справу про сепаратизм» Семени, в╕дкриту за його дискус╕йну статтю «Блокада — необх╕дний перший крок до визволення Криму», опубл╕ковану на сайт╕ проекту Рад╕о Свобода «Крим.Реал╕╖» п╕д рубрикою «Думки». Один з адвокат╕в журнал╕ста Олександр Попков в ╕нтерв'ю кореспондентов╕ «Укр╕нформу» розпов╕в про стратег╕ю захисту Семени, про те, на що сьогодн╕ перетворилася судова система в окупованому Криму.

- Олександре, ви один з тих рос╕йських адвокат╕в, як╕ ведуть в Криму захист у ц╕л╕й низц╕ справ, пов'язаних з порушенням елементарних прав людини. Чим ви мотивували св╕й виб╕р п╕дзахисних?
- Я працюю в Криму не один, а у зв'язц╕ з ╕ншими рос╕йськими адвокатами, зокрема з Андр╕╓м Саб╕н╕ним та з Олекс╕╓м Лад╕ним – Олекс╕й пере╖хав до Криму п╕сля анекс╕╖ ╕ зараз живе там. Ми з Андр╕╓м з Краснодарського краю ╕ зна╓мо Лад╕на по його справах ╕ робот╕ в Тюмен╕. Наша робота побудована так, що хтось обов'язково повинен бути в Криму, тому що нам з Рос╕╖ досить складно вести кримськ╕ справи, тому працю╓мо в команд╕. Ми виходимо з того, що в Криму ╓ дуже серйозне свав╕лля з правами людини ╕ при цьому реально не вистача╓ грамотних адвокат╕в, як╕ знайом╕ з рос╕йськими реал╕ями, законами ╕ готов╕ якимось чином протид╕яти свав╕ллю. Саме цей аргумент ми висували перед ╓вропейськими та укра╖нськими правозахисними орган╕зац╕ями, як╕ на першому етап╕, коли ми заходили в Крим, сприйняли нас «в багнети» ╕ говорили, що н╕яко╖ п╕дтримки надавати нам не будуть. Точка зору була така, що ми - рос╕йськ╕ адвокати ╕, працюючи на п╕востров╕ в правовому пол╕ Рос╕╖, сприя╓мо лег╕тим╕зац╕╖ окупац╕йно╖ влади. Десь через р╕к ми цю тенденц╕ю переламали, ╕ зараз претенз╕й до нас нема╓, але залишилися орган╕зац╕╖, не буду називати персонально, як╕ не дуже прив╕тно ставляться до того, що ми працю╓мо в Криму. При цьому поза кримських справ вони готов╕ з нами сп╕впрацювати та п╕дтримувати нас. Такий парадокс.
- Розкаж╕ть детальн╕ше, як╕ ви ведете справи в Криму?
- Це справа правозахисника Ем╕р-Усе╕на Куку, справа журнал╕ста Миколи Семени. Ми займалися також автопроб╕гом кримських татар, коли трьох хлопц╕в засудили на штрафи по 10 тисяч рубл╕в. Це також менш в╕дом╕ в Укра╖н╕ справи блогера, журнал╕ста Наз╕мова та алуштинського депутата Степанченка. Пот╕м була справа анарх╕ста Олекс╕я Шестаковича. Кр╕м того, я почав працювати з так званим диверсантом Штибл╕ковим, але Дмитро в╕дмовився в╕д мо╖х послуг, думаю, п╕д тиском ФСБ, хоча з його родичами я дос╕ маю контакт.
- А справа Геннад╕я Афанась╓ва, яка усп╕шно завершилася обм╕ном на рос╕ян?
- Афанась╓в, напевно, не зовс╕м кримська справа, тому що я взяв його п╕д захист, коли в╕н вже був не в Криму. Я при╖хав до нього перший раз до Ростова, тому ми його вважа╓мо кримською справою лише частково, оск╕льки вона в╕дноситься до справи Сенцова-Кольченка. Вона трошки з ╕ншого кейса, де б╕льш глобальн╕ справи - без виражено╖ кримсько╖ специф╕ки.
- Я хочу б╕льш детально зупинитися на актуальн╕й сьогодн╕ справ╕ Миколи Семени. Вона у деяк╕й м╕р╕ прецедентна, оск╕льки стаття 280.1 Крим╕нального кодексу Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, за якою обвинувачу╓ться Семена, створена спец╕ально п╕д Крим.
- А точн╕ше, п╕д Донбас ╕ Крим.
- В Рос╕╖ взагал╕ вже ╓ засуджен╕ за ц╕╓ю статтею?
- Так, наша правозахисна група «Агора» робила серйозний анал╕з - стаття працю╓, ╕ нав╕ть ╓ люди, як╕ сидять по н╕й. Сидить Дар'я Полюдова в колон╕╖ п╕д Новорос╕йськом. Вона з укра╖нським прапором в знак сол╕дарност╕ з Укра╖ною виходила на п╕кети в Новорос╕йську ╕ Краснодар╕, виступала проти в╕йни в Донбас╕ та анекс╕╖ Криму. Ще на самому початку сепаратистського руху, коли на Донбас╕ почався процес так звано╖ федерал╕зац╕╖ Укра╖ни, вона стала орган╕затором такого жарт╕вливого стьобу-маршу за федерал╕зац╕ю Кубан╕. Вона хот╕ла показати абсурд ситуац╕╖. Був також рух «федерал╕зац╕╖» Сиб╕ру. Вони д╕йсно були жарт╕вливими, на противагу тому, що в╕дбувалося на Донбас╕, але Полюдову притягнули до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ за екстрем╕зм, плюс сепаратизм ╕ дали два роки колон╕╖. ╢ ще житель Твер╕, який розм╕стив у соцмережах публ╕кац╕ю в знак сол╕дарност╕ з Укра╖ною, на противагу цим вс╕м пророс╕йським сепаратистським рухам. Його теж посадили, наш адвокат Св╕тлана Сидорк╕на його захищала.
Загалом, зг╕дно з оф╕ц╕йними даними, з моменту появи в Крим╕нальному кодекс╕ статт╕ 280.1 (порушення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ РФ) за заклики до сепаратизму засуджен╕ с╕м ос╕б. Винесено ш╕сть обвинувальних вирок╕в ╕ жодного – виправдувального, одна людина в╕дправлена до псих╕атрично╖ л╕карн╕ на примусове л╕кування.
- Тим не менш, у справ╕ Семени ситуац╕я дещо ╕нша – в╕н вважа╓ себе громадянином Укра╖ни. На чому базу╓ться ваш захист Семени?
- Наша стратег╕я не виходить з того, що в╕н громадянин Укра╖ни, тому що в Рос╕╖ засуджують ╕ не рос╕ян. Тим б╕льше, Рос╕я вважа╓ його сво╖м громадянином. Тобто, вони автоматично передали вс╕х кримчан, як кр╕пак╕в з землею, в Рос╕ю ╕ призначили сво╖ми громадянами, у тому числ╕ ╕ Семену.
Тому наша стратег╕я буду╓ться на м╕жнародному принцип╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕, зг╕дно з яким меж╕ Рос╕╖ не включають Крим. ╤ це наш нар╕жний кам╕нь. У рос╕йськ╕й Конституц╕╖ ╓ стаття 15, в як╕й зазначено про переваги м╕жнародних норм закону, якщо вони суперечать рос╕йським федеральним законам. Тобто, у неврегульован╕й частин╕ рос╕йського законодавства визна╓ перш╕сть м╕жнародного права. У нас ╓ м╕жнародний догов╕р з Укра╖ною щодо державного кордону, зг╕дно з яким межа проходить в╕д Б╕лорус╕ до Азовського моря. Н╕якого державного кордону за м╕жнародним договором м╕ж Херсонською областю та Кримом нема╓. ╤ це ще закр╕плено федеральним законом про державний кордон Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Там також зазначено, що межа проляга╓ або по територ╕╖ РРФСР, де вона вказана на момент 1991 року, тобто по Керченськ╕й протоц╕, або за м╕жнародними договорами з Укра╖ною. Н╕яких ╕нших документ╕в – н╕ федеральних, н╕ м╕жнародних, як╕ показують ╕ншу л╕н╕ю кордону, у Рос╕╖ нема╓. Кр╕м того, як за м╕жнародним законодавством, так ╕ за рос╕йським, у Рос╕╖ д╕╓ м╕жнародний принцип територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ держави. Зг╕дно з ним ╕ нормами м╕жнародного права, територ╕я Криму входить до складу Укра╖ни. ╤ ми вважа╓мо, що поки нема╓ н╕яких ╕нших документ╕в по державному кордону Рос╕╖, поки в рос╕йському законодавств╕ ╓ так╕ велик╕ прогалини, лакуни-д╕рки, ми можемо це використовувати.
- Але д╕рки в законодавств╕ Рос╕╖ можуть швидко залатати...
- Не можуть. Рос╕я не може поки ц╕ д╕рки усунути, тому що для цього потр╕бно м╕няти в Конституц╕╖ цю статтю 15. Потр╕бно скликати для цього Конституц╕йн╕ збори, тому що безпосередньо це зробити не можна. У Конституц╕ю просто внесли закон, для зм╕ни статусу Криму в частин╕ визнання його суб'╓ктом Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Державний кордон Рос╕╖ при цьому не зм╕нився. Щоб зм╕нити ц╕ норми, повторюся, потр╕бно скликати Конституц╕йн╕ збори. А у нас ще не в╕дпрацьована система цих Конституц╕йних збор╕в ╕ нав╕ть нема╓ положення про них. Тому поки рос╕йська влада не укладе м╕жнародно-правовий догов╕р з Укра╖ною, поки не внесе зм╕ни в Конституц╕ю Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ стосовно кордон╕в, вважати, що принцип територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ поширю╓ться на Крим, незаконно ╕ абсурдно. А тим б╕льше, пересл╕дувати за це людей ╕ позбавляти ╖х вол╕.
- Тим не менше, люди засуджен╕ ╕ сидять.
- Цю проблему просто н╕хто не зач╕пав. Судовий процес, що розпочався щодо Семени, якраз п╕дн╕ме цю тему. До реч╕, сам Семена нам дуже багато думок подав д╕лових, ╕ ми почали анал╕зувати рос╕йське законодавство. ╤ тут нема╓ жодно╖ пол╕тики, суто з юридично╖ точки зору, пересл╕дування за зм╕ну кордон╕в, як╕ де-юре н╕де не закр╕плен╕, ╓ незаконним. У цьому нас п╕дтримують ╕ експерти, яких ми залуча╓мо до процесу. Причому ц╕кава деталь: Рос╕я ╕ в тому числ╕ сл╕дч╕ ФСБ, як╕ звинувачують Семену в порушенн╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Рос╕╖, сам терм╕н принципу територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ запозичують з м╕жнародного права. У рос╕йському законодавств╕ нема╓ взагал╕ н╕де такого поняття, воно описане т╕льки у м╕жнародно-правових актах. Але порушуючи принцип територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕, Рос╕я нехту╓ ним. Вона не бажа╓ чути те, що говорить м╕жнародне право, що Крим поки, хлопц╕, не ваш, ви там якось або в╕ддайте його, або домовтеся, досягн╕ть якихось угод. На це Рос╕я закрива╓ оч╕. Виходить принцип подв╕йних стандарт╕в. Щось ми беремо те, що нам виг╕дно, а щось ми не беремо. ╤ ми хочемо показати абсурдн╕сть ус╕╓╖ ц╕╓╖ ситуац╕╖ ╕ звинувачень, як╕ висувають проти журнал╕ста.
- В основ╕ звинувачень ще одна його стаття про блокаду Криму?
- Спочатку було дв╕ статт╕: одна про блокаду Криму, друга – на тему Меджл╕су та кримських татар. Але друга, я так думаю, не пройшла експертизу, ╕ про не╖ забули. Причому, скр╕ншоти цих статей робилися задовго до того, як спецслужби отримали дозв╕л на прихований мон╕торинг його д╕яльност╕. Присутн╕сть камери на робочому комп'ютер╕ Семени його не обманювала, д╕йсно там було впроваджено якесь програмне забезпечення, ╕ в матер╕алах справи ╓ щохвилинна зйомка з його комп'ютер╕в. У тому числ╕, до моменту надання згоди на цю зйомку судом. Я не знаю, як в Укра╖н╕, але за рос╕йським законодавством на так╕ д╕╖, пов'язан╕ з втручанням в особисте та с╕мейне життя, ма╓ бути р╕шення суду. Так ось, вони отримали це р╕шення суду в день, коли вийшла стаття про блокаду Криму. При цьому ╓ скр╕ншоти, як╕ говорять, що, як м╕н╕мум, за день, за два до цього р╕шення суду прихована камера вже все мон╕торила.
- Тобто, ц╕ д╕╖ були незаконними?
- Так, це було незаконно, вони просто вели його ╕ чекали, коли з'явиться якийсь матер╕ал, за який можна зачепитися. Видно, що п╕д людину просто шукали, п╕дбирали певну статтю, щоб заборонити йому займатися журнал╕стською д╕яльн╕стю. Зараз загальна позиц╕я сл╕дства така, що в╕н проукра╖нськи налаштований журнал╕ст ╕ пише необ'╓ктивн╕ статт╕. Для п╕дтвердження цього сл╕дство залучило дек╕лька св╕дк╕в, як╕ дають св╕дчення проти Семени. Треба сказати, ц╕ показання для суду не мають н╕якого доказового значення.
- У справ╕ ╕ншого вашого п╕дзахисного Ем╕р-Усе╕на Куку теж чимало абсурдних звинувачень?
- Почну з того, що я знав Ем╕р-Усе╕на Куку як правозахисника ще до його затримання. Ми з ним зустр╕чалися ╕ у мене, природно, повна переконан╕сть, що в╕н н╕який не терорист ╕ не радикальний мусульманин. В╕н людина, яка ц╕лком по-св╕тськи розм╕ркову╓, а те, що в╕н м╕г знайомитися з якоюсь рел╕г╕йною л╕тературою, не да╓ п╕дстав стверджувати, що в╕н адепт «Х╕зб ут-Тахр╕ру». В╕н вивча╓ р╕зн╕ аспекти ╕сламу, черпаючи знання з р╕зних джерел, дотриму╓ться ус╕х канон╕в сво╓╖ рел╕г╕╖, але абсолютного переконання ╕деями «Х╕зб ут-Тахр╕р» у нього не було. Те, що зараз творять з ним, з його долею наш╕ рос╕йськ╕ сл╕дч╕, це взагал╕ незрозум╕ло. ╤ я не розум╕ю, для чого це робиться. Зараз йому придумали нову статтю. Причому вона взялася н╕зв╕дки, просто з╕ стел╕, за т╕ ж сам╕ д╕╖, в яких його звинувачували. У нього була стандартна стаття 205-5 - участь у терористичн╕й д╕яльност╕, п╕д не╖ п╕дпадають ус╕ «х╕зби». Стаття насправд╕ важка, зараз ╖╖ посилили до 15 рок╕в позбавлення вол╕ ╕ вс╕х хлопц╕в по н╕й штампують в Рос╕╖. Така напрацьована практика. Кр╕м не╖ зараз Ем╕р-Усе╖ну ╕ вс╕й ялтинськ╕й ш╕стц╕ придумали нову статтю, пов'язану з насильницьким захопленням влади, по як╕й дають в╕д 5 до 10 рок╕в.
- А в справ╕ ╓ як╕сь докази факт╕в «захоплення влади»?
- Це саме запитання в суд╕ поставив сам Ем╕р-Усе╕н Куку, тому що формулювання звинувачення вигляда╓ дуже абсурдно ╕ звучить приблизно так - приготування до п╕дготовки вчинення насильницького захоплення влади. Ем╕р-Усе╕н запиту╓ сл╕дчого, що конкретно в╕н зробив за цим звинуваченням – може, шукав зброю або готував якийсь транспорт для захоплення? Нема╓ цього. Але, тим не менш, л╕нгв╕стична проблема – «готувалися готуватися насильно захопити владу» – у справ╕ ╓, ╕ людин╕ загрожу╓ чималий терм╕н. Захист намагався з'ясувати хоча б, де саме хот╕в захопити владу п╕дозрюваний - в Ялт╕, в Алушт╕, в Коре╖з╕ або в Криму, а може у всьому св╕т╕. В╕дпов╕дають, мовляв, хот╕в захопити владу шляхом встановлення ╕сламського хал╕фату, який чомусь управля╓ться Туреччиною. Дуже складна конструкц╕я звинувачення, в як╕й, мабуть, вони сам╕ роз╕братися не можуть. Люди, як╕ б╕льш-менш ор╕╓нтуються в ц╕й тем╕, см╕ються, тому що Туреччина – це св╕тська держава ╕ н╕якого в╕дношення до хал╕фату не ма╓. ╤ ц╕ судд╕, як╕ демонструють правову безграмотн╕сть, вир╕шують людськ╕ дол╕, в╕дправляють людину по терористичн╕й статт╕ в колон╕ю з жорсткими умовами, на 15-20 рок╕в.
╢диним доказом у справ╕ ╓ якийсь в╕деозапис бес╕ди, п╕д час яко╖ к╕лька кримських мусульман рос╕йською мовою з вживанням кримськотатарських сл╕в м╕ркують про пол╕тику, про под╕╖, що в╕дбуваються, ╕ згадують не вт╕шно пол╕тик╕в, причому як рос╕йських, так ╕ укра╖нських. Там н╕кого не хвалять: н╕ президент╕в, н╕ член╕в Меджл╕су, безсторонньо обговорюють там ╕ Туреччину. Це звичайна розмова на кухн╕, на яку будь-хто ма╓ право. Але сл╕дч╕ беруть ╕ нагромаджують на цю бес╕ду тему хал╕фату, в╕дчленовуючи окрем╕ кримськотатарськ╕ або тюркськ╕ слова, як╕, на думку якогось рел╕г╕╓знавця, н╕бито ╓ лексикою прихильник╕в «Х╕зб ут-Тахр╕р», несуть для них якесь кодове значення ╕ вживаються не в прямому сенс╕, а позначають назви якихось книг, рел╕г╕йних понять. Абсурд, але це п╕дстава для звинувачення в тероризм╕ ╕ захоплення влади.
- Чи справд╕ у рос╕йському суд╕ для доказу терористичних нам╕р╕в п╕дозрюваного достатньо згадати те, що в╕н просто ╓ прихильником орган╕зац╕╖, яка вважа╓ться терористичною. Сам╕ факти не важлив╕?
- У тому й р╕ч, це дуже легка для доказу стаття, що ми ╕ бачили у справ╕ Зейтулла╓ва та першо╖ севастопольсько╖ четв╕рки. Там доводили, що на 2014 р╕к, до анекс╕╖ Криму, вони ус╕ були членами «Х╕зб ут-Тахр╕р», а п╕сля цього н╕бито вони п╕шли в п╕дп╕лля. При цьому в якост╕ доказ╕в наводяться слова та╓мних св╕дк╕в, якими можуть бути сам╕ ФСБ-шники, а також в╕деозаписи м╕тинг╕в, як╕ проходили в Криму до 2013 року, коли виходити з╕ сво╖ми прапорами «х╕зби» могли абсолютно в╕дкрито ╕ легально, оск╕льки в Укра╖н╕ вони були дозволен╕. ╤ ось полегшення завдання доказу, воно, звичайно, пригн╕чу╓, оск╕льки терористом можна зробити будь-кого, хто об╕знаний з ц╕╓ю орган╕зац╕ю або просто подумав про не╖.
- Виходить, будь-яка людина, нав╕ть ц╕лком нейтральна, може потрапити до ц╕╓╖ м'ясорубки?
- Ну, скаж╕мо так, масових репрес╕й, звичайно, в Рос╕╖ нема╓. ╤ в Криму ╖х теж нема╓. Вони вс╕ проходять точково. Але от в╕д ц╕╓╖ м'ясорубки не застрахований н╕хто, нав╕ть якщо ти абсолютно апол╕тичний, нав╕ть якщо ти сховався у свою шкаралупу ╕ сидиш там тихо. Досв╕д Оксани Сивастиди, «шпигунки» з Соч╕, яка за СМС-ку про колони в╕йськово╖ техн╕ки була засуджена за держзраду, наочно демонстру╓ це. Зараз ╖╖ в╕дпустили достроково, ╕ вона тепер дяку╓ Пут╕ну за те, що в╕н ╖╖ помилував. Ж╕нка просто над╕слала СМС-ку ╕ забула про не╖, а через в╕с╕м рок╕в за нею прийшли. Це доводить, що в Рос╕╖ зараз н╕хто не може гарантувати соб╕ безпеку. Природно, якщо людина займа╓ться пол╕тикою, громадською д╕яльн╕стю, журнал╕стикою або блогерством, вона зб╕льшу╓ ризик в к╕лька раз╕в, а в Криму цей ризик ще вищий. Там у першу чергу ризикують п╕ддатися пересл╕дуванню кримськ╕ татари, проукра╖нськ╕ актив╕сти, але не т╕льки. Репрес╕╖ посл╕довно поширюються на будь-яких людей, як╕ хоч якось намагаються бути вище середнього р╕вня. Нав╕ть на тих, хто займа╓ пророс╕йську позиц╕ю.
- Наприклад?
- Наприклад, у Севастопол╕ зараз дуже жорстко придушують протести козак╕в. Спочатку вони не реагували на пресинг, тому що звикли при Укра╖н╕ - щось не сподобалося - вони вийшли з плакатами, постояли, провели м╕тинг, роз╕йшлися. А зараз вони виходять, а ╖х там в'яжуть, не дозволяють м╕тингувати, розганяють вс╕х, особливо впертих затримують.
Те саме з анарх╕стами. ╢ такий Олекс╕й Шостакович – йому взагал╕ плювати на державу. Вони в принцип╕ за в╕дсутн╕сть кордон╕в ╕ за повну анарх╕ю. Теж при Укра╖н╕ виходили, виступали проти влади, причому абсолютно легально, з╕ спов╕щенням ╕ без них. Вони вир╕шили, що ╕ при Рос╕╖ так можна. Подали спов╕щення на п╕кет, вийшли, стали перед ФСБ, ╖х одразу сп╕вроб╕тники пол╕ц╕╖ не затримали, але вв╕чливо попередили. П╕сля цього ╖х почали пересл╕дувати. На Шестаковича, а ми його захища╓мо, в╕дразу к╕лька адм╕н╕стративок придумали. Н╕бито в╕н у стан╕ наркотичного сп'ян╕ння ходив, н╕бито в╕н розмальовував будинки перед виборами, вандал╕змом, мовляв, займався. Знову ж таки, ролик в соцмережах знайшли, розм╕щений у 2010 роц╕, який визнали екстрем╕стським. ╤ мен╕ цей м╕й п╕дзахисний Олекс╕й досить на╖вно, як мен╕ здалося, став викладати свою точку зору, мовляв, за нами, анарх╕стами, ╕ при Укра╖н╕ ходили ц╕ сам╕ пол╕цейськ╕, ╕ при Рос╕╖ продовжують ходити. В╕дстануть, мовляв. Я пояснюю йому: Олекс╕ю, розум╕╓те, Рос╕я трошки в╕др╕зня╓ться в╕д Укра╖ни. Н╕чого, каже, це ╖хня робота, хай б╕гають. Але пот╕м, коли почалося одне, друге, трет╓, його затримали, один суд, другий. ╤ в п╕дсумку вони ╖х, звичайно, дуже сильно притиснули, заганяли. Тобто хлопц╕ злякалися ╕ практично в╕дмовилися в╕д активно╖ д╕яльност╕, тому що ╖х попередили, що дал╕ буде «крим╕нал».
- Як ви дума╓те, чому в Рос╕╖ так бояться активност╕ людей, ╕н╕ц╕ативи, яко╖сь движухи народно╖?
- Гадаю, тому, що влада бо╖ться будь-яко╖ некеровано╖ активност╕, яка у будь-який момент може вийти з-п╕д контролю. Наприклад, пройшов на Кубан╕ мирний марш фермер╕в, як╕ по╖хали до Пут╕на з рос╕йськими прапорами ╕ з його портретами на тракторах. Людей почали гнобити та пересл╕дувати т╕льки через те, що рух вийшов з-п╕д контролю м╕сцево╖ влади, а точн╕ше - з-п╕д впливу двох угруповань, як╕ намагалися д╕лити владу в рег╕он╕. Як мен╕ розпов╕дали, а це схоже на правду, учасники маршу, залучен╕ м╕сцевою владою, в якийсь момент зрозум╕ли, що можуть ╕ сам╕ орган╕зувати зах╕д ╕ стали проводити його незалежно.
- Вони що, висунули пол╕тичн╕ вимоги?
- Н╕, висунули сво╖ соц╕альн╕ вимоги, щодо земл╕, наприклад, щоб па╖ не в╕дбирали, ╕ плюс вимоги справедливого суду. ╤ зараз у людей досить серйозн╕ насл╕дки – проти нещасних фермер╕в порушили к╕лька крим╕нальних справ, причому зовс╕м з ╕нших привод╕в. Я, як житель Соч╕, знаю, що за п╕дсумками року м╕ськадм╕н╕страц╕я, ╓ там такий в╕дд╕л по робот╕ з громадськими орган╕зац╕ями, ми його назива╓мо «по боротьб╕ з громадськими», так ось, вони зв╕тують про те, ск╕льки ╖м вдалося чи н╕ запоб╕гти проведенню м╕тинг╕в ╕ п╕кет╕в. Тобто, м╕тинги для них – стих╕йне лихо. Причому, тиск нароста╓, ╕ в Рос╕╖ для цього необмежен╕ можливост╕. А на все, що в╕дбува╓ться в Криму, Москва взагал╕ дивиться кр╕зь пальц╕. Там, мен╕ зда╓ться, по сут╕, м╕сцевим силовикам ╕ пол╕тикам Москва дала такий карт-бланш: ви там наводьте порядок, а ми вас не будемо ч╕пати. Тому м╕сцев╕ ел╕ти там роблять, що хочуть. А у рос╕йського сусп╕льства нема╓ н╕якого ╕нтересу, що насправд╕ в╕дбува╓ться в Криму. Та й журнал╕сти особливо не ц╕кавляться. Там на пальцях можна перерахувати видання - «Новая газета», «Медиа-зона» - як╕ публ╕кують щось варт╕сне щодо Криму. В основному стежать укра╖нськ╕ ЗМ╤ за под╕ями в Криму, але ╖х чомусь мало ц╕кавлять так╕ справи, як, наприклад, Наз╕мова та Степанченка. Хоча ╕ блогер-журнал╕ст Наз╕мов, який очолю╓ м╕сцеве ╕нтернет-видання «Твоя газета», ╕ депутат в Алуштинськ╕й м╕ськрад╕ Степанченко проводять серйозн╕ викриття д╕ючо╖ влади ╕ в ц╕лому виступають за соц╕альн╕ права м╕сцевих жител╕в. Наприклад, проти забудови набережно╖, проти см╕тт╓вих звалищ. У зв'язку з цим проти них розгорнута жорстока боротьба. ╥х звинуватили у «вимаганн╕ хабара за нерозголошення ╕нформац╕╖». Це теж абсурдна, дика ╕стор╕я, в тому числ╕ в рамках рос╕йського закону. ╥х повн╕стю пов'язали, ╕ м╕сцев╕ парт╕йн╕ л╕дери ╖м сказали, на кшталт: «ви або з нами працю╓те, або вам буде погано». ╤ прикро, що Укра╖на не бажа╓ особливо ╖х в╕дстоювати, тому що це, н╕бито, пророс╕йськи налаштован╕ громадяни, хоча я не скажу, що вони в╕тали прих╕д «кримсько╖ весни», однак ╕ не виступали проти не╖. Зараз Наз╕мову знову продовжили запоб╕жний зах╕д, н╕бито, в╕н може впливати на сл╕дство, яке вже давно зак╕нчилося.
- Скаж╕ть, а робота м╕жнародних мон╕торингових ком╕с╕й може полегшити вашу ситуац╕ю з правами людини в Криму?
- Звичайно! Взагал╕ Крим - це така чорна д╕ра, в як╕й незрозум╕ло, що в╕дбува╓ться. ╤ якщо в Рос╕╖ ╓ як╕сь спостер╕гач╕-громадськ╕ д╕яч╕, наприклад, недобит╕ залишки ГСК (Громадська спостережна ком╕с╕я –ред.), у Криму взагал╕ н╕чого нема╓. У Рос╕╖ представники ГСК, як╕ не ╓ юристами та адвокатами, на громадських засадах мають право в╕дв╕дувати людей в колон╕╖, сл╕дчому ╕золятор╕ та будь-якому ╕ншому заклад╕ системи виконання покарань. Але в Криму ця ком╕с╕я не може бути створена. Там потр╕бно, щоб людина, яка висува╓ться в цю ГСК, не менше п'яти рок╕в перебувала у громадськ╕й орган╕зац╕╖ на територ╕╖ суб'╓кта федерац╕╖. А оск╕льки п'яти рок╕в п╕сля анекс╕╖ не пройшло, то формально н╕хто не може працювати в ц╕й орган╕зац╕╖.
- Виходить, в Криму ╕нститут громадського мон╕торингу повн╕стю в╕дсутн╕й?
- Так, там нема╓ н╕ укра╖нських, н╕ рос╕йських, н╕ м╕жнародних спостережних м╕с╕й. Мен╕ зда╓ться, Укра╖на ма╓ активн╕ше через м╕жнародне сп╕втовариство та м╕жнародн╕ правов╕ ╕ правозахисн╕ орган╕зац╕╖ домагатися, щоб у Криму працювали як╕сь мон╕торингов╕ м╕с╕╖.
- Олександре, ви, напевно, дуже здиву╓теся, але Укра╖на цього домага╓ться вже досить тривалий час.
- Справд╕? Таке враження, що Укра╖на не дуже хоче цього, ╕ я поки що особливо╖ активност╕ не бачу... Тому що там взагал╕ н╕чого нема╓, повний вакуум, у тому числ╕, ╕нформац╕йний.
- Мабуть, це залежить ╕ в╕д рос╕йсько╖ влади, яка не допуска╓ м╕жнародн╕ м╕с╕╖ в Крим?
- Треба про це говорити. Я, наприклад, н╕чого про це не чув. Рос╕йська ж влада, навпаки, скр╕зь привселюдно заявля╓, ось Поклонська, наприклад, говорила, мовляв, при╖жджайте, укра╖нськ╕ пол╕тики, подив╕ться на власн╕ оч╕, що в Криму в╕дбува╓ться. Треба цим користуватися. Вони кажуть, при╖жджайте, - треба в╕дправляти людей.
- Скаж╕ть, чи ╓ можлив╕сть ус╕ справи, про як╕ ви розпов╕ли, в╕дстояти в ╢вропейському суд╕?
- Звичайно, це наша над╕я, причому, не т╕льки по кримських справах. У Рос╕╖ ╢вропейський суд – наша чи не ╓дина панацея у справах, пов'язаних з правами людини. ╤ будь-яка справа, в яку ми вступа╓мо ╕ намага╓мося якимось чином людину захистити, ми беремо в╕дразу з приц╕лом на ╢вропейський суд. ╤ кримських справ це теж стосу╓ться. Наприклад, по Ем╕р-Усе╖н Куку скарга, пов'язана з його незаконним попередн╕м затриманням у кв╕тн╕ 2015 року, вже лежить в ╢вропейському суд╕. Вона була подана вашим чудовим укра╖нським адвокатом ╢вген╕╓ю Закревською. Ми з нею як би в зв'язц╕ захища╓мо Ем╕р-Усе╕на Куку. Вона працю╓ з Ки╓ва ╕, до реч╕, ╖й не можна в'╖жджати до Криму, як особ╕, що представля╓ загрозу безпец╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
- Бачу, у вас, адвокат╕в, вже створилася така м╕ждержавна корпорац╕я, в рамках яко╖ ви допомага╓те один одному.
- Наше правозахисне об'╓днання «Агора» ма╓ м╕жнародний статус. Але це неформальна орган╕зац╕я, тому що в Рос╕╖ ╖╖ заборонили як ╕ноземного агента, але ми на це особливо не образилися. З укра╖нськими колегами ми дуже пл╕дно працю╓мо. З ╢вген╕╓ю Закревською, з ╤ллею Нов╕ковим. З Нов╕ковим ми буквально з минулого року почали сп╕впрацювати по низц╕ справ, у тому числ╕ по справ╕ Захтея, по так званих кримських диверсантах. Нов╕ков зараз ╕ по «Болотн╕й справ╕» працю╓ з нашою Св╕тланою Сидорк╕ною.
Взагал╕ адвокати повинн╕ триматися разом як непол╕тична противага всьому цьому свав╕ллю та замахам на права людини. Це стосу╓ться не т╕льки Рос╕╖, а всього св╕ту. В тому числ╕ Сполучених Штат╕в. У нас ╓ робоч╕ контакти з ACLU – це Американський союз захисту громадянських свобод, який оскаржив указ президента Трампа, пов'язаний з м╕грац╕йними процесами у св╕т╕. Загалом, адвокати – це один з незалежних стрижн╕в, на якому трима╓ться цив╕л╕зований св╕т, ╕ який намага╓ться упорядкувати сусп╕льне життя ╕ зробити д╕йсно непорушними права людини. По-мо╓му, н╕чого не може бути важлив╕шим за право людини на те, щоб ╖╖ не вбивали, не катували: н╕ в тюрм╕, н╕ в пол╕ц╕╖, аби вона не боялася висловлювати свою думку. Тобто, це як╕сь абсолютно природн╕ потреби, але влада пост╕йно намага╓ться в╕д них щось в╕дщипнути. Ось ╕ Рос╕я, на жаль, зам╕сть них пропону╓ як╕сь "скрепы", а правозахисники стають об'╓ктом шельмування.
- Крим зараз чимось в╕др╕зня╓ться за р╕внем дотримання прав людини в╕д, скаж╕мо, Краснодарського краю?
- Я не дуже високо╖ думки про кубанськ╕ суди, тому що вони г╕рш╕, н╕ж на решт╕ частин Рос╕╖, може, кр╕м Москви. Але з точки зору прав людини, з точки зору роботи судово╖ влади, права на справедливий судовий розгляд, ситуац╕я в Криму г╕рша, н╕ж на Кубан╕.
- Це укра╖нська спадщина?
- Мен╕ зда╓ться, н╕. У 2015 роц╕, коли я т╕льки починав працювати в Криму, мене дуже при╓мно вразили районний суд - ╕ С╕мферопольський, ╕ Бахчисарайський. По-перше, в╕вся ауд╕озапис за замовчуванням, по-друге, все було дуже вв╕чливо, коректно ╕ процедурно. Коли приходиш в суд, для мене як адвоката важливо, щоб процедура була дотримана. Тод╕ я працюю на захист. Коли процедура не дотриму╓ться, ти в╕двол╕ка╓шся, намагаючись працювати на те, щоб дотримуватися ╖╖. Це дуже важко, ти зосереджу╓шся т╕льки на тому, щоб «боротися» з суддею. ╤ працювати в Криму тод╕ було дуже зручно. Думаю, що ось це ╕ була укра╖нська спадщина. А через р╕к, коли ми знову почали активно працювати в судах, я побачив абсолютно протилежну картину – процедури в основному не дотримувались. Сьогодн╕шн╕ суди в Криму – це щось неймов╕рне. Я не знаю, чому стався такий провал. Але зараз кримськ╕ суди плюють, грубо кажучи, на р╕шення вищих рос╕йських суд╕в. Ти приносиш до суду постанови Конституц╕йного Суду Рос╕╖ ╕ кажеш, мовляв, ось тут на розсуд Конституц╕йного Суду потр╕бно робити так, ╕ сл╕дчим чинити так, суддя в╕дпов╕да╓, що в╕н п╕дпорядкову╓ться не Конституц╕йному Суду, а КПК (Крим╕нально-процесуальний кодекс – ред.), де написано зовс╕м ╕нше, тому йд╕ть л╕сом.
- Конкретно де це було?
- У С╕мферопол╕ ми оскаржили у справ╕ Семени якесь р╕шення, ╕ нам не видавали коп╕ю документа. ╤ таке в╕дбува╓ться по вс╕х справах – сл╕дч╕ не вважають за потр╕бне видавати коп╕ю документа. Провели експертизу, а постанову нам не видають. Кажуть, ви можете прочитати. Я можу прочитати, але мен╕, щоб працювати дал╕, потр╕бна коп╕я, ╕ зробити ╖╖ – проблема, тому що у м╕сцевому суд╕ не керуються р╕шеннями Конституц╕йного Суду, що дозволя╓ фотографувати ╕ коп╕ювати будь-як╕ матер╕али справи. А один з прокурор╕в нав╕ть договорився на одному з пром╕жних зас╕дань до того, що пленум Верховного Суду - це рекомендац╕йний пап╕рець, не обов'язковий до д╕╖.
- Тобто, в Криму з судовою системою - беззаконня?
- Ну, свав╕лля в так╕й м'як╕й форм╕ ╓ у вс╕х рег╕онах, але в Криму таке зосередження його, кв╕нтесенц╕я... Ми вже нав╕ть жарту╓мо з колегами, що ╕сну╓ особливий кримський КПК, де сл╕дчому можна все, а адвокату не можна н╕чого. ╤ з цим звичайно важко боротися саме з правово╖ точки зору, тому що до Верховного Суду не достука╓шся. Наприклад, у справ╕ Ем╕р-Усе╕на Куку була ситуац╕я, коли суддя, по-мо╓му, пр╕звище Кузн╓цова, просто сфальсиф╕кувала протокол, щоб продовжити арешт на терм╕н б╕льше п╕вроку. Вона самост╕йно вписала висловлювання прокурора, як╕ не звучали в суд╕, про те, що справа представля╓ особливу складн╕сть. Тобто, суди працюють з обвинуваченням ╕ сл╕дством в одн╕й зв'язц╕ ╕ не т╕льки потурають фальсиф╕кац╕ям з боку сл╕дчого, але й сам╕ фальсиф╕кують св╕дчення на користь обвинувачення.
- А ви не в╕дчува╓те, що боретеся з в╕тряками?
- Так, це так. М╕й колега ╤лля Нов╕ков вв╕в терм╕н «пал╕ативна медицина». Тобто, ми боремося фактично з симптомами ╕ ми юридичними способами ╕ засобами н╕як не можемо перебороти ╕ виправдати людину в ситуац╕╖, коли ма╓мо пол╕тичну справу чи пол╕тичне замовлення. Ми можемо, образно кажучи, лише якимось чином полегшити страждання, висв╕тлити переб╕г хвороби, сказати, що пац╕╓нт не наст╕льки хворий, щоб його списувати з рахунк╕в. Буквально днями прийняли в Рос╕╖ законопроект у третьому читанн╕ про обмеження трансляц╕╖ ходу судового зас╕дання. Для чого це робиться? Для того, щоб вс╕ гучн╕ процеси – ╕ Навального, ╕ «Болотна справа» - не мон╕торили в Тв╕ттер. Рос╕йськ╕й влад╕ не подоба╓ться, що весь цей абсурд, що в╕дбува╓ться в судах, ста╓ надбанням сусп╕льства. ╤ вони намагаються цю активн╕сть, у тому числ╕ журнал╕стську та адвокатську, придушити.
- Чи доводилося вам як адвокату побоюватися якихось пересл╕дувань?
- Ми прекрасно розум╕╓мо, я ╕ мо╖ колеги, що ми знаходимося п╕д мон╕торингом ╕, на жаль, зараз не можемо в╕дкрито ╕ спок╕йно з╕братися в Рос╕╖, щоб провести як╕сь сво╖ сем╕нари. Остання наша зустр╕ч, була, по-мо╓му, в 2015 роц╕ в Казан╕ ╕ зак╕нчилася тим, що до нас на абсолютно в╕дкритий сем╕нар зав╕тали прокурори, санеп╕демнагляд, пожежники ╕ ще хтось, чи не м╕грац╕йна служба. Виявля╓ться, якийсь анон╕м в Соч╕ написав заяву, що правозахисник Попков по╖хав у Казань тренуватися в таборах, де його мало не американськ╕ ╕нструктори будуть навчати ╕ готувати до правозахисно╖ та терористично╖ д╕яльност╕. Ми, звичайно, запросили цих прокурор╕в до себе на сем╕нар ╕ продовжили свою роботу, адже ми сприйма╓мо ╖х не як ворог╕в, а як процесуальних опонент╕в, але вони нас сприймають як ворог╕в. Таке ╓. Природно, ми живемо в режим╕ онлайн, я знаю, що вс╕ мо╖ телефонн╕ дзв╕нки прослуховуються, я припускаю, що до мене можуть прийти з обшуком у будь-який момент. Недавн╕й випадок з Ем╕лем Курбед╕новим це п╕дтверджу╓. Нещодавно до мого колеги, адвоката Саб╕н╕на, в готел╕ прийшли в номер сп╕вроб╕тники пол╕ц╕╖ ╕ почали просити його заповнити анкету на трьох аркушах, чим в╕н займа╓ться ╕ як╕ у нього ╕деолог╕чн╕ пристраст╕. В╕н просто чемно в╕дмовився з ними сп╕лкуватися. Але ось такий негласний нагляд ╕ незадоволення з боку правоохоронц╕в ми пост╕йно в╕дчува╓мо.
- У Рос╕╖ таких адвокат╕в, як ви, багато?
- На жаль, питання з адвокатськими кадрами йде дуже важко. На м╕й погляд, 80 % адвокат╕в у нас в Рос╕╖ - це «несуни», «╕нкасатори», як╕ мають грош╕ ╕, що назива╓ться, «вир╕шують питання».
- Яким чином?
- Через судд╕в працюють. Це не т╕льки мо╖ в╕дчуття, про це ╕ Федеральна палата адвокат╕в висловлю╓ться. ╤ що особливо серйозно, адвокати за призначенням взагал╕ н╕чого не роблять по справах. Мене два рази запросили за призначенням, я вин╕с весь мозок сл╕дчому, ╕ б╕льше мене жодного разу не запросили, тому що я все, що належить, в╕дпрацьовую. ╢, звичайно, адвокати в Рос╕╖, але ╖х мало. Коли затримали ╕ заарештували п╕сля обшуку нашого кримського колегу Ем╕ля Курбед╕нова, ми з╕брали близько 50 п╕дпис╕в на його п╕дтримку. ╤ я був здивований, що багато нас п╕дтримували, в тому числ╕ досить ╕менит╕ в Рос╕╖ та Укра╖н╕ адвокати. Але кадрова проблема все одно ╕сну╓, в тому числ╕ в Краснодарському кра╖. У нас дуже мало досв╕дчених адвокат╕в, ми з Саб╕н╕ним деколи не можемо н╕кого знайти ╕, грубо кажучи, задиха╓мося в╕д к╕лькост╕ справ як в Рос╕╖, так ╕ в Криму. Я за останн╕ м╕сяц╕, десь з жовтня-листопада, вдома б╕льше трьох-чотирьох дн╕в не був жодного разу, пост╕йно в по╖здках, нав╕ть на новор╕чн╕ кан╕кули був у в╕дрядженн╕. По-мо╓му, при╖хав 30 грудня, а вже 2 с╕чня полет╕в. Це досить важко. Ми намага╓мося знайти нових адвокат╕в, але молод╕ кадри треба вчити. Взяти людину з вулиц╕ ми теж не можемо, були непри╓мн╕ ╕нциденти ╕ провокац╕╖.
- Ви можете щось сказати про прогнози на майбутн╓ Криму? Чим все зак╕нчиться?
- На жаль, я не бачу якихось конструктивних способ╕в виходу з положення, що склалося, тому що ╕ Рос╕я себе заганя╓ в кут з Кримом, ╕ з точки зору ╢вропи... Чесно скажу, я не знаю. Повинен бути пол╕тичний вих╕д, а я не пол╕тик. Я юрист, але правового виходу не бачу. Можу т╕льки донести: у Рос╕╖ вважають, що Крим забрали назавжди ╕ як там, наприклад, повторний референдум проводити, якщо склад населення зм╕нився: по╖хали проукра╖нськ╕ жител╕, а при╖хали в основному рос╕йськ╕ силовики, не уявляю.
╤ таке ще питання: якщо завтра так станеться - раптово Рос╕я поверне Крим Укра╖н╕, що буде в╕дбуватися з правами людини в Криму, чи почнуться пересл╕дування ╕накомислячих пророс╕йськи налаштованих громадян, що з ними буде при т╕й пропаганд╕, яку проводить Рос╕я? Чи не почнуться там нов╕ чистки ╕ пошуки зрадник╕в? Як рос╕йському громадянинов╕, мен╕ не подоба╓ться те, що в╕дбува╓ться в Рос╕╖: повне несприйняття ╕ншо╖ точки зору, демон╕зац╕я ворога. Ми ст╕льки рок╕в сприймали ╢вропу ╕ Америку як р╕вноправних партнер╕в, а зараз скр╕зь вороги, в тому числ╕, ╕ в Укра╖н╕. Я вир╕с в Таганроз╕, ╕ для мене Укра╖на н╕коли не була якоюсь чужою кра╖ною. У мене дуже особиста ╕стор╕я, пов'язана з Савур-Могилою, де у важких боях п╕д час в╕йни був поранений м╕й д╕д. Працюючи во╓нруком, в╕н пост╕йно возив на Савур-Могилу школяр╕в. Для мо╓╖ родини це м╕сце особливе. ╤ те, що там в╕дбувалося пот╕м, коли рос╕яни з укра╖нцями, ╕ рос╕яни на боц╕ укра╖нц╕в, укра╖нц╕ на боц╕ рос╕ян, м╕ж собою воювали, це не вкладалося в голов╕. Я не уявляю, що робити дал╕ ╕ як виходити з цього мирно.

Катерина Л╕с╕цина

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 24.03.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18322

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков