Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ВОЛИН╤ ЗНАЙШЛИ СТАРОВИННУ ╤КОНУ, ЯКУ РЕСТАВРУВАВ ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Про ╕кону розпов╕в шевченкознавець, письменник, зав╕дувач кафедри журнал╕стики Нац╕онального...


ДРУГА ХВИЛЯ “СОЛОК╤╥”
Жодне ╕нтернет-видання не зам╕нить друкованого слова, тим паче, коли воно наповнене глибоким...


«СИН ВЛАШТУВАВСЯ В РУМ╤*, А ДОЧКА В КРИМУ»
Старовинний казахський висл╕в в╕добража╓ геопол╕тичне мислення наших пращур╕в.


КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 16.12.2016
РЕЛ╤Г╤ЙНИЙ ФАКТОР ╤ НАЦ╤ОНАЛЬНА БЕЗПЕКА

У пошуках миру та душевного спокою люди приходять до церкви. Вони моляться за р╕дних, друз╕в, знайомих та за тих, хто не шкодуючи себе захища╓ суверен╕тет та територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни. Адже завдяки щир╕й молитв╕ людина почина╓ в╕рити у краще, у перемогу, переборювати страхи, отримувати додатковий ╕мпульс до життя.
Але знайти церкву, яка д╕йсно буде прив╕тно в╕дкривати тоб╕ двер╕, та священика, що намагатиметься вс╕ляко п╕дтримувати та наставляти сво╖ми порадами, не так вже й просто.
Нещодавно я зустр╕ла свою знайому Натал╕ю С., яка розпов╕ла свою ╕стор╕ю пошуку церкви в Одес╕ п╕сля передислокац╕╖ з Криму.
З моменту пере╖зду в Одесу ╕ до цих п╕р залишалася проблема пошуку церкви, в яку б хот╕лося йти на службу ╕ вести дитину на причастя.
У нас в Севастопол╕ був св╕й настоятель, якого вс╕ шанували, до нього черга на спов╕дь завжди була найб╕льшою. В╕н вчив нас (сво╖х прихожан), що не можна вид╕ляти одного священика над ╕ншим, що ми йдемо до Бога, а не до священика, а в╕н лише пров╕дник, ╕ що священик - це також людина, яка буде в╕дпов╕дати за сво╖ гр╕хи перед Богом, ╕ не нам судити ╕нших. В╕н вчив, що церква - це д╕м Бога, ╕ я намагалася жити за цими правилами нав╕ть тод╕, коли там у 2004 роц╕ (п╕д час вибор╕в у президенти) роздавали у вигляд╕ ╕конок портрети Януковича, а на пропов╕дях вс╕ляко натякали на виб╕р "правильного" кандидата у президенти (уточню, що ц╕ пропов╕д╕ в╕в не наш священик). Зараз я розум╕ю, що вже тод╕ почалася промивка мозку за "русский мир". Спонтанно стала виходити газета "Русичи", в як╕й п╕д православним соусом насаджувалися ╕де╖ возз'╓днання з Рос╕╓ю, ╕ розповсюджувалась вона безкоштовно в церквах.
Пророс╕йськ╕ ╕де╖ завжди були присутн╕ в Криму, але так явно та в╕дкрито в церквах про них н╕коли не говорили. Я намагалася цього не пом╕чати, списувала це на особливост╕ XXI стол╕ття ╕ м╕ста Севастополя. Я любила цей храм, в╕нчалася там з чолов╕ком, хрестила свою дитину, яка згодом ходила туди в нед╕льну школу. Хоча десь в глибин╕ душ╕ я розум╕ла, що церква повинна бути поза пол╕тикою. Але ╕ вибору у мене не було - вс╕ церкви м╕ста Севастополя належали Московському патр╕архату. Нав╕ть Володимирський собор у Херсонес╕, що був в╕дреставрований Укра╖ною п╕д патронатом Кучми, ╕ той подарували Московському патр╕архату. Це храм, в який на початку лютого 2014 року привозили дари Волхв╕в. Саме тод╕ в охорон╕ цього кортежу за╖хав на територ╕ю Укра╖ни вс╕м в╕домий ╤гор Г╕рк╕н на пр╕звисько "Стр╓лков". Мене тод╕ вразила велика к╕льк╕сть козак╕в в охорон╕ цих святинь. Я ран╕ше н╕коли не бачила, щоб святин╕ в храм╕ так охороняли. Було якось дивно, але у той час мен╕ ╕ в голову не прийшло зв'язати наплив цих людей з под╕ями, що в╕дбулися буквально через 25 дн╕в. Непри╓мно згадувати, але я вистояла б╕льше трьох годин на мороз╕, в над╕╖ доторкнутися до святинь, як╕ згодом виявилися початком вервиц╕ зла...
Але повернуся до Одеси, де все зовс╕м не просто. ╤ нав╕ть через дек╕лька рок╕в анекс╕╖ Криму та в╕йни на сход╕ Укра╖ни я розум╕ю, що тут продовжу╓ в╕дбуватися дещо под╕бне до под╕й у Севастопол╕.
К╕лька м╕сяц╕в тому у службових справах мен╕ довелося потрапити в район 16-╖ станц╕╖ Великого Фонтану, де знаходиться Свято-Успенський Одеський чолов╕чий монастир. У ньому ╓ багато святинь, одна з яких – це мощ╕ преподобного Кукш╕ Одеського. Загалом, пройти повз ╕ не зайти православн╕й людин╕ - просто неможливо. В монастир╕ у мене в╕дбулася розмова з людиною похилого в╕ку в ряс╕, я так думаю, монахом. Я була в форм╕ в╕йськовослужбовця В╕йськово-Морських Сил ЗС Укра╖ни. В╕н перший мене окликнув ╕ поц╕кавився, зв╕дки я. В╕дпов╕ла, що з Криму, але монах не зрозум╕в ╕ здивовано запитав: "Там теж ╓ порошенк╕вська арм╕я?". Ну, по-перше, не порошенк╕вська, а арм╕я Збройних Сил Укра╖ни, в╕дпов╕даю йому, ╕ б╕льше двох рок╕в я в Одес╕ служу. Друге запитання: "А на Донбас╕ ваша арм╕я стр╕ля╓?" Моя в╕дпов╕дь - так. "По мирних людях?" В╕дпов╕даю  – н╕, по солдатах рос╕йсько╖ арм╕╖. "А х╕ба вони там ╓?" В╕дпов╕даю - так. "Вони ж наш╕ брати, в них не можна стр╕ляти. Потр╕бно смиренно приймати кулю, ╕ тод╕ ти потрапиш у рай..." В╕н ще щось хот╕в сказати, але я розвернулася ╕ п╕шла. Мен╕ хот╕лося на нього накричати, сказати, що в╕н взагал╕ поняття не ма╓, що там в╕дбува╓ться, але сперечатися з людьми у ряс╕ просто не дозволя╓ виховання, та й навряд чи це щось дало б. Чернець на мене дивився як на «ворога народу». ╤ найстрашн╕ше те, що в╕н у гармон╕╖ з╕ сво╖м оточенням та знаходиться на територ╕╖ Московського патр╕архату, а в сьогодн╕шн╕х реал╕ях людина в укра╖нськ╕й форм╕ для нього ворог. Т╕льки ось питання - чому я на сво╖й земл╕ маю в╕дчувати себе чужою? Прямо якесь дежавю.
╤ що з цим робити? Вдавати вигляд, що н╕чого не в╕дбува╓ться? Не пом╕чати, наприклад, що настоятелька Одеського Свято-Архангело-Михайл╕вського ж╕ночого монастиря ╕гуменя Серафима (та ще й колишн╕й депутат Одесько╖ м╕ськради в╕д Парт╕╖ рег╕он╕в) возила наших д╕тей (з Кривого Рогу, Ки╓ва та Запор╕жжя) в Москву, де вони виступали та сп╕лкувалися з главою рос╕йсько╖ церкви, який не раз висловлювався за п╕дтримку Рос╕╖ в агрес╕╖ проти нашо╖ кра╖ни? Що намагаються вкласти в дитяч╕ голови - не потр╕бно ╕ здогадуватися. Та й ╕нших факт╕в в╕двертого сепаратизму в церквах Московського патр╕архату повно.
П╕сля незаконно╖ анекс╕╖ Криму церкви продовжують залишатися Ки╖вськими церквами МП, але в них без сорому висять герби РФ та проводиться в╕дверта пророс╕йська аг╕тац╕я.
Якщо так дал╕ буде продовжуватися ╕ найближчим часом церква в Укра╖н╕ не стане ╓диною ╕ незалежною, то скоро в╕йна на Донбас╕ стане безглуздою. Ми не в силах тут щось зм╕нити, не допоможуть ╕ волонтери. Так╕ питання вир╕шуються на державному р╕вн╕.
Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни Ф╕ларет говорив про це ще п╕сля першо╖ революц╕╖ в 2005 роц╕. Чому це питання н╕кого з високопосадовц╕в не хвилю╓? Чому грузинська православна церква незалежна, а ми н╕? Виходить, що там кер╕вники високого рангу розум╕ють роль рел╕г╕╖ в житт╕ нац╕╖ ╕ ╓дн╕сть рел╕г╕йного фактора з питаннями нац╕онально╖ безпеки, а у нас - н╕. ╥м це вдалося нелегко, а нам буде ще складн╕ше.
Лег╕тим╕зац╕я Ки╖вського патр╕архату - складний процес, який торкнеться всього православного св╕ту, ╕, можливо, призведе до м╕жправославного розколу вже на св╕товому р╕вн╕, тому що Москва навряд чи погодиться втратити Укра╖ну. Знову в╕йна, але вже за душ╕ людей, хоча вона вже давно йде, а ми вс╕ляко намага╓мося ╖╖ не пом╕чати.
До реч╕, перший раз за ц╕ роки в мене на душ╕ з'явилася рад╕сть, полегшення ╕ заспоко╓ння. Я, нарешт╕, знайшла хорошу скромну церкву Ки╖вського патр╕архату – це Свято-Тро╖цький Храм Одесько-Балтсько╖ ╓парх╕╖ Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви. У ньому моляться за нашу Укра╖ну, за нашу арм╕ю, за наш народ.

Записала Оксана Карпенко,
спец╕альний кореспондент редакц╕╖ В╕йськово-Морських Сил
м. Одеса

На фото: Свято-Тро╖цький Храм Одесько-Балтсько╖ ╓парх╕╖ Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви Ки╖вського патр╕архату; в╕йськовослужбовц╕ ставлять св╕чки за мир в Укра╖н╕ у Свято-Тро╖цькому храм╕

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17804

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков