Версiя для друку Обговорити в форумi

Свята і звичаї

Не так вже й часто випадала у дитинстві нагода навідатися у село Долішній Івачів на Тернопіллі до бабусі і дідуся, а саме — 31 жовтня, у день Святого Луки, коли справляли храмове свято, збиралися гості. Хоча церква тоді була закритою, її перетворили на колгоспний склад, все ж люди потайки молилися. Таке добре вкарбовується в дитячу пам'ять. Мене завжди дивувало, що напередодні свята Луки бабуся пекла хліб з помолу борошна нового врожаю.
- Чи це для гостей, чи це просто так?.. - подумки запитував себе. - Адже хліба вдосталь у сільській крамниці, будь-коли можна купити.
Нарешті відважився і запитав про це бабусю.
- Лука — хлібодар, покровитель хліборобів. Спечений хліб з борошна нового врожаю — данина і подяка Святому! Також, звісно, печу для гостей, - багатозначно пояснила бабуся — вправна господиня, і хліб у неї завжди вдавався смачним.
Так робили ледь не в кожній хаті села. На храмове свято на столі завжди мав бути “свій” хліб.
Це вже згодом, досліджуючи і вивчаючи етнографічні джерела, дізнався, що в народному календарі українців крім Осіннього Луки є ще Весняний Лука (5 травня). Відтак жартували: “До Весняного Луки ані хліба ні муки; а прийшов Осінній Лука — на столі є хліб і мука”. “Як не придбаєш (не подбаєш) до Луки, то не буде ні хліба, ні муки”.
Святий апостол і євангелист Лука не був свідком земного життя Ісуса Христа. Його вчення він пізнавав через інших апостолів, перших християн. Однак написав Євангеліє, яке в Новому Завіті є третім. У ньому багато йдеться про зцілення Ісусом Христом хворих, воскресіння мертвих. Не дивно, бо, як стверджують дослідники Святого Письма, Лука був лікарем. Крім того, апостол намалював перший образ Богородиці.
У селянському побуті після дня Луки, якщо цього не встигли зробити влітку, починали перевозити сіно з далеких відстаней до оборогів, стіжків (сінників) на подвір'ї, закладали його на горище. Тож мовили: “На Луки везуть сіно з луки”. Земля вночі, а то й вдень, уже промерзає. Не важко їхати по ній колесом, кінь копитами не грузне у болоті...
Цієї пори ще збирають запізнілі опеньки, інші гриби. Народна прогностична прикмета стверджує: “Пізній гриб — пізній сніг”.

Тарас ЛЕХМАН,
журналіст
м. Червоноград

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #38 за 28.10.2016 > Тема "Душі криниця"