Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«К╤ЛЬКА ДН╤В, ЯКЩО НЕ РАН╤ШЕ»:
У Пентагон╕ сказали, коли Укра╖на отрима╓ перш╕ парт╕╖ озбро╓нь…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ - ПРО ДОПОМОГУ США: АМЕРИКАНЦ╤ БАЧАТЬ КОЖЕН СВ╤Й ДОЛАР, ЯКИЙ ЗАХОДИТЬ В УКРА╥НУ
«Усе йде на поле бою, п╕дтримуючи не лише укра╖нську арм╕ю, а й захищаючи демократ╕ю у...


У ПАЛАТ╤ ПРЕДСТАВНИК╤В США ОПРИЛЮДНИЛИ ЗАКОНОПРО╢КТИ ПРО ДОПОМОГУ, УКРА╥Н╤ - МАЙЖЕ $61 М╤ЛЬЯРД
Сп╕кер Майк Джонсон заявив у середу, що плану╓ провести голосування щодо пакета допомоги ц╕╓╖...


ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
Нам ус╕м ╕з вами треба зараз переграти Пут╕на в р╕шучост╕, щоб ця в╕йна нарешт╕ почала йти до...


КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 26.08.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 26.08.2016
ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ ПЕТРА ПОРОШЕНКА П╤Д ЧАС ПАРАДУ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤

Дорог╕ укра╖нц╕!
Геро╖чне укра╖нське во╖нство!
Ваша святосте ╕ ваш╕ блаженства, всечесн╕ отц╕!
Дорогий Пане Президенте Дуда, високоповажн╕ гост╕!
«Продовжуючи тисячол╕тню традиц╕ю державотворення на Укра╖н╕, виходячи з права на самовизначення та ╕з смертельно╖ небезпеки, яка нависла була над Укра╖ною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня, Верховна Рада урочисто проголошу╓ незалежн╕сть Укра╖ни та створення самост╕йно╖ укра╖нсько╖ держави – Укра╖ни».
Це – слова з найважлив╕шого в нов╕тн╕й ╕стор╕╖ Укра╖ни документа, ухваленого р╕вно 25 рок╕в тому.
Тридцятьма роками ран╕ше Левка Лук’яненка за боротьбу за державну самост╕йн╕сть засудили до розстр╕лу. Згодом «помилували», ╕ в╕н пров╕в 27 рок╕в у радянських тюрмах, таборах та на засланн╕. Але на б╕льшу компенсац╕ю за вс╕ житт╓в╕ понев╕ряння, н╕ж можлив╕сть написати проект Акту проголошення Незалежност╕, я певен, що Левко Григорович ╕ не спод╕вався.
Ма╓мо нагоду ще раз замислитися про роль особистост╕ в ╕стор╕╖. Чи змогли би ми скористатися тим шансом, який випав на меж╕ в╕с╕мдесятих-дев’яностих, якби першою особою в УРСР на той час був хтось ╕нший, а не Леон╕д Кравчук? Якби в той час не було Народного Руху, Народно╖ Ради? Якби не енерг╕я та наполеглив╕сть В’ячеслава Чорновола?
Хоча ми святку╓мо лише 25-р╕ччя Незалежност╕, насправд╕ нам незр╕внянно б╕льше. Наступного року ми будемо в╕дзначати стор╕ччя Центрально╖ Ради та початку Укра╖нсько╖ нац╕онально╖ революц╕╖ XX стол╕ття. А пот╕м ще через два роки – тисячу рок╕в вокняж╕ння Ярослава Мудрого. Такою ╕ ╓ глибина т╕╓╖ «традиц╕╖ державотворення», про яку згадано в Акт╕.
Отже, проголошення незалежност╕ стало законом╕рним результатом нашого ╕сторичного розвитку, сп╕льною перемогою багатьох покол╕нь укра╖нц╕в, як╕ боролися й гинули за наш╕ нац╕ональну ╕дентичн╕сть, державну самост╕йн╕сть ╕ власний кол╕р на пол╕тичн╕й карт╕ св╕ту.
╤ в ун╕верситетських аудитор╕ях, ╕ на домашн╕х кухнях, ╕ в соц╕альних мережах все ще сперечаються, отримали ми незалежн╕сть чи завоювали? Для мене в╕дпов╕дь абсолютно очевидна: звичайно ж, вибороли. Вибороли ╕нтелектом, вибороли потом, вибороли кров’ю.
В╕чна пам'ять героям, як╕ полягли в боях за нашу в╕льну, незалежну Укра╖ну. В╕чна ╖м слава.

Шановна громадо!
Чверть стол╕ття тому ми обрали соб╕ самост╕йне майбутн╓. Це ми влаштували те, що Пут╕н згодом назвав «найб╕льшою геопол╕тичною катастрофою». Але тод╕ ми не наважилися безкомпром╕сно порвати з минулим. Заплуталися в стр╕лках багатовекторност╕, намагалися всид╕ти на двох ст╕льцях. Пост╕йне озирання на Москву та в╕ра в м╕ф╕чне братерство; патернал╕зм та соц╕ал╕стичн╕ стереотипи м╕цно сид╕ли в св╕домост╕ сусп╕льства, гирями висли на ногах ╕ заважали рухатися вперед.
Пол╕тична ел╕та в ц╕лому зам╕сть того, щоб вести за собою, пленталася у хвост╕. Вона довгий час перебувала в полон╕ попул╕стських електоральних пристрастей та меркантильно-его╖стичних ╕нтерес╕в. А горизонт ╖╖ планування простягався не дал╕ найближчо╖ виборчо╖ кампан╕╖.
╤ цей колективний гр╕х, гр╕х ел╕ти, накопичений за два десятил╕ття, випало спокутувати перед народом нам, тим, хто при влад╕ саме тепер.
Та врешт╕-решт, ми як нац╕я вийшли на маг╕стральний шлях демократ╕╖, свободи, ╓вропейсько╖ та ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖, ╕, я впевнений, що це в╕дбулося безповоротно!
Маючи за плечима власний двадцятип’ятир╕чний досв╕д, ╕з юност╕ вступа╓мо в куди в╕дпов╕дальн╕ший час зр╕лост╕.
Угода про асоц╕ац╕ю з ╢вросоюзом вже працю╓ ╕ вже поступово компенсу╓ т╕ колосальн╕ втрати, як╕ завдала в╕йна та економ╕чна агрес╕я Рос╕╖. Москва намага╓ться душити нас як закриттям свого ринку, так ╕ блокуванням транзиту в ╕нш╕ кра╖ни. На фон╕ безпрецедентних зовн╕шн╕х шок╕в вдалося забезпечити макроеконом╕чну стаб╕л╕зац╕ю ╕ в╕дновлення економ╕чного зростання.
Незалежн╕сть вже дала нам демократ╕ю ╕ свободу; почуття громадянсько╖ г╕дност╕ ╕ нац╕онально╖ ╓дност╕; навчила захищатися ╕ в╕дкрила ╓вропейську перспективу. Cформувалися середн╕й клас ╕ громадянське сусп╕льство. Нарешт╕ виросло перше пострадянське покол╕ння, з новим ╓вропейським св╕тоглядом. Еп╕центром фундаментальних зм╕н неодноразово ставав цей Майдан – Майдан нашо╖ Незалежност╕.
Тепер стратег╕чно ╕ тактично ма╓мо зосередитися на досягненнях у матер╕альн╕й сфер╕, у р╕вн╕ життя людей. Як казав В’ячеслав Чорнов╕л, «нам потр╕бна багата, людяна держава в╕льних, заможних громадян, упевнених у сво╓му майбутт╕». ╤ «якщо ти в╕риш у себе й постановив – не вагайся. ╤ди, ╕ди, ╕ди...»

Шановн╕ сп╕вв╕тчизники!
Верховна Рада в 91-му роц╕ вчинила дуже мудро, вин╕сши питання про незалежн╕сть на референдум. В╕домий французький мислитель Ернест Ренан казав, нац╕я – це повсякденний плеб╕сцит. В╕д початку рос╕йсько╖ агрес╕╖ проти Укра╖ни в лютому чотирнадцятого року укра╖нц╕ кожного дня активно голосують за ╓дину, незалежну, соборну, ун╕тарну, демократичну, ╓вропейську Укра╖ну.
Зовн╕шня загроза прискорила процес формування сучасно╖ укра╖нсько╖ пол╕тично╖ нац╕╖ на засадах громадянського патр╕отизму. Укра╖номовн╕ й рос╕йськомовн╕, громадяни, як╕ говорять ╕ншими мовами… Укра╖нц╕, етн╕чн╕ рос╕яни, кримськ╕ татари та ╕нш╕ етноси – вс╕ м╕цно стоять на позиц╕ях укра╖нського патр╕отизму. Пл╕ч-о-пл╕ч захищають нашу державу з╕ збро╓ю в руках.
╤стор╕я нам н╕коли не пробачить, якщо ми не використа╓мо цей момент ╓днання, щоб назавжди зарубцювалися т╕ рани, яких завдали сусп╕льству пол╕тикани, штучно розколюючи сусп╕льство.
Виника╓ питання, а яка гарант╕я того, що вс╕ наш╕ оптим╕стичн╕ плани не залишаться на папер╕ ╕ не повиснуть у пов╕тр╕? В╕дпов╕дь очевидна. Головний наш гарант – це ╓ Збройн╕ Сили Укра╖ни. Це куди серйозн╕ше, н╕ж Будапештський меморандум.
Озираючись назад на понад два роки в╕йни, можна впевнено стверджувати, що ворогу не вдалося реал╕зувати жодно╖ стратег╕чно╖ задач╕, ╕ в╕н не зм╕г поставити Укра╖ну на кол╕на. За це ╕ загинуло 2504 наших во╖ни.
Ми схиля╓мо голови перед пам’яттю геро╖в, як╕ в╕ддали сво╓ життя за мирне майбутн╓ Укра╖ни. Прошу хвилиною мовчання вшанувати пам'ять укра╖нських во╖н╕в ╕ мирних громадян Укра╖ни, як╕ загинули у в╕йн╕, що розв'язав рос╕йський агресор. Пов╕к не забудемо, ╕ не пробачимо н╕коли.

Дорог╕ укра╖нц╕!
За 2014-16-т╕ роки через в╕йськкомати на фронт пройшли майже 300 тисяч ос╕б. Найперш╕ - добровольц╕, пот╕м - моб╕л╕зован╕, тепер - контрактники. ╤ якби ми рухалися за ╕нерц╕╓ю минулого року, то зараз вже мала би завершуватися дев’ята черга моб╕л╕зац╕╖, але ми не починали ще й сьомо╖. ╤ цього року мо╖м пр╕оритетом стало формування профес╕йно╖, контрактно╖ арм╕╖. В середньому щом╕сяця до лав Збройних Сил влива╓ться до шести тисяч в╕йськовослужбовц╕в-контрактник╕в. Всього з с╕чня до в╕йська прийшло вже б╕льше 46 тисяч, а до к╕нця року ми оч╕ку╓мо ще б╕льше 20 тисяч. Переважна б╕льш╕сть з них укладають довготривал╕ угоди. Станом на сьогодн╕шн╕й день 75% укра╖нсько╖ арм╕╖ ╓ контрактною.

Трива╓ формування в╕йськового резерву. На цей час в╕н вже склада╓ понад 80 тисяч чолов╕к╕в та ж╕нок, добре п╕дготовлених во╖н╕в ╕з великим в╕йськовим досв╕дом.
Налагоджено планове постачання у в╕йська нов╕тн╕х, модерн╕зованих та в╕дремонтованих зразк╕в озбро╓ння та в╕йськово╖ техн╕ки. Так, наш╕ бажання ╕ потреби не завжди зб╕гаються з нашими можливостями. М╕ж тим, що треба, ╕ тим, що здатн╕ соб╕ дозволити – в╕дстань ще досить велика. Нам знадобляться ще роки й десятки м╕льярд╕в гривень, щоб спати спок╕йно. Але реальний прогрес у зм╕цненн╕ обороноздатност╕ держави ви побачите просто зараз!
Що, на мою думку, продемонстру╓ цей парад?
Сусп╕льство побачить свою нову арм╕ю, за два роки створену майже з нуля. Сусп╕льство перекона╓ться, що Збройн╕ Сили р╕к за роком м╕цн╕ють, а безпека держави - посилю╓ться.
Солдати ╕ оф╕цери ще раз в╕дчують не лише свою в╕дпов╕дальн╕сть перед сусп╕льством, але також його повагу ╕ шану до сво╖х захисник╕в.
Влада цим парадом зв╕ту╓, куди йдуть грош╕. Наша арм╕я – д╕йсно народна. Це ви, шановн╕ укра╖нц╕, платники податк╕в купили чи в╕дновили для арм╕╖ танки, бойов╕ машини п╕хоти, бронетранспортери, ц╕ зен╕тно-ракетн╕ комплекси ╕ реактивн╕ системи залпового вогню. Це волонтери першими прийшли на допомогу арм╕╖.
Наш╕ м╕жнародн╕ партнери з цього параду отримають сигнал, що Укра╖на здатна сама себе захищати, але потребу╓ подальшо╖ п╕дтримки. Адже наш ворог – кра╖на, яка займа╓ дев’яту частину суходолу ╕ ма╓ в╕йськовий бюджет в десятки й десятки раз╕в б╕льший за наш.
╤ нарешт╕, наш парад – це сигнал ╕ ворогу: укра╖нц╕ серйозно готов╕ й надал╕ боротися за свою незалежн╕сть. ╤ тому агресору краще згадати мудру пораду рос╕йського поета Володимира Маяковського: «Товарищ москаль, на Украину шуток не скаль»!
╤ п╕сля параду в╕дбудеться ще одна важлива для захисту Укра╖ни под╕я. На щор╕чну нараду при╖хали посли Укра╖ни з усього св╕ту – справжн╕ б╕йц╕ нашого дипломатичного фронту. Дозвольте мен╕ в╕д ╕мен╕ присутн╕х переказати слова подяки тим, хто допомага╓ наш╕й арм╕╖ пол╕тико-дипломатичними методами, ╕ так само робить це профес╕йно ╕ самов╕ддано.
Користуючись тут присутн╕стю Президента Польщ╕ Анджея Дуди я хочу висловити глибоку вдячн╕сть нашим м╕жнародним партнерам за всеб╕чну п╕дтримку, дипломатичну й ф╕нансову; за поставки нелетально╖ збро╖ та гуман╕тарну допомогу, подякувати за санкц╕╖ проти агресора.
Окремо хот╕в би прив╕тати ╕з святом Незалежност╕, ╕ це дуже важливо - укра╖нських патр╕от╕в в анексованому Криму ╕ на окупованому Донбас╕! Дорог╕ мо╖, ми вас любимо ╕ ми про вас пам'ята╓мо ╕ наполегливо боремося за ваше повернення в Укра╖ну! ╤ наголошую - робимо це пол╕тико-дипломатичним шляхом тому, що дума╓мо про вас. Це Кремль сприйма╓ землю укра╖нського Донбасу як театр бойових д╕й, а мешканц╕в рег╕ону - як гарматне м’ясо для задоволення сво╖х ╕мперських амб╕ц╕й. А для нас ви – наш╕, р╕дн╕, близьк╕, тимчасово розлучен╕ з╕ сво╓ю укра╖нською родиною. Родиною, яка обов’язково об’╓дна╓ться ╕ зустр╕неться разом за святковим столом.

Шановн╕ во╖ни!
Ви геро╖чно проявили себе, обороняючи р╕дну укра╖нську землю.
Ви щоденно демонстру╓те приклади мужност╕ ╕ самопожертви.
Зараз ви будете впевнено крокувати Хрещатиком, демонструючи виправку, випром╕нюючи силу ╕ звитягу, ╕ ви вселите в м╕льйони сп╕вв╕тчизник╕в ще б╕льшу в╕ру у бо╓здатн╕сть нашого в╕йська, у його спроможн╕сть захистити кра╖ну.
З 25-ю р╕чницею Незалежност╕ Укра╖ни!
Слава Збройним Силам Укра╖ни!
Слава укра╖нському народу!
Укра╖н╕ – слава!

м. Ки╖в
24 серпня 2016 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 26.08.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17336

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков