Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕРБНА НЕД╤ЛЯ
Наш╕ традиц╕╖


ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 16.10.2015
П╤СЛЯ УКРА╥НСЬКОГО Ф╤ЛЬМУ «БРАТИ» У МОСКВ╤ ПЛАКАЛИ ╤ ВИБАЧАЛИСЯ...

У Ки╓в╕ в╕дбулася прем’╓ра дебютного ф╕льму укра╖нсько╖ режисерки В╕ктор╕╖ Трофименко «Брати. Остання спов╕дь». Це — екран╕зац╕я роману шведського письменника Торгн╕ Л╕ндгрена «Джмелиний мед». Стр╕чку вже показали на трьох фестивалях класу «А», однак на «Оскара», як оч╕кувалося ран╕ше, ф╕льм не подадуть – через минулор╕чний скандал ╕з укра╖нськими заявками на нагороду.
«Джмелиний мед» Торгн╕ Л╕ндгрена – це роман-притча, головн╕ геро╖ якого – брати-горяни – уособлюють б╕бл╕йних одержимих – блаженних ╕ юродивих. 40 рок╕в вони живуть у сус╕дн╕х хатах ╕ пристрасно чекають смерт╕ одне одного. ╥х догляда╓ за╖жджа письменниця, яка повол╕ з’ясову╓, що стало причиною тако╖ ворожнеч╕.
Режисер В╕ктор╕я Трофименко перенесла шведський сюжет у Карпати – наст╕льки майстерно, що деяк╕ глядач╕ були переконан╕, що дивляться екран╕зац╕ю укра╖нського твору. Режисер розпов╕да╓: фах╕вц╕ допомагали наблизити мову актор╕в до гуцульського д╕алекту, а костюми шукали на горищах м╕сцевих мешканц╕в. Але насправд╕ ж ╕стор╕я Л╕ндгрена – ун╕версальна. «╥╖ можна було б зняти у Н╕карагуа або Еф╕оп╕╖, бо вона про людей», – поясню╓ В. Трофименко.
Роль письменниц╕ виконала театральна акторка ╕ сп╕вачка Натал╕я Половинка, яка працю╓ з духовним сп╕вом. В╕ктор╕я Трофименко розпов╕да╓, що ╖й потр╕бна була ж╕нка, яка зможе «стяжати дух святого». Таку шукали довго. Але якось режисерка побачила фрагмент ф╕льму, де Половинка вста╓ з-за фортеп╕ано ╕ кланя╓ться, ╕ зрозум╕ла – це головна геро╖ня «Брат╕в».
Сп╕вачка каже: полюбила свою геро╖ню через под╕бн╕сть: «Я завжди дуже по-особливому реагувала на житт╓писи юродивих ╕ блаженних. ╤ подумала, що через цю роботу маю можлив╕сть зустр╕тися ╕з собою».
Однак у перший день зйомок н╕чого не виходило. «В╕ктор╕я сказала, що якщо я не прийму принципове р╕шення н╕чого не грати, просто жити у кадр╕, то вона припиня╓ зйомки. Наступного дня усе було гаразд», – розпов╕да╓ Натал╕я Половинка.
Нин╕ В╕ктор╕я Трофименко працю╓ над ф╕льмом за мотивами «Щоденника Сатани» рос╕йського письменника Леон╕да Андре╓ва. Це буде копродукц╕я, ╖╖ зн╕матимуть в ╤нд╕╖ та Британ╕╖. «Якщо тема «Брат╕в» – спов╕дь, то тут – спокуса. Це — перепрочитання «Фауста» Гете ╕ самого Леон╕да Андре╓ва. Ми працю╓мо разом з драматургом Романом Горбиком, ╕ я ╕нод╕ кажу йому, що ми пишемо цю ╕стор╕ю не вдвох, а втрьох. Адже Андре╓в помер, не дописавши цей тв╕р», – розпов╕да╓ режисер.
«Брат╕в» зн╕мали близько п╕втора року. Ф╕льм показали на дев’яти фестивалях, де в╕н отримав ш╕сть нагород. Серед них, зокрема, дв╕ – минулого року на Московську к╕нофестивал╕. Пол╕тична ситуац╕я додала смисл╕в: п╕сля показу у Москв╕ деяк╕ глядач╕ плакали ╕ вибачалися, пригаду╓ В╕ктор╕я Трофименко.
«Цю ╕стор╕ю сприйняли як алюз╕ю на в╕дносини Укра╖ни ╕ Рос╕╖. Я пояснювала, що це — екран╕зац╕я шведського роману ╕ що ф╕льм задумувався ще 2008 року, що так просто склались обставини», – зауважу╓ вона.
У широкому прокат╕ стр╕чка «Брати. Остання спов╕дь» з’явилася з 24 вересня. Ф╕льм покажуть на 67 екранах у 25 м╕стах.
www.radiosvoboda.org

***

Документальна стр╕чка американсько-укра╖нського виробництва «Палаюча зима», яка опису╓ под╕╖ ╢вромайдану, перемогла на М╕жнародному к╕нофестивал╕ в Торонто. Вона виборола приз глядацьких симпат╕й у ном╕нац╕╖ «Найкращий документальний ф╕льм».
«Палаюча зима» показу╓ хрон╕ку протистояння на майдан╕ Незалежност╕ взимку 2013-2014 рок╕в. До стр╕чки, окр╕м кадр╕в ╕з само╖ Революц╕╖ г╕дност╕, ув╕йшли також ╕нтерв’ю з м╕тингувальниками, журнал╕стами, медиками та ╕ншими актив╕стами р╕зних покол╕нь, клас╕в ╕ в╕роспов╕дань.
Особлив╕стю М╕жнародного к╕нофестивалю в Торонто ╓ те, що переможц╕в обира╓ не профес╕йне жур╕, а звичайн╕ глядач╕. Протягом десяти фестивальних дн╕в ╖м показали понад 300 ф╕льм╕в ╕з 60 кра╖н.
Головний приз фестивалю д╕стався драм╕ «К╕мната» ╕рландського режисера Леонарда Абрахамсона.

***

Укра╖нський шоумен, автор «Веселих я╓ць», гуморист та блогер Дмитро Чекалк╕н припинив свою творчу д╕яльн╕сть у Рос╕╖. Про це в╕н заявив в еф╕р╕ програми Рад╕о «Свобода» «Ми разом».
«Як я мав почуватися в Москв╕ м╕ж Кремлем ╕ «Л╓фортово», знаючи, що там наш╕ громадяни сидять у в’язниц╕?! У мене ж такий б╕знес, який вимага╓ пост╕йних контакт╕в ╕ компл╕ментарного ставлення до замовник╕в. Тому я в╕дмовився працювати з рос╕йськими замовниками», – пояснив Дмитро Чекалк╕н.
За його словами, ╕накше в╕н вчинити не м╕г, хоч ця в╕дмова ╕стотно вдарила по його б╕знесу. «Я втратив 70% сво╖х прибутк╕в. Адже 160 рос╕йських рад╕останц╕й транслювали мо╖ програми, я був ведучим урочистих свят, бенкет╕в, корпоратив╕в, починаючи з «Газпрому», зак╕нчуючи якимось там ╤жевськом», – пояснив шоумен.

***

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16063

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков