Версiя для друку Обговорити в форумi

Урочисто відзначено лауреатів Літературно-наукового конкурсу імені Воляників-Швабінських, яких привітав голова Фундації Українського вільного університету Аскольд Лозинський.
Добродій Лозинський поінформував, що журі конкурсу (до складу якого увійшли Михайло Казаренко, Ігор Мірчук, Оля Кузишин-Воляник) працювало кілька місяців, розглянувши понад 20 праць (повістей, новел, поезій, монографій, наукових есеїв), які були надіслані до Фундації. Усі праці вийшли друком у 2013 році.
За підсумками роботи журі було прийнято рішення нагородити таких літераторів: перша премія — Тетяна Коломийченко (за працю «Шалені коні» — повісті та оповідання з часів Голодомору); дві другі премії: Олег Романчук (за збірку статей та есеїв «Перезаснування України: подолати ретросистемні загрози державності»), Володимир Базилевський (упорядник антології поезій 45 авторів XX століття «Стріла. Суб’єктивна антологія» — за авторство передмови та окремих статей про кожного поета); дві треті премії – Людмила Солончук (за збірку віршів «На Спокутницькій тверді»), Наталя Осипчук (за фантастичну повість «Ваш вихід, Дарино Романівно!»).
Лауреати розповіли про історію написання власних творів та подякували організаторам конкурсу за фінансову підтримку. Зворушливою була промова пані Тетяни Коломийченко, яка мешкає у Вільногірську, що на Дніпропетровщині. Вона зазначила, що письменницька праця за сучасних умов – це подвижництво та щоденний подвиг. Літератор має не лише створити високохудожній текст та видати його, але й подбати про розповсюдження власної книжки. «Саме останній пункт є найскладнішим», — зізнається добродійка Коломийченко.
Самобутньою є також творчість поетеси, члена НСПУ Людмили Солончук, яка мешкає у Звенигородці, що на Черкащині. Пані Людмила сказала, що творити її надихають неповторні символи рідної української землі: гроно калини, замислені кургани, лелеки, які поспішають з вирію додому.
«І нехай нас розділяють кордони, та ми об’єднані незримим духовним зв’язком, адже служимо слову, плекаємо та зберігаємо материнську мову, — сказала письменниця, член НСПУ Наталя Осипчук. – Тішимося, що Фундація Українського вільного університету підтримує творчих людей, які служать українській літературі. Достойниками є ті меценати, які підтримують книгу. Зрештою, підтримати книгу – то підтримати людський розум та образ Божий. Хороша книга є справді безцінним скарбом, який маємо зберігати для прийдешніх поколінь».

Поліна СТЕПАНЕНКО,
журналіст

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2014 > Тема "Душі криниця"